Ухвала

від 13.12.2022 по справі 6/291

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"13" грудня 2022 р. Справа№ 6/291

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, повний текст якого підписаний 07.08.2009

у справі № 6/291 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд»

2. Відкритого акціонерного товариства «Укроліяжирпром»

про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, заявлено про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва адміністративного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент) вартістю 4 998 288,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, повний текст якого підписаний 07.08.2009, позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 скасовано та прийнято нове рішення яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 у справі № 6/291 та додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 скасовано повністю, апеляційне провадження щодо здійснення перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2018, у задоволенні заяви ТОВ «Імека-Консалтинг» від 25.01.2018 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 22.09.2022, заяву ТОВ «Імека-Консалтинг» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 скасовано, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фірма «Т.М.М.» на рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 у цій справі закрито.

07.10.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд" до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291, а в позовних вимогах - відмовити в повному обсязі за безпідставністю та недоведеністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2022, справу № 6/291 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №6/291, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №6/291.

25.10.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали цієї справи.

У період з 26.10.2022 до 08.11.2022 суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці.

Крім того, у період з 26.10.2022 по 10.11.2022 суддя Шаптала Є.Ю. перебував у відпустці.

Згідно з п. 13 Прикінцевих та перехідних положень ГПК України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України в редакції, яка діяла станом на дату ухвалення судом першої інстанції оспорюваного рішення, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до вищенаведених правових норм, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, повний текст якого підписаний 07.08.2009, у справі № 6/291, заявник мав подати в строк по 17.08.2009 включно, проте подав її 07.10.2022.

У апеляційній скарзі заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Частиною 1 статті 119 ГПК України в редакції, на дату винесення цієї ухвали встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України в редакції, на дату винесення цієї ухвали, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що про наявність оскаржуваного рішення йому стало відомо 04.10.2022, а до вказаної дати він жодної поштової кореспонденції (повісток та/або повідомлень та/або листів) не отримував, а відтак був позбавлений реальної можливості на здійснення захисту своїх порушених прав та інтересів.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що вказані твердження апелянта спростовуються наявними у матеріалах справи документами так як:

- представник апелянта Ліпатов І.А., який діяв на підставі довіреності від 08.06.2015 (а.с. 188 т. 1), приймав участь у судових засіданнях 08.06.2015, 22.06.2015 та 06.07.2015 та надавав пояснення по суті спору при апеляційному перегляді Київським апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, а також у судових засіданнях 22.09.2015 та 06.10.2015 та надавав пояснення по суті спору при касаційному перегляді Вищім господарським судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015;

- представник апелянта Гладун І.Т., який діяв на підставі довіреності від 14.06.2016 (а.с. 173 т. 2), приймав участь у судових засіданнях 15.06.2016 та надавав пояснення по суті спору при апеляційному перегляді Київським апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що про наявність оскаржуваного рішення та його зміст апелянт був обізнаний принаймні з 08.06.2015, а відтак наведені Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд» у апеляційній скарзі заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

За таких обставин, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянту роз`яснено, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено в порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу, відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

02.12.2022 до суду від апелента надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України в редакції на дату винесення цієї ухвали, згідно з якою днем вручення судового рішення, зокрема, є день вручення судового рішення під розписку.

У зв`язку з тимчасовою неможливістю направляти паперові примірники копій судових рішень через відділення АТ «Укрпошта» та відсутність у матеріалах справи відомостей про адреси електронної пошти, ухвалу від 11.11.2022 апелянту направлено не було.

У поданій до суду заяві апелянт зазначив про те, що з ухвалою суду від 11.11.2022 він ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.11.2022.

Як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, до вказаного реєстру ухвалу від 11.11.2022 надіслано судом 17.11.2022, оприлюднено 18.11.2022.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апелянтом строк для усунення недоліків пропущений не був.

Щодо інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, які повідомлені апелянтом, колегія суддів зазначає таке.

У заяві про усунення недоліків апелянт послався на те, що за змістом положень чинного законодавства початок перебігу строку на апеляційну оскарження починається лише з дня вручення оскаржуваного рішення, проте у матеріалах справи № 6/291 відсутні належні та допустимі докази не лише отримання оскаржуваного рішення апелянтом але й надсилання вказаного рішення на адресу апелянта.

Також апелянт послався на те, що:

- представники апелянта Ліпатов І.А. та Гладун І.Т., які діяли на підставі довіреності, приймали участь в судових засіданнях не доводять факт ознайомлення належним чином із текстом оскаржуваного рішення, адже довіреності на представника Ліпатова І.А. видана 08.06.2015 (після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача 2) зі строком дії один місяць, тобто до 08.07.2015, а довіреності на представника Гладун І.Т. видана 14.06.2016 на представлення інтересів ТОВ «Святошинінвестбуд» в якості третьої особи, хоча вказане товариство завжди мало статус відповідача у цій справі, що свідчить про те, що Гладун І.Т. діяв без належних повноважень;

- матеріли справи не містять заяв (клопотань) про ознайомлення із матеріалами справи, як представниками апелянта, так і керівника апелянта, тобто у матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження (розписки) представників та/або керівника апелянта про ознайомлення з оскаржуваним рішенням;

- з матеріалів справи, а саме протоколів судового засідання та ухвал від 25.05.2009, від 22.06.2009, протоколу судового засідання та рішення від 16.07.2009 слідує, що апелянт не приймав участі у розгляду справи у зв`язку з відсутністю належного повідомлення про розгляд цієї справи судом першої інстанції.

Щодо вказаного колегія суддів зазначає про таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Колегія суддів також вважає за необхідне врахувати правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України. У постанові зауважено на тому, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

За сталою практикою ЄСПЛ, зокрема, сформованою в рішеннях «Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства», «Девеер проти Бельгії», право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Як встановлено вище, у обґрунтування поданого клопотання апелянт фактично послався лише на те, що він не був ознайомлений з текстом оскаржуваного рішення, а відтак строк на апеляційне оскарження був пропущений не з його вини.

Водночас колегія суддів зауважує на тому, що, безумовно будучі обізнаним про наявність оскаржуваного рішення принаймні з 08.06.2015, апелянт не був позбавлений саме з цієї дати вчинити дії щодо отримання копії такого рішення, зокрема шляхом звернення до суду з відповідною заявою про отримання копії судового рішення, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, до вказаного реєстру спірне рішення зареєстровано у вказаному реєстрі 20.08.2009, оприлюднено 22.08.2009.

Враховуючи, що доступ до вказаного реєстру є відкритими, апелянт також не був позбавлений можливості бути обізнаним про зміст оспорюваного рішення шляхом ознайомлення з його текстом у вказаному реєстрі.

Слід зазначити і про те, що сумнівним видається як те, що апелянт, приймаючи участь у розгляді апеляційної скарги на рішення суду, не був обізнаним зі змістом такого рішення, так і те, що будучі безумовно обізнаним про наявність такого рішення не вчинив жодних дій протягом значного періоду часу (з 2015 по 2022 роки) для ознайомлення з текстом вказаного рішення.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення поданої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки ті підстави, які зазначені ним в апеляційній скарзі та у заяві про усунення недоліків, не підтверджені належними доказами і не можуть бути визнані судом поважними.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити апелянтові і на тому, що ч. 2 ст. 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291.

З огляду на відмову у задоволенні заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд відмовляє у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд» оригінал апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи № 6/291 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала