Постанова

від 14.12.2022 по справі 922/3381/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/3381/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників сторін

позивача Жилко С.Є.

першого відповідача не з`явився;

другого відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (вх.№218Х/1-43) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" (вх.№220Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 (суддя К.В. Аріт, повний текст складено 30.12.2021) у справі №922/3381/21,

за позовом Харківської міської ради, м.Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м.Харків ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг", м.Харків

про стягнення 1420546,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Восток" та ТОВ "Востхолдинг" про стягнення 1420546,98 грн., з яких:

- 1099962,84 грн. - заборгованість ТОВ Восток зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 16.05.2007 (зареєстрованого за №240767100028 від 20.08.2007) за користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові у період з 21.02.2019 по 31.07.2021;

- 320584,14 грн. - заборгованість ТОВ "Востхолдинг" зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 16.05.2007 (зареєстрованого за №240767100028 від 20.08.2007) за користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові у період з 01.08.2018 по 20.02.2019.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Восток на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 16.05.2007, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 20.08.2007 №240767100028, за користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові у період з 21.02.2019 по 31.07.2021 у сумі 1 099 962,84 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Восток на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 16499,44 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Востхолдинг на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 16.05.2007, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 20.08.2007 №240767100028, за користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул. Виконкомівській, 19 у м.Харкові у період з 01.08.2018 по 20.02.2019 у сумі 320 584,14 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Востхолдинг на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 4 808,76 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.12.2021 у справі №922/3381/21 виправлено технічні описки в резолютивній частині рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 року (у скороченому рішенні - вступній та резолютивній частині) по справі №922/3381/21, виклавши абзаци 1,2,3 резолютивної частини в наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Восток на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 16.05.2007, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 20.08.2007 №240767100028, за користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові у період з 21.02.2019 по 31.07.2021 у сумі 1 099 962,84 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Восток на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 16499,44 грн. "

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що при вирішенні питання про виправлення описки за власної ініціативи в резолютивній частині вступної та резолютивної частин рішення, судом першої інстанції було порушено приписи ст. 240,243 ГПК України, оскільки фактично судом було змінено рішення після його проголошення, а також безпідставно відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про залишення без розгляду позову у зв`язку із неявкою позивача двічі у судове засідання.

Разом із тим, ТОВ "Восток" зазначає, що судом першої інстанції посилаючись в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, на постанову Верховного суду від 08.07.2020 як на преюдиційну, порушено приписи ст. 75 ГПК України, оскільки в справі № 922/1349/18 ТОВ "Восток" не було стороною, а тому встановлені обставини у тій справі повинні були бути досліджені у судовому засіданні в межах позовних вимог сторони по справі на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, чого судом зроблено не було, а тому рішення не є обґрунтованим.

Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти та неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, неповне з`ясування фактичних обставини справи, не дослідження і не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяння повному, об`єктивному та неупередженому їх розгляду.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21, посилаючись на те, отримав копію оскаржуваного рішення 06.01.2022.

21.01.2022 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №922/3381/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №922/3381/21 у зв`язку з тим, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу, а саме: апелянтом не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" також із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що судом безпідставно відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про залишення без розгляду позову у зв`язку із неявкою позивача двічі у судове засідання.

Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти та неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, неповне з`ясування фактичних обставини справи, не дослідження і не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяння повному, об`єктивному та неупередженому їх розгляду.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21, посилаючись на те, отримав копію оскаржуваного рішення 06.01.2022.

21.01.2022 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №922/3381/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №922/3381/21 у зв`язку з тим, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу, а саме: апелянтом не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від ТОВ Восток надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 25.01.2022 (вх.1607 від 09.02.2022). До вказаного клопотання апелянт додав уточнену апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 в частині стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю Восток на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 16.05.2007, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 20.08.2007 №240767100028, за користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові у період з 21.02.2019 по 31.07.2021 у сумі 1 099 962,84 грн. Просить прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі №922/3381/21 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Восток про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволено, строк на подання апеляційної скарги поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Восток на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21. Встановлено строк позивачу та другому відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу першого відповідача. Витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3381/21.

Призначено справу до розгляду на "14" березня 2022 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №115.

Зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21.

Від ТОВ "Востхолдинг" надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 25.01.2022 (вх.1608 від 09.02.2022). До вказаного клопотання апелянт додав уточнену апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 в частині стягнення товариства з обмеженою відповідальністю Востхолдинг на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 16.05.2007, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 20.08.2007 №240767100028, за користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул. Виконкомівській, 19 у м.Харкові у період з 01.08.2018 по 20.02.2019 у сумі 320 584,14 грн. Просить прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі №922/3381/21 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволено, строк на подання апеляційної скарги поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21.

Об`єднано апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Восток (вх.№218Х/1) та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Востхолдинг (вх.№220Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду.

Встановлено строк позивачу та першому відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу другого відповідача.

Призначено справу до розгляду на "14" березня 2022 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 115 .

Зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21.

Враховуючи, що Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, судове засідання, призначене на 14.03.2022, у справі не відбулося.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі №922/3381/21 зокрема доведено до відома учасників справи, що дата наступного судового засідання у справі №922/3381/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю сторін спору та інших учасників судового процесу. Ухвалено додатково повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю Восток та товариства з обмеженою відповідальністю Востхолдинг на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21.

28.07.2022 від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скарги ТОВ Восток (вх.№ 4066ел.2023), просить суд прийняти відзив Харківської міської ради на апеляційну скаргу ТОВ «Восток» до розгляду, апеляційну скаргу ТОВ «Восток» на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

28.07.2022 від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скарги ТОВ Востхолдинг (вх.№4067ел.2025) просить суд прийняти відзив Харківської міської ради на апеляційну скаргу ТОВ Востхолдинг до розгляду, апеляційну скаргу ТОВ Востхолдинг на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відзивах позивач просить поновити Харківській міській раді строк на подачу відзивів на апеляційні скарги ТОВ «Восток» та ТОВ Востхолдинг на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі № 922/3381/21. Зазначає, що до Сектору правового забезпечення, працівники якого здійснюють представництво у справі №922/3381/21 ухвала надійшла 23.02.2022, що підтверджується внутрішньою резолюцією. Вказує, що активні бойові дії, що з 24.02.2022 ведуться на території Харківської міської територіальної громади, та постійні обстріли міста унеможливлюють стабільну роботу виконавчих органів міської ради, що безпосередньо впливає на подання процесуальних документів в судових справах. Крім того ХМР просить суд врахувати, що 02.03.2022 російські військові вчинили обстріл у бік будівлі Харківської міської ради, внаслідок чого виникла руйнація будівель розташованих поблизу будівлі та безпосередньо повна або часткова руйнація конструкцій у службових приміщеннях Харківської міської ради. З огляду на вищевикладене, у зв`язку із забезпеченням безпеки співробітників міської ради, була відсутня можливість для належного та якісного представництва інтересів Харківської міської ради в суді, зокрема надавати відзиви по справі.

Розглянувши клопотання Харківської міської ради про поновлення строку на подання відзивів на апеляційні скарги, судова колегія вважає його обґрунтованим та поновлює такий строк, з огляду на загальновідомі обставини щодо військовою агресією Російської Федерації проти України та введення воєнного стану.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі №922/3381/21 повідомлено, що розгляд апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю Восток та товариства з обмеженою відповідальністю Востхолдинг на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 відбудеться 14.12.2022 о 10:15 год. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду. Визнано необов`язковою явку представників учасників справи та доведено до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судове засідання 14.12.2022 з`явився представник Харківської міської ради який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Від ТОВ Восток через систему надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.8081 від14.12.2022), яке він обґрунтовує заміною представника з яким було укладено договір про надання правової допомоги тільки 13.12.2022, є потреба у перенесення судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи та належної підготовки правової позиції.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке

В силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;

Згідно ухвали суду від 01.11.2022 явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а першим відповідачем та його представником у своєму клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких їх участь слід вважати обов`язковою.

Колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, зокрема позивач відповідач скористався своїм правом на подання відзиву. Перший відповідач є апелянтом по справі, а отже в апеляційній скарзі ним викладено доводи, з яких він не погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції. Позиція відповідача чітко і зрозуміло викладена у відзиві на апеляційну скаргу. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України;

Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому апелянт, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був вирішити питання про направлення у судове засідання представника, який не зайнятий в іншому судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать, що скаржник обізнаний про апеляційне провадження та призначену дату судового засідання завчасно і він не був позбавлений можливості вчинити дії з організації представництва інтересів у суді раніше. Натомість відповідне клопотання надійшло він апелянта в день судового засідання.

Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів вважає клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованим, що виключає можливість його задоволення.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши уповноваженого представника Харківської міської ради, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 06.03.2006 року №51/06 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів ТОВ Восток (відповідач-1) надано в оренду земельну ділянку площею 3,8397 га по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові для реконструкції нежитлових будівель з прибудовами та надбудовою з будівництвом нежитлових будівель під виробництво гофрокартону, гофротари, поліграфічної продукції до 01.03.2008 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту до 01.03.2031.

На підставі вказаного рішенням між Харківською міською радою та ТОВ Восток 16.05.2007 року укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 20.08.2007 року №240767100028 (далі - Договір) на користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул. Виконкомівській, 19 у м.Харкові для реконструкції нежитлових будівель з прибудовами та надбудовою з будівництвом нежитлових будівель під виробництво гофрокартону, гофротари, поліграфічної продукції до 01.03.2008 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту до 01.03.2031.

У подальшому, рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 року №472/11 ТОВ Восток продовжено строки реконструкції нежитлових будівель з прибудовами та надбудовою з будівництвом нежитлових будівель під виробництво гофрокартону, гофротар, поліграфічної продукції по вул. Виконкомівській, 19 до 31.12.2013.

На підставі вказаного рішення між сторонами 24.02.2012 року укладено договір про зміну Договору, за умовами якого були змінені пункти 5, 8, 9, 13 та 28 основного Договору.

Так, зокрема, договором про зміну Орендареві строки реконструкції та будівництва продовжено до 31.12.2013 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації строки залишилися такими же, які були передбачені Договором (до 01.03.2031) (п.8).

Також, сторонами погоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період продовження строків реконструкції та будівництва (з дати державної реєстрації цього договору про зміну до 31.12.2013) відповідно до витягу з технічної документації № 983/11 від 02.11.2011 становить 8843213 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації (з 31.12.2013) відповідно до витягу з технічної документації № 984/11 від 02.11.2011 становить 21223 558 грн. (п. 5).

Відповідно до абз.3 п.5 договору про зміну сторонами передбачено, що при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Пунктом 9 договору про зміну встановлено, що розмір орендної плати за земельну ділянку на період реконструкції та будівництва, тобто з дати державної реєстрації цього договору про зміну до 31.12.2013, на рік становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 265 296,39 грн. на рік, або в місяць - 22 108,03 грн.

Розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації з 31.12.2013 на рік становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 636 706,74 грн. на рік, або в місяць - 53 058,90 грн.

Будь-які інші зміни або доповнення до Договору не вносилися.

Пунктом 10 Договору сторонами погоджено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.08.2021 № 271304509, отриманого за критерієм пошуку кадастровий номер земельної ділянки, встановлено, що на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 площею 3,8397 га по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові 21.08.2013 проведена державна реєстрація іншого речового права - права оренди - за ТОВ Восток на підставі договору оренди землі від 16.05.2007, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 20.08.2007 № 240767100028.

На вказану земельну ділянку 29.08.2013 проведена державна реєстрація припинення іншого речового права на підставі угоди про розірвання Договору.

Надалі, відповідно до вищенаведеної у п.3 інформації, на вказану земельну ділянку 12.07.2021 проведена повторна державна реєстрація права оренди за ТОВ Восток на підставі зазначеного вище Договору.

На даний час вказаний запис є чинним, державна реєстрація права оренди за ТОВ Восток не скасована.

1.Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.08.2021 № 271304743, отриманого за критерієм пошуку адреса/місцезнаходження, встановлено, що право власності на нежитлові будівлі літ. И-2, літ. К-1, літ. Л-1, літ. М-1, літ. Н-1, літ. 0-1, літ. П-1 загальною площею 8765,9 кв.м. по вул. Виконкомівській, 19 у м.Харкові у період з 06.06.2013 по 20.02.2019 було зареєстроване за ТОВ Востхолдинг на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.2012 № 2244.

За договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 06.11.2012 № 2244 ТОВ Восток передав у власність ТОВ Востхолдинг нежитлові будівлі: літ. И-2, літ.К-1, літ.Л-1, літ.М-1, літ.Н-1, літ. 0-1, літ. П-1 по вул. Виконкомівській, 19 у м.Харкові.

Відповідно до п. 1 вказаного договору зазначені нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,8397 (кадастровий номер 6310137900:09:002:0004), яку надано Продавцеві на підставі договору оренди землі від 16.05.2007 (тобто зазначеної у п.1 Договору).

Право власності на вказані нежитлові будівлі з 21.02.2019 зареєстроване за ТОВ Восток на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.02.2019 №№471, 472.

За вказаним актом ТОВ Востхолдинг передав, а ТОВ Восток прийняв до Статутного капіталу ТОВ Восток як додатковий вклад майно, а саме: нерухоме майно, розташоване по вул. Виконкомівській, 19: нежитлові будівлі: літ. И-2, літ. К-1, літ. Л-1, літ. М-1, літ. Н-1, літ. 0-1, літ. П-1.

З викладеного вбачається, що суб`єктом права власності на нежитлові будівлі, розташовані на земельній ділянці площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові

-у період з 06.06.2013 по 20.02.2019 було ТОВ Востхолдинг;

-у період з 21.02.2019 по теперішній час є ТОВ Восток.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 16.06.2021 №15112/5/20-40-04-11-10 ТОВ Востхолдинг нараховує та сплачує земельний податок з юридичних осіб за користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові.

За відомостями інтегрованої картки платника ТОВ Востхолдинг загальна сума надходжень земельного податку з юридичних осіб становить:

-за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 117 712,72 грн.;

-за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 24 717,08 грн.

Згідно з вищенаведеною інформацією ГУ ДПС ТОВ Восток нараховує та сплачує земельний податок з юридичних осіб за користування земельною ділянкою площею 3,8397 га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул.Виконкомівській, 19 у м.Харкові.

За відомостями інтегрованої картки платника ТОВ Восток загальна сума надходжень земельного податку з юридичних осіб становить:

-за період з 01.02.2019 по 31.12.2019 - 163 361,55 грн.;

-за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 88 218,25 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника ТОВ Восток загальна сума надходжень орендної плати з юридичних осіб становить:

-за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 - 209 717,45 грн.;

-за період з 01.01.2021 по 15.06.2021 - 167 773,96 грн.

За цією ж інформацією ТОВ Востхолдинг та ТОВ Восток станом на 15.06.2021 не мають заборгованості із земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб по Новобаварському району м. Харкова.

Встановивши, що орендну плату відповідачі сплачували не в тому розмірі, що встановлений у п. 9 Договору (з урахуванням договору про зміну), крім Того - без застосування індексів інфляції, Харківська міська рада вважає, що стягненню підлягає заборгованість зі сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

За підрахунком позивача, сума, яка підлягає стягненню з обох відповідачів за користування земельною ділянкою по вул. Виконкоміській, 19 у м. Харкові за Договором складає 1 420 546,98 грн.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд визнав їх правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З викладеного вбачається, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

У статті 21 цього Закону також передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

Згідно зі ст.288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з п.288.4 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З наведених положень ПК України та Закону України Про оренду землі вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.03.2018 у справі №916/3236/16, від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 19.12.2019 у справі №922/1137/19, від 07.10.2019 у справі №922/3321/18, від 16.03.2020 у справі №922/1658/19, у яких Верховний Суд, розглянувши подібні за своїм змістом, підставами виникнення, фактичними обставинами правовідносини дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у цих справах щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з урахуванням індексів інфляції, оскільки така умова передбачена як Законом України Про оренду землі, так і умовами договору оренди землі.

Виходячи зі змісту п.9 та п.10 Договору (з урахуванням зміни) розмір орендної плати має обчислюватися Орендарем з урахуванням індексів інфляції.

Встановивши, що орендну плату відповідачі сплачували не в тому розмірі, що встановлений у п.9 Договору (з урахуванням договору про зміну), крім того - без застосування індексів інфляції, Харківська міська рада вважає, що стягненню підлягає заборгованість зі сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

16.05.2007 укладено договір оренди землі ХМР з ТОВ "Восток", який зареєстровано 20.08.2007 (т.1 а.с.53-55).

06.11.2012 ТОВ "Восток" відчужено будівлю на користь ТОВ "Востхолдинг".

З огляду на наведене, колегія суддів звертає увагу, що відбулась автоматична заміна орендаря з ТОВ "Восток" на ТОВ "Востхолдинг", оскільки комплексний аналіз положень ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" свідчить, що особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню.

Частиною 1 статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічна правова норма закріплена в ч.2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору купівлі-продажу від 06.11.2012, за яким право власності на об`єкти нерухомого майна по вул. Виконкомівській, 19 у м. Харкові перейшли до ТОВ Востхолдинг), якою встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, вищенаведені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда, згідно з ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі (також у редакції, яка діяла станом на момент укладення договору купівлі-продажу 06.11.2012).

Враховуючи викладене, у розумінні вищенаведених положень законодавства, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки. Тобто, має місце заміна сторони у зобов`язанні, і після відчуження об`єктів нерухомості попередні користувачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі №908/1990/17, від 05.06.2018 у справі №920/717/17, від 20.06.2018 у справі №913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі №904/9027/17, від 04.10.2018 у справі №904/326/18.

Крім того, у постанові від 25.02.2020 у справі №922/510/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що договір оренди земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню.

Щодо додаткової угоди від 19.08.2013 про припинення договору оренди ХМР з ТОВ "Восток".

Постановою Верховного суду від 08.07.2020 по справі №922/1349/18 (п.7.14) надано оцінку додатковій угоді від 19.08.2013 про припинення договору оренди ХМР з ТОВ "Восток": "додаткова угода про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки від 20.08.2007 №240767100028, укладена 19.08.2013 між Харківською міською радою та попереднім власником об`єктів нерухомості, укладена особою, яка вже не була стороною договору, оскільки з моменту переходу права власності на нерухоме майно сторонами орендних правовідносин стали Харківська міська та новий власник майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг", а тому, дана угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007 є такою, що не породжує зміну цивільних прав та обов`язків для сторін договору оренди від 20.08.2007.". А доводи щодо державної реєстрації припинення права оренди на підставі вказаної угоди про розірвання колегія суддів вважає необґрунтованими (п.7.15).

Якщо внаслідок відчуження нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, відчужував повністю вибуває з орендних правовідносин за відповідним договором оренди, його подальші дії як їх учасника, спрямовані на припинення цих правовідносин, зокрема підписання правочину про припинення відповідного договору оренди, не тягнуть настання правових наслідків для нового власника майна як орендаря земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Отже, правочин з припинення договору оренди, вчинений відчужувачем нерухомого майна, який на час його вчинення не є орендарем земельної ділянки за цим договором, тобто не є стороною у відповідному зобов`язанні, не припиняє зобов`язання за договором оренди для нового власника нерухомого майна, не припиняє його права та обов`язки як орендаря.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №914/1925/18.

Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, додаткова угода від 19.08.2013 не породжує зміну цивільних прав та обов`язків для сторін договору оренди від 20.08.2007.

21.02.2019 року ТОВ "Востхолдинг" передало цю будівлю в якості статутного капіталу ТОВ "Восток" та відбулась автоматична заміна орендаря з ТОВ "Востхолдинг" на ТОВ "Восток".

12.07.2021 року проведено реєстрацію змін до договору оренди землі від 16.05.2007 між ХМР та ТОВ "Восток" (т.1 а.с.109).

З огляду на наведене, місцевий суд правомірно відхилив твердження відповідачів щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень ст.ст.1212-1214 ЦК України, оскільки договір оренди землі, який укладено 16.05.2007, був чинний весь спірний період та діє до цього часу.

В апеляційних скаргах відповідачі зазначають, що судом першої інстанції посилаючись в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, на постанову Верховного суду від 08.07.2020 як на преюдиційну, порушено приписи ст. 75 ГПК України, оскільки в справі № 922/1349/18 ТОВ "Восток" не було стороною, а тому встановлені обставини у тій справі повинні були бути досліджені у судовому засіданні в межах позовних вимог сторони по справі на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, чого судом зроблено не було, а тому рішення не є обґрунтованим.

Колегія суддів вважає безпідставними такі доводи апелянтів, з огляду на таке.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Отже, виходячи з вищевикладеного, обставини встановлені судами при розгляді справи №922/1349/18 не потребують повторного доведення.

Місцевий суд правомірно відхилив доводи відповідачів щодо відсутності у ХМР до 2013 року права власності на спірну земельну ділянку суд вважає необґрунтованими, з таких підстав.

Відповідачі посилаються на витяг з держреєстру (т.1 а.с.109), в якому зазначено, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю, а її власником - ХМР, зазначаючи що до 2013 року доказів знаходження її у власності ХМР не має.

Однак, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю (ч.1 ст.83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

У комунальній власності перебувають:

- усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

- земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Стаття 142 Конституції України (а також ч.2 ст.327 ЦК України) визначають суб`єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст.8-12, 80 ЗК України, є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п.34 ст.26, п.21 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність (ч.3 ст.83 ЗК України).

Перелік майна, яке прийнято до комунальної власності міста Харкова, відповідними рішеннями ХМР "Про комунальну власність м.Харкова", є публічною інформацією.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах м.Харкова, доказів її знаходження з 2007 по 2013 роки у державній чи приватній власності до суду не надано, враховуючи укладення та реєстрацію спірного договору оренди землі у 2007 році, у судів відсутні підстави вважати її не комунальною власністю, а ХМР неналежним власником.

Доводи відповідачів, зокрема в апеляційних скаргах, щодо набуття чинності спірного договору лише 12.07.2021 та відсутності до 12.07.2021 державної реєстрації договору оренди від 16.05.2007 колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

На момент укладення договору оренди землі з ТОВ "Восток" діяла редакція ЗУ "Про оренду землі" від 01.01.2007, ст.20 якого передбачала, що укладений договір оренди землі підлягає держреєстрації, яка здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав (ч.3 ст3 цього закону). Система цих органів визначена ст.5 цього закону.

Станом на дату укладення договору діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Держкомітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 №174, за яким (п.1.2) облік земель вівся із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Пунктом 42 договору оренди землі від 16.05.2007 передбачено, що договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди від 16.05.2007 було зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 20.08.2007 за №240767100028. Факт державної реєстрації засвідчено державним реєстратором Сучова І.М. (т.1 а.с.55).

Отже, договір оренди між ХМР та ТОВ "Восток" від 16.05.2007 було укладено та зареєстровано у порядку, встановленому чинним на той час законодавством.

Як вірно вказано місцевим судом, редакція ЗУ "Про оренду землі" змінювалась.

Оскільки право власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на спірній земельній ділянці, у ТОВ "Востхолдинг" виникло до 01.01.2013, то воно, в силу приписів ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не підлягало обов`язковій державній реєстрації. У подальшому воно перейшло ТОВ "Восток".

Про зазначене ХМР надала письмові пояснення (т.1 а.с.161-166).

Згідно з інформацією (т.1 а.с.109) з Держреєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.09.2021 зареєстровано 12.07.2021 зміни до договору оренди землі від 16.05.2007, а саме: проведена державна реєстрація права оренди за ТОВ "Восток".

Крім того зміни що відбувались зі спірною земельною ділянкою вносились й в інші роки, що підтверджується матеріалами справи (реєстри, т.1 а.с.40-50).

Сторони погодили у п.42 спірного договору, що договір діє з моменту його державної реєстрації, тобто з 20.08.2007 (т.1 а.с.55).

Таким чином твердження, що договір оренди від 16.05.2007 зареєстрований та набув чинності лише 12.07.2021 спростовуються матеріалами справи (т.1 а.с.40-50, 55, 109).

Крім того, як вже було зазначено, наявність та чинність договору оренди між ХМР та ТОВ "Восток" від 16.05.2007 встановлено у справі №922/1349/18, зокрема, у постанові Верховного суду від 08.07.2020 року.

Отже до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст.ст.1212-1214 ЦК України, а відтак, позивачем вірно обрано спосіб захисту у спірних правовідносинах.

Відтак, доводи апеляційних скарг в цій частині є безпідставними.

Відповідачі також вказують на державну реєстрацію припинення права оренди на підставі вказаної угоди про розірвання. Однак, колегія суддів не приймає до уваги такі твердженні відповідачів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 викладено такий правовий висновок:

Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Отже для припинення вищевказаного договору оренду в даному випадку необхідний не сам по собі факт державної реєстрації розірвання такого договору, а, в першу чергу, правочин про його розірвання, вчинений згідно з вимогами відповідного законодавства та дійсними на момент розірвання сторонами цього договору.

Доводи відповідачів щодо державної реєстрації заміни орендаря в спірному договорі оренди є безпідставними.

Комплексний аналіз положень ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" свідчить, що особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Оскільки договір оренди від 16.05.2007 зареєстровано 20.08.2007 (т 1 а.с.55), автоматична заміна орендаря не потребує нової реєстрації договору оренди.

Пунктами 9 та 10 Договору (з урахуванням змін) розмір орендної плати має обчислюватися Орендарем з урахуванням індексів інфляції.

З матеріалів справи вбачається, що орендну плату відповідачі сплачували в іншому розмірі, ніж встановлено у п.9 Договору (з урахуванням договору про зміну), крім того - без застосування індексів інфляції, Харківська міська рада правомірно нарахувала заборгованість зі сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Перевіривши відповідні розрахунки позивача, суди дійшли висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, з урахуванням сплати відповідачами земельного податку.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість ТОВ Восток у період з 21.02.2019 по 31.07.2021 складає - 1 099 962,84 грн. та ТОВ Востхолдинг у період з 01.08.2018 по 20.02.2019- 320 584,14 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачами не надано. Відтак, правомірним є висновок першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а отже підлягають задоволенню.

Місцевим судом надана вірна оцінка заяві відповідачів про застосування наслідків пропуску позовної давності.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судами встановлено, що строк позовної давності щодо стягнення орендної плати з ТОВ "Востхолдинг" за серпень 2018 року (з 1 по 24 число) сплив у відповідні числа серпня 2021 року (позов подано до суду 25.08.21), однак цей строк було перервано здійсненням відповідачами платежів за користування спірною земельною ділянкою, а також зверненням позивача до суду з позовом про стягнення коштів за спірну земельну ділянку (справа №922/1349/18).

Отже, перебіг позовної давності переривався та не є пропущеним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 24.04.2019 по справі №523/10225/15-ц (14-159цс19).

В апеляційній скарзі ТОВ «Восток» посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що при вирішенні питання про виправлення описки за власної ініціативи в резолютивній частині вступної та резолютивної частин рішення, судом першої інстанції було порушено приписи ст. 240, 243 ГПК України, оскільки фактично судом було змінено рішення після його проголошення, а також безпідставно відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про залишення без розгляду позову у звязку із неявкою позивача двічі у судове засідання.

Щодо ухвали про виправлення описки від 30.12.2021 та посилання апелянта на фактичну зміну рішення та аналогічний висновок Верховного Суду в постанові від 15.01.2021 у справі №905/2135/19 судова колегія зазначає, що у зазначеній постанові йшлось про виправлення описки при вирішення питання про розподіл судових витрат, які судом не вирішувались, а тому в даному випадку посилання на таку постанову є недоречним. Водночас, у справі №905/2135/19 оскаржувалась саме ухвала про виправлення описки. Судова колегія звертає увагу, що ТОВ «Восток» не було оскаржено ухвалу про виправлення описки від 30.12.2021 у справі №922/3381/21.

Разом з тим, посилання апелянтів щодо повторної не явки у судове засідання позивача, що мало бути наслідком залишення позовної заяви без розгляду, спростовується висновками суду викладеними у рішенні, що оскаржується.

Так судом зазначено, що «Ухвалою суду від 21.10.21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.11.21, яке не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 25.10.21 по 16.11.21.

Ухвалою суду від 17.11.2021 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.11.21, яке було відкладено на 07.12.21 та на 21.12.21.

Крім того, представник відповідачів заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з неявкою представника позивача в судове засідання, в задоволенні якого протокольною ухвалою суду було відмовлено, з підстав того, що на попередньому судовому засіданні представник позивача був присутній та висловив свою позицію по справі.

Представник позивача в судове засідання 21.12.2021 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судовому засіданні

07.12.21 представник позивача позов підтримував в повному обсязі».

Таким чином, судом першої інстанції норми процесуального права порушено не було, обґрунтовано залишено без задоволення заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачами, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п. 1 ч.1 ст.275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3381/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 15.12.2022.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.І. Терещенко