Рішення

від 15.12.2022 по справі 910/10242/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2022Справа № 910/10242/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІС ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХ ЦЕНТР 1"

про стягнення 45 358,90 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВІС ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХ ЦЕНТР 1" про стягнення 45 358,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №301 від 07.09.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.10.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10242/22, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 07.10.2022, направленою на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХ ЦЕНТР 1": 03150, місто Київ, вул. Антоновича, будинок 172, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала суду від 07.10.2022 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Отже, за змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАВІС ГРУП» (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХ ЦЕНТР 1» (відповідач, постачальник) укладений договір №301 (надалі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).

Найменування, кількість та асортимент товару визначається специфікацією (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.3.1.1. договору, товар має бути поставлений Постачальником протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання договору. Постачальник своїми силами поставляє товар на склад покупця розташований за адресою: Київська обл., с. Гнідин, вул. Заводська, буд. 1. Доставка товару здійснюється авто-транспортом Постачальника на об`єкт визначений п.3.1.1. даного договору.

Факт передачі товару підтверджуєтеся видатковою накладною (складською накладною), підписаною представниками Покупця (п. 3.3. договору).

Згідно п. 4.1. договору, продукція, що поставляється Постачальником, оплачується Покупцем, 100% вартості товару, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

Відповідно до п. 6.1. договору у випадку порушення постачальником строків поставки товару, відповідно до п.п.3.1.1 даного договору, постачальник виплачує покупцю неустойку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарні дні постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості, не поставленого товару.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються відсотки в розмірі 30% річник відповідно до статті 536 ЦК України від дня одержання суми попередньої оплати від покупця, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення (п. 9.1. договору).

На підставі виставленого рахунку відповідача №351 від 08.09.2022, позивач здійснив оплату за договором №301 у розмірі 40 000, 00 грн, в підтвердження чого позивачем надано копію платіжного доручення №2604 від 08.09.2022 (призначення платежу: за поставку Морського контейнеру 20 футів НС «CRONOS» згідно р/ф №351 від 08.09.2022).

13.09.2022 позивач направив відповідачу лист-вимогу за вих. №52 про поставку оплаченого товару відповідно до умов договору №301 від 07.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору №301 від 07.09.2022 не поставив оплачений товар.

Позивач зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХ ЦЕНТР 1» не повернуло попередню оплату, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 45 358, 90 грн з яких: 40 000, 00 грн сума попередньої оплати, 767, 12 грн - пеня, 591, 78 грн - 30% річних та 4 000, 00 грн - штраф.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір поставки №301, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався поставити позивачу, а позивач прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною цього договору.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору на підставі рахунку №351 від 08.09.2022, згідно із платіжним дорученням №2604 від 08.09.2022, позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в загальному розмірі 40 000,00 грн з призначенням платежу «за поставку Морського контейнеру 20 футів НС «CRONOS» згідно р/ф №351 від 08.09.2022».

Згідно зі статтями 662, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки попередню оплату позивач перерахував відповідачу 08.09.2022, а договір був укладений 07.09.2022, то поставка товару мала бути здійснена у строк до 12.09.2022 включно.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №301, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував. Доказів виконання зобов`язань за договором №301 від 07.09.2022 не надав.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач поставку оплаченого позивачем товару у строки встановлені договором не здійснив, належні та достатні докази поставки відповідачем товару в матеріалах справи відсутні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 767,12 грн, штраф у розмірі 4000,00 грн та 30% річних у розмірі 591,78 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.1. договору у випадку порушення постачальником строків поставки товару, відповідно до п.п.3.1.1 даного договору, постачальник виплачує покупцю неустойку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарні дні постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості, не поставленого товару.

Оскільки, у відповідача виник обов`язок щодо повернення позивачу попередньої оплати протягом п`яти календарних днів з моменту підписання договору (07.09.2022), то позивач здійснює нарахування пені з 13.09.2022.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, судом встановлено, що сума пені нарахована за прострочення повернення коштів становить 767,12 грн та сума штрафу від суми неповернутих коштів становить 4 000,00 грн, у зв`язку із чим враховуючи положення п. 6.1. договору та наявність прострочення повернення коштів понад 2 календарних днів, суд задовольняє вимоги у цій частині повністю.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються відсотки в розмірі 30% річник відповідно до статті 536 ЦК України від дня одержання суми попередньої оплати від покупця, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Оскільки сторони у договорі погодили інший розмір процентів річних ніж передбачений у ст. 625 ЦК України, суд вважає, що позивачем правомірно здійснено нарахування 30% річних.

Здійснивши перерахунок 30% річних, судом встановлено, що сума 30% річних становить 591,78 грн, а тому вимоги у даній частині суд задовольняє повністю.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІС ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХ ЦЕНТР 1" у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХ ЦЕНТР 1" (03150, місто Київ, вул. Антоновича, будинок 172, ідентифікаційний код 42877625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІС ГРУП" (03062, місто Київ, ВУЛ. СТРИЙСЬКА, будинок 4, ідентифікаційний код 39042514) суму попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн, штраф у розмірі 4 000,00 грн, пеню у розмірі 767,12 грн, 30% річних у розмірі 591,78 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.12.2022.

Суддя О.В. Гулевець