Постанова

від 14.12.2022 по справі 640/37692/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/37692/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управлінння ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року (повний текст виготовлено 26 вересня 2022 року) у справі за адміністративним позовом ПАТ «Агенство «Інфокон» до Головного управлінння ДПС у м. Києві про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року позивач, Приватне акціонерне товариство «Агенство «Інфокон», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №00267690702, винесене Головним управлянням ДПС у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №00267670702, винесене Головним управлянням ДПС у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №26452/0710, винесене Головним управлянням ДПС у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2021 №00768950702, винесене Головним управлянням ДПС у м. Києві;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №00267690702, винесене Головним управлянням ДПС у м. Києві.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №00267670702, винесене Головним управлянням ДПС у м. Києві.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №26452/0710, винесене Головним управлянням ДПС у м. Києві.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.10.2021 №00768950702, винесене Головним управлянням ДПС у м. Києві.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, викладеного в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21.

Апелянт наполягає, що оскаржуваний наказ про проведення документальної планової перевірки є таким, що відповідає нормам податкового законодавства.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управлінння ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ПАТ «Агенство «Інфокон» до Головного управлінння ДПС у м. Києві про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 грудня 2022 року.

13 грудня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ПАТ «Агенство «Інфокон», в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та просить відхилити всі доводи та прохання відповідача, повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.

У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянтадоводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДФС у м. Києві №2061 від 15.02.2019 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» було призначено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Агентство «ІНФОКОН» (код 1193840) з 28.03.2019 по дату завершення перевірки тривалістю 10 днів.

Перевірку, згідно наведеного наказу, було вирішено провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2018 та іншого законодавства за відповідний період.

На підставі даного наказу, керівнику та головному бухгалтеру ПрАТ «Агентство «Інфокон» було направлено повідомлення від 07.03.2019 №43164/10/26-15-14-02-02 про те, що згідно із затвердженим Державною фіскальною службою України планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, з 28 березня 2019 року буде проводитись документальна планова перевірка.

Також, на запити контролюючого органу, позивачем відповідно до вимог статті 85 Податкового кодексу України, листами від 29.03.2019 №2903/1 та № 2903/2 були надані копії запитуваних документів.

Термін проведення перевірки переносився з 01.04.2019 до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 01.04.2019 №3940.

В подальшому, наказом Головного управління ДПС у м. Києві №1223-п від 10.02.2021 «Про поновлення термінів проведення документальних планових виїзних перевірок» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», поновлено з 12.02.2021 терміни проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-18), призначених згідно з наказами Головного управління ДПС у м. Києві: на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 13 розділу IV, статті 25 розділу IV Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», серед яких до переліку суб`єктів господарювання включено і приватне акціонерне товариство «АГЕНТСТВО «ІНФОКОН» з тривалістю перевірки 8 робочих днів і датою початку перевірки -12.02.2021.

Наказом №1563-п від 19.02.2021 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки», на підставі доповідної записки управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг, Головним управлінням ДПС у м. Києві було продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон» з 24.02.2021 по дату завершення перевірки тривалістю 5 робочих днів, призначеної наказом Головного управління ДФС у м. Києві №2061 від 15.02.2019, перенесеної згідно з наказом Головного управління ДФС у м. Києві №3940 від 01.04.2019 «Про перенесення терміну проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки Приватне акціонерне товариство «Агентство «Інфокон» (код 1193840) та поновленої згідно з наказом Головного управління ДПС у м. Києві № 1223-п від 10.02.2021 року.

10.03.2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено акт №19298/26-15-07-02-02-17/01193840">01193840 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон» (далі - акт перевірки), яким зафіксовано наступні порушення:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 135 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» 16.07.1999 №996-ХIV, пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.1999 №318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пунктів 5, 7, 8, 10, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 329.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 667 149 грн., у тому числі за 2017 у сумі 2 322 330,00 грн., за 2018 в сумі 344 819 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.4 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.65, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 414 775,00 грн., в тому числі за березень 2017 у сумі 134 681,00 грн., за квітень 2017 у сумі 132 246,00 грн., за травень 2017 у сумі 188 644,00 грн., за червень 2017 у сумі 106 519,00 грн., за липень 2017 у сумі 126 332,00 грн., за серпень 2017 у сумі 245 403,00 грн., за вересень 2017 у сумі 226 484,00 грн., за жовтень 2017 у сумі 202 339,00 грн., за листопад 2017 у сумі 142 342,00 грн., за грудень 2017 у сумі 134 578,00 грн., за лютий 2018 у сумі 76 270,00 грн., за березень 2018 у сумі 5 102,00 грн.. за квітень 2018 у сумі 78 245,00 грн., за травень 2018 у сумі 13 553,00 грн., за червень 2018 у сумі 60 544,00 грн., за серпень 2018 у сумі 112 561,00 грн., за вересень 2018 у сумі 79 231,00 грн., за жовтень 2018 у сумі 83 246,00 грн., за листопад 2018 у сумі 98 051,00 грн., за грудень 2018 у сумі 168 404,00 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних за серпень, вересень, жовтень грудень 2017, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 на загальну суму податку на додану вартість 549 934,00 грн.;

- підпункту 141.4.6 пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України в частині не сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів у сумі 56 908,00 грн. за 2017 та у сумі 54 289,00 грн. за 2018 за ставкою 20% від суми отриманого доходу з джерелом походження з України у вигляді реклами, що призвело до заниження податкових зобов`язань;

- пункту 46.1 статті 46, підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47, статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пунктів 1.2, 3.3 Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», щодо подання недостовірних даних про отримувача доходу у звітах за 1 та 2 квартал 2017 року;

- пункту 8 статті 9, пункту 1 частини 12 статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, що діяла до 01.01.2021) та підпункту 6+ пункту 2 VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), щодо не своєчасної сплати єдиного соціального внеску за 2016 рік;

- підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно подано звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві за 2018 рік по терміну подання 20.02.2018, фактично подано від 19.02.2019 № 9310595309;

- пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно подано звітну податкову декларацію з земельного податку до ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві за 2018 рік по терміну подання 20.02.2018, фактично подано 19.02.2019 від № 9310595659;

- частину б) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266, пункту 31.1 статті 31 та пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджені податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік із затримкою до 30 календарних днів у сумі 6417,8 грн., по строку 19.02.2019 сплачено 27.02.2019 згідно податкової декларації від 19.02.2019 № 9310595309.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №00267690702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 2 667 149,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 666 787,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1);

- податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №00267670702, яким до ПрАТ «АГЕНСТВО ІНФОКОН» застосовано суму штрафу у розмірі 210 937,50 грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 549 934,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2);

- податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №00267680702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 2 414 775,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 207 338,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 №26452/0710, яким ПрАТ «АГЕНСТВО ІНФОКОН» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями у розмірі 111 197,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 27 799,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №3);

Не погоджуючись із спірними рішеннями позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням ДПС України від 18.10.2021 №23382/6/99-00-06-01-01-06 скаргу ПрАТ «АГЕНСТВО ІНФОКОН» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 09.04.2021 №00267680702 в частині 603 694,00 грн. застосованих штрафних санкцій, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 09.04.2021 №00267690702, №00267670702, №26452/0710 залишено без змін.

В подальшому, з урахуванням рішення ДПС України від 18.10.2021 №23382/6/99-00-06-01-01-06 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.10.2021 №00768950702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями у сумі 2 414 775,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 603 694,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №4).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що станом на час вирішення спору по суті обставини протиправності дій Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення під час дії мораторію документальної планової виїзної перевірки позивача та складання за результатом перевірки акту №19298/26-15-07-02-02-17/01193840">01193840 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон» і, відповідно протиправність наказів, які стали підставою для проведення такої перевірки встановлено судовим рішенням в адміністративній справі №640/8771/21, яке набрало законної сили.

Приймаючи до уваги наведене у своїй сукупності суд дійшов до висновку, що акт №19298/26-15-07-02-02-17/01193840">01193840 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон» від 10.03.2021 не може бути допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Враховуючи наведене, спірні рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті за результатами перевірки, яка проведена за відсутністю правових підстав, тобто з порушенням встановленого законом порядку. В свою чергу, протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків такої перевірки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як встановлено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 цієї статті документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований статтею 78 ПК України.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. При цьому законодавець чітко розмежовує правову природу та процедуру проведення документальних позапланових виїзної та невиїзної перевірок.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відтак, апеляційний суд наголошує, що нормами ПК України чітко встановлені умови та порядок проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

Згідно із пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, акт перевірки - це документ, який підтверджує факт перевірки та безпосередньо фіксує встановлені порушення платником податків податкового законодавства, у разі їх встановлення. Тобто акт перевірки є носієм доказової інформації, а висновки, які викладені у нього підлягають оцінці судом, у разі оскарження платником податків результатів відповідної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління ДФС у м. Києві №2061 від 15.02.2019 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» було призначено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Агентство «ІНФОКОН» (код 1193840) з 28.03.2019 по дату завершення перевірки тривалістю 10 днів.

Перевірку, згідно наведеного наказу, було вирішено провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2018 та іншого законодавства за відповідний період.

Термін проведення перевірки переносився з 01.04.2019 до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 01.04.2019 №3940.

В подальшому, наказом Головного управління ДПС у м. Києві №1223-п від 10.02.2021 «Про поновлення термінів проведення документальних планових виїзних перевірок» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», поновлено з 12.02.2021 терміни проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-18), призначених згідно з наказами Головного управління ДПС у м. Києві: на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 13 розділу IV, статті 25 розділу IV Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», серед яких до переліку суб`єктів господарювання включено і приватне акціонерне товариство «АГЕНТСТВО «ІНФОКОН» з тривалістю перевірки 8 робочих днів і датою початку перевірки -12.02.2021.

Наказом №1563-п від 19.02.2021 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки», на підставі доповідної записки управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг, Головним управлінням ДПС у м. Києві було продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон» з 24.02.2021 по дату завершення перевірки тривалістю 5 робочих днів, призначеної наказом Головного управління ДФС у м. Києві №2061 від 15.02.2019, перенесеної згідно з наказом Головного управління ДФС у м. Києві №3940 від 01.04.2019 «Про перенесення терміну проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки Приватне акціонерне товариство «Агентство «Інфокон» (код 1193840) та поновленої згідно з наказом Головного управління ДПС у м. Києві № 1223-п від 10.02.2021 року.

10.03.2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено акт №19298/26-15-07-02-02-17/01193840">01193840 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон», на підставі висновків якого прийнято оскаржувані в цій справі податкові повідомлення-рішення від 09.04.2021 №00267690702, від 09.04.2021 №00267670702, від 09.04.2021 №26452/0710, від 21.10.2021 №00768950702.

В той же час, як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, накази щодо проведення вказаної перевірки були предметом розгляду в адміністративній справі №640/8771/21.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №640/8771/21 адміністративний позов приватного акціонерного товариства «АГЕНТСТВО «ІНФОКОН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказів задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у м. Києві №1223-п від 10.02.2021 «Про поновлення термінів проведення документальних планових виїзних перевірок» в частині додатку №3 до наказу.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у м. Києві №1563-п від 19.02.2021 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон».

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення під час дії мораторію документальної планової виїзної перевірки Приватною акціонерного товариства «Агенство ІНФОКОН» та складання за результатом перевірки акту №19298/26-15-07-02-02-17/01193840">01193840 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі №640/8771/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2021 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АГЕНТСТВО «ІНФОКОН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій - повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у справі №640/8771/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2021 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АГЕНТСТВО «ІНФОКОН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій - повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №640/8771/21 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року.

Частиною другою статті 255 КАС України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, колегія суддів наголошує, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року набрало законної сили у встановленому законодавством порядку.

Відтак, обставини протиправності дій Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення під час дії мораторію документальної планової виїзної перевірки позивача та складання за результатом перевірки акту №19298/26-15-07-02-02-17/01193840">01193840 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон» і, відповідно протиправність наказів, які стали підставою для проведення такої перевірки встановлено судовим рішенням в адміністративній справі №640/8771/21, яке набрало законної сили.

Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак вказані вище судом обставини не підлягають доказуванню в межах даної адміністративної справи.

З огляду на вищевикладене колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апелянта про те, що оскаржуваний наказ про проведення документальної планової перевірки є таким, що відповідає нормам податкового законодавства, оскільки наказ про проведення перевірки не оскаржуться в межах цієї справи, предметом спору у справі № 640/37692/21 є податкові повідомлення-рішення контролюючого органу.

Загалом, колегія суддів звертає увагу, що всі доводи апелянта стосуються іншої справи №640/8771/21, рішення в якій набрало законної сили та в жодному разі не підлягає перегляду в рамках цієї справи про оскарження податкових повідомлень-рішень.

Щодо доводів апелянта про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, викладеного в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, колегія суддів вважає останні необгрунтованими, оскільки по-перше, відступити від висновку щодо застосування норм, викладеного Верховним Судом, може лише суд касаційної інстанції, по-друге, відповідні доводи таож стосуються оскарження наказів про проведення перевірки, а не податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно висновку, сформульованого Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18 суд касаційної інстанції обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Системний аналіз наведених норм у своїй сукупності дає підстави для висновку, що акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, зважаючи на те, що акт №19298/26-15-07-02-02-17/01193840">01193840 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Агентство «Інфокон» від 10.03.2021 не може бути допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті за результатами перевірки, яка проведена за відсутністю правових підстав, тобто з порушенням встановленого законом порядку

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Агенство «Інфокон» до Головного управлінння ДПС у м. Києві про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управлінння ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 15 грудня 2022 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна