ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.12.2022Справа № 910/8699/22Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Академія Медтехнологій"
до комунального підприємства "Київпастранс"
про стягнення 88 750,74 грн.
Представники сторін: не викликалися.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "НВП "Академія Медтехнологій" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до КП "Київпастранс" про стягнення 88 750,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір №52.21-217 від 02.09.2021.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 65 760,00 грн., який не оплачено останнім.
У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 65 760,00 грн., пеню в розмірі 11 998,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 10 991,79 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2022 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
26.09.2022 до канцелярії суду позивач подав позовну заяву (оновлену) та супровідний лист з доданими документами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 01.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 92922931.
01.11.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання, в якому просить суд покласти на відповідача судові витрати у справі №910/8699/22, а саме: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
15.11.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 869,00 грн.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
02.09.2021 між комунальним підприємством «Київпастранс» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Академія Медтехнологій» (постачальник) укладено договір № 52.21-217.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю: алкотестери та комплектуючі до них, код 33190000-8 за ДК 021:2015 «Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні», надалі - товар, а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток № 1), що додається до цього договору та є його невід`ємною частиною.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до п.3.1 договору сума цього договору (ціна договору) визначається згідно з специфікацією (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору і становить 183 300,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 36 660,00 грн., разом ціна договору становить 219 960,00 грн. з ПДВ.
У специфікації (додаток № 1 до договору) сторонами погоджено постачання товарів на загальну суму 219 960,00 грн. з ПДВ.
Також, між сторонами підписано: технічна специфікація товару (додаток №2 до договору), порядок приймання-передачі товару, гарантійні зобов`язання (додаток №3 до договору), перелік адрес та реквізитів філій та відокремлених підрозділів КП «Київпастранс» (додаток №4 до договору).
Строк поставки товару: протягом строку дії договору (п.5.1 договору).
Поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно з INCOTERMS-2010 за адресою: м. Київ, філії та відокремлені підрозділи КП «Київпастранс», перелік яких зазначається у додатку №4 до цього договору. При цьому транспортування товару проводиться за кошти постачальника, і вартість такої доставки входить в ціну договору (п.5.2 договору).
Відповідно до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року включно, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які виникли під час дії цього договору.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 65 760,00 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печаткою сторін видатковою накладною №РН-0000382 від 15.12.2021.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 4.1 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару.
Враховуючи вищезазначене, останнім днем оплати є 14.02.2022, а першим днем прострочення 15.02.2022.
30.06.2022 позивачем направлено відповідачу лист претензія щодо обов`язкового досудового порядку врегулювання спору, в якому наполягав на розрахунку в сумі 65 760,00 грн. з ПДВ за поставлений товар.
Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 65 760,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11 998,95 грн. нараховану за період з 15.02.2022 по 31.08.2022 та індекс інфляції в розмірі 10 991,78 грн. за період з 15.02.2022 по 31.07.2022.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п.7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.
Згідно з п.7.3 договору за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості проставленого в строк товару, за кожен день прострочення оплати.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за весь період прострочення (кожен день прострочення) не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Розрахунок пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення65 760,0015.02.2022 - 02.06.202210810,000.0553 891,5565 760,0003.06.2022 - 15.08.20227425,000.1376 666,08За перерахунком суду загальний розмірі пені становить 10 557,63 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 1 441,32 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 10 991,78 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Щодо наданих позивачем документів про оплату послуг з надання правової допомоги на суму 11 350,00 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотриманням вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Академія Медтехнологій" надано:
- ордер серія АА №1243616 від 15.08.202;
- договір №901 про надання правової допомоги від 15.08.2022, укладений між адвокатом Пучко Володимиром Дмитровичем та ТОВ НВП "Академія Медтехнологій", відповідно до умов якого замовник в порядку і на умовах, визначених цим договором, надає завдання, а виконавець бере на себе зобов`язання відповідно до завдань замовника надати йому за плату правові (адвокатські) послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Предметом надання адвокатських послуг є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, кримінального, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами - захист прав та інтересів замовника.
Розділом 3 договору передбачено права та обов`язки замовника, а саме: оплачувати послуги виконавця у розмірі і в термін, передбаченні розділом 4 цього договору, та, якщо сторони домовились про це або буде викликано певною необхідністю, складати акт виконаних робіт.
Відповідно до п.4.1 договору за послуги, що надаються виконавцем, замовник сплачує виконавцю плату, розмір якої узгоджується сторонами та визначається в додатковій угоді до даного договору.
- акт виконаних робіт, за професійну правничу допомогу. Розрахунок суми судових витрат, які поніс в зв`язку з розглядом справи №910/8699/22 від 26.10.2022, на загальну суму 11 350,00 грн.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня додаткова угода до договору №901 про надання правової допомоги від 15.08.2022 в якій позивачем з адвокатом було в узгоджено плату за послуги.
Як вбачається з наданого позивачем акту виконаних робіт, за професійну правничу допомогу від 26.10.2022, він складений та підписаний тільки адвокатом Пучко В.Д.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази погодження між адвокатом Пучко Володимиром Дмитровичем та ТОВ НВП "Академія Медтехнологій" розміру, обсягу та строків плати за надані послуги.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази оплати наданих адвокатом послуг.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що з наданих документів не можливо встановити обсяг та розмір погоджених позивачем з адвокатом наданих послуг позивачу, тому вимоги позивача щодо стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 11 350,00 грн. є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129,ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1 Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства "Київпастранс" (04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Академія Медтехнологій" (02094, місто Київ, пр.. Гагаріна Юрія, будинок 14, офіс 32, ідентифікаційний код 35057087) основний борг в розмірі 65 760 (шістдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 коп., пеню в розмірі 10 557 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 63 коп., індекс інфляції в розмірі 10 991 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн. 78 коп. та судовий збір у сумі 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) грн. 81 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. М. Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2022 |
Оприлюднено | 19.12.2022 |
Номер документу | 107903350 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні