Рішення

від 23.11.2022 по справі 911/3393/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/3393/21

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю Ексімпласт ЛТД;

2) ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості в сумі 16 316,42 грн.,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідачів: 1) не з`явився;

2) не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД" (далі відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі відповідач 2) про стягнення заборгованості в сумі 16 316,42 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем 1 умов договору №2017/ОВР/053-000002 про надання кредиту на умовах овердрафту від 26 січня 2017 року, а відповідачами 1 та 2 умов договору поруки №2017/ОВР/053-000002 Р від 26 січня 2017 року.

Ухвалою суду від 08.06.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області №79-АР від 14.07.2022 року, у зв`язку із припиненням трудових відносин із суддею Лилаком Т.Д., після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справу передано на розгляд судді Грабець С.Ю.

Ухвалою суду від 18.07.2022 року суддею Грабець С.Ю. справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 17 серпня 2022 року.

12 серпня 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без її участі, яке підлягало задоволенню судом.

17 серпня 2022 року в засідання представники позивача та відповідачів не з`явились.

Ухвалою суду від 17.08.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 21 вересня 2022 року.

20 вересня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, яке було задоволено судом.

Представники позивача та відповідачів у засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року підготовче засідання відкладено на 21 жовтня 2022 року.

12 жовтня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, яке підлягало задоволенню судом.

21 жовтня 2022 року в засідання представники позивача та відповідачів не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 23 листопада 2022 року.

07 листопада 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, яке було задоволено судом.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

10 листопада 2022 року судом на сайті Судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду позивача та відповідачів 1, 2 в справі №911/3393/21 у засідання, призначене на 23 листопада 2022 року.

Представники позивача та відповідачів у засідання не з`явились.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 08.06.2022 року відповідачам 1, 2 запропоновано надати відзиви на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачами 1, 2 відзивів на позовну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Так, явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі

судової влади України.

Ухвала Господарського суду Київської області від 08.06.2022 року про відкриття провадження у справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 червня 2022 року; ухвала суду від 18.07.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 19 липня 2022 року; ухвала суду від 17.08.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 23 серпня 2022 року; ухвала суду від 21.09.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 27 вересня 2022 року; ухвала суду від 21.10.2022 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, - 27 жовтня 2022 року.

Так, відповідачі 1 та 2 були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, відзивів на позовну заяву не подали, їх неявка не перешкоджала розгляду справи по суті, тому суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

26 січня 2017 року між публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімпласт ЛТД" (далі відповідач 1) був укладений договір №2017/ОВР/053-000002 про надання кредиту на умовах овердрафту (далі договір).

Згідно з п. 1.1 договору, позивач на умовах цього договору надає відповідачу 1 кредит в межах ліміту овердрафту, встановленого в п. 1.2 цього договору, а відповідач 1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісії в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору.

Позивач надає відповідачу 1 кредитні кошти в тимчасове користування, шляхом сплати з поточного рахунку відповідача 1, відкритого в позивача, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку.

Овердрафт надається за поточним рахунком відповідача 1 № НОМЕР_1 , відкритим згідно з договором банківського рахунку від 01.03.2016 р. №2016/РКО/053-013 в Київській обласній дирекції АБ «Укргазбанк», код банку 320478 (далі - поточний рахунок).

Відповідно до п. 1.2 договору, зокрема, ліміт овердрафту за цим договором встановлюється в розмірі 170 000,00 (сто сімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що ліміт овердрафту за цим договором встановлюється з "26" січня 2017 року по "25" січня 2019 року (включно). Кредитні кошти, надані позивачем в межах ліміту овердрафту, повинні бути повернуті відповідачем 1 не пізніше останнього дня строку, на який встановлено ліміт овердрафту, вказаного в цьому пункті договору.

Згідно з п. 2.1 договору, цей овердрафт забезпечується порукою фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), (надалі поручитель).

Відповідно до п. 3.1 договору, з укладенням цього договору позивач встановлює відповідачу 1 ліміт овердрафту, визначений у пункті 1.2 цього договору, на строк, визначений у пункті 1.3 цього договору. Кредитування в межах цього договору проводиться виключно після укладання договору поруки, який передбачено розділом ІІ цього договору та сплати відповідачем 1 комісії за управління кредитними коштами, в частині встановлення ліміту овердрафту, відповідно до п. 3.8 цього договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що датою (днем) надання овердрафту вважається банківський день, на кінець якого виникає дебетове сальдо на поточному рахунку відповідача 1, в результаті оплати з поточного рахунку платіжних документів відповідача 1 на суму, що перевищує кредитовий залишок коштів на такому рахунку.

Згідно з п. 3.3 договору, датою (днем) повернення овердрафту, наданого позивачем, вважається банківський день, на кінець якого на поточному рахунку відповідача 1 (або на інших рахунках позивача, на яких, згідно з нормами чинного законодавства, може враховуватись (бути перенесено) заборгованість за овердрафтом) відсутнє дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.4 договору, за користування овердрафтом відповідач 1 сплачує позивачу проценти, виходячи із встановленої банком процентної ставки, в розмірі 22,00 (двадцять два цілих нуль сотих) процента річних, в національній валюті.

Пунктом 3.8 договору встановлено, що відповідач 1 сплачує комісії позивачу. Комісії сплачуються відповідачем 1 у розмірах, у порядку та в строки, що визначені тарифами (додаток 1 до цього договору). У разі, якщо тарифами за видачу позивачем відповідної довідки передбачено, що сплата за комісії здійснюється в день видачі позивачем такої довідки фактичне надання позивачем довідки здійснюється лише після сплати відповідачем 1 зазначеної комісії. У разі якщо останній день для сплати комісій припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Згідно з п. 3.10 договору, у випадку порушення відповідачем 1 строків повернення овердрафту, які встановлені в п. 1.3 та/або перевищення фактичної заборгованості відповідача 1 за основним боргом за овердрафтом ліміту овердрафту, встановленого позивачем за результатами його перегляду, після 5-го календарного дня з дати відправлення позивачем відповідачу 1 відповідного повідомлення про встановлення нового ліміту овердрафту/скасування ліміту овердрафту (включаючи день відправлення/вручення повідомлення), наступного банківського дня суми непогашених у строки платежів визнаються простроченими та переносяться на рахунки простроченої заборгованості. При цьому відповідач 1 сплачує проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) у розмірі 27,00 (двадцять сім цілих нуль сотих) процентів річних.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) здійснюється починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості, включаючи такий день до погашення такого прострочення.

Відповідно до п. 5.10 договору, сторони домовились встановити строк позовної давності за цим договором у десять років, у т.ч. до вимог про стягнення неустойки (пені).

Пунктом 8.10 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 1.2 додатку 1 до договору, за управління кредитом у формі овердрафту, розмір тарифу та база розрахунку становить 0,1% від суми встановленого ліміту овердрафту, який діяв на останній банківський день місяця користування овердрафтом (мінімум 100,00 грн.). Сплата здійснюється щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, а також в день закінчення строку, на який надано овердрафт згідно кредитного договору, в день дострокового розірвання кредитного договору, на рахунок № НОМЕР_3 відкритий у позивача. У разі якщо останній день для сплати комісії за управління кредитом припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

26 січня 2017 року між позивачем, відповідачем 1 та ОСОБА_1 (далі відповідач 2) був укладений договір поруки №2017/ОВР/053-000002-Р (далі договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, відповідач 2 зобов`язується перед позивачем відповідати за виконання відповідачем 1 зобов`язань по договору №2017/ОВР/053-000002 про надання кредиту на умовах овердрафту від "26" січня 2017 року, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, (далі по тексту кредитний договір), укладеному позивачем з відповідачем 1, згідно якого відповідач 1 зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше "25" січня 2019 року (включно):

- повернути кредит у розмірі 170 000,00 (сто сімдесят тисяч) гривень 00 копійок;

- сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, виходячи з 22,00 (двадцять дві цілих нуль сотих) % річних;

- сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 27,00 (двадцять сім цілих нуль сотих) % річних;

- сплатити комісії;

- сплатити штрафи та пені в розмірі та випадках, передбачених кредитним договором;

- відшкодувати позивачу всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання відповідачем 1 умов кредитного договору в розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.

У разі зміни умов кредитного договору, зокрема, але не виключно: у разі підвищення розміру процентів за користування кредитними коштами; відстрочення виконання зобов`язання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами; встановлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки за користування кредитними коштами в сторону збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, відповідач 2 зобов`язується перед позивачем відповідати за виконання відповідачем 1 зобов`язань по кредитному договору в обсязі, що встановлюється після внесених таких змін.

Відповідач 2 надає свою згоду на зміни умов кредитного договору, які призведуть або можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності, а також підтверджує, що такі зміни не потребують отримання позивачем будь-якого додаткового погодження у майбутньому, в тому числі укладення сторонами за цим договором додаткової (-их) угоди/договору (-ів) тощо.

Пунктом 1.2 договору поруки встановлено, що відповідач 2 несе солідарну відповідальність з відповідачем 1 перед позивачем за виконання зобов`язань по кредитному договору.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, відповідач 2 відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і відповідач 1.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, у випадку невиконання відповідачем 1 зобов`язань по кредитному договору позивач звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до відповідача 1 та відповідача 2. У разі одержання вимоги позивача відповідач 2 зобов`язаний повідомити про це відповідача 1, а в разі пред`явлення до нього позову подати клопотання про залучення відповідача 1 до участі у справі.

Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що відповідач 2 зобов`язаний не пізніше 2 х банківських днів з дати отримання письмової вимоги позивача, перерахувати суму заборгованості відповідача 1 за кредитним договором на рахунок (ки), номер(а) якого (их) зазначається (ються) в письмовій вимозі позивача.

Згідно з п. 3.1 договору поруки, за невиконання або неналежне виконання умов п. 2.2 цього договору, відповідач 2 сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов`язання, обчислену від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язань, від дня виникнення такого прострочення, до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Відповідно до п. 5.1 договору поруки, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє протягом 12 років.

Звертаючись із позовною заявою до суду, представник позивача послався на те, що відповідач 1 зобов`язань за кредитним договором не виконав, тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 заборгованість за договором №2017/ОВР/053-000002 про надання кредиту на умовах овердрафту від 26 січня 2017 року в сумі 16 316,42 грн., з яких: 507,67 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 271,63 грн. простроченої заборгованості по процентах; 2 510,80 грн. простроченої заборгованості по комісії; 12 679,57 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 70,76 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів; 275,99 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови кредитного договору та перерахував відповідачу 1 грошові кошти в сумі 170 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 26.01.2017 року до 10.08.2021 року, долученою до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 2 ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як уже зазначалось, 26 січня 2017 року між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір поруки №2017/ОВР/053-000002-Р, відповідно до умов якого відповідач 2 зобов`язувався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем 1 зобов`язань, згідно з умовами договору №2017/ОВР/053-000002 про надання кредиту на умовах овердрафту від "26" січня 2017 року, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, а саме:

- повернути кредит у розмірі 170 000,00 (сто сімдесят тисяч) гривень 00 копійок;

- сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, виходячи з 22,00 (двадцять дві цілих нуль сотих) % річних;

- сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 27,00 (двадцять сім цілих нуль сотих) % річних;

- сплатити комісії;

- сплатити штрафи та пені в розмірі та випадках, передбачених кредитним договором;

- відшкодувати позивачу всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання відповідачем 1 умов кредитного договору в розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що підтверджували б оплату відповідачем 1 кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, а також комісії за користування кредитом, представник відповідача 1 суду не надав, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 507,67 грн., заборгованості по процентах в сумі 271,63 грн. та заборгованості по комісії в сумі 2 510,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, згідно з п. 2.1 договору поруки, у випадку невиконання відповідачем 1 зобов`язань по кредитному договору позивач звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до відповідача 1 та відповідача 2. У разі одержання вимоги позивача відповідач 2 зобов`язаний повідомити про це відповідача 1, а в разі пред`явлення до нього позову подати клопотання про залучення відповідача 1 до участі у справі.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки, відповідач 2 зобов`язаний не пізніше 2 х банківських днів з дати отримання письмової вимоги позивача, перерахувати суму заборгованості відповідача 1 за кредитним договором на рахунок (ки), номер(а) якого (их) зазначається (ються) в письмовій вимозі позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, документів, що підтверджували б звернення позивача з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до відповідача 2, представник позивача суду не надав, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 заборгованості по кредиту в сумі 507,67 грн., заборгованості по процентах в сумі 271,63 грн. та заборгованості по комісії в сумі 2 510,80 грн. є необґрунтованими та задоволенню судом не підлягають.

Також позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 12 679,57 грн. (за період з 24.09.2018 року до 20.11.2019 року).

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як уже зазначалось, згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з п. 5.3 договору, за порушення визначених у цьому договорі строків (термінів) повернення овердрафту та/або сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісій відповідач 1 зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого (неповернутого в строки, визначені цим договором) платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов`язань (щодо строків (визначених у цьому договорі) повернення овердрафту та/або сплати процентів та/або комісій за користування овердрафтом) припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє відповідача 1 від відшкодування збитків, завданих позивачу, в повному обсязі.

Згідно з п. 3.1 договору поруки, за невиконання або неналежне виконання умов п. 2.2 цього договору, відповідач 2 сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов`язання, обчислену від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання, від дня виникнення такого прострочення, до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів 1 та 2 пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 12 679,57 грн. (за період з 24.09.2018 року до 20.11.2019 року).

Оскільки позивач не направив відповідачу 2 письмову вимогу, відповідно до п. 2.2 договору поруки, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 12 679,57 грн. задоволенню судом не підлягає, а вимога позивача про стягнення з відповідача 1 пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 12 679,57 грн. (за період з 24.09.2018 року до 20.11.2019 року) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 70,76 грн. (за період з 29.12.2018 року до 05.08.2021 року) та пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 275,99 грн. (за період з 08.01.2019 року до 05.08.2021 року).

Разом з цим, Кабінетом Міністрів України 11 березня 2020 року прийнята постанова №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із змінами та доповненнями, відповідно до якої, з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, строк дії якого продовжено до 31 грудня 2022 року (постанова Кабінету Міністрів України №104 від 17.02.2021 року, №405 від 21.04. 2021 року, №611 від 16.06.2021 року, №855 від 11.08.2021 року, №981 від 22.09.2021 року, №1336 від 15.12.2021 року, №318 від 19.03.2022 року, №630 від 27.05.2022 року, №928 від 19.08.2022 року).

Відповідно до п. 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцяти денний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Згідно з п. 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Так, вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом (за період з 12.03.2020 року до 05.08.2021 року) та пені за несвоєчасну сплату комісії (за період з 12.03.2020 року до 05.08.2021 року) є такими, що задоволенню судом не підлягають.

Водночас, розмір пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 29.12.2018 року до 11.03.2020 року, складає 46,02 грн., а комісії за період з 08.01.2019 року до 11.03.2020 року, складає 61,85 грн., які підлягають стягненню з відповідача 1.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 3 ст. 198, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 216, ч. ч. 1, 2 ст. 218, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. ч. 1, 2 ст. 543, ч. 1 ст. 546, ч. ч. 1, 2 ст. 549, ч. ч. 1, 2 ст. 553, ч. ч. 1, 2 ст. 554, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054, ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 202, ч. 3 ст. 222, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково позов публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк до товариства з обмеженою відповідальністю Ексімпласт ЛТД та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 16 316,42 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ексімпласт ЛТД (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Соборна, будинок 72, корпус 106, кабінет 416, ідентифікаційний код 35185619) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) 507,67 грн. (п`ятсот сім грн. 67 коп.) заборгованості по кредиту; 271,63 грн. (двісті сімдесят одну грн. 63 коп.) заборгованості по процентах; 2 510,80 грн. (дві тисячі п`ятсот десять грн. 80 коп.) заборгованості по комісії; 12 679,57 грн. (дванадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять грн. 57 коп.) пені за несвоєчасну сплату кредиту; 46,02 грн. (сорок шість грн. 02 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів; 61,85 грн. (шістдесят одну грн. 85 коп.) пені за несвоєчасну сплату комісії; 2 236,77 грн. (дві тисячі двісті тридцять шість грн. 77 коп.) витрат на сплату судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 15.12.2022 року.

Суддя С. Грабець