Постанова

від 07.12.2022 по справі 921/227/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2022 р. м. Львів Справа №921/227/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М. Гриців

О.В. Зварич

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Терпласт груп, від 01.09.2022 №0109 (вх. № апеляційного суду 01-05/2179/22 від 05.09.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09 серпня 2022 року (суддя Сидорук А.М., повний текст рішення складено та підписано 18.08.2022, м. Тернопіль )

у справі №921/227/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач, м. Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Терпласт груп, м. Тернопіль

про стягнення 276 684,74 грн.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Гайдук У.П. представник (довіреність від 15.12.2021 №8443/08; посадова інструкція, положення);

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

26.05.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач до Товариства з обмеженою відповідальністю Терпласт груп про стягнення 276 684,74 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ «Терпласт груп» приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії споживачу із особовим рахунком №1975, шляхом подання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції «Бонус». Початком постачання електричної енергії до об`єктів споживача визначено 01 січня 2021 року. Перелік об`єктів споживача, до яких здійснювало електропостачання товариству, визначено у додатку «А» до заяви-приєднання споживача. Свої зобов`язання, як вказує позивач, ним виконано повністю, всупереч цього споживачем (відповідачем) порушено договірні умови, в частині здійснення грошових зобов`язань, заборгувавши за надані послуги, згідно заяви про зменшення позовних вимог 198 000,00 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України, п.4.17 ПРРЕЕ та комерційної пропозиції «бонус» (де вказано про пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України) позивачем нараховано 28546,89 грн. пені, 35752,13 грн. інфляційних збитків та 4385,72 грн. річних нарахувань.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09 серпня 2022 року у справі №921/227/22 задоволено позовні вимоги; стягнуто з ТОВ «Терпласт груп» на користь ТОВ Тернопільелектропостач - 198 000,00 грн. заборгованості за електричну енергію на банківський рахунок НОМЕР_1 у ТВБВ №10019/03 філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк»; 28 546,89 грн. пені; 35 752,13 грн. інфляційних збитків; 4385,72 грн. річних нарахувань та 5710,27 грн. в повернення сплаченого судового збору на банківський рахунок НОМЕР_1 у ТВБВ № 10019/03 філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк».

Дане рішення мотивоване наявністю договірних відносин між сторонами на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу із особовим рахунком №1975, згідно якого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 198 000,00 грн. і яка не спростована останнім належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, а відтак задоволена до стягнення в примусовому порядку.

В зв`язку з несплатою в строки, визначені договором, судом визнано обґрунтованими також і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України в сумі 28546,89 грн., 35752,13 грн. інфляційних збитків та 4385,72 грн. річних нарахувань керуючись при цьому положеннями ст. 625 ЦК України, п.4.17 ПРРЕЕ та комерційної пропозиції «бонус».

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Терпласт груп, не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що висновки, викладені у рішенні господарського суду першої інстанції частково не відповідають фактичним обставинам справи та наданим документам, а саме:

Скаржник вказує, що стягнута господарським судом першої інстанції сума заборгованості за електричну енергію, на момент винесення оскаржуваного рішення, не відповідала фактичній сумі боргу, оскільки судом залишено поза увагою оплати, які було проведено, згідно платіжного доручення №595 від 01.08.2022 на суму 10 000,00 грн. та платіжного доручення №611 від 08.08.2022 на суму 10 000,00 грн. Таким чином, на момент проголошення оскаржуваного судового рішення сума заборгованості за електричну енергію складала 178 000,00 грн., а не 198 000,00 грн., як вказано в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Також, скаржник, вважає неправомірним стягнення судом пені, інфляційних збитків та річних нарахувань, що нараховані в тому числі за період існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), з 24.04.2022 по 26.05.2022. Щодо даного то вказує, що судом першої інстанції повністю залишено поза увагою та не надано жодної оцінки обставинам, а саме військовій агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні . Вказує, що ТОВ «Терпласт Груп» являється виробником дитячих підгузниківтрусиків, а в країні відбувся розлад шляхів постачання імпортної сировини, що призвело до зупинення виробництва. В обґрунтування даного посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Відповідно до цього, просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.08.2022 у справі №921/227/22 в частині зайво стягнутої суми боргу за електричну енергію в розмірі 20 000,00 грн., також в частині стягнення пені, інфляційних збитків, річних за період існування обставин непереборної сили (з 24.04.2022 по 26.05.2022), в решті рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін.

Позивач ТОВ «Тернопільелектропостач», у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що він добросовісно повідомляв суд про всі відомі товариству оплати боргу відповідачем у процесі судового розгляду , про що здійснювались повідомлення. Крім цього, вказує, що ним подано було заяву про зменшення розміру позовних вимог від 22.06.2022 №995/08, заяву про зменшення розміру позовних вимог від 25.07.2022 №1143/08 та повідомлення про часткову оплату від 09.08.2022 №1201/08. Вважає, що факт нез`явлення в судове засідання та ненадання доказів суду першої інстанції , на яких ґрунтується апеляційна скарга , вказує на свідомі, протиправні дії відповідача, з метою затягування судового процесу та відтермінування виконання судового рішення. У той же час вказує, що рішення суду першої інстанції є обґрунтоване та базується на наявних у справі доказах. Щодо листа Торгово-промислової палати від 28 лютого 2022 року про засвідчення військової агресії як форс-мажору, то вказує, що він не може слугувати абсолютною доказом неможливості виконання зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів господарювання, при цьому вказує, що одним із ключових моментів є те, що потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконання зобов`язання. Відповідно до цього просить, рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Терпласт груп, від 01.09.2022 №0109 (вх. № апеляційного суду 01-05/2179/22 від 05.09.2022) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09 серпня 2022 року у справі №921/227/22.

30.09.2022 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №921/227/22.

В подальшому, ухвалою суду від 03.10.2022 призначено розгляд справи №921/227/22 в судове засідання на 26.10.2022 об 11 год. 35 хв.

В судовому засіданні 26.10.2022 за участю представника позивача, розгляд справи відкладено в судове засідання на 23.11.2022.

23.11.2022 розгляд справи відкладено в судове засідання на 07.12.2022 о 09 год. 30 хв.

25.11.2022 в канцелярію суду від позивача поступили повідомлення про часткову оплату від 21.11.2022 №5313/08 (вх. № апеляційного суду 01-04/6618/22), в якому вказано, що у процесі апеляційного розгляд, у ТОВ «Терпласт груп» оплачено всю суму боргу за електричну енергію , а також: 28 546,89 грн. пені, 4385,72 грн. річних нарахувань та 5 710,27 грн. сплаченого судового збору. В обґрунтування чого долучено копії платіжних доручень №843 від 04.11.2022, №844 від 04.11.2022, №856 від 08.11.2022, №861 від 09.11.2022, №847 від 10.11.2022 та №866 від 10.11.2022.

В судове засідання 07.12.2022 з`явився представник позивача, який заперечив доводи апеляційної скарги, з мотивів, наведених у відзиві, зазначивши, що відповідачем під час апеляційного розгляду сплачено всю суму боргу за електричну енергію, а також 28 546,89 грн. пені, 4385,72 грн. річних нарахувань та 5 710,27 грн. сплаченого судового збору. Несплаченими залишились лише інфляційній в сумі 35 752,13 грн.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області від 09 серпня 2022 року у справі №921/227/22 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

01.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" в особі Тернопільського центру обслуговування користувачів (ЦОК) як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терпласт Груп" як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу із особовим рахунком 1975 (далі договір), шляхом подання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції "Бонус" (а.с.7-8).

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до цього договору згідно заяви-приєднання, яка є додатком №1 до договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до умов п.5.4 договору ціна за електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно п.5.5. договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Умовами пункту 5.7 договору визначено, що оплата рахунків постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в обраній комерційній пропозиції.

Відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції "Бонус" (додаток №2 до договору) у розділі "Спосіб оплати" передбачено 100% попередня оплата договірних (замовлених) обсягів споживання електричної енергії (повинна бути оплачена не пізніше, ніж 5 днів до початку розрахункового періоду) з наступним перерахунком (остаточним розрахунком). Розрахунковим періодом є календарний місяць. У розділі "термін надання розрахунку за спожиту електричну енергію надається Постачальником та отримується споживачем самостійно не пізніше сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Пунктом 6.2 договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату електричної енергії згідно умовами договору.

Отже, на виконання умов договору, ТОВ "Тернопільелектропостач" виставлено споживачу рахунки для оплати електричної енергії, а саме: рахунок за активну енергію №40/1975 від 30.11.2021 за листопад та рахунок за активну енергію №40/1975 від 31.12.2021 за грудень. За листопад 2021 року споживачем спожито електричної енергії на суму 263 583,48 грн, з яких 55112,64 грн. оплачено. За грудень 2021 року споживачем спожито електричної енергії на суму 123 910,49 грн. (а.с.10-12

В подальшому, ТОВ "Тернопільелектропостач" та ТОВ "Терпласт груп" підписано акт звірки розрахунків станом на 21 квітня 2022 року на суму 332 381,33 грн.

Після 21.04.2022 споживачем було оплачено: - 11.05.2022 - 5 381,33 грн.; 12.05.2022 - 5000,00 грн.; 16.05.2022 - 5000,00 грн.; 23.05.2022 - 5000,00 грн.

Оплата здійснена не в повному обсязі, внаслідок чого у споживача винила заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію і становить - 312 000,00 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

На дану суму позивачем нараховано пеню в розмірі 28546,89 грн, інфляційних збитків на суму 35752,13 грн. та 4 385,72 грн. річних нарахувань.

В подальшому позивачем неодноразово зменшувались позовні вимоги, а 25.07.2022 було зменшено до 208 000,00 грн.

09.08.2022 від відповідача до суду першої інстанції надійшло повідомлення про часткову оплату №1201/08 від 09.08.2022 , де вказано, що 25.07.2022 відповідачем здійснено оплату в погашення заборгованості за електричну енергію у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.08.2022 в даній справі позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 198 000,00 грн. заборгованості за електричну енергію, 28546,89 грн. пені, 35752,13 грн. інфляційних збитків, 4385,72 грн. річних нарахувань та 5 710,27 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду в даній справі в частині зайво стягнутої суми боргу за електричну енергію в розмірі 20 000,00 грн. та в частині стягнення пені, інфляційних збитків, річних за період існування обставин непереборної сили (з 24.04.2022 по 26.05.2022).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до положень ст. 509 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

В свою чергу приписами ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України також встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч.7 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила) затверджено типовий договір про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до Правил)

Пунктом 1.2.7 Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (п. 2 Постанови №312 від 14.03.2018).

Пунктом 3.1.7 правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Матеріалами та обставинами справи встановлено, що 01.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" в особі Тернопільського центру обслуговування користувачів (ЦОК) як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терпласт Груп" як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу із особовим рахунком 1975 (далі договір), шляхом подання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції "Бонус".

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу електричну енергію, що підтверджується відповіднми рахунками, які описано вище і наявні в матеріалах справи.

ТОВ "Тернопільелектропостач" та ТОВ "Терпласт груп" підписано акт звірки розрахунків станом на 21 квітня 2022 року на суму 332 381,33 грн., яка в подальшому частково сплачувалась і на час винесення оскаржуваного рішення заборгованість становила 198 000,00 грн. , яка по суті відповідачем не оскаржується.

Однак, в апеляційній скарзі відповідач вказує, на те, що ним було проведено проплати , а саме :згідно платіжного доручення №595 від 01.08.2022 на суму 10 000,00 грн. та платіжного доручення №611 від 08.08.2022 на суму 10 000,00 грн. Таким чином, на момент проголошення оскаржуваного судового рішення сума заборгованості за електричну енергію складала 178 000,00 грн., а не 198 000,00 грн., як вказано в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Згідно вимог ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини , які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

З врахуванням наведеного, судова колегія апеляційного суду вказує, що відповідачем в свою чергу не подано було доказів вищевказаних проплат, а відтак суд першої інстанції не міг врахувати такі станом, на час винесення рішення 09.08.2022.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.17 ПРРЕЕ, за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством за договором.

Згідно пп.8 п.5.2.1. ПРРЕЕ електропостачальник має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства.

При цьому, слід зазначити, що в комерційній пропозиції "БОНУС", в розділі "Розмір пені" встановлено, що в разі порушення споживачем строків оплати, передбачених даною комерційною пропозицією (розділами: "Спосіб оплати" та "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати") Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3% річних та інфляційні.

Відтак, ТОВ "Тернопільелектропостач" нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Терпласт груп" - 28 546,89 грн. пені, 35 752,13 грн. інфляційних збитків; 4 385,72 грн. - річних нарахувань, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок позивача встановив, що суми в такому розраховано вірно, а відтак судом першої інстанції обґрунтовано задоволено такі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем в суді апеляційної інстанції подано повідомлення про часткову оплату від 21.11.2022 №5313/08 (вх. № апеляційного суду 01-04/6618/22), в якому вказано, що у процесі апеляційного розгляд, у ТОВ «Терпласт груп» оплачено всю суму боргу за електричну енергію , а також: 28 546,89 грн. пені, 4385,72 грн. річних нарахувань та 5 710,27 грн. сплаченого судового збору. В обґрунтування чого долучено копії платіжних доручень №843 від 04.11.2022, №844 від 04.11.2022, №856 від 08.11.2022, №861 від 09.11.2022, №847 від 10.11.2022 та №866 від 10.11.2022.

Щодо даного, то судова колегія зазначає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення на час його винесення, а відтак дані проплати не можуть бути враховані ним при прийнятті рішення.

Скаржник, в апеляційній скарзі вказує на неправомірність стягнення судом пені, інфляційних збитків та річних нарахувань, що нараховані в тому числі за період існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з 24.04.2022 по 26.05.2022, а саме військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану в Україні, оскільки ТОВ «Терпласт Груп» являється виробником дитячих підгузниківтрусиків, а в країні відбувся розлад шляхів постачання імпортної сировини, що призвело до зупинення виробництва. В обґрунтування даного посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Приписами ч.1 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, в листі-роз`ясненні Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (а.с.51), на який покликається відповідач, вказано, що на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997р. №671/97-ВР, Статуту ТПП України, така засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Однак, даний лист ТПП України від 28.02.2022 не містить (та і не може містити ) ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Крім цього такий видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Відповідач, мав змогу звернутися до ТПП України або відповідної регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин або ж обставин непереборної сили відповідно до регламенту, проте цього не зробив, а причин неможливості звернутися, суду не повідомив.

З врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.08.2022 в даній справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення від 09 серпня 2022 року у справі №921/227/22, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Тернопільської області від 09 серпня 2022 року у справі №921/227/22 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Терпласт груп, від 01.09.2022 №0109 (вх. № апеляційного суду 01-05/2179/22 від 05.09.2022) - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Терпласт груп, від 01.09.2022 №0109 (вх. № апеляційного суду 01-05/2179/22 від 05.09.2022) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09 серпня 2022 року у справі №921/227/22 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Терпласт груп».

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5.Матеріали справи №921/227/22 повернути Господарському суду Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 15.12.2022.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич