Рішення

від 21.11.2022 по справі 183/7793/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7793/21

№ 2/183/1800/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сердюк М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

10 листопада 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На обґрунтування вимог позивач ОСОБА_3 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме - земельну ділянку площею 6,340 га., кадастровий номер 1223284500:01:023:0163, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений 21 листопада 2016 року секретарем виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Скотаренко Т.В. за реєстровим № 753, згідно якого належну їй земельну ділянку площею 6,340 га., кадастровий номер 1223284500:01:023:0163, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, - заповіла позивачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 зазначає, що 08 липня 2020 року вона звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте відповіддю державного нотаріуса Крутько Л.П. від 08 липня 2020 року за вих. № 924/02-14їй було відмовлено у вчиненні відповідних нотаріальних дій у зв`язку із пропуском нею строку для прийняття спадщини.

Водночас, позивач вказує, що на час перебігу та спливу шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, вона про наявність заповіту не була обізнана.

За вказаних обставин ОСОБА_3 вважає, що причина пропуску нею строку для прийняття спадщини є поважною, а тому є достатні підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері.

У зв`язку з наведеним, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ОСОБА_3 просила суд: визнати їй поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері.

Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року зобов`язано Новомосковську районну державну нотаріальну контору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 28 лютого 2022 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21 листопада 2022 року залучено до участі у справі в якості правонаступника третьої особи - Новомосковську районну державну нотаріальну контору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позов, посилався на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити вимоги, посилався на те, що позивачка не була обізнана про наявність заповіту.

Представник відповідача Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні вимог позивача, з огляду на наступне. Так, у заповіті у графі підпис ОСОБА_4 візуально відрізняється від підпису в копії паспорту померлої. Крім того, відповідач ставить під сумнів факт реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі, оскільки немає жодних відомостей про реєстрацію цього заповіту, що є підставою для визнання його нечинним. Просив звернути увагу на те, що позивач після смерті матері мала право на отримання інформації зі Спадкового реєстру про наявність посвідченого заповіту на її користь, зокрема знаючи про смерть матері, остання могла вчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, але у передбачений законом строк не вчинили будь-яких дій з прийняття спадщини, що свідчить про свідоме ігнорування та не реалізацію своїх прав по прийняттю спадщини.

Представник третьої особи - Новомосковської районної державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до нижченаведеного..

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років померла мати позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 21 серпня 2017 року Виконавчим комітетом Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області складено відповідний актовий запис № 22, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21 серпня 2017 року.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме:на земельну ділянку площею 6,340 га., кадастровий номер 1223284500:01:023:0163, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 112526, виданого 17 грудня 2001 року Новостепанівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі рішення 17 сесії ХХІІІ скликання Новостепанівської сільської ради № 2 від 12 листопада 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 14437.

За життя, ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 21 листопада 2016 року секретарем виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Скотаренко Т.В. за реєстровим № 753, згідно якого належну їй земельну ділянку площею 6,340 га., кадастровий номер 1223284500:01:023:0163, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, - заповіла позивачці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60842309 від 08 липня 2020 року (номер у спадковому реєстрі: 59890582).

Судом встановлено, що спадкова справа № 163/2020 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена 08 липня 2020 року Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, номер у Спадковому реєстрі: 66079128, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60843533 від 08 липня 2020 року, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 68337033 від 01 лютого 2020 року.

Встановлено, що 08 липня 2020 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте відповіддю державного нотаріуса Крутько Л.П. від 08 липня 2020 рокуза вих. № 924/02-14 їй було відмовлено у вчиненні відповідних нотаріальних дій у зв`язку із пропуском нею строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держав.

Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом, інших спадкоємців як за законом, так і за заповітом судом не встановлено.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Зі спадкової справи вбачається, що ОСОБА_4 , 1940 р.н. була зареєстрована та проживала (по день смерті) одна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 08 липня 2020 року за вих. № 243.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Доказів спільного проживання позивача із спадкодавцем станом на час відкриття спадщини матеріали справи не містять.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

За диспозицією вказаної норми закону у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абз. 1,3,6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судовий порядок продовження даного строку застосовується у випадках, коли інші спадкоємці, які прийняли спадщину, або хоча б один із них, заперечують проти вступу у спадщину особи, що пропустила вказаний строк; якщо спадщина перейшла до територіальної громади і немає інших спадкоємців; або усі спадкоємці, крім позивача, відмовилися від спадщини. Підставою для прийняття судом рішення про визначення спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, є визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними. Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивач зазначає, що пропустила строк на прийняття спадщини, з поважних причин, оскільки вона на час перебігу та спливу шестимісячного строку не була обізнана про наявність вищевказаного заповіту.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знав про наявність заповіту, складеного на його користь, тому вказані обставини є поважними причинами пропуску строку подачі заяви.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Як зазначалося вище, представник відповідача ставить під сумнів підпис спадкодавці у заповіті.

Крім того, відповідач ставить під сумнів факт реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі, оскільки немає жодних відомостей про реєстрацію цього заповіту, що є підставою для визнання його нечинним.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, Губиниською селищною радою не надано жодного доказу на підтвердження своєї правової позиції, не заявлялося клопотань про проведення почеркознавчої експертизи, витребування книги реєстрації заповітів. Тощо. відомостей про реєстрацію цього заповіту

Отже, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивач з поважної причини пропустила строк для прийняття спадщини. Доводи, викладені позивачем у позові розцінюються судом, як поважні причини, пов`язані з істотними для позивача труднощами на вчинення такої дії.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Внаслідок викладеного, суд вважає, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 з поважних причин, і є підстави для застосування приписів ч. 3 ст. 1272 ЦК України до спірних правовідносин, а тому позов підлягає задоволенню, та позивачу слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати. В тому числі на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

В той же час, враховуючи відсутність вини відповідача у пропущенні позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що судові витрати повинні бути покладені на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати причину пропуску ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - поважною.

Визначити ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_3 .

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338457, місцезнаходження за адресою: 51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Шевченка, буд. 16;

- третя особа:Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 05466105 місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, площа Героїв, буд. 1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2022 року.

Суддя Д. І. Городецький