Постанова

від 15.12.2022 по справі 600/3590/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3590/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

15 грудня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради щодо не розгляду заяви позивача та неприйняття рішення про затвердження чи відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в строк визначений ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України; зобов`язати Чернівецьку міську раду на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, кадастровий номер 7310136600:07:002:0021, площею 0,0585 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (02.01), яка розташована по АДРЕСА_1 .

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місто ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 11.09.2020 гр. ОСОБА_3 , дружина загиблого учасника АТО ОСОБА_2 , звернулась до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин про надання для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , неповнолітньому сину ОСОБА_2 - члену сім`ї загиблого учасника бойових дій.

Рішенням 83 сесії VII скликання Чернівецької міської ради №2421 від 30.09.2020 р. (пункт 1.6) надано ОСОБА_2 , члену сім`ї загиблого учасника бойових дій, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0600 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

На підставі рішенням 83 сесії VII скликання Чернівецької міської ради №2421 від 30.09.2020 р. ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача розроблено технічну документацію із землеустрою (проект землеустрою) щодо відведення у власність позивача із земель запасу міста земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:07:002:0021, площею 0,0585 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (02.01), яка розташована по АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 22.02.2021 р. погоджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0585 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), яка розташована по АДРЕСА_1 .

Згідно висновку експерта державної експертизи ОСОБА_5 від 14.04.2021 №5882/82-21 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0585 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся 12.05.2021 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:07:002:0021, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), яка розташована по АДРЕСА_1 .

Матеріали справи містять проект рішення Чернівецької міської ради 7 сесії VІІІ скликання про відмову ОСОБА_2 у задоволені звернення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку юридичного управління Чернівецької міської ради від 15.06.2021 р. №380-юр рекомендовано міській раді направити проект рішення «Про відмову ОСОБА_2 у задоволені звернення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 » на доопрацювання його виконавцю.

Також матеріали справи містять рекомендації постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будівництва зняти на доопрацювання проект рішення «про відмову ОСОБА_2 у задоволені звернення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 », у зв`язку із отриманням висновку юридичного управління.

Згідно результатів поіменного голосування від 30.06.2021 р. 7 сесії VІІІ скликання Чернівецької міської ради знято проект рішення №45 «Про відмову ОСОБА_2 у задоволені звернення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ».

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, статтею 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Положеннями ч.ч. 1-3 та 5 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

В силу ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з ч. 8 та ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За змістом ст. 25 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі Закон № 858-IV) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону № 858-IV передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

У відповідності з ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Згідно з ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Тобто, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №316/979/18, від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19, від 01.02.2021 у справі № 560/1282/19, від 07.04.2021 р. у справі №540/2813/19.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Так встановлено, що на підставі рішенням 83 сесії VII скликання Чернівецької міської ради №2421 від 30.09.2020 р. ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача розроблено технічну документацію із землеустрою (проект землеустрою) щодо відведення у власність позивача із земель запасу міста земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:07:002:0021, площею 0,0585 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (02.01), яка розташована по АДРЕСА_1 .

Розроблений позивачем проект землеустрою погоджено висновком Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 22.02.2021 р. та висновком експерта державної експертизи ОСОБА_5 від 14.04.2021 р. №5882/82-21.

Земельна ділянка - кадастровий номер 7310136600:07:002:0021, площею 0,0585 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (02.01), яка розташована по АДРЕСА_1 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 06.05.2021 року.

Отже, позивачем дотримано усі вимоги Земельного кодексу України щодо затвердження відповідачем вказаного проекту землеустрою. Однак на момент розгляду справи заява позивача про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:07:002:0021, площею 0,0585 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (02.01), яка розташована по АДРЕСА_1 у власність відповідачем не розглянута. Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо підстав не розгляду заяви позивача, оскільки наведені обставини (наявність конфліктної ситуації щодо спірної земельної ділянки) не передбачені положеннями земельного законодавства та не можуть бути підставою для відкладення розгляду цього питання протягом встановлених Земельним кодексом України строків.

Що стосується доводів апелянта щодо погодження меж із ним, як суміжним землевласником, слід зазначити наступне.

Згідно позиції Верховного Суду викладеній у постанові № 61-8450св18 від 18.04.2018 у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, визначив, що непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є саме по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Процедура погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної сільської ради в затвердженні технічної документації.

Стосовно позовної вимоги зобов`язального характеру слід зазначити наступне.

В силу ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

В свою чергу, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

У даних правовідносинах за результатами встановлених обставин по справі, суд вважає, що єдиним законним рішенням суб`єкта владних повноважень при дотриманні позивачем вимог, визначених земельним законодавством, є затвердження проекту землеустрою. Встановлено, що відповідачем надано дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою рішенням 83 сесії VII скликання Чернівецької міської ради №2421 від 30.09.2020 р., позивачем замовлено та проектною організацією розроблено технічну документацію із землеустрою (проект землеустрою) щодо відведення у власність позивача земельної ділянки. В свою чергу проект землеустрою погоджено висновком Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 22.02.2021 р. про надання земельної ділянки у власність та висновком експерта державної експертизи від 14.04.2021 р. №5882/82-21.

Наявність правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України норми статті 118 Земельного кодексу України не містять.

Відтак, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання відповідача на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, кадастровий номер 7310136600:07:002:0021, площею 0,0585 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (02.01), яка розташована по АДРЕСА_1 як єдине правомірне рішення у цих правовідносинах.

Зазначена позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 24.01.2020 року справа №316/979/18 адміністративне провадження №К/9901/12049/19.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.