Постанова

від 14.12.2022 по справі 910/9616/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Харків Справа № 910/9616/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.

при секретарі Стойка В.В.

за участю:

позивача адвокат Захаров О.С., ордер серії АН №1056336 від 21.12.2021 року;

1-го відповідача адвокат Вага Ю.В., довіреність б/н від 03.09.2019 року; свідоцтво КС №6166/10 від 09.08.2017 року;

2-го відповідача адвокат Вага Ю.В., довіреність б/н від 23.10.2020 року; свідоцтво №6166/10 від 30.08.2017 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Укрбудтрансгаз (вх.№ 3536 Д/1-18)

на рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2021 року у справі №910/9616/20, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Устимова А.М., суддя Говорун О.В., суддя Кротінова О.В.), повний текст якого складено 25.10.2021 року

за позовом Приватного акціонерного товариства Укрбудтрансгаз, м. Київ

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Норленд Компані, м. Київ

до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Анвальт, м. Маріуполь

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство Укрбудтрансгаз звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ Норлент Компані та ТОВ Анвальт про визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2021 року з моменту його підписання (в редакції уточненої позовної заяви про визнання договору недійсним №08/07-1 від 08.07.2020 року).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2020 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 року, позовну заяву ПрАТ Укрбудтрансгаз до 1-го відповідача - ТОВ Норлент Компані, 2-го відповідача ТОВ Анвальт про визнання недійсним договору передано за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.10.2021 року у справі №910/9616/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПрАТ Укрбудтрансгаз до 1-го відповідача - ТОВ Норлент Компані, 2-го відповідача - ТОВ Анвальт про визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року.

Приватне акціонерне товариство Укрбудтрансгаз з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2021 року у справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ Укрбудтрансгаз про визнання договору про відступлення права вимоги від 31.08.2018 року недійсним; долучити до матеріалів справи висновок експерта №10/8/61 СЕ-20 від 14.07.2020 року.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Після ознайомлення з матеріалами справи в господарському суді м. Києва №910/11243/19 ПрАТ Укрбудтрансгаз стало відомо про наявність договору відступлення права вимоги від 31.08.2018 року, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

До матеріалів справи №910/12243/19 2-м відповідачем було додано листи, в яких останній повідомляє позивача про помилку в платіжних документах та про зміну призначення платежу, вказані листи містять напис "отримано наручно. Заперечень не маю. Директор ПАТ "Укрбудтранс" Жила О.А. /підпис/, втім даний текст є попередньо надрукованим, а не викладеним особисто директором Жила А.О., підпис під зазначеним текстом не належить ОСОБА_1 .

При розгляді справи №910/12243/19 суд досліджував договір як підставу стягнення грошових коштів та не досліджував на предмет недійсності, жодної експертизи щодо встановлення обставин дійсності підпису директора та печатки ПрАТ Укрбудтрансгаз призначено не було.

Недійсність договору про відступлення права вимоги від 31.08.2018 року, у зв`язку з фальсифікацією підпису та печатки не досліджувалось у інших судових справах, а тому висновки судових рішень у цих справах не можуть мати преюдиційне значення.

Господарським судом першої інстанції, в порушення норм процесуального права не було долучено до матеріалів справи висновок експерта №10/8/61СЕ-20 від 14.07.2020 року.

Апелянт, керуючись положеннями ст. 101 ГПК України звернувся до експертної установи тоді, коли мав належний статус та всі необхідні реквізити для виконання експертизи у встановленому законом порядку.

В процесі складання висновку експерта, за результатами проведення експертного дослідження №14952 від 18.08.2020 року, не було відібрано експериментальних зразків, що свідчить про те, що відсутні законні підстави розглядати вказаний висновок як достовірний доказ.

Директор ПрАТ Укрбудтрансгаз не міг укласти та підписати договір про відступлення права вимоги без попередньої згоди Наглядової ради товариства; ПрАТ Укрбудтрансгаз не було обізнано ані про наявність договору про відступлення права вимоги, ані договору фінансової допомоги, вказане підтверджується, також, і тим, що останній не приступав до їх виконання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2021 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Лакізу В.В. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

25.11.2021 року на адресу суду від представника відповідачів - адвоката Вага Ю.В. надійшли заперечення на прийняття апеляційної скарги (вх.№13703), в яких остання просила повернути апеляційну скаргу без розгляду, які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ Укрбудтрансгаз на рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2021 року у справі; призначено справу до розгляду на 21.12.2021 року та встановлено відповідачам строк до 15.12.2021 року включно, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, а також докази направлення (надання) копії відзиву та доданих до нього документів; встановлено учасникам справи строк до 17.12.2021 року для подання заяв, клопотань, тощо.

15.12.2021 року на адресу суду від представника відповідачів - адвоката Вага Ю.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14711), в якому остання просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ Укрбудтрансгаз, рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2021 року у справі залишити без змін, який долучено до матеріалів справи.

15.12.2021 року на адресу суду від представника відповідачів - адвоката Вага Ю.В. надійшли: клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№14711), в якому остання просила провести розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon"; відзив на апеляційну скаргу, які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 року клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання, призначене 21 грудня 2021 року о 11:30 годині ухвалено провести в режимі відеоконференції за допомогою програми "EаsyCon".

21.12.2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх.№14928), яке долучено до матеріалів справи.

21.12.2021 року судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" за участю представника відповідачів - адвоката Ваги Ю.В. не відбулось, у зв`язку із її неявкою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 року відкладено розгляд справи на 21 січня 2022 року о 10:10 год.

30.12.2021 року на адресу суду від представника відповідачів - адвоката Вага Ю.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.15263), в якій остання просила провести розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 року, з урахуванням ухвали від 18.01.2022 року, заяву представника ТОВ Норлент Компані та ТОВ Анвальт - адвоката Вага Ю.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання, призначене на 25.01.2022 року о 10:10 год. ухвалено провести в режимі відеоконференції за допомогою програми "EаsyCon".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022 року, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Лакізи В.В., на підставі п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, суддею доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 року, оголошено перерву у розгляді справи до "21" лютого 2022 року о 14:00 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; судове засідання у справі, призначене на 21.02.2022 року о 14:00 год. ухвалено провести за участі представника 1-го та 2-го відповідачів - адвоката Вага Ю.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

21.02.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідачів надійшли письмові пояснення (вх.№808, вх.№2127), які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 року оголошено перерву у розгляді справи до "21" березня 2022 року о 12:45 год., явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; судове засідання у справі, призначене на 21.03.2022 року о 12:45 год. ухвалено провести за участі представника 1-го та 2-го відповідачів - адвоката Вага Ю.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Судове засідання, призначене на 21.03.2022 року у справі не відбулося, на час прийняття даної постанови, в Україні продовжено строк дії воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, розташованого у м. Харкові.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2022 року доведено до відома учасників справи про те, що дата наступного розгляду справи у відкритому судовому засіданні буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю сторін спору та інших учасників судового процесу; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 року доведено до відома учасників справи про те, що розгляд справи буде проведено за участі представника 1-го та 2-го відповідачів адвоката Вага Ю.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника; про дату , час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалено учасників справи повідомити додатково; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі, відбудеться "13" вересня 2022 року о 13:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 131; в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника 1-го та 2-го відповідачів адвоката Вага Ю.В.; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та доведено до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

23.08.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача адвоката Захарова О.С. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№4573ел.2750), в якому останній просив забезпечити участь представника в судовому засіданні, призначеному на 13.09.2022 року о 13:45 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.08.2022 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Захарова О.С. про його участь в судовому засіданні, призначеному на "13" вересня 2022 р. о 13:45 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву.

Судове засідання, призначене на 13.09.2022 року о 13:45 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" з представниками позивача - адвокатом Захаровим О.С. та відповідачів адвокатом Вага Ю.В. не відбулося через відсутність енергопостачання та Інтернету, що призвело до неможливості отримання судом електронних листів, підписання процесуальних документів електронним цифровим підписом, їх надіслання до Єдиного державного реєстру судових рішень , отримання процесуальних документів за допомогою підсистеми Електронний суд, здійснення перевірки посилених сертифікатів учасників процесу в підсистемі Електронний суд, розміщення інформації на офіційному веб сайті веб-порталу судової влади України, проведення судових засідань, про що відповідальними працівниками суду складено акт від 13.09.2022 року №12-33/137.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 року, зокрема, повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі відбудеться "19" жовтня 2022 року о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132 за участі представника позивача адвоката Захарова О.С. та представника 1-го та 2-го відповідачів адвоката Вага Ю.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаних представників.

Судове засідання, призначене на 19.10.2022 року о 12:30 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника позивача адвоката Захарова О.С. та представника 1-го та 2-го відповідачів адвоката Вага Ю.В. не відбулося через нестале Інтернет з`єднання, що призвело до неможливості проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку, про що відповідальними працівниками суду складено акт від 19.10.2022 року №12-33/158.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 року, зокрема, повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі відбудеться "23" листопада 2022 р. о 14:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132 за участі представника позивача адвоката Захарова О.С. та представника 1-го та 2-го відповідачів адвоката Вага Ю.В. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

Телефонограмою від 21.11.2022 року повідомлено представника позивача адвоката Захарова О.С. про те, що відповідно до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 року судове засідання з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Укрбудтрансгаз на рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2021 року у справі відбудеться "23" листопада 2022 р. о 14:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

Судове засідання, призначене на 23.11.2022 року о 14:00 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника позивача адвоката Захарова О.С. та представника 1-го та 2-го відповідачів адвоката Вага Ю.В. не відбулося через відсутність електропостачання та інтернету, що призвело до неможливості підписання процесуальних документів електронним цифровим підписом, їх надсилання до державного реєстру судових рішень, отримання процесуальних документів за допомогою підсистеми Електронний суд, здійснення перевірки посилених сертифікатів, розміщення інформації на офіційному веб-порталу судової влади України, проведення судових засідань, про що відповідальними працівниками суду складено акт від 23.11.2022 року №12-33/190.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 року повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі відбудеться "14" грудня 2022 р. о 09:10 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132 за участі представника позивача адвоката Захарова О.С. та представника 1-го та 2-го відповідачів адвоката Вага Ю.В. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку; повідомлено представника позивача адвоката Захарова О.С. та представника 1-го та 2-го відповідачів адвоката Вага Ю.В., що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник зобов`язаний зайти до системі відеоконференцзв`язку та авторизуватися в ній за 10 хвилин до початку судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні; попереджено учасників справи, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистеми відеоконференцзв`язку, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

12.12.2022 року на адресу суду від представника 1-го та 2-го відповідачів - адвоката Вага Ю.В. надійшла заява (вх..№8013ел.8452), в якій остання просить у випадку неможливості проведення судового засідання або наступних засідань з технічних причин або випадку неявки представника ТОВ "Норлент компані", ТОВ "Анвальт" у судові засідання, прийняти рішення у справі без участі у засіданні представника вказаних осіб, яку долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.12.2022 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник 1-го та 2-го відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та 1-го, 2-го відповідачів, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

02.10.2017 року між ПрАТ Укрбудтрансгаз, як позичальником, та ТОВ Анвальт, як кредитором, укладений договір №01/10 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (в подальшому - фінансова допомога), а позичальник зобов`язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений договором строк.

Згідно з п.п.1.2, 1.4 договору, фінансова допомога надається позичальнику у розмірі 11204335,78 грн. та строком до 02.10.2018 року.

За договором №01/10 ПрАТ Укрбудтрансгаз надано 7 372 200,00грн. фінансової допомоги згідно платіжних доручень, в яких змінено призначення платежу з передплата згідно дог. №07/09 від 07.09.2016 на перерахування безвідсоткової поворотної фіндопомоги згідно дог. №01/10 від 02.10.2017р..

Зміна призначення платежу здійснена листами №25 від 25.10.2017 року, №26 від 26.10.2017 року, №27 від 27.10.2017 року, №31 від 30.10.2017 року, №01 від 01.11.2017 року, №01/1 від 01.11.2017 року, №07 від 07.11.2017 року, №08 від 08.11.2017 року, №09/1 від 08.11.2017 року, №09 від 09.11.2017 року, №10 від 10.11.2017 року, в яких ТОВ Анвальт просив вважати з моменту вчинених платежів зміну призначення платежу у платіжних документах з "передплата згідно дог. №07/09 від 07.09.2016" на "перерахування безвідсоткової поворотної фіндопомоги згідно дог. №01/10 від 02.10.2017р.", за виключенням листа №25, у якому відповідач просив платіж на суму 954335,78 грн. зарахувати в рахунок договору №01/10, а суму 95644,22 грн. вважати передплатою за товар за договором №07/09.

Вказані листи містять напис "отримано наручно. Заперечень не маю. Директор ПАТ "Укрбудтранс" Жила О.А. /підпис/.

21.02.2018 року, на виконання умов договору №01/10 відповідачем перераховано ТОВ Анвальт 130 000,00грн. з призначенням платежу: повернення фін.допомоги зг.дог.№01/10 від 01.10.2017.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з жовтня 2017 року - серпень 2018 рік за договором фіндопомоги 01/10 від 02.10.2017 року, який підписаний та скріплений печатками ПрАТ Укрбудтрансгаз та ТОВ Анвальт, платежі з надання TOB Анвальт фіндопомоги становлять загальну суму 7372200,00грн.; платіж з повернення ПрАТ Укрбудтрансгаз фіндопомоги - в сумі 130000грн.

Відповідно до пункту 5.2 договору, кредитор не має права без згоди позичальника відступити, чи іншим способом передати свої права за договором, у тому числі право вимоги третій особі.

31.08.2018 року між ТОВ Анвальт, як первісним кредитором, ТОВ Норлент Компані, як новим кредитором, та ПрАТ Укрбудтрансгаз, як боржником, укладений договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги.

Відповідно до п.1 договору, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги в сумі 7 242 200,00грн., що виникло у первісного кредитора до боржника за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №01/10 від 02.10.2017 року та платіжними дорученнями: №204 від 25.10.2017 року, №206 від 26.10.2017 року, №208 від 27.10.2017 року, №215 від 30.10.2017 року, №216 від 01.11.2017 року, №217 від 01.11.2017 року, №219 від 07.11.2017 року, №222 від 08.11.2017 року, №224 від 08.11.2017 року, №226 від 09.11.2017 року, №227 від 10.11.2017 року, 1/10 оплати в сумі 130 000,00 грн., становить 7 242 200,00грн.

З преамбули договору слідує, що при його укладенні з боку ПрАТ Укрбудтрансгаз діяв директор підприємства Жила О.А. на підставі Статуту.

Дослідженням оригіналу договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року, місцевим господарським судом встановлено, що він містить підписи уповноважених представників сторін договору, які скріплені відтисками печаток підприємств, у договорі зазначено, що від імені ПрАТ Укрбудтрансгаз підпис вчинено ОСОБА_2 , підпис якого скріплено відтиском печатки ПрАТ Укрбудтрансгаз.

У пункті 2 договору сторони підтверджують, що вказані кошти мають бути сплачені боржником до 02.10.2018 року.

Пунктом 3 договору визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент укладення договору, а саме право вимагати від боржника сплатити 7 242 200,00грн.

Право вимоги, що визначене у п. 1 договору, переходить від первісного кредитора до нового кредитора в момент підписання договору. Додаткових документів для підтвердження переходу права вимоги за договором до нового кредитора не вимагається (п.4 договору).

До нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання основного зобов`язання в порядку встановленому основним договором та / або нормами діючого законодавства, а боржник зобов`язується перед новим кредитором належно його виконати (п.6 договору).

Згідно з п.7 договору сторони та боржник підписанням договору підтверджують, що у момент укладення договору-первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, які засвідчують право вимоги за договором, та обсяг основного зобов`язання боржника.

Відповідно п.8 договору, підписанням договору боржник: підтверджує свою обізнаність та усвідомлення заміни сторони у зобов`язанні, зазначеному у п.1 договору та не має заперечень щодо обсягу та дійсності відступленої вимоги; визнає перед новим кредитором своє зобов`язання з оплати 7 242 200,00грн. з моменту укладення договору.

Договір складений та підписаний у трьох автентичних примірниках, перший примірник- для первісного кредитора, другий- для нового кредитора, третій для боржника.(п.13 договору).

Актом приймання передачі документів до договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року, ТОВ Анвальт, як первісний кредитор, передав, а ТОВ Норлент Компані, як новий кредитор, прийняв оригінали документів, на яких ґрунтується право вимоги до ПрАТ Укрбудтрансгаз.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ Укрбудтрансгаз, станом на дату укладення договору (31.08.2018 року) керівником підприємства з 27.04.2016 року є ОСОБА_2 , який має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (відповідно до Статуту).

Статут ПрАТ Укрбудтрансгаз затверджено позачерговими загальними зборами ЗАТ Укрбудтрансгаз протоколом від 02.10.2015 року, державна реєстрація документу проведена 08.10.2015 року.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ПрАТ Укрбудтрансгаз не містить даних щодо реєстрації змін та доповнень до останнього після 08.10.2015 року.

Згідно розділу 9.4 Статуту, виконавчим органом товариства є директор, що здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та Наглядової ради.

Пунктом 9.4.5 визначено, що директор з дозволу Наглядової ради або загальних зборів приймає рішення про вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить більше 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства або більше 2000000грн.

Відповідно до протоколу №1 річних загальних зборів акціонерів ПрАТ Укрбудтрансгаз від 23.04.2018 року, попередньо надано згоду на укладення значних правочинів (кредитних угод, договорів застави/іпотеки, поставки, комісії, безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, купівлі-продажу, оренди, поруки, зберігання договорів надання послуг тощо та відповідних додаткових угод до таких договорів), які будуть укладені товариством протягом року з моменту проведення цих загальних зборів товариства, на суму не більш як 1000% сукупної вартості активів за даними річної звітності за 2017 рік за умови надання попередньої згоди на їх укладення Наглядовою радою товариства. Уповноважено на підписання значних правочинів від імені товариства директора товариства або уповноважену особу, що діє на підставі довіреності та визначена рішенням Наглядової ради товариства щодо надання попередньої згоди на укладення відповідних договорів. (питання 8 порядку денного).

У вільному доступі у мережі Інтернет на електронному ресурсі SMIDA наявне повідомлення, що протоколом №3 річних загальних зборів від 23.04.2018 року вирішено надати згоду на укладення значних правочинів (кредитних угод, договорів застави/іпотеки, поставки, комісії, безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, купівлі-продажу, оренди, поруки, зберігання договорів надання послуг тощо та відповідних додаткових угод до таких договорів), які будуть укладені товариством протягом року з моменту проведення цих Загальних зборів товариства, на суму не більш як 1000% сукупної вартості активів за даними річної звітності за 2017 рік за умови надання попередньої згоди на їх укладення Наглядовою радою Товариства (на загальну сукупну суму/вартість не більш як 1293721тис.грн., встановлено, що вартість активів емітента за даними останньої річної фінансової звітності за 2017 року склала 129372,1 тис.грн.) надано доручення директору товариства укласти та підписати від імені товариства відповідні значні правочини з правом визначення істотних умов договорів та внесення змін до таких договорів, якщо такі істотні умови та зміни не стосуються збільшення ціни, що визначена у відповідності до цього рішення за погодженням/затвердженням/схваленням Наглядовою радою товариства (інформація доступна за посилання https://smida.gov.Ua/db/xml/irregular/l 11901, факт її наявності підтверджується скріншотом, що міститься в матеріалах справи).

Позивач посилається на те, що вірним номером протоколу від 23.04.2018 року є №1, в інформації на електронному ресурсі SMIDA наявна технічна помилка.

Оригінал протоколу №1 річних загальних зборів акціонерів ПрАТ Укрбудтрансгаз від 23.04.2018 року досліджувався господарським судом першої інстанції.

25.04.2019 року протоколом №1 річних загальних зборів акціонерів ПрАТ Укрбудтрансгаз затверджено звіт Наглядової ради товариства за 2018рік (питання чотири порядку денного), фінансові документи, в яких відображаються фінансово-господарські результати діяльності товариства за 2018рік, а саме: баланс станом на 31.12.2018, звіт про фінансові результати за 2018рік, звіт про рух грошових кошів за 2018рік, тощо (питання шість порядку денного) та схвалено вчинені товариством правочини, укладені у період з 23.04.2018 року по 25.04.2019 року (питання 9 порядку денного).

ТОВ Норлент Компані звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ Укрбудтрансгаз про стягнення коштів у розмірі 2 474 335,78 грн., які складають частину вимог, що передані за вказаним договором відступлення (купівлі-продажу) права вимоги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2019 року у справі №910/12243/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 року позов ТОВ Норлент Компані до ПрАТ Укрбудтрансгаз про стягнення коштів у розмірі 2 474 335,78 грн. задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у сумі 2 474 335,78грн. та судовий збір у розмірі 37 115,04грн.

Постановою Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 910/12243/19 касаційну скаргу ПрАТ Укрбудтрансгаз залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 року у справі № 910/12243/19 залишено без змін.

Судовими рішеннями у справі № 910/12243/19 встановлено наступні факти: між ПрАТ Укрбудтрансгаз (позичальник) та ТОВ Анвальт (кредитор) укладено договір №01/10 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.10.2017 року; на виконання умов договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ПрАТ Укрбудтрансгаз надано 7372200,00грн. фінансової допомоги згідно платіжних доручень, в яких змінено помилково зазначене призначення платежу з передплата згідно дог. №07/09 від 07.09.2016 на перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно дог. №01/10 від 02.10.2017; листи, якими погоджено змінити призначення платежів в платіжних дорученнях підписані та погоджені директором ПрАТ Укрбудтрансгаз до укладення трьохстороннього договору відступлення права вимоги; між ТОВ Анвальт (первісний кредитор), ТОВ Норлент Компані (новий кредитор) та ПрАТ Укрбудтрансгаз (боржник) укладено договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року; договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та договір відступлення права вимоги укладені належним чином, підписані уповноваженими особами, у встановленому порядку не визнані недійсними та не розірвані; договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги схвалений ПрАТ Укрбудтрансгаз шляхом повернення фінансової допомоги у сумі 130 000,00грн., а саме, 21.02.2019 року на виконання умов договору ПрАТ Укрбудтрансгаз перераховано ТОВ Анвальт 130000,00грн. з призначенням платежу: повернення фін.допомоги зг.дог. №01/10 від 01.10.2017 та підписанням ПрАТ Укрбудтрансгаз акту звірки взаємних розрахунків за період з жовтня 2017 року - серпень 2018 року за договором фінансової допомоги 01/10 від 02.10.2017 року, який скріплений печатками ПрАТ Укрбудтрансгаз та ТОВ Анвальт, у якому зазначено, що заборгованість на користь ТОВ Анвальт становить 7 242200,00грн.; строк виконання зобов`язань встановлено і договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, і договором про відступлення права вимоги до 02.10.2018 року; доказів належного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення сплачених коштів сторонами не надано.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021 року у справі №910/18434/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 року, відмовлено в позові про визнання недійсним з моменту підписання договору безвідсоткової фінансової допомоги №01/10 від 02.10.2017 року. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що у матеріалах справи наявні докази схвалення позивачем спірного договору шляхом сплати ним 21.02.2018 року коштів у сумі 130 000,00грн., підписанням без заперечень директором листів про зміну призначення платежів на перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з договором, а також акту звірки за договором, яким підтверджено надання фінансової допомоги на суму 737200,00грн., оплату 130000,00грн. у рахунок повернення фінансової допомоги за договором.

Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2021 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Укрбудтрансгаз" на рішення господарського суду Чернігівської області від 29.03.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 року у справі №910/18434/20.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.03.2021 року у справі №927/1192/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 року у задоволенні позову ПрАТ Укрбудтрансгаз до ТОВ Анвальт про стягнення 130 000 грн. як безпідставно отриманих коштів на підставі положень ст.1212 ЦК України відмовлено у повному обсязі з огляду на встановлений судом факт перерахування грошових коштів за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №01/10 від 02.10.2017 року.

В касаційному порядку судові рішення у справі №927/1192/20 не переглядались.

Позивач посилається на недійсність правочину з урахуванням зміни підстав позову, запереченням факту підписання спірного договору директором ПрАТ Укрбудтрансгаз Жилою О.А., укладення договору особою, яка не мала на це належних повноважень, за відсутності згоди Наглядової ради позивача, обов`язковість якої передбачена Статутом підприємства.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду м. Києва, в якому останній просив визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року з моменту його підписання , в редакції уточненої позовної заяви про визнання договору недійсним №08/07-1 від 08.07.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2020 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 року, позовну заяву ПрАТ Укрбудтрансгаз до ТОВ Норлент Компані, ТОВ Анвальт про визнання недійсним договору передано за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

05.10.2021 року господарським судом Донецької області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Предметом спору між сторонами у справі є вимога позивача до відповідачів про визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року з моменту його підписання внаслідок підписання його невідомою особою, а не директором ПрАТ Укрбудтрансгаз Жилою О.А., а також укладення договору особою, яка не мала на це належних повноважень, за відсутності згоди Наглядової ради позивача (позовні вимоги викладені в редакції заяви про зміну підстав позову).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, закріплений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

В силу приписів ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. ст. 207, 208 ГК України.

Зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Виходячи з аналізу вказаних норм чинного законодавства, обов`язковими умовами визнання договору недійсним є наявність у позивача певного суб`єктивного права (охоронюваного інтересу) - об`єкту судового захисту, порушення у зв`язку з укладенням відповідного договору таких прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, та належність обраного способу судового захисту.

Приписами ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредитору і відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому зміна кредитора у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання.

За змістом ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

У відповідності до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні, як унормовано ч.1 ст. 517 ЦК України, повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Спірний договір за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги, який по своїй формі відповідає договору, на підставі якого виникли зобов`язання, зафіксовані в ньому зобов`язання не пов`язані нерозривно з особою кредитора.

Оскільки, договір №01/10 містить застереження щодо необхідності обов`язкової згоди, зокрема боржника на заміну кредитора, що не суперечить приписам ч.1 ст.516ЦК України, сторони уклали договір відступлення права вимоги між трьома сторонами первісний кредитор, новий кредитор та боржник.

Місцевий господарський суд вірно вказав на те, що ПрАТ Укрбудтрансгаз як сторона договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги має право на його оспорювання у судовому порядку, оскільки наслідком його укладення є зміна кредитора у зобов`язанні, однією з сторін якого є позивач, який фактично вказаним договором надає згоду на здійснення відступлення права вимоги та підтверджує обсяг зобов`язання перед новим кредитором.

Також, господарським судом першої інстанції вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц, де, зокрема, вказано на те, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Так, позивач, викладаючи позовні вимоги в редакції заяви про зміну підстав позову, в якості підстави позову вказує на факт підписання договору невідомою особою, а не директором ПрАТ Укрбудтрансгаз Жилою О.А. та укладення договору особою, що не мала на це належних повноважень, за відсутності згоди Наглядової ради позивача.

Місцевий господарський суд вірно вказав, що існує спір про право, для належного розгляду якого слід розглянути питання щодо того, чи договір є укладеним з огляду на факт спростування підпису.

Апелянт вказує на те, що директор ПрАТ Укрбудтрансгаз не міг укласти та підписати договір про відступлення права вимоги без попередньої згоди Наглядової ради товариства; ПрАТ Укрбудтрансгаз не було обізнано ані про наявність договору про відступлення права вимоги, ані договору фінансової допомоги, що на його думку підтверджується, також, і тим, що останній не приступав до їх виконання.

Колегія суддів враховує таке.

За змістом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Місцевим господарським судом за наслідками дослідження, у тому числі, й оригіналів договору встановлено, що договір містить підписи уповноважених представників сторін договору, які скріплені відтисками печаток підприємств та те, що зокрема, від імені ПрАТ Укрбудтрансгаз підпис вчинено ОСОБА_2 , вказаний підпис скріплено відтиском печатки ПрАТ Укрбудтрансгаз.

Позивач заперечує факт підписання спірного договору керівником підприємства - директором ПрАТ Укрбудтрансгаз Жилою О.А. особисто та зазначає, що особа, яка вчинила підпис є невідомою.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі Надточий проти України від 15 травня 2008 року)

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В . проти Нідерландів § 33).

В тексті позовної заяви позивач не наводить посилання на будь-які докази, на підтвердження того факту, що підпис у договорі вчинений від імені Жили О.А. іншою особою, а не ним особисто, відповідних доказів не додає до позовної заяви в якості додатків.

Згідно ст.101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Так, за замовленням ПрАТ Укрбудтрансгаз, судовим експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України виготовлено висновок №10/8/61СЕ-20 від 14.07.2020 року.

Щодо аргументів апелянта на те, що господарським судом першої інстанції, в порушення норм процесуального права не було долучено до матеріалів справи висновок експерта №10/8/61СЕ-20 від 14.07.2020 року, який був ним отриманий керуючись положеннями ст. 101 ГПК України після звернення до експертної установи тоді, коли він мав належний статус та всі необхідні реквізити для виконання експертизи у встановленому законом порядку та долучення до матеріалів справи висновку експерта №10/8/61 СЕ-20 від 14.07.2020 року на стадії апеляційного провадження, колегія суддів зазначає таке.

Згідно ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст.80 ГПК України ).

Згідно ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подала, обґрунтувала неможливість їх подання своєчасно від незалежних від неї причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до приписів частин першої та третьої ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як винятковість випадку та причини, що об`єктивно не залежать від особи, і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).

Колегія суддів враховує близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, де, зокрема, зазначено, що прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

За матеріалами справи, ПрАТ Укрбудтрансгаз звернулось із позовом до суду 03.07.2020 року.

Згідно висновку експерта №10/8/61СЕ-20 від 14.07.2020 року, до експертної установи з замовленням позивач звернувся 08.07.2020 року, тобто, після подання позову до суду.

Разом з тим, у позовній заяві не зазначено, що позивач має намір самостійно звернутись до експертної установи з метою проведення почеркознавчої експертизи у справі, або ж просить суд надати строк для подачі такого додаткового доказу; не наведено причин, з яких позивач не мав об`єктивної можливості звернутись до експертної установи перед зверненням до суду та не надано доказів, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Також, станом на дату звернення з позовом до суду позивачем було отримано від ТОВ Анвальт оригінальний примірник (примірник ПрАТ Укрбудтрансгаз) договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року та у нього не було перешкод своєчасно провести експертне дослідження.

А тому, господарський суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачу у прийнятті в якості доказу висновку судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №10/8/61СЕ-20 від 14.07.2020 року та долученні його до матеріалів справи, оскільки позивачем не було доведено неможливості подання такого доказу разом з поданням позовної заяви; клопотання про встановлення додаткового строку для подання такого доказу від останнього до місцевого господарського суду також не надходило; позивач не довів неможливість подання своєчасно вказаного доказу з незалежних від нього причин.

Так само, не має підстав і для долучення до справи як доказу висновку судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №10/8/61СЕ-20 від 14.07.2020 року на стадії апеляційного провадження, оскільки вказаний висновок не був предметом розгляду місцевим господарським судом; винятковості випадку, що є підставою для прийняття такого доказу у розумінні зазначених положень із підтвердженням цього документально матеріали справи не містять та апелянтом не надано.

За таких обставин, аргументи апелянта на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права щодо відмови позивачу у прийнятті в якості доказу висновку судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №10/8/61СЕ-20 від 14.07.2020 року та долученні його до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження, не приймаються.

Також, не приймаються аргументи апелянта на те, що в процесі складення висновку експерта, за результатами проведення експертного дослідження №14952 від 18.08.2020 року, не було відібрано експериментальних зразків, що, на його думку свідчить про відсутність законних підстав розглядати вказаний висновок як достовірний доказ, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно ч.1 ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні, дані висновки будуть розглянуті судом як письмові докази під час розгляду справи по суті.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи(ч.3 ст.98 ГПК України).

Матеріали справи містять висновки експерта №14952 від 18.08.2020 року за результатами проведення почеркознавчого дослідження та №14954 від 18.08.2020 року за результатами проведення технічної експертизи документів, які виконані за заявою ТОВ Норлент компані судовим експертом ТОВ Київський експертно-дослідний центр.

За результатами проведення експертного почеркознавчого дослідження № 14952 від 18.08.2020 року, підписи від імені Жили Олександра Андрійовича на всіх доданих на дослідження документах, у тому числі й на договорі відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року, виконані однією особою.

Позивач посилається на те, що вказані експертні дослідження проведені у порушення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року № 1950/5) як щодо форми висновку (не містить у своїй вступній частині чіткого посилання на категорію судової справи (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна) та не містить номеру судової справи), так і щодо порядку надання відповідних зразків для проведення експертизи.

Разом з тим, порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. (ч.2, ч.5 ст.101 ГПК України).

За змістом п.1.1 Науково-методичних рекомендацій, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.

Згідно п.п.1.3.-1.4 Науково-методичних рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах.

Згідно п. 1.13. Науково-методичних рекомендацій достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.

З висновку експерта за результатами проведення експертного почеркознавчого дослідження № 14952 від 18.08.2020 року слідує, що він складений за заявою ТОВ Норлент Компані відповідно до ст.ст. 98,101 ГПК України.

Господарський суд першої інстанції вірно зазначив, що експерту ТОВ Норлент компані надано для проведення дослідження оригінал договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року, оригінал апеляційної скарги ПрАТ Укрбудтрансгаз №1 від 11.01.2020 року, технічні копії вказаної апеляційної скарги та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що зроблені з матеріалів справи №910/12243/19, тобто, документи, які за своєю суттю є вільними, однак, надані в кількості, що не відповідає приписам Науково-методичних рекомендацій, умовно-вільні; експериментальні зразки взагалі не надавались; вільні зразки, які направлені на дослідження не пред`являлись особі, яка підлягає ідентифікації; при проведенні експертизи експертом надано висновок за умови не дотримання замовником встановлених вище вимог Науково-методичних рекомендацій щодо кількості та виду зразків, порядку пред`явлення зразків особі, підпис якої ідентифікується, які надаються для проведення експертизи; в тексті висновку експерта відсутні посилання на достатності обсягу порівняльного матеріалу, однак експертиза фактично є проведеною, що свідчить про таку достатність.

Також, ухвалою господарського суду першої інстанції від 07.09.2021 року обгрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_2 , виконаних на наступних документах: договорі відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року (на оригінальних примірниках: надісланому позивачу ТОВ Анвальт та тому, що є в наявності у ТОВ Норлент компані); листах ТОВ Анвальт №25 від 25.10.2017 року, №26 від 26.10.2017 року, №27 від 27.10.2017 року, №31 від 30.10.2017 року, №01 від 01.11.2017 року, №01/1 від 01.11.2017 року, №07 від 07.11.2017 року, №08 від 08.11.2017 року, №09/1 від 08.11.2017 року, №09 від 09.11.2017 року, №10 від 10.11.2017 року, акті звіряння взаємних розрахунків за період жовтень 2017 року - серпень 2018 року за договором фінансової допомоги № 01/10 від 02.10.2017 року, вірно вказавши на те, що наявні в матеріалах справи докази дають можливість встановити фактичні дані, які входять до предмету доказування у цій справі без застосування спеціальних знань.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц та у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17, де, зокрема, вказано на таке.

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика Європейського суду з прав людини, в якій суд посилається на balance of probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 року, суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 року суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 року у справі Дж.К. та Інші проти Швеції (J.K. and Others v. Sweden) Європейський суд з прав людини наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 року у справі Бендерський проти України (Benderskiy.), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Господарським судом першої інстанції досліджено оригінали договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року та встановлено, що підпис від імені Жили О.А. скріплено відтиском печатки підприємства.

Позивачем не оспорюється той факт, що відтиск печатки на договорі відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року є відтиском печатки ПрАТ Укрбудтрансгаз.

Згідно висновку експерта за результатами проведення технічної експертизи документів №14954 від 18.09.2020 року, що здійснена на замовлення ТОВ Норлент Компані, відтиски печатки від імені ПрАТ Укрбудтрансгаз, які містяться в оригіналі договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року, оригіналі апеляційної скарги ПрАТ Укрбудтрансгаз на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2019 року у справі №910/12243/19, оригіналі уточненої позовної заяви про визнання договору недійсним, оригіналі договору безвідсоткової фінансової допомоги № 01/10 від 02.10.2017 року нанесені однією й тією ж печаткою.

Господарський суд першої інстанції вірно зазначив на недоцільність посилання позивача на те, що у порушення п. 3.8. Науково-методичної рекомендації вказаний висновок також складено за відсутності належних для дослідження зразків, оскільки останній підтверджує факт наявності на договорі печатки та інших документах відтиску печатки, що є ідентичної, а самим позивачем цей факт не заперечується.

Позивач не звертався до господарського суду першої інстанції з клопотанням про проведення у справі судової експертизи на підтвердження ідентичності відтиску печатки, що міститься на документах, відтиску тієї печатки, яка належить позивачу, однак, у заяві про зміну підстав позову ним зазначено, що протягом тривалого часу, в тому числі, і на дату, обумовлену договором відступлення, ПрАТ Укрбудтрансгаз та ТОВ Норлент компані були зареєстровані та проводили діяльність за однією адресою: м. Київ, вул. Суздальська, 13. Офісні приміщення знаходились на одному поверсі, а працівники підприємств пересікалися у загальних місцях користування, могли зайти без перешкод до офісу іншого підприємства, а тому, на його думку, відтиск печатки міг бути зроблений без відома працівників ПрАТ Укрбудтрансгаз.

Місцевим господарським судом вірно зазначено на те, що вказане твердження є суто припущенням позивача; доказів на підтвердження фактів, на яких базується таке припущення (реєстрації та фактичного здійснення діяльності позивача та 1-го відповідача за однією адресою станом на 31.08.2018 року), позивачем не надано; у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що печатка була загублена, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа; відсутні звернення до правоохоронних органів з цього приводу або з приводу неправомірного використання печатки працівниками 1-го відповідача, а тому відсутні підстави вважати, що відтиск печатки на документах не є відтиском печатки ПрАТ Укрбудтрансгаз або, що печаткою скористались неправомірно, проти волі позивача.

Також, місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі №916/922/19, від 06.11.2018 року у справі № 910/6216/17 та від 05.12. 2018 року у справі № 915/878/16, де, зокрема, вказано на те, що за приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017року);

первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017року); документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац перший пункту 2.5); первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. (пункт 2.15).

Так, ПрАТ Укрбудтрансгаз посилається на те, що про факт укладення договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року дізнався під час розгляду справи № 910/12243/19, втім у листі за підписом Жили О.А. від 26.12.2019 року та у письмових поясненнях, за підписом уповноваженого представника підприємства від 09.12.2019 року у межах справи №910/12243/19, останні містять заперечення щодо порядку виконання договору, безпосередньо сам факт існування договору не оспорюється.

Також, у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 910/12243/19 зазначено, що як свідчить звукозапис судових засідань на диску CD-R, під час розгляду в суді першої інстанції даної справи жодним із представників скаржника не ставилось під сумнів факт підписання договору №01/10 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 12.10.2017 року та договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року, а також факт здійснення 21.02.2018 року сплати 130 000,00 грн. із призначенням платежу повернення фін.допомоги зг.дог.№01/10 від 01.10.2017 Без ПДВ.

Факт наявності у позивача третього оригінального примірника договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року, також, підтверджує те, що позивач приймав участь у його укладенні.

Так, договір складений та підписаний у трьох автентичних примірниках, перший примірник- для первісного кредитора, другий - для нового кредитора, третій для боржника.(п.13 договору).

Позивач посилається на те, що про факт наявності договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року, який нібито було підписано ПрАТ Укрбудтрансгаз, він дізнався, ознайомившись в господарському суді міста Києва з матеріалами справи №910/12243/19 за позовом ТОВ Норлент Компані до ПрАТ Укрбудтрансгаз про стягнення заборгованості; ПрАТ Укрбудтрансгаз звернулося до ТОВ Анвальт з листом вих. №1 від 19.12.2019 року, в якому просило ТОВ Анвальт надіслати на адресу товариства оригінальний примірник (примірник ПрАТ Укрбудтрансгаз) договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року на суму 7 242 20000,00 грн. з усіма належними до нього додатками та копіями. Поштовим відправленням №8751301048160 ТОВ Анвальт надіслано на адресу ПрАТ Укрбудтрансгаз примірник договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року на суму 7242200,00грн., який просив надати позивач, без додатків та копій до нього.

Однак, доказів на підтвердження вказаних фактів - наявності листа від 19.12.2019 року вих.№1, доказів його направлення, наявності супровідного листа ТОВ Анвальт щодо направлення позивачу примірнику оригіналу договору, матеріали справи не містять.

За даними відстеження поштових відправлень АТ Укрпошта інформація щодо відправлення №8751301048160 відсутня, що підтверджується скріншотом з відповідного сайту, роздруківка якого міститься в матеріалах справи.

Поштовий конверт, який наданий позивачем в підтвердження факту отримання від ТОВ Анвальт примірнику оригіналу договору, фактично підтверджує, що 27.12.2019 року (дата на поштовому штемпелі, що міститься на поштовому конверті) на адресу ПрАТ Укрбудтрансгаз від останнього надійшло поштове відправлення, але встановити яке з даного доказу неможливо.

Також, господарський суд першої інстанції правомірно не прийняв в якості належного доказу відсутності такого поштового відправлення заяву свідка від 15.09.2020 року, в якій директор ТОВ Анвальт Студзінський С.Б., підтверджує факт того, що ТОВ Анвальт не обмінювалось з позивачем листуванням, не надавало копії чи оригіналу договору відступлення права вимоги від 31.08.2018 року, а також посилання ПрАТ Укрбудтрансгаз, щодо того, що обставини, викладені у заяві його не стосуються, так як в її тексті мова йде про підприємство з найменуванням ТОВ Укрбудтрансгаз, вірно вказавши, що у тексті заяви зазначений ідентифікаційний код підприємства, що відповідає ідентифікаційному коду позивача.

Згідно ст.87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Студзінський С.Б., є директором ТОВ Анвальт з 27.08.2020 року, тобто, станом на дату направлення примірника договору, яку вказує позивач, він не був директором ТОВ Анвальт , даних про те, що у вказаний період останній займав іншу посаду та що до його компетенції було віднесено питання направлення відповідних листів матеріали справи не містять, навпаки, зазначено, що обставини відомі ОСОБА_3 саме як директору підприємства.

Вказані обставини стверджують той факт, що безпосередньо як директор підприємства вказана особа не могла мати інформацію щодо обставин, які мали чи не мали місце раніше її призначення, належними доказами не доведено, що примірник договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року отримано позивачем від ТОВ Анвальт у спосіб, що визначається, за відсутності належних доказів іншого способу отримання документу позивачем, останній приймав участь у процесі його укладення.

А отже, приймаючи до уваги наявність відтиску печатки підприємства на договорі, наявність у позивача оригіналу договору, первісну позицію останнього, яка висловлена у межах розгляду судом першої інстанції справи №910/12243/19, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року є укладеним з боку позивача з огляду на принцип вірогідності доказів.

Відсутність виконання договору з боку позивача не може бути ототожнена з фактом саме неукладеності договору, оскільки може бути спричинена неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором.

Позивач також посилається на відступлення за договором вимоги, що була неіснуючою та недійсною, оскільки в наданих листах про зміну призначення платежу в платіжних дорученнях та в Акті звіряння взаємних розрахунків за період жовтень 2017 року - серпень 2018 року за договором фінансової допомоги №01/10 від 02.10.2017 року підписи директора ПрАТ Укрбудтрансгаз Жили О.А. під надрукованим текстом про відсутність заперечень та в Акті йому не належать.

Крім того, згідно платіжного доручення № 206 від 26.10.2017 року на суму 1 000 000,00 грн., зазначеного в договорі про відступлення права вимоги від 31.08.2018 року та наданого ТОВ Норлент компані до матеріалів справи №910/12243/19, отримувачем платежу є TOB РИТМПОСТАЧ, а не ПрАТ Укрбудтрансгаз.

Згідно п.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Так, судовими рішеннями у справах №910/12243/19 та №910/18434/20, які набрали законної сили, встановлено, що на виконання умов договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ Анвальт надано ПрАТ Укрбудтрансгаз 7372200,00грн. фінансової допомоги згідно платіжних доручень, в яких змінено помилково зазначене призначення платежу з передплата згідно дог. №07/09 від 07.09.2016 на перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно дог. №01/10 від 02.10.2017.

Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги схвалений ПрАТ Укрбудтрансгаз шляхом повернення фінансової допомоги у сумі 130 000,00 грн., а саме, 21.02.2019 року на виконання умов договору ПрАТ Укрбудтрансгаз перераховано ТОВ Анвальт 130000,00 грн. з призначенням платежу: повернення фін.допомоги зг.дог. №01/10 від 01.10.2017року та підписанням ПрАТ Укрбудтрансгаз акту звірки взаємних розрахунків за період з жовтня 2017 року - серпень 2018 року за договором фінансової допомоги 01/10 від 02.10.2017 року, який скріплений печатками ПрАТ Укрбудтрансгаз та ТОВ Анвальт, у якому зазначено, що заборгованість на користь ТОВ Анвальт становить 7 242200,00 грн.

Також, відсутність підстав для стягнення з ТОВ Анвальт на користь ПрАТ Укрбудтрансгаз грошових коштів 130 000грн. як безпідставно отриманих коштів на підставі положень ст. 1212 ЦК України встановлено рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.03.2021 року у справі №927/1192/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 року та в касаційному порядку не переглядалось.

Таким чином, вказані обставини не підлягають доведенню в межах справи №910/9616/20.

Стосовно платіжного доручення № 206 від 26.10.2017 року, ТОВ Анвальт вказано, що мала місце технічна помилка у тексті договору щодо номеру платіжного доручення, на підтвердження чого надано виписку з банківського рахунку та вірне платіжне доручення №207 від 26.10.2017 року щодо перерахування на користь ПрАТ Укрбудтрансгаз суми 650000,00грн поворотньої фіндопомоги, даний факт підтверджено сторонами шляхом підписання акту звірки розрахунків за договором, що містить посилання на наявність вказаної суми у відповідну дату.

ПрАТ Укрбудтрансгаз не заперечує перерахування ТОВ Анвальт на його користь грошових коштів на суму 7372200,00грн., оспорює виключно зміну призначення платежу у платіжних дорученнях, однак не зазначає чи був між сторонами укладений договір, посилання на який мала відповідна графа платіжних доручень первісно, до внесення змін; якщо був, то в рахунок яких саме господарських операцій врахована сума, яка отримана позивачем, якщо договору не було, то яким чином вказана сума взагалі обліковується у бухгалтерському обліку підприємства.

Господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що у даному випадку не доведеним є наявність правових підстав для отримання позивачем суми 7372200,00грн. у іншому аніж зазначеного вище порядку.

Щодо позовних вимог в частині визнання договору недійсним внаслідок відсутності у директора ПрАТ Укрбудтрансгаз повноважень на його підписання без попередньої згоди Наглядової ради підприємства, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Вказані положення ЦК України узгоджуються з положеннями ч.1 ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України).

Частина перша ст. 92 ЦК України визначає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За приписами ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Правочини юридична особа, також, вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Згідно розділу 9.4 Статуту ПрАТ Укрбудтрансгаз, який затверджено позачерговими загальними зборами ЗАТ Укрбудтрансгаз протоколом від 02.10.2015 року, зареєстрованим 08.10.2015 року, виконавчим органом товариства є директор, що здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключною компетенції загальних зборів та Наглядової ради, одночасно п.9.4.5 передбачено, що, директор з дозволу Наглядової ради або загальних зборів приймає рішення про вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить більше 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства або більше 2000000грн.

Договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року укладено між ТОВ Анвальт, як первісним кредитором, ТОВ Норлент Компані, як новим кредитором, та ПрАТ Укрбудтрансгаз, як боржником. При його укладенні з боку ПрАТ Укрбудтрансгаз діяв директор підприємства Жила О.А. на підставі Статуту, що слідує з преамбули договору.

Жилу О.А. призначено на посаду директора підприємства наказом №6-к від 26.04.2016 року, про що внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - станом на дату укладення договору (31.08.2018 року), керівником підприємства з 27.04.2016 року є Жила Олександр Андрійович, який має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (відповідно до Статуту).

Обмеження повноважень директора, що визначені п.9.4.5 Статуту, а саме, вчинення з дозволу Наглядової ради або загальних зборів правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить більше 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства або більше 2000000грн., стосуються правочинів внаслідок укладення яких змінюється обсяг прав та обов`язків, активів позивача на певну визначену суму.

Згідно ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

За спірним договором відповідно до положень ст. ст. 512, 514 ЦК України предметом договору є передача вже існуючого права від 2-го відповідача до 1-го відповідача, а не отримання чи втрата права позивачем.

Місцевий господарський суд вірно вказав, що обсяг прав змінюється виключно у відповідачів за п. 3 договору відступлення до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент укладення договору, а саме право вимагати від боржника сплатити 7 242 200,00 грн., при цьому, фактична заміна сторони у виконанні зобов`язання має місце без набуття додаткового доходу жодним з кредиторів; метою ж залучення боржника для підписання договору є підтвердження згоди, обізнаності та усвідомлення заміни сторони у зобов`язанні зазначеному у п.1 договору, встановлення відсутності заперечень щодо обсягу та дійсності відступленої вимоги; визнання її перед новим кредитором в якості свого зобов`язання з оплати 7 242 200,00 грн. з моменту укладення договору, що передбачено у п. 8.

Відповідно до протоколу №1 річних загальних зборів акціонерів ПрАТ Укрбудтрансгаз від 23.04.2018 року вирішено попередньо надати згоду на укладення значних правочинів (кредитних угод, договорів застави/іпотеки, поставки, комісії, безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, купівлі-продажу, оренди, поруки, зберігання договорів надання послуг тощо та відповідних додаткових угод до таких договорів), які будуть укладені товариством протягом року з моменту проведення цих загальних зборів товариства, на суму не більш як 1000% сукупної вартості активів за даними річної звітності за 2017 рік за умови надання попередньої згоди на їх укладення Наглядовою радою товариства. Уповноважено на підписання значних правочинів від імені товариства директора товариства або уповноважену особу, що діє на підставі довіреності та визначена рішенням Наглядової ради товариства щодо надання попередньої згоди на укладення відповідних договорів (питання вісім порядку денного).

Позивач посилається на те, що попередньої згоди на укладення договору Наглядовою радою товариства не надавалось.

Господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що усвідомлення неможливості доведення відсутності будь - якої обставини у часі та просторі прямими доказами, не позбавляє позивача обов`язку довести наявність такої обставини опосередковано, зокрема, шляхом надання звіту Наглядової ради товариства за 2018рік, що затверджений 25.04.2019 року протоколом №1 річних загальних зборів акціонерів ПрАТ Укрбудтрансгаз, або інших доказів щодо обсягу виконаного Наглядовою радою у певний період часу, обліку її рішень тощо, з яких би суд міг зробити висновок щодо відсутності такої згоди; вказані обставини можливо встановити на підставі доказів, які має надати виключно позивач, оскільки вони стосуються діяльності його органу управління.

Проте, ані у формі електронних доказів, ані у формі відтворення їх копій у письмовому вигляді (скріншоти) позивач не надав господарському суду першої інстанції відомостей, що у відкритому доступі у мережі Інтернет, у тому числі, але не виключно на електронному ресурсі SMIDA, що доступний за посилання https://smida.gov.Ua/db/xml/irregular/l 11901, на сайті, що використовується позивачем як офіційний http://ukrbud-transgaz.com.ua/index.html, наявна інформація щодо рішень, які приймались Наглядовою радою товариства у 2018 році.

25.04.2019 року протоколом №1 річних загальних зборів акціонерів ПрАТ Укрбудтрансгаз схвалено вчинені товариством правочини, укладені у період з 23.04.2018 року по 25.04.2019 року (питання 9 порядку денного).

Позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України, що у перелік договорів, які схвалені загальними зборами товариства протоколом №1 від 25.04.2019 року не входить договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018 року, дата укладення якого охоплюється вказаним періодом.

А тому, за відсутності доказів протилежного та відповідно до положень ст. 241 ЦК України, вищим органом управління позивача - загальними зборами акціонерів ПрАТ Укрбудтрансгаз схвалено спірний правочин.

Частина 3 ст. 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (ст. ст. 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

Виходячи з положень ст. ст. 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно.

Тобто, третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №668/13907/13-ц(провадження № 14-153цс18), де, зокрема, вказано на те, що для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

За положеннями ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 13) відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи ( п.13 ч.2 ст.9 вказаного Закону у редакції станом на 31.08.2018 року).

За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що сформований станом на дату укладення договору (31.08.2018 року) керівник підприємства Жила Олександр Андрійович має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори (відповідно до Статуту).

Тобто, конкретної інформацій щодо наявності у директора обмежень щодо представництва юридичної особи з наведенням їх суті та змісту в реєстрі не зазначено.

Позивач не надав суду відомостей, що у відкритому доступі у мережі Інтернет, у тому числі, але не виключно на електронному ресурсі SMIDA, що доступний за посилання https://smida.gov.Ua/db/xml/irregular/l 11901, на сайті, що використовується позивачем як офіційний http://ukrbud-transgaz.com.ua/index.html, розміщений Статут підприємства або інший документ, з якого очевидним є наявність обмеження на представництво директора, не доведено, що будь - яким іншим способом ця інформація була відома відповідачам станом на дату укладення спірного договору.

Отже, позивачем не доведено, що при укладенні договору відповідачі діяли недобросовісно або нерозумно, оскільки достеменно знали чи за всіма обставинами не могли не знати, проявивши принаймні розумну обачність, про наявність обмежень на представництво та відсутність у директора підприємства необхідного обсягу повноважень.

Відповідач 1, звернувшись до позивача з вимогою про сплату 7 242 200,00 грн., факт чого встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 року у справі №910/12243/19 та до суду з позовом щодо стягнення заборгованості внаслідок невиконання договору з боку позивача, здійснив дії направлені на виконання договору, а тому недоведеним також є факт відсутності реального наміру його укладення і виконання.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Укрбудтрансгаз залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2021 року у справі №910/9616/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.12.2022 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза