Рішення

від 06.12.2022 по справі 910/8850/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2022Справа № 910/8850/21Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Міра»

про стягнення 44 194,60 грн.

Представники:

від позивача: Решота В.В.

від відповідача : не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» про стягнення 44 194,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано зобов`язання з поставки товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату вартості товару у розмірі 42 861,39 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 033,77 грн. та 3% річних у розмірі 299,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 позовну заяву залишено без руху.

09.06.2021 через діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Оскільки у справі №910/8850/21 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

07.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив та заперечення проти розгляду справи № 910/8850/21 за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Міра" про розгляд справи № 910/8850/21 за правилами загального позовного провадження.

14.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Клопотання обгрунтовано тим, що відповідачем до відзиву додано підписану зі сторони покупця (позивача) копію видаткової накладної № 142 від 16.09.2020, а позивач заперечує факт отримання товару за вказаною видатковою накладною, з метою повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору в даній справі, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи №910/8850/21 за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 суд ухвалив: здійснювати розгляд справи № 910/8850/21 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 05.10.2021; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК МІРА» оригінал видаткової накладної №142 від 16.09.2020; викликати у підготовче засідання ОСОБА_1 для забезпечення можливості відібрання у нього експериментальних зразків підпису. Зобов`язати позивача забезпечити явку ОСОБА_1 у підготовче засідання, яке призначено на 05.10.2021; зобов`язати ОСОБА_1 та позивача надати вільні зразки підпису ОСОБА_1 , які можуть міститися в оригіналах різнохарактерних документів з місця роботи чи проживання: довіреностях, договорах, квитанціях, листах, заявах тощо.

21.09.2021 електронною поштою до суду від позивача надійшло клопотання, у якому позивач просить доручити Господарському суду Львівської області відібрати у судовому засіданні експериментальні зразки підпису Богайця Тараса-Дмитра Миколайовича.

23.09.2021 електронною поштою до суду від позивача надійшла заява про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 05.10.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 у задоволенні вказаної заяви позивача відмовлено через відсутність у суду технічної можливості.

04.10.2021 електронною поштою до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 05.10.2021 представники сторін не прибули.

За наслідками розгляду клопотання, у якому позивач просить доручити Господарському суду Львівської області відібрати у судовому засіданні експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 , судом відмовлено в його задоволенні з підстав необґрунтованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Оскільки, визначені частиною другою статті 182 ГПК України питання не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, враховуючи клопання позивача про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 суд ухвалив: підготовче засідання відкласти на 02.11.2021; викликати повторно у підготовче засідання ОСОБА_1 для забезпечення можливості відібрання у нього експериментальних зразків підпису. Зобов`язати позивача забезпечити явку ОСОБА_1 у підготовче засідання, яке призначено на 02.11.2021 о 15:30; зобов`язати позивача, відповідача та ОСОБА_1 виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8850/21.

08.10.2021 електронною поштою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.11.2021 о 15:30 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 суд ухвалив: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити; провести судове засідання з розгляду справи призначене на 02.11.2021 о 15:30 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON».

01.11.2021 електронною поштою до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він повідомив про неможливість прибуття до Господарського суду міста Києва для відібрання експериментальних зразків підпису та просив постановити ухвалу про судове доручення Господарському суду Львівської області відібрати у нього ( ОСОБА_1 ) експериментальні зразки підпису.

У підготовчому засіданні 02.11.2021 представник позивача брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON». Представники відповідача у підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні 02.11.2021 судом оголошено перерву до 16.11.2021.

08.11.2021 електронною поштою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.11.2021 о 14:40 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про судове доручення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 суд ухвалив: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити. Провести судове засідання з розгляду справи призначене на 16.11.2021 о 14:40 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON».

11.11.2021 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він повідомив про неможливість прибуття до Господарського суду міста Києва для відібрання експериментальних зразків підпису та просив постановити ухвалу про судове доручення Господарському суду Львівської області відібрати у нього ( ОСОБА_1 ) експериментальні зразки підпису.

У підготовчому засіданні 16.11.2021 представник позивача брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON». Представники відповідача у підготовче засідання не прибули.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 суд ухвалив: доручити Господарському суду Львівської області відібрати у судовому засіданні експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), що виконані ним на не менш ніж на 5 - 8 чистих та лінованих аркушах (відповідно); направити вказане судове доручення до Господарського суду Львівської області; зупинити провадження у справі №910/8850/21 до надходження від Господарського суду Львівської області відповіді на доручення щодо збирання доказів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2021 прийнято до виконання ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2021 року у справі № 910/8850/21 про судове доручення щодо збирання доказів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.01.2022 суд ухвалив: судове доручення Господарського суду міста Києва щодо збирання доказів, постановлене у справі №910/8850/21 щодо відбирання експериментальних зразків підписів ОСОБА_1 вважати виконаним; експериментальні зразки підписів на 20-ти аркушах надіслати до Господарського суду м. Києва.

10.02.2022 від Господарського суду Львівської області надійшли матеріали за результатами виконання судового доручення у справі №910/8850/21.

Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

З огляду на наведене, наявні підстави для поновлення провадження у справі, оскільки усунуті обставини, які викликали зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 суд ухвалив: поновити провадження у справі № 910/8850/21; підготовче засідання призначити на 15.03.2022.

Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Враховуючи викладене, засідання призначене на 15.03.2022 не відбулось.

З огляду на зазначене, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників судового процесу, суддів та працівників апарату суду, суд дійшов висновку про необхідність визначення іншої дати підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022 суд ухвалив призначити підготовче засідання на 13.05.2022.

06.05.2022 електронною поштою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 13.05.2022 о 12:20 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 суд ухвалив: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити. Провести судове засідання з розгляду справи призначене на 13.05.2022 о 12:20 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON».

У підготовчому засіданні 13.05.2022 представник позивача брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON». Представники відповідача у підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні 13.05.2022 судом оголошено перерву до 07.06.2022.

23.05.2022 електронною поштою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» надійшла заява про участь у засіданні 16.11.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 суд ухвалив: відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 07.06.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 910/8850/21.

03.06.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання за змістом якого позивач просив суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача та задовольнити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Обґрунтовуючи клопотання позивач стверджує, що підпис менеджера з персоналу ОСОБА_1 на видатковій накладній № 142 від 16.09.2020 року є підробленим, відтак, позивач просить суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд та вирішення експерта поставити наступне запитання: «Чи підпис на видатковій накладній № 142 від 16.09.2020 року в нижній частині над написом «менеджер з персоналу ОСОБА_1 » виконано ОСОБА_1 чи іншою особою?». Витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд" (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 48; код ЄДРПОУ 22345998).

У підготовче засідання 07.06.2022 представники сторін не прибули.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 суд ухвалив: призначити у справі № 910/8850/21 судову експертизу, проведення якої доручити атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6). На вирішення судової експертизи поставити наступне питання: чи виконано підпис на видатковій накладній № 142 від 16.09.2020 в нижній частині над написом «менеджер з персоналу ОСОБА_1 », ОСОБА_1 чи іншою особою?

14.07.2021 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/8850/21 та клопотання про надання додаткових матеріалів та вирішення питань пов`язаних з проведенням експертизи, у якому судові експерти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять суд надати оригінал досліджуваного документа - видаткової накладної № 142 від 16.09.2020.

З метою розгляду клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд дійшов висновку про необхідність поновити провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 суд ухвалив: поновити провадження у справі № 910/8850/21; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК МІРА» у строк до 25.07.2022 надати оригінал видаткової накладної №142 від 16.09.2020.

При цьому, за приписами п.2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (ст. 229 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 судом зупинено провадження у справі № 910/8850/21 на час проведення експертизи.

11.08.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказу оплати вартості судової експертизи.

Супровідним листом № 910/8850/21 від 18.08.2022 Господарським судом міста Києва направлено на адресу Київського науково-дослідний інститут судових експертиз матеріали справи № 910/8850/21.

22.09.2022 на адресу Господарського суду міста Києва разом з повідомленням про неможливість надання висновку почеркознавчої експертизи у господарській справі №910/8850/21 надійшли матеріали справи № 910/8850/21.

Зі змісту зазначеного повідомлення вбачається, що за наявними матеріалами неможливе проведення почеркознавчої експертизи, оскільки відсутній оригінал досліджуваного документа - видаткової накладної №142 від 16.09.2020.

Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

З огляду на наведене, наявні підстави для поновлення провадження у справі, оскільки усунуті обставини, які викликали зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 поновлено провадження у справі № 910/8850/21 та призначено підготовче засідання на 01.11.22 о 17:15 год.

07.10.2022 від позивача на електронну пошту суду надійшли пояснення та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

За наслідками розгляду заяви судом повідомлено, що головуючим суддею Картавцевою Ю.В. у справі № 910/8850/21 прийнято рішення про можливість проведення засідання 01.11.2022 в режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 01.11.2022 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 22.11.2022.

08.11.2022 від позивача на електронну пошту суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

За наслідками розгляду заяви судом повідомлено, що головуючим суддею Картавцевою Ю.В. у справі № 910/8850/21 прийнято рішення про можливість проведення засідання 22.11.2022 в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 22.11.2022 представник позивача взяв участь у режимі відеоконференції, представник відповідача не прибув.

У підготовчому засіданні 22.11.2022 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2022.

У судовому засіданні 06.12.2022 представник позивача взяв участь у режимі відеоконференції, представник відповідача не прибув.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

У судовому засіданні 06.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» (постачальник, відповідач) виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» (покупець, позивач) рахунок на оплату №1025 від 14.09.2020 на суму 42 861,39 грн, товар - арматура 12 та дріт 1,2.

Відповідно до змісту рахунку, оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Повідомлення про оплату є обов`язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р Постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

Покупець сплатив постачальнику 42 861,39 грн оплати за арматуру згідно рахунку №1025 від 14.09.2020, що підтверджується платіжним дорученням №242 від 14.09.2020.

Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши зміст правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем з приводу виставлення відповідачем рахунку на оплату позивачеві та його оплату останнім, суд дійшов висновку про укладення сторонами договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся до відповідача з претензією №24 від 23.02.2021 щодо перерахунку протягом 10 календарних днів з моменту отримання листа-претензії заборгованості у розмірі 42 861,39 грн (докази надіслання та отримання містяться в матеріалах справи).

Однак, як зазначає позивач, вимоги претензії відповідачем не було виконано.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано зобов`язання з поставки товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату вартості товару у розмірі 42 861,39 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 033,77 грн. та 3% річних у розмірі 299,44 грн.

У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з того, що товар було отримано представником позивача на підставі видаткової накладної №142 від 16.09.2020, яка підписана представником покупця (позивача) - менеджером з персоналу Богаєць Тарасом-Дмитром Миколайовичем.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що підпис менеджера з персоналу Богаєць Тараса-Дмитра Миколайовича на видатковій накладній №142 від 16.09.2020, копія якої долучена відповідачем до відзиву, є підробленим, відтак, товар визначений даною накладною, переданий позивачу не був, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату товару №1025 від 14.09.2020, який в подальшому було оплачено покупцем, що підтверджується платіжним дорученням №242 від 14.09.2020.

За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач стверджує, що ним виконано зобов`язання з поставки товару належним чином, що підтверджується видатковою накладною №142 від 16.09.2020, яка підписана як зі сторони відповідача, так і зі сторони позивача.

Разом з тим, зважаючи на обґрунтовані сумніви щодо підписання накладної зі сторони позивача, ухвалою суду від 14.09.2021 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» оригінал видаткової накладної №142 від 16.09.2020.

З повідомлення про вручення №01054813110691 (зворотній №0306106696030), вбачається, що дана ухвала отримана ТОВ «ВК Міра» 19.10.2021.

Однак, доказів (оригіналу видаткової накладної №142 від 16.09.2020) на виконання вимог ухвали від 14.09.2021 від відповідача не надходило.

Ухвалою суду від 07.06.2022 призначено у справі № 910/8850/21 судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення судової експертизи поставити наступне питання: «Чи виконано підпис на видатковій накладній № 142 від 16.09.2020 в нижній частині над написом «менеджер з персоналу Богаєць Тарас-Дмитро Миколайович», ОСОБА_1 чи іншою особою?».

Поряд з цим, ухвалою від 15.07.2022 судом повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» у строк до 25.07.2022 надати оригінал видаткової накладної №142 від 16.09.2020, однак, відповідачем вимоги ухвали суду виконано не було.

22.09.2022 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судом отримано повідомлення про неможливість проведення експертизи, оскільки, як зазначає експертна установа, проведення почеркознавчої експертизи є неможливим через ненадання оригіналу досліджуваного документа (тобто, видаткової накладної № 142 від 16.09.2020).

Частиною 4 статті 102 ГПК України передбачено у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Враховуючи викладене, з огляду на неодноразове ухилення відповідача від надання оригіналу видаткової накладної №142 від 16.09.2020, що призвело до неможливості проведення почеркознавчої експертизи та встановлення обставини підписання/не підписання накладної зі сторони уповноваженого представника, суд визнає встановленою обставину не підписання видаткової накладної № 142 від 16.09.2020 зі сторони уповноваженого представника позивача - Богайця Тараса-Дмитра Миколайовича.

Відтак, оскільки, матеріали справи № 910/8850/21 не містять належних доказів на підтвердження поставки обумовленого сторонами товару, суд приходить до висновку про порушення постачальником зобов`язання з поставки товару покупцю на суму 42 861,39 грн.

Судом було встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією №24 від 23.02.2021 щодо перерахунку протягом 10 календарних днів з моменту отримання листа-претензії заборгованості у розмірі 42 861,39 грн, яка отримана відповідачем 25.02.2021, що підтверджується повідомленням про вручення №7901601791512 (зворотній №0306106378470).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Виходячи із змісту вищевикладених норм, покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар.

За таких обставин, з огляду на волевиявлення позивача щодо повернення суми попередньої оплати за договором, яке одночасно є односторонньою відмовою покупця від договору поставки (зобов`язання на суму 42 861,39 грн) через невиконання продавцем обов`язку з поставки обумовленого сторонами товару, що отримало вираз у претензії позивача про повернення попередньої оплати, такий договір (зобов`язання щодо поставки) в силу ст. 651 Цивільного кодексу України є розірваним, а зобов`язання сторін з цього моменту є припиненим.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 42 861,39 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 42 861,39 грн, а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 033,77 грн. та 3% річних у розмірі 299,44 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що з урахуванням святкових та неробочих днів, обґрунтованим періодом нарахування є період з 10.03.2021 (перший день прострочення) по 31.05.2021 (як визначено в позові позивачем), тоді-як, позивачем було визначено початок періоду з 08.03.2021.

Відтак, зробивши перерахунок, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 299,44 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 292,40 грн.

Щодо розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що період, за який здійснюється нарахування, визначено позивачем наступним чином: березень 2021 року - квітень 2021 року, відтак, зазначений період є обґрунтованим, а вимоги про стягнення 1033,77 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з першої заяви по суті спору, а саме позовної заяви позивачем зазначено, що він поніс судові витрати: сплату судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу. На момент подання позову витрати на правничу допомогу становлять 5000 грн., що підтверджується актом № 05/05/21 від 05.05.2021, рахунком № 05/05/21 від 05.05.2021, а також квитанцією про оплату цих послуг, інші витрати залежатимуть від порядку подальшого розгляду справи та орієнтовно можуть становити біля 10 000 грн.

Суд зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.

До позовної заяви позивачем додано в копіях Договір про надання правничої допомоги №09/09/20 від 09.09.2020, Акт про надання правничої допомоги №05/05/21 від 058.05.2021, Рахунок №05/05/05 від 05.05.2021, Платіжне доручення №353 від 21.05.2021, Ордер №ВС1075722 від 31.05.2021 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 1742 від 15.09.2010.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Максимум» (адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правничої допомоги №09/09/20 від 09.09.2020, відповідно до умов п.1.1. якого предметом даного Договору є надання Адвокатським об`єднання усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересі.

Відповідно до п. 1.2. Договору конкретний перелік необхідних послуг та вимоги до них визначатимуться у поданих Адвокатським об`єднанням замовленнях та складених ним актах виконаних робіт.

Для надання адвокатських послуг Адвокатське об`єднання призначає членів адвокатського об`єднання: адвоката Решоту Володимира Володимировича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1742 від 15.09.2010, видане на підставі рішення Львівської обласної КДКА № 8 від 15.09.2010 р (п. 2.4. Договору).

За умовами п. 4.1. Договору за послуги, що надаються Адвокатським об`єднанням у відповідності із умовами цього Договору, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар.

Згідно п. 4.2. Договору за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписує представниками кожної зі Сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням послуг і їх вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком, поштою або електронною поштою. На письмову вимогу Клієнта, Адвокатське об`єднання може надавати Акти про надання адвокатських послуг, в яких буде вказано перелік наданих адвокатських послуг.

Адвокатське об`єднання та Клієнт склали Акт про надання правничої допомоги №05/05/21 від 05.05.2021 відповідно до поданих замовлень та Договору про надання правничої допомоги №09/09/20 від 09.09.2020 Виконавець за період з 26.04.2021 по 05.05.2021 надав Замовнику правничу допомогу за таким переліком - підготовка та подання позовної заяви до ТзОВ «ВК МІРА» про стягнення заборгованості у Господарський суд м. Києва, вартістю 5 000,00 грн.

Адвокатським об`єднанням виставлено Клієнту Рахунок №05/05/05 від 05.05.2021, на суму 5 000,00 грн з призначенням платежу: «За надання правничої допомоги - Договір №09/09/20 від 09.09.2020 р. за актом №05/05/21 від 05.05.2021 р.».

Клієнт сплатив Адвокатському об`єднанню 5 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №353 від 21.05.2021 з призначенням платежу: «За надання правничої допомоги - Договір №09/09/20 від 09.09.2020 р. за актом №05/05/21 від 05.05.2021 р.».

Відтак, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн підтверджуються належними доказами.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Разом з тим, на адресу Господарського суду міста Києва не надходило заперечень відповідача стосовно заявленого до відшкодування розміру адвокатських витрат та не подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 4 999,20 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» (02092, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 7; ідентифікаційний код: 43452599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» (79026, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 48; ідентифікаційний код: 22345998) попередню оплату вартості товару у розмірі 42 861 (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят одна) грн 39 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 033 (одна тисячa тридцять три) грн 77 коп., 3% річних у розмірі 292 (двісті дев`яносто дві) грн 40 коп., судовий збір у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 64 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 999 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 20 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.12.2022

Суддя Ю.В. Картавцева