Рішення

від 16.12.2022 по справі 910/9639/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2022Справа № 910/9639/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САКУРА-ПРО"

про стягнення 13 515,02 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова група" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САКУРА-ПРО" про стягнення 13 515,02 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.10.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9639/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

16.11.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення строків на подання відзиву на позов.

Згідно з частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до частини першої та другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учаснику справи гарантується право подати до суду відзив на позов протягом строку, встановленого судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Цей процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи за умови якщо таку заяву подано до його закінчення.

Згідно з матеріалами справи ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 01.11.2022.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, останнім днем встановленого судом строку для подання відзиву на позов є 16.11.2022. Отже, відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання додаткового часу в межах строку до закінчення встановленого судом строку.

Ураховуючи наведені відповідачем пояснення щодо строку на подання відзиву на позов, з метою сприяння відповідачу у реалізації ним процесуальних прав, виходячи з положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позову.

24.11.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що стягнення з відповідача, як страховика, шкоди суперечить суті страхування за Полісом АО/3348788.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2019 НА Дніпровській Набережній, 18, в місті Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно із постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04.12.2019 у справі №753/21442/19, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , пунктів 13.1., 2.10.а Правил дорожнього руху.

Водій автомобіля Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04.12.2019 у справі №753/21442/19 визнано винним водія транспортного засобу Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Українська страхова група" (позивача у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/3348788 термін дії з 06.07.2019 по 05.07.2020.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн, за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 200000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.

15.07.2020 власник транспортного засобу марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ «АВТОДІМ АТЛАНТ М».

Згідно із рахунком СТО ТОВ «АВТОДІМ АТЛАНТ М №С4383401-3 від 24.07.2020 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті пошкодження становить 13 515,02 грн.

03.09.2020 позивачем був складений та підписаний страховий акт №ДКЦВ-19032, згідно з яким пошкодження транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 13 515,02 грн.

Позивач здійснив власнику транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 виплату страхового відшкодування у сумі 13 515,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням №21892 від 04.09.2020.

Позивач, посилаючись на приписи пп. 38.1.1. п.38.1 ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 13.07.2022 направив відповідачу претензію, у якій вимагав від відповідача відшкодувати шкоду у сумі 13 515,02 грн.

Відповідач отримав вимогу 19.07.2022, однак залишив зазначену її без задоволення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, як власник транспортного засобу, водій якого скоїв дорожньою-транспортну пригоду, зобов`язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку із вище наведеним, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13 515,02 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем на виконання зобов`язань за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3348788 , предметом якого є страхування транспортного засобу Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 було відшкодовано на користь потерпілої особи страхове відшкодування у розмірі 13 515,02 грн.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги в межах виплаченої суми до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені статтею 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до підпункту 38.1.1. - "в" пункту 38.1. ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Отже, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено альтернативне право страховика (позивача у справі) визначати особу до якої подавати регресний позов - до страхувальника або безпосередньо до винної особи.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (стаття 1191 ЦК України).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04.12.2019 у справі №753/21442/19, встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , пунктів 13.1., 2.10.а Правил дорожнього руху, а саме водій автомобіля Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.4, 6 статті 75 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що ДТП сталося з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди.

Таким чином, суд вважає належним чином доведеними обставини залишення водієм автомобіля Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 місця пригоди будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, що відповідно до п.п. "в" п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для подання регресного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких підстав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САКУРА-ПРО" про стягнення 13 515,02 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САКУРА-ПРО".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САКУРА-ПРО" (вул Бориспільська, будинок 9, корпус 61, місто Київ, 02099, ідентифікаційний код 39898053) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" (вулиця ФЕДОРОВА ІВАНА, будинок 32 ЛІТ.А, місто Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) страхове відшкодування у розмірі 13 515,02 грн та судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.12.2022.

Суддя О.В. Гулевець