Рішення

від 01.12.2022 по справі 15/265-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2022Справа № 15/265-б (910/1172/22)

За позовом Державного підприємства "Оріон-Телеком" в особі ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кирика В.К.

до Державного підприємства "Науково-Дослідний інститут "Оріон-Телеком"

за участю Міністерства освіти і науки України

про спонукання виконати певні дії в межах справи № 15/265-б

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача не з`явились,

від відповідача не з`явились.

від третьої особи Шилан Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про спонукання виконати певні дії в межах справи № 15/265-б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2022 відкрито провадження у справі № 15/265-б (910/1172/22).

Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 07.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 відкладено розгляд справи на 23.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 відкладено розгляд справи на 11.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.10.2022.

Судове засідання, призначене на 04.10.2022, не відбулося.

Враховуючи викладене вище, розгляд справи було призначено на 01.12.2022.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника третьої особи, суд -

ВСТАНОВИВ:

В поданій позовній заяві Державне підприємство "Оріон-Телеком" в особі ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кирика В.К. (надалі - позивач) просить суд зобов`язати Державне підприємство "Науково-Дослідний інститут "Оріон-Телеком" (надалі - відповідач) передати йому в натурі майно, визначене розподільчим балансом станом на 01.01.1999 року у відповідності до Наказу від 15.09.1997 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав вимоги Наказу від 15.09.1997 року та не передав позивачу, у встановленому законом порядку, майно в натурі, визначене розподільчим балансом станом на 01.01.1999 року.

Відповідач не надав суду відзиву, у встановлений судом строк, чи інших документів, які б могли спростувати обставини викладені в позовній заяві.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наказом Міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 15.09.1997 року № 247 (пункт 4) про реструктуризацію НДІ "Оріон" (додаток 1) зобов`язано директора Державного підприємства "Науково - дослідний інститут "Оріон" передати у повне господарське відання ДП "Оріон-Телеком" певні основні засоби та обігові кошти, а розподільчий баланс подати на затвердження до Мінмашпрому. Відповідно ст. 174 ГКУ, ст. 11 ЦКУ на підставі акту управління господарською діяльністю виникло одне із цивільно-правових зобов`язань, а саме майново - господарське зобов`язання, в силу якого НДІ "Оріон" (зобов`язана сторона) повинен передати у повне господарське відання ДП "Оріон-Телеком" певні основні засоби та обігові кошти (вчинити певну господарську дію на користь ДП "Оріон- Телеком"), а ДП "Оріон-Телеком", як управнена сторона, має право вимагати від НДІ "Оріон" (зобов`язаної сторони) виконання її обов`язку, як це визначено ст. 175 ГКУ. Тобто ДП "НДІ "Оріон" зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь ДП "Оріон-Телеком", що за визначенням ст. 173 ГКУ є господарським зобов`язанням.

Як вбачається з матеріалів справи, договори між ДП "Оріон-Телеком" та ДП "НДІ "Оріон" у розмінні статті 67 ЦКУ не укладалися, і ніякі господарські відносини між ними не установлювлися.

Розподільчий баланс (додаток 2), Акт передачі між ДП НДІ "Оріон" та ДП "Оріон- Телеком", станом на 01 січня 1999 року і перелік обладнання - Додаток № 1 розділу "Господарські засоби" до нього (додаток 4) - були виготовлені станом на 01.01.1999 року та затверджені Заступником Міністра Зубаревим В. В. 09.02.1999 року, але в натурі передача відображених у цих документах активів не відбувалася.

Також, судом встановлено, що не виготовлювалися зазначені у Акті Додатки 2-7 розділу "Господарські засоби" та додатки 1-9 розділу "Джерела власних та прирівняних до них засобів".

Згідно ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійснення своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійснення своїх прав вимог, які встановлені ч. 2 - 5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), як це визначено ст. 610 Цивільного кодексу України.

Станом на 01.12.2022 суду не було надано жодних доказів передачі відповідачем позивачу майна в натурі, визначеного розподільчим балансом станом на 01.01.1999 року.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовій збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов`язати Державне підприємство "Науково-Дослідний інститут "Оріон-Телеком" (03057, м. Київ, вул. Е. Потьє, 8-а; ідентифікаційний код 14310709) передати Державному підприємству "Оріон-Телеком" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 51; ідентифікаційний код 25386093), в натурі майно, визначене розподільчим балансом станом на 01.01.1999 року у відповідності до Наказу від 15.09.1997 року.

3.Стягнути з Державного підприємства "Науково-Дослідний інститут "Оріон-Телеком" (03057, м. Київ, вул. Е. Потьє, 8-а; ідентифікаційний код 14310709) на користь Державного підприємства "Оріон-Телеком" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 51; ідентифікаційний код 25386093) в особі ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кирика В.К. судовий збір в розмірі 2.481, 00 грн.

4.Видати накази відповідно до ст. 327 ГПК України.

5.Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та строк визначені розділом ІV ГПК України.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст рішення складено 13.12.2022.