Постанова

від 13.12.2022 по справі 910/10483/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2022 р. Справа№ 910/10483/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 13.12.2022 у справі №910/10483/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021

у справі №910/10483/21 (суддя Шкурдова Л.)

за позовом Фермерського господарства «Еко-Біф»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна»

про стягнення 240 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в сумі 240 000,00 грн., перерахованої на підставі укладеного між сторонами у спрощеній формі договору купівлі-продажу. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- між сторонами були досягнуті усні домовленості про укладення договору поставки в рамках яких позивачем частково оплачено виставлений відповідачем рахунок № СФ-0000004 від 18.02.2021 на суму 256 000,08 грн., проте в подальшому відповідний договір у формі одного документу укладено не було, що свідчить про те, що між позивачем та відповідачем відповідний договір поставки укладено у спрощений спосіб;

- відповідачем обов`язок щодо поставки товару виконаний не був, з огляду на що позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою про повернення передоплати, яка останнім була задоволена лише частково.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 240 000,00 грн. заборгованості та 3 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений як факт перерахування відповідачу грошових коштів на заявлену до стягнення суму, так і факт непоставки останнім товарів, що дає позивачу право вимагати від відповідача повернення вказаної суми попередньої оплати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним та неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи, з неправильним дослідженням та оцінкою доказів, наявних у матеріалах справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- судом першої інстанції не було досліджено та встановлено обставин, пов`язаних із строком поставки спірного товару проте вказані обставини істотно впливають на вирішення спору сторін по суті;

- позивач, надіславши відповідачу претензію № 43 від 29.04.2021 до фактичного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо строків поставки товару до кінця літа 2021 року, у спірних правовідносин фактично допустив односторонню відмову від зобов`язання, їх односторонню зміну (одностороннє розірвання договору);

- часткове повернення відповідачем коштів у невеликому розмірі 16 000,08 грн. у порівнянні з ціною договору свідчить виключно про намір відповідача не втратити позивача як покупця та налаштованість вирішити будь-які наявні питання шляхом переговорів.

Також скаржник звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст рішення отримано 13.12.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Чорногуза М.Г., Кравчука Г.А.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10483/21; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, на надходження матеріалів вищезазначеної справи.

02.02.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/10483/21.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2022 у зв`язку перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/10483/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2022 для розгляду справи №910/10483/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Чорногуз М.Г., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Чорногуз М.Г., Яковлєв М.Л., задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21, апелянту відновлено строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21, призначено справу до розгляду на 10.03.2022 о 14:20 год., зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку із веденням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в України» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 воєнного стану в України та активними бойовими діями, судове засідання призначене на 10.03.2022 не відбулось.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у зв`язку перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/10483/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2022 для розгляду справи №910/10483/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 27.07.2022 об 11:15 год.

25.07.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання на інші час та дату в якому відповідач, з посиланням на неможливість прибути в судове засідання з огляду на зайнятість представника відповідача в іншому судовому засіданні, просив перенести судові засідання з 27.07.2022 на інший час та дату.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.10.2022 об 11:45 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-07/389/22 від 04.10.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10483/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В., розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2022 об 12:15 год.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №09.1-08/3637/22 від 21.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10483/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 13.12.2022 об 11:40 год..

05.12.2022 до суду від позивача надійшли письмові пояснення в яких позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Станом на 13.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, інших пояснень та клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач та відповідач представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем виставлено позивачу рахунок №СФ-0000004 від 18.02.2021 на суму 512 000,16 грн. на оплату добрива карбаміду в кількості 40 тон.

Позивач вказаний рахунок оплатив частково на суму 256 000,08 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №152 від 23.02.2021.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№ 43 від 29.04.2021 в якій просив повернути грошів кошти в сумі 256 000,08 грн. На доказ направлення вказаної претензії до матеріалів справи документів належним чином засвідчені копії накладної № 3500102292735 та опису вкладення.

16.06.2021 відповідач позивачу повернув грошові кошти в сумі 16 000,08 грн. з призначенням платежу: «Часткове повернення коштів за непоставлений товар».

Отже, станом на липень 2021 року непоставленим залишився попередньо оплачений товар на загальну суму 240 000,00 грн. (256 000,08-16 000,08).

Вказані факти сторонами не заперечуються.

З огляду на вказане позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просив стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 240 000,00 грн.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України:

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

- правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

З огляду на обставини справи та враховуючи викладені вище приписи ЦК України та ГК України, фактично, між позивачем та відповідачем шляхом оформлення вищевказаного рахунку на оплату та оплати його у спрощений спосіб укладено договір поставки (далі Договір), за яким відповідач зобов`язався поставити товар, а позивач, у свою чергу, прийняти його та оплатити.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки, до яких за своєю правовою природою відноситься спірний Договір, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що спірний товар відповідачем поставлений не був.

Водночас відповідач у апеляційній скарзі не заперечив проти того, що товар ним поставлено не було, зазначивши про те, що:

- судом першої інстанції не було досліджено та встановлено обставин, пов`язаних із строком поставки спірного товару, проте вказані обставини істотно впливають на вирішення спору сторін по суті;

- позивач, надіславши відповідачу претензію № 43 від 29.04.2021 до фактичного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо строків поставки товару до кінця літа 2021 року, у спірних правовідносин них фактично допустив односторонню відмову від зобов`язання, їх односторонню зміну (одностороннє розірвання договору);

- часткове повернення відповідачем коштів у невеликому розмірі 16 000,08 грн. у порівнянні з ціною Договору свідчить виключно про намір відповідача не втратити позивача як покупця та налаштованість вирішити будь-які наявні питання шляхом переговорів.

Щодо вказаного колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 615 ЦК України).

Відповідно до статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі №3-127гс11 та неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 від 31.10.2018 у справі № 910/13318/16, від 26.10.2018 у справі № 910/1775/18 від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог,що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з поставки спірного товару, позивач відповідно до приписів законодавства має право відмовитись від прийняття такого товару та вимагати повернення попередньої оплати.

При цьому колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що як він сам стверджує у апеляційній скарзі, товар він мав поставити до кінця літа 2021 року, проте вказаних дій не вчинив, проте після звернення позивача до відповідача з вимогою щодо повернення товару, проти вказаного не заперечив, частково повернувши суму попередньої оплати.

У матеріалах справи відсутні докази як повернення відповідачем позивачу суми передоплати, так і письмового заперечення щодо факту непоставки товару.

Слід зазначити і про те, що відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримавши від позивача кошти на виконання вимог усного договору, мав вжити заходів для виконання свого договірного зобов`язання, оскільки гроші не були позивачем відповідачу подаровані, і відповідач мав певні обов`язки перед платником, проте доказів вчинення відповідачем будь-яких дій спрямованих на поставку позивачу товару матеріали справи не містять, що також свідчить про відсутність у нього намірів такі дії вчиняти.

З огляду на викладені вище обставини, а саме на те, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо поставки товару, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України дало позивачу право вимагати повернення суми попередньої оплати, яке позивачем було реалізоване, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за укладеним сторонами у спрощений спосіб договором в сумі 240 000,00 грн.

Враховуючи обставини справи, посилання відповідача на те, що строк поставки спірного товару не настав, до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 240 000,00 грн. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс Сервіс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10483/21

4 Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10483/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 14.12.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко