Постанова

від 23.10.2007 по справі 16/116-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/116-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.10.07                                                                                       Справа №16/116-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Кагітіна Л.П.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Соколов А.А.

за участю:

представників прокурора: Сквірський І.О. посвідчення № 336 від 11.04.2007 року;

представників позивача: не з'явився;

представників відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Білозерське ремонтно-транспортне підприємство» на рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2007 р. у справі № 16/116-07

за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» від імені якої по дорученню виступає Херсонська філія НАК «Украгролізинг», м. Херсон

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Білозерське ремонтно-транспортне підприємство», смт. Білозерка, Херсонська область

про стягнення 37440 грн. та вилучення техніки

     Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2849 від 22.10.2007 року справа № 16/116-07 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Яценко О.М.; суддів: Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В..

     Справа прийнята колегією суддів до провадження.

     У судовому засіданні за згодою представника прокурора оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

04.05.2007 року господарським судом Херсонської області прийнято рішення по справі № 16/116-07 (суддя Немченко Л.М.), яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача  заборгованість  в сумі 37 440 грн. та вилучити у відповідача сільськогосподарську техніку трактори ХТЗ-150, К-06. При прийнятті рішення суд послався на положення ЦК України, ГК України та умови договору лізингу № 978 від 17.08.2004 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Херсонської області від 04.05.2007 року у справі № 16/116-07, Відкрите акціонерне товариство «Білозерське ремонтно-транспортне підприємство» (відповідач у справі) оскаржує його до апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі зазначає, що в порушення статей 69,77,87 ГПК України судом без відкладення розгляду справи, у відсутність представника відповідача прийнято рішення по справі. Про існування рішення позивач дізнався лише після отримання його поштою. Крім того, позов в інтересах позивача заявлено заступником прокурора Суворівського району, що суперечить ст. 62 ГПК України. Підстави для заявлення позовних вимог про витребування майна відсутні, оскільки такий спір не підвідомчий господарським судам, тим більше у відповідності до пункту 6.1. договору фінансового лізингу передбачається забезпечення виконання зобов'язання шляхом застави майна, що належить відповідачу на праві власності, а відтак, у разі несплати лізингових платежів стягнення проводиться за рахунок заставленого майна. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2007 року по справі № 16/116-07 скасувати частково, відмовити у задоволенні позовних вимог про вилучення техніки.  

Повноважного представника до судових засідань 20.09.2007 року та 23.10.2007 року не направив. Телеграмою від 22.10.2007 року просить розгляд справи відкласти у зв'язку із продажем майна, за результатами якого кошти будуть  направлені для погашення наявної заборгованості. Колегія суддів зазначене клопотання залишає без задоволення, оскільки у апеляційній інстанції вирішується питання щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції на момент прийняття рішення. Обставини зазначені заявником апеляційної скарги у зазначеній телеграмі, мають бути враховані на момент виконання рішення.

     НАК «Украгролізинг» від імені якої по дорученню виступає Херсонська філія НАК «Украгролізинг», м. Херсон повноважного представника до судового засідання не направила, відзиву не надала. Про причини неявки не повідомила, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

     Прокурор відзиву на скаргу не надав, представник у судовому засіданні 23.10.2007 року заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення законним та обґрунтованим.      

     Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

     Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

     Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника прокурора суд

                                                             В С Т А Н О В И В :

     Правовідносини НАК «Украгролізинг» від імені якої по дорученню виступає Херсонська філія НАК «Украгролізинг», м. Херсон (лізингодавець за договором, позивач за даною справою) та ВАТ «Білозерське ремонтно-транспортне підприємство», смт. Білозерка, Херсонська область (лізингоодержувач за договором, відповідач за даною справою) урегульовані договором лізингу № 21-04978 від 17.08.2004 року(а.с.4-7). Пунктом 1 договору передбачено, що лізингодавець зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу, належну лізингодавцю на праві власності предмет лізингу, за умови сплати лізмнгоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір та строки яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів. Стягнення заборгованості за договором та витребування техніки переданої за договором лізингу було предметом розгляду у суді першої інстанції.  

     Колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, виходячи з наступного:

У відповідності до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеву) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Зміст вищезаначеноє статті кореспондується із змістом статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» згідно якої лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на  визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до Указу Президента України від 23.03.2001 року №111 " Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки", а також постанови КМУ від 11.04.2001 року № 354 на виконання Указу Президента, створено Відкрите акціонерне товариство Національну акціонерну компанію" Украгролізинг" на базі державного лізингового підприємства, при цьому, 100% акцій компанії закріплюється у державній власності.

Компанія утворена з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій   сфері, забезпечення ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарського   виробництва шляхом передачі сільськогосподарським товаровиробникам на умовах лізингу  машин та обладнання, надання виробничих послуг, організації  технічного сервісу та для  одержання прибутку від провадження підприємницької діяльності.

На виконання основної мети діяльності ВАТ " НАК " Украгролізинг" (лізингодавець) укладено з ВАТ " Білозерське РТП" лізингооодержвач) договір №978 від 17.08.2004р. на підставі якого відповідач отримав на умовах лізингу сільськогосподарську техніку - трактор колісний загального призначення ХТЗ -150К-09 дві одиниці, що підтверджено актом приймання-передачі повторної поставки техніки на умовах фінансового лізингу вії 15.09.2004р.

Відповідно до п.3.5.1 договору лізингоодержувач зобов'язувався належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, своєчасно вносити лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до розділу 4 вищезазначеного договору лізингоодержувач за користування майном сплачує періодичні лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх склад та терміни сплати встановлюються в додатку №1 до договору. Згідно графіку лізингові платежі повинні вноситись протягом 5-ти років до 16.09. 2009р.

Зазначений договір фінансового лізингу (та додаткові документи до нього) укладений у відповідності до вимог законодавства, підписаний повноважними представниками сторін, у встановленому законом порядку недійсним визнаний не був.

ВАТ "НАК" Украгролізинг" виконав свої зобов'язання щодо передачі техніки, підтверджено актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки, що не заперечується відповідачем.

     В порушення умов договору, вищезазначених норм законодавства та ст. 1. Закону України "Про лізинг" відповідач своєчасно не перерахував лізингові платежі. Відповідач повинен був сплатити до 17.03.2007 року лізинговий платіж 37 440 грн. за період з 16.09.2006 року по 17.03.2007 року.

     Відповідач умови договору не виконував, доказів своєчасного та у повному об'ємі проведення лізингових платежів не представив.

      А відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку із посиланням на ст. 193 ГК України та статті 526 ЦК України, що позовні вимоги в частині стягнення боргу по лізинговим платежам позивачем доведені та підлягають задоволенню в повної обсязі.

     Колегія суддів звертає увагу на той факт, що проти стягнення суми основного боргу відповідач не заперечує, і рішення оскаржено лише в частині вилучення техніки-предмету лізингу.

     Відповідно до п.8.8 договору за несплату на протязі трьох місяців підряд лізингового платежу Лізингоодержувач за власний рахунок невідкладно повертає лізингодавцю предмет лізингу в комплектному стані з урахуванням його нормального ступеню спрацювання на підставі акту повернення предмету лізингу.

     Позивач повідомив відповідача листом № 123 від 19.03.2007 року про повернення техніки у випадку не проведення лізингових платежів до 23.03.2007 року. Відповідач не надав доказів сплати заборгованості у встановлені терміни, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині вилучення сільськогосподарські техніки.

     Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

     Свобода волевиявлення сторін при укладенні договору є основним принципом укладення договорів. У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України, прямо зазначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та які є обов'язковими до виконання.  

Оскільки сторони в договорі прямо передбачили можливість (необхідність) повернення предмета договору лізингу у разі невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, колегія суддів вважає правомірним задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині витребування майна. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що такі спори не підвідомчі господарським судам, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони суперечать статті 12 ГПК України. Крім того, такий спосіб захисту свого порушеного права, як витребування майна від третіх осіб, що належить на праві власності не суперечить положенням статті 16 ЦК України. У відповідності до пункту 5.1. договору лізингу, предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

Стосовно правомірності звернення прокурора в інтересах позивача колегія суддів зазначає наступне: пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

    Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що  вчинюються у відносинах між ними або державою.

    Господарський суд, відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України  порушує справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.

    Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися  повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно Указу Президента України від 23.02.2001 р. N 111/2001 "Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі  економіки", одним з основних завдань Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" є сприяння залученню інвестицій для виконання державних програм у галузі інженерного та матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського  виробництва. Указом передбачено передачу компанії у користування об'єктів державного майна та фінансування заходів, пов'язаних із закупівлею вітчизняної сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу, за рахунок коштів, передбачених на відповідні цілі у Державному бюджеті України.

Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" утворена Кабінетом Міністрів України з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері,  а статутом компанії (п. 5.1) визначено, що єдиним її засновником є держава в особі Кабінету Міністрів України.

    В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням  на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність  їх  захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Цей  орган фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора. А тому, відсутні порушення норм процесуального права з боку суду першої інстанції при прийнятті до провадження та розгляду по суті позовної заяви поданої прокурором в інтересах позивача.

     Укладення сторонами договору поруки на виконання пункту 6.1,6.2 договору, не позбавляє позивача права на звернення до суду, позивач має право самостійно обирати шлях захисту свого порушеного права. Крім того, відповідачем не доведено факту існування такого договору. А відтак, колегія суддів не приймає до уваги ці доводи апеляційної скарги.

     Колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги щодо неправомірного розгляду справи за відсутності представників позивача.

     Про розгляд справи позивач був сповіщений належним чином: при зверненні із позовними вимогами позивачем були надані докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви (а.с. 3). У відзиві на позовну заяву (а.с. 28) відповідач підтверджує факт отримання позовної заяви, виклав свої доводи щодо неправомірності звернення із позовними вимогами. Ухвалу суду про призначення справи до розгляду отримав своєчасно (а.с.23), але до судового засідання повноважного представника відповідач не направив. В порядку статті 77 ГПК України розгляд справи було відкладено. Але і в наступне судове засідання відповідач свого представника також не направив. Суд за відсутності представника відповідача, з метою недопущення порушення інтересів інших сторін по справі прийняв рішення. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що і до судових засідань апеляційної інстанції  відповідач двічі не з'являвся, що свідчить про небажання виконувати законне рішення суду (по якому вже видано накази) та навмисне штучне затягування процесу.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Білозерське ремонтно-транспортне підприємство» на рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2007 р. у справі № 16/116-07 залишити без задоволення.

     Рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2007 р. у справі № 16/116-07 залишити без змін.

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Кагітіна Л.П.  Мойсеєнко Т. В.