Постанова

від 15.12.2022 по справі 460/8906/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/8906/21 пров. № А/857/12515/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Большакової О.О., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року у справі № 460/8906/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КА-МЕЙ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання неправомірним та скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Щербаковим В.В. в м. Рівне Рівненської області 15.07.2022 в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КА-МЕЙ» (далі ТзОВ «КА-МЕЙ», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС, відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення Комісії регіонального рівня ГУ ДПС про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі Комісія ГУ ДПС) від 24.05.2021 № 7724 (далі Рішення № 7724).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що Рішення № 7724 не порушує прав та інтересів позивача, а його прийняття є службовою діяльністю працівників відповідача. У Комісії ГУ ДПС була в наявності інформація, яка стала підставою для свідчила про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Позивач не надав ні податковому органу, ні суду достатніх доказів, які б спростовували таку інформацію.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТзОВ «КА-МЕЙ» зареєстроване як юридична особа 01.02.2021, взяте на облік як платник податків у контролюючому органі 01.02.2021. Основний вид діяльності товариства за КВЕД 16.10 «Лісопильне та стругальне виробництво».

24.05.2021 Комісія ГУ ДПС прийняла Рішення № 7724.

Підставою такого рішення зазначено: «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вбачаються ознаки ризиковості ведення діяльності ТОВ «Ка-Мей», а саме: недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; відсутність придбання послуг щодо створення меліоративних смуг, посадці лісокультур, викопування сіянців хвойних порід, оренди техніки; згідно даних ЄРПН відсутні послуги транспортування товарів; придбання товарів, реалізація яких відсутня.».

Проведення засідання Комісії ГУ ДПС, на якому розглядалося питання щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ка-Мей» до переліку ризикових суб`єктів господарювання, підтверджується витягом з протоколу від 24.05.2021 № 111/17-11-18.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції покликається на те, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено правомірності прийняття Рішення № 7724, яке порушує права та інтереси позивача.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), яким, зокрема, визначені вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Адміністрування податку на додану вартість регламентовано, зокрема, розділом V (статтями 180-211) ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 зазначеного додатку передбачено такий критерій ризиковості платника податку як: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За змістом пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що наявними у справі доказами спростовуються висновки відповідача щодо відповідності ТзОВ «Ка-Мей» критеріям ризиковості на підставі того, що товариство має недостатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; відсутнє придбання послуг щодо створення меліоративних смуг, посадці лісокультур, викопування сіянців хвойних порід, оренди техніки; відсутні послуги транспортування товарів та придбання товарів, реалізація яких відсутня. Дані висновки є необґрунтованими і безпідставними, позаяк суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Зокрема, в матеріалах справи наявні Договір оренди між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Плеяда Трасн-Сервіс», Акт приймання-передачі до нього, повідомлення позивача до ГУ ДПС про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, Договір на виконання робіт (надання послуг) між позивачем та Державним підприємством «Остківський лісгосп», додатки до нього та Акти приймання-передачі робіт та послуг за вказаним договором, повідомлення про працевлаштування та накази про прийняття на роботу працівників, цивільно-правові угоди і акти приймання-передачі виконаних робіт, Договір прокату (оренди) між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОЛЕН», актом приймання-передачі інструменту Договір підряду між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Весна-сервіс» (Виконавець), видаткові накладні на придбання позивачем спрею від комах та фумігаторів.

Зазначеними доказами підтверджено наявність у позивача трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, придбання послуг щодо створення меліоративних смуг, посадки лісокультур, а також наявність техніки для перевезення товару та працівників.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для цього.

Суд також звертає увагу, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

Разом з тим, в Рішенні № 7724 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи Рішення № 7724, з посиланням на наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить інформації та обґрунтувань підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв.

Так, в Рішенні № 7724 відсутні посилання на будь-які докази щодо податкової інформації, яка б свідчила про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, хоча у затвердженій Порядком № 1165 формі рішення не передбачена необхідність конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв, це не скасовує обов`язку податкового органу обов`язку доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 січня 2021 року по справі 640/11321/20.

Апеляційний суд зазначає, що в протоколі засідання Комісія ГУ ДПС, за наслідками якого прийняте Рішення № 7724, зазначає ті ж ознаки ризиковості позивача, що і в самому оскаржуваному рішенні.

В протоколі також зазначено, що висновки податкового органу ґрунтуються на даних, що бухгалтер/засновник ТзОВ «КА-МЕЙ» є директором/головним бухгалтером/засновником інших суб`єктів господарювання, а також нездійснення придбання послуг для виконання господарських операцій з ДП «Остківський лісгосп» і ССГВК «Селянський ліс», за якими позивачем виписані податкові накладні на надані послуги.

На ці ж відомості посилається апелянт в апеляційній скарзі.

При цьому, оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення фактів щодо «неправдивості» чи ризиковості господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що, з огляду на наведені вище докази, якими підтверджується можливість провадження позивачем господарської діяльності, а також вчинення відповідних господарських операцій позивачем, слід визнати, що відповідачем не наведено та не надано належних доказів, які слугували підставою для віднесення позивача до ризикових підприємств.

Також апеляційний суд зауважує, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Критеріїв визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Проаналізувавши пункт 8 Критеріїв, суд звертає увагу на те, що контролюючий орган повинен мати наявну податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на нього завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення саме господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Однак відповідач зобов`язаний довести ризиковість такої господарської операції за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено.

При цьому відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Крім того, при розгляді питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості на підставі наявної певної інформації контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операцій суб`єкта господарювання на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Апеляційний суд при вирішенні даного спору також враховує правову позицію Верховного Суду, неодноразово висловлено найвищим судовим органом в ході розгляду справ аналогічної категорії.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року по справі № 360/1776/19 зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, Рішення № 7724 Комісії ГУ ДПС 7724 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржуване Рішення № 7724 є внутрішньою службовою інформацією відповідача, не порушує прав та інтересів позивача, а відтак і не підлягає судовому оскарженню, апеляційний суд зазначає, що такі доводи є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, суд звертає увагу на те, що Рішення № 7724 є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій. Наявність запису в базах даних ДПС про ТОВ як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

При цьому суд враховує, що прийняття контролюючим органом Рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі.

Отже, оскаржуване Рішення саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня. Окрім того, прийняття такого рішення суб`єктом владних повноважень впливає на ділову та господарську репутацію позивача, адже контрагенти позивача будучи обізнаними про віднесення позивача до переліку ризикованих платників уникатимуть господарських правовідносин з таким платником, що значно може відобразитися на фінансово економічному стані платника.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Таким чином, законом прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20.

Щодо покликання апелянта на те, що позивач не звертався до відповідача з документами, поясненнями необхідними для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають ризиковості платника податку, колегія суддів зауважує, що таке звернення є правом, а не обов`язком платника податків та відповідно не позбавляє останнього права звернутись безпосередньо до суду.

Предметом даного спору є саме правомірність включення відповідачем позивача до такого переліку і ТзОВ «КА-МЕЙ» на законних підставах звернулося до суду з позовом щодо захисту своїх прав.

Апелянт вказує також на те, що позивачем не було подано ані Комісії ГУ ДПС, ані суду повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке б дало реалізувати право позивача на спростування та непідтвердження відповідності критеріям ризиковості, а тому позивачем не спростовано інформацію, наведену в оскаржуваному рішенні. Однак самим відповідачем не надало суду доказів надіслання позивачу в процесі отримання податкової інформації для прийняття рішення про віднесення платника податку критеріям ризиковості письмових запитів із проханням надати таку інформацію та підтверджуючі документи, а саме щодо достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; наявності придбання послуг щодо створення меліоративних смуг, посадці лісокультур, викопування сіянців хвойних порід, оренди техніки.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року у справі № 460/8906/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. О. Большакова А. Р. Курилець