Постанова

від 15.12.2022 по справі 380/743/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/743/21 пров. № А/857/12690/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Большакової О.О., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Ойл" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року(суддя Сасевич О.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Ойл" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі ГУДПС у Львівській області) у січні 2021 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Ойл" (ТОВ Вест-Ойл, в якому просило стягнути до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 250000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів ЕККА з юридичних осіб. Оскільки вказана заборгованість відповідачем добровільно не погашається, позивач просив стягнути таку в судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням нанеповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що сума грошового зобов`язання є неузгодженою, оскільки податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 №000172508 оскаржено в судовому порядку.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ «Вест-Ойл» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.01.2018 із присвоєнням коду ЄДРПОУ 41888149. Згідно з відомостями, наданими ГУДПС у Львівській області, відповідач має відкриті банківські рахунки в установах банків. Заборгованість в ТОВ «Вест-Ойл» у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки за застосування реєстраторів ЕККА з юридичних осіб складає - 250000,00 грн. Розмір податкового боргу складається із залишку несплаченого грошового зобов`язання, яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «С» від 24.10.2019 року №000172508 (яке винесено на підставі Акту перевірки від 04.10.2019 року №258/13/11/РРО/41888149).

Окрім цього, як встановлено з матеріалів справи, 12.12.2018 ГУДПС у Львівській області відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ю» №8380-54, згідно з якою загальна сума податкового боргу відповідача станом на 11 грудня 2018 року становила 5585, 60 грн.

Зазначена вимога належним чином була скерована відповідачу на його податкову адресу.

Наявність податкової заборгованості в ТОВ «Вест-Ойл» підтверджується довідкою №7587/9/13-01-13-09-13 від 23.09.2020, згідно якої загальна сума боргу складає 250000,00 грн., а також зворотнім боком облікової картки платника податків.

Так, як відповідач добровільно вказані суми не погасив, позивач звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, наявні законні підстави для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з матеріалами справи, весь податковий борг ТОВ «Вест-Ойл» в сумі 250000, 00 грн. виник у зв`язку із несплатою грошового зобов`язання, яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «С» від 24.10.2019 №000172508 (яке винесено на підставі Акту перевірки від 04.10.2019 року №258/13/11/РРО/41888149).

Згідно зі статтею 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

На виконання вказаних положень ПК України ГУ ДПС у Львівській області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 12.12.2018№8380-54 усього на суму 5585,60 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, податкову вимогу форми «Ю» від 12.12.2018 №8380-54 було надіслано відповідачу на його податкову адресу.

Апелянт покликається на те, що сума грошового зобов`язання є неузгодженою, оскільки податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 №000172508 оскаржено в судовому порядку.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі№380/9800/21 ТОВВест-Ойл звернулося з позовом до ГУДПС у Львівській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 №000172508.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 рокувказаний позов залишено без розгляду.

В апеляційному порядку вказана ухвала не оскаржувалася.

Також, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі №380/3983/21, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року позовну заяву ТОВ «Вест-Ойл» до ГУДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2019 №000172508 повернуто позивачу.

Вказана ухвала була оскаржена в апеляційному порядку, однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ"Вест-Ойл" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 380/3983/21 повернуто скаржнику.

Таким чином, доказів скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2019 №000172508 відповідачем не надано.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сума грошових зобов`язань вказана у цьому податковому повідомленні-рішенні відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України є узгодженою та підлягає сплаті.

З огляду на вищезазначене, апеляційний суд відхиляє покликання апелянта на те, що сума грошового зобов`язання є неузгодженою.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт95.2 статті 95 ПК України).

У пункті 95.3 статті 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

З огляду на це вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, відповідають приписам чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні законні підстави для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження відповідача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Ойл"залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 рокув справі №380/743/21- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. О. Большакова М. А. Пліш