Рішення

від 01.12.2022 по справі 910/9787/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2022Справа № 910/9787/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсатком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Інтеррадіо"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Дяченко Я.А.

Представники учасників справи:

від позивача Бондар А.В. (адвокат);

від відповідача не з`явилися.

В судовому засіданні 01.12.2022 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 15.12.2022 року.

СУТЬ СПОРУ:

26 вересня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсатком" (позивач) надійшла позовна заява 25/2 від 26.09.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Інтеррадіо" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 283 787,58 грн., з них: основного боргу - 986 577,80 грн. (дев`ятсот вісімдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят сім гривень 80 копійок), 3% річних - 14 720,44 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень 44 копійки), пені - 151 617,06 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 06 копійок) та інфляційних втрат - 130 872,29 грн. (сто тридцять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 29 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за контрактом про надання сервісної ємності на супутнику № 09122019/1 від 09.12.2019 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 року у справі № 910/9787/22 позовну заяву № 25/2 від 26.09.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсатком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Інтеррадіо" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інсатком" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

У зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарський суд міста Києва 29.09.2022 року припинив відправку кореспонденції засобами поштового зв`язку (відповідну інформацію розміщено на сторінці Господарського суду міста Києва суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/1326909/).

03.10.2022 року через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсатком" надійшла заява № 25/1/2 від 25.09.2022 року «Про усунення недоліків позовної заяви».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9787/22, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.11.2022 року, встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРК "Інтеррадіо" за адресою: 04071, м. Київ, вул. Олегівська, 34Б, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» - 01.11.2022 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі № 910/9787/22 від 04.10.2022 року є 01.11.2022 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 16.11.2022 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 08.11.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/9787/22 до судового розгляду по суті на 01.12.2022 року.

В судовому засіданні 01.12.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 01.12.2022 року не з`явився.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інсатком" (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК "Інтеррадіо" (надалі - відповідач, замовник) укладено контракт про надання сервісної ємності на супутнику № 09122019/1 (надалі - контракт), відповідно до п. 1.1. якого виконавець надає послуги з надання ємності мережі для використання без надання додаткових послуг на супутнику «АМОS-7» (4° зх. д.), для телевізійного каналу замовника (надалі - послуги). Виконавець надає послуги з залученням іноземного космічного апарату (п. 1.2. контракту).

Згідно з п. 2.1. контракту вартість щомісячних послуг виконавця, які надаються замовнику згідно з п. 1.1. цього контракту, визначена Протоколом погодження договірної ціни (додаток 1) цього контракту.

В п. 2.2. контракту визначено, що незважаючи на дію п. 2.1. цього контракту, з 10.12.2019 року по 09.01.2020 року, з 01.06.2020 року по 30.06.2020 року та 01.10.2022 року по 31.10.2022 року обслуговування буде здійснюватися в тестовому режимі на безоплатній основі.

Пунктом 2.3. контракту передбачено, що оплата послуг, вказаних в п. 1.1. цього контракту, здійснюється замовником в термін не більше 5 (п`яти) банківських днів з дати виставлення рахунка на оплату (надалі - рахунок), який надається виконавцем не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця за попередній місяць, в якому надавалися послуги і його скан-копія направляється замовнику по електронній пошті fin@rti.ua, а оригінал поштовими сервісами. Рахунок є дійсним протягом 5 (п`яти) банківських днів. У разі, якщо рахунок не був наданий виконавцем, або не був отриманий замовником, оплата послуг замовником здійснюється на підставі цього контракту, а саме шляхом самостійного визначення замовником суми на оплату відповідно до додатка 1 до цього контракту, станом на обраний замовником день оплати послуг, але не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця за попередній місяць, в якому надавалися послуги.

Відповідно до п. 2.4. контракту оплата проводиться шляхом перерахуванням на поточний рахунок виконавця вартості послуг згідно з п. 2.1. цього контракту в національній валюті. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця.

За умовами п. 2.5. контракту акт здачі-приймання наданих послуг (надалі - акт), передбачених п. 1.1. контракту оформлюється сторонами після отримання виконавцем відповідних коштів від замовника на розрахунковий рахунок виконавця. У випадку, якщо акт не буде оформлений сторонами або не підписаний замовником, або виконавцю не буде надіслано обґрунтованої письмової відмови від підписання акта, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином та прийнятими замовником в повному обсязі згідно додатка 1.

Контракт набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 жовтня 2022 року. За умови наявності заборгованості станом на 31 жовтня 2022 року, контракт діє до моменту повного погашення замовником заборгованості, штрафних санкцій нарахованих виконавцем. В тому разі, якщо жодна зі сторін за 60 (тридцять) календарних днів до закінчення дії цього контракту письмово не повідомить іншу сторону про свій намір припинити дію цього контракту, його чинність автоматично продовжується на 3 (три) календарні роки (п. 11.1. контракту).

Згідно з п. 11.2. контракту послуги, вказані в п. 1.1. контракту, почнуть надаватись виконавцем з дати початку надання послуг: 10 грудня 2019 року, та будуть надаватися до дати закінчення надання послуг: 31 жовтня 2022 року.

У додатку 1 до контракту (протокол узгодження договірної ціни) сторони визначили, що розмір щомісячної договірної ціни наданих послуг розраховується за формулою: S = (So * A1) * K, де S - вартість послуг за місяць на момент оплати; So - коефіцієнт перерахунку вартості послуг одного телеканалу за місяць, So = 5334,00 грн.; A1 - умовна вартість 1 (одного) долара США (продаж, середньобанківський) в українській гривні, що зафіксований на сайті https://kurs.com.ua/arhiv/, на день виставлення рахунку; К - коефіцієнт, який враховує податок на додану вартість (ПДВ), згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 27755-VI, а саме: ставка ПДВ у розмірі 20%, К = 1,2.

Додатковою угодою № 2 до контракту у розділ 1 «Предмет контракту» внесено додаткову послугу та викладено його у новій редакції, відповідно до якої виконавець надає послугу з надання ємності мережі для використання на супутнику «АМОS-3» (4° зх. д.), для телевізійного каналу замовника та забезпечення надання послуг з передачі цифрового сигналу з точки комутації до супутникового сегменту «АМОS-3» (4° зх. д.).

У п. 2 додаткової угоди № 2 сторони домовились доповнити розділ 2 «Вартість послуг та порядок розрахунків» п. 2.7, яким визначено, що незважаючи на дію п. 2.1. цього контракту на період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року коефіцієнт перерахунку вартості послуг (So) за місяць становитиме 6334,00 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов контракту № 09122019/1 від 09.12.2019 року у період з січня 2022 року по квітень 2022 року надав відповідачу послуги з надання ємності мережі для використання та забезпечення надання послуг з передачі цифрового сигналу з точки комутації до супутникового сегменту на загальну суму 986 577,80 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000007 за січень 2022 року на суму 234 957,02 грн., № ОУ-0000016 за лютий 2022 року на суму 261 763,21 грн., № ОУ-0000029 за березень 2022 року на суму 243 406,31 грн., № ОУ-0000037 за квітень 246 451,26 грн.

Листом № 23052022/1 від 23.05.2022 року позивач направив відповідачу на підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000007 за січень 2022 року на суму 234 957,02 грн., № ОУ-0000016 за лютий 2022 року на суму 261 763,21 грн., № ОУ-0000029 за березень 2022 року на суму 243 406,31 грн., № ОУ-0000037 за квітень 246 451,26 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 23.05.2022 року та накладною № 0318707069830.

Крім того, з опису вкладення у цінний лист від 23.05.2022 року вбачається, що на адресу відповідача позивач також направив вимогу про оплату боргу № 23052022/2 від 23.05.2022 року, в якій вимагав у триденний строк сплатити заборгованість у розмірі 986 577,80 грн.

Як вказує позивач, відповідач вказані акти не підписав та на адресу позивача не повернув, заборгованість у розмірі 986 577,80 грн. не сплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 986 577,80 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім зобов`язання щодо оплати послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 23052022/1 від 23.05.2022 року направляв відповідачу на підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000007 за січень 2022 року на суму 234 957,02 грн., № ОУ-0000016 за лютий 2022 року на суму 261 763,21 грн., № ОУ-0000029 за березень 2022 року на суму 243 406,31 грн., № ОУ-0000037 за квітень 246 451,26 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 23.05.2022 року та накладною № 0318707069830.

Відповідач вищезазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписав, мотивованої відмови від їх підписання не надав.

З огляду на положення пункту 2.5. контракту послуги вважаються прийнятими відповідачем без зауважень, строк оплати яких згідно умов контракту є таким, що настав, матеріали справи зворотного не містять.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 986 577,80 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 986 577,80 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати вартості наданих послуг, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати послуг настав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за контрактом про надання сервісної ємності на супутнику № 09122019/1 від 09.12.2019 року у розмірі 986 577,80 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 151 617,06 грн., 3% річних у розмірі 14 720,44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 130 872,29 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати послуг.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п. 6.1. контракту сторони домовились, що у випадку прострочення замовником будь-яких грошових зобов`язань відповідно до розділу 2 контракту більше ніж на 15 (п`ятнадцять) банківських днів, за вимогою виконавця замовник сплачує штрафні санкції (пеню) виконавцю за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну прострочення оплати.

Судом встановлено, що відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку пені сумарний розмір пені складає 189 766,35 грн., тоді як позивач зазначає, що розмір пені складає 151 617,06 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 151 617,06 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 171 082,89 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення пені, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 151 617,06 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком позивача, становить 130 872,29 грн.

Також здійснивши перевірку розрахунку 3% річних судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 14 639,35 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 81,09 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 1 283 706?50 грн., з них: основного боргу - 986 577,80 грн. (дев`ятсот вісімдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят сім гривень 80 копійок), 3% річних - 14 639,35 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень 35 копійок), пені - 151 617,06 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 06 копійок) та інфляційних втрат - 130 872,29 грн. (сто тридцять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 29 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 19 255,59 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо витрат позивача на оплату послуг адвоката суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсатком» (клієнт) та адвокатом Бондарем Андрієм Вікторовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, що включає в себе надання юридичної допомоги, правової допомоги, правничої допомоги.

Згідно з п. 4.1. договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Розмір гонорару погоджується сторонами окремим письмовим документом.

За умовами договору-замовлення від 01.09.2022 року до договору клієнт доручає адвокату ведення справи по стягненню боргу з боржника ТОВ "ТРК "Інтеррадіо".

У договорі-замовленні від 01.09.2022 року до договору визначено зміст планових заходів, замовлених клієнтом, а саме: підготовка та подання позовної заяви, супроводження справи у судах всіх інстанцій. Вартість послуг становить 100 000,00 грн. Порядок оплати: часткова попередня оплата в розмірі 20 000,00 грн.; відстрочка оплати до дати набрання рішенням законної сили.

Судом встановлено, що платіжним дорученням № 8 від 14.09.2022 року позивач здійснив оплату за послуги адвоката згідно договору-замовлення від 01.09.2022 року у розмірі 20 000,00 грн.

Будь-яких інших доказів понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката матеріали справи не містять.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсатком" у даній справі здійснювалося адвокатом Бондарем Андрієм Вікторовичем на підставі ордеру серії АІ № 1283906.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Інтеррадіо" клопотання про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката та заперечень стосовно заявлених витрат не надходило.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на часткове задоволення позову та зважаючи на приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 19 998,74 грн.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Інтеррадіо" (ідентифікаційний код 39071613, адреса: 04071, м. Київ, вул. Олегівська, 34Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсатком" (ідентифікаційний код 43111473, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 15) грошові кошти: основного боргу - 986 577,80 грн. (дев`ятсот вісімдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят сім гривень 80 копійок), 3% річних - 14 639,35 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень 35 копійок), пені - 151 617,06 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 06 копійок), інфляційних втрат - 130 872,29 грн. (сто тридцять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 29 копійок), витрат на оплату послуг адвоката - 19 998,74 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 74 копійки) та судовий збір - 19 255,59 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 59 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.12.2022р.

Суддя О.В. Котков