Ухвала

від 08.12.2022 по справі 910/7750/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"08" грудня 2022 р. м. Київ Справа№ 910/7750/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптала Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 08.12.2022

позивач: не з`явився

відповідач: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання експерта Київського науково-дослідницького центру судово експертиз Гутника Валентина про надання додаткових матеріалів та про погодження розумного строку проведення експертизи

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.10.2021

у справі № 910/7750/21 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про відшкодування шкоди 45 558,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі № 910/7750/21 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" відшкодування шкоди 45 558,60 грн. - задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 527 (п`ятсот двадцять сім) грн. 92 коп. пені, 123 (сто двадцять три) грн. 67 коп. 3% річних, а також 59 (п`ятдесят дев`ять) грн. 22 коп. судового збору та 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 79 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Закрито провадження у частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" 11230,57 грн. страхового відшкодування.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (29.10.2021 згідно поштового трекера на конверті) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі № 910/7750/21 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а розгляд апеляційної скарги просить здійснювати з викликом сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7750/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі № 910/7750/21.

22.11.2021 матеріали справи № 910/7750/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі № 910/7750/21 - залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" мало право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду: надати докази підтвердження повноважень представника Супрун Т.В. на вчинення представництва інтересів скаржника, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право підпису апеляційної скарги.

03.12.2021 від скаржника надіслано заяву на виконання вимог ухвали на адресу Північного апеляційного господарського суду засобами поштового зв`язку, до якої долучено докази підтвердження повноважень представника Супрун Т.В. на вчинення представництва інтересів скаржника, зокрема договір про надання професійної правничої (правової) допомоги та ордер.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Український страховий стандарт" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі № 910/7750/21,відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 03.02.2022.

03.02.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Шаптали Є.Ю. на лікарняному з 25.01.2022 по 04.02.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.03.2022 справу № 910/7750/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021.

24.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні та загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку визначити іншу дату та час проведення наступного судового засідання у цій справі у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.07.2022 справу № 910/7750/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021.

07.02.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від позивача (Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт") надійшла відповідь на відзив, до якої було долучено клопотання про призначення судової автотехнічної (транспортно-трасологічної) експертизи по справі № 910/7750/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про призначення судової автотехнічної (транспортно-трасологічної) експертизи у справі № 910/7750/21 задоволено частково. Призначено у справі № 910/7750/21 судову автотехнічну (транспортно-трасологічну) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

Відповідно до супровідного листа Північного апеляційного господарського суду № 910/7750/21/09.1-18/47/22 від 03.10.2020 матеріали справи № 910/7750/21 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз .

16.11.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 21.10.2022 разом з матеріалами справи та клопотанням експерта Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Гутника Валентина про надання додаткових матеріалів, в якому він просить:

- надати на територію КНДІСЕ, одночасно, на одному майданчику автомобілі "Renault Duster ".д.н. НОМЕР_1 та "КІА Sportage" д.н. НОМЕР_2 у тому стані, в якому вони перебували безпосередньо після ДТП для їх експертного дослідження (огляду) та проведення суміщення зон пошкоджень шляхом натурного моделювання (співставлення);

- узгодити дату і час вказаного досліджен

ня, забезпечити доставку експерта до місця огляду і належні умови огляду;

- надати електронні носії фотознімків зроблених на місці ДТП, які наявні в матеріалах справи у роздрукованому вигляді, та дозвіл на використання цих фотознімків.

Також в своєму листі експерт просив надати більш розумний строк проведення експертизи, тобто понад 90 календарних днів.

В судове засідання 08.12.2022 представники Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Український страховий стандарт» та представники Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» не з`явились, про розгляд справи повідомлені засобами електронного зв`язку, які наявні в матеріалах справи, оскільки фінансування видатків на поштову кореспонденцію у Північному апеляційному господарському суді тимчасово припинено.

Розглянувши в судовому засіданні 08.12.2022 клопотання експерта Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Гутника Валентина, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд повинен з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Ч. 6 статті 69 Господарського процесуального кодексу України визначено, що експерт має право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи; 2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом; 3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; 4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об`єктів дослідження; 5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків; 6) користуватися іншими правами, що надані Законом України "Про судову експертизу".

Ст. 13 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право, зокрема, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи (п.1 ч. 1).

П. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, експерт:

- має право: у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань;

- зобов`язаний повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані;

- заборонено проводити експертизу без письмової вказівки керівника (заступника керівника) експертної установи, керівника структурного підрозділу; передоручати проведення експертизи іншій особі; самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно; вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.

Суд апеляційної інстанції дослідивши клопотання експерта Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Гутника Валентина про надання на територію КНДІСЕ, одночасно, на одному майданчику автомобілі "Renault Duster ".д.н. НОМЕР_1 та "КІА Sportage" д.н. НОМЕР_2 у тому стані, в якому вони перебували безпосередньо після ДТП для їх експертного дослідження (огляду) та проведення суміщення зон пошкоджень шляхом натурного моделювання (співставлення); електронні носії фотознімків зроблених на місці ДТП, які наявні в матеріалах справи у роздрукованому вигляді, та дозвіл на використання цих фотознімків, встановив, що дане клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки вказане дослідження узгоджене з призначеним судом експертним дослідженням.

Крім того, від експерта Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Гутника Валентина було заявлено клопотання щодо погодження розумного строку проведення експертизи понад 90 календарних днів, у зв`язку із значною поточною завантаженістю фахівців, а у визначений законодавством строк не вбачається за можливе її провести.

Отже, у разі коли виникає неможливість проведення відповідної експертизи, зокрема, внаслідок того, що визначені в ухвалі суду питання потребують додаткових матеріалів, якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані, враховуючи те, що законом не передбачено повноважень судового експерта щодо вчинення відповідних дій на власний розсуд, а виключно з дозволу суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання експерта Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Гутника Валентина про надання додаткових матеріалів.

П.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції від 24.04.2021 №772/5) передбачено, що строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п`ятнадцяти робочих днів.

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб`єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України «Про судову експертизу».

У разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об`єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об`єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування спеціальних знань у земельній галузі виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань, а тому для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової експертизи.

Згідно п. 1.2.3 Розділу І1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), одним із видів судових експертиз є інженерно-технічна: зокрема, експертиза з питань землеустрою.

Основними завданнями експертизи з питань землеустрою є: визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, визначення відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, визначення відповідності фактичного землекористування правовстановлюючим документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам, визначення відповідності виконаної нормативної грошової оцінки земель вимогам нормативно-правових актів.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування.

Положеннями ст. 267 Господарського процесуального кодексу України суду апеляційної інстанції надано право, за клопотанням учасників процесу, вирішувати питання про призначення експертизи.

Згідно правових позицій Верховного Суду (постанова від 01.12.2020 у справі №916/1935/19) чинним законодавством передбачено право на звернення сторони у справі із клопотанням про призначення експертизи до суду апеляційної інстанції. При цьому, право подання клопотання про призначення судової експертизи не ставиться в залежність із заявленням або навпаки такого клопотання до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. 99, ст. 100, пунктом 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання експерта Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Гутника Валентина про надання матеріалів - задовольнити.

2. Учасникам справи надати у розпорядження експерта Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Гутника Валентина на територію Київського науково-дослідницького інституту судових, одночасно, на одному майданчику автомобілі "Renault Duster ".д.н. НОМЕР_1 та "КІА Sportage" д.н. НОМЕР_2 у тому стані, в якому вони перебували безпосередньо після ДТП для їх експертного дослідження (огляду) та проведення суміщення зон пошкоджень шляхом натурного моделювання (співставлення);

- узгодити дату і час вказаного дослідження, забезпечити доставку експерта до місця огляду і належні умови огляду;

3. Якщо автомобілі відремонтовані або їх огляд з інших причин неможливий - надати якісні електронні носії фотознімків їх механічних пошкоджень та дозвіл на використання цих фотознімків;

- надати електронні носії фотознімків зроблених на місці ДТП, які наявні в матеріалах справи у роздрукованому вигляді, та дозвіл на використання цих фотознімків.

4. Клопотання експерта Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Гутника Валентина щодо погодження розумного строку проведення експертизи понад 90 календарних днів - задовольнити.

5. Для проведення експертизи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6, e-mail: info@kndise.gov.ua,тел. (040) 200-29-11, (044) 200-29-11) матеріали справи №910/7750/21.

6. Попередити експерта, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. Провадження у справі №910/7750/21- зупинити до отримання з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновку експертизи, призначеної по даній справі.

8. Після закінчення експертизи висновки з матеріалами справи № 910/7750/21 та документи, що підтверджують витрати, пов`язані з проведенням експертизи надіслати до Північного апеляційного господарського суду.

9. Копію ухвали надіслати учасникам процесу та до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у порядку, строки та випадках, визначених ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала