Рішення

від 13.12.2022 по справі 914/2029/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2022р. Справа № 914/2029/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Лазаренко С. В. , розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Школа ефективного управління УКУ», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми онлайн», м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 274298,47грн.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Школа ефективного управління УКУ до Товариства з обмеженою відповідальністю Екосистеми онлайн про стягнення заборгованості в сумі 274298,47грн., з якої 127915,00грн. основний борг, 86776,42грн. пеня, 12160,51грн. 3% річних, 47446,54грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 05.09.2022р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Школа ефективного управління УКУ до Товариства з обмеженою відповідальністю Екосистеми онлайн про стягнення заборгованості залишено без руху. 15.09.2022р. позивачем через канцелярію суду подано заяву за вх.№191245/22 від 15.09.2022р. про усунення недоліків. Ухвалою суду від 20.09.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 18.10.2022р. Ухвалою суду від 18.10.2022р. відкладено підготовче засідання на 22.11.2022р. Ухвалою суду від 22.11.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2022р.

В судове засідання 13.12.2022р. позивач явки повноважного представника не забезпечив. В канцелярію суду представник позивача 13.12.2022р. подав клопотання за вх. № 25628/22 про відкладення судового засідання у зв`язку із поганим станом здоров`я представника. Вказане клопотання суд розглянув та відмовив у його задоволенні, у зв`язку із відсутністю доказів, на підтвердження поважності причин неявки представника.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у позовній заяві, на електронні адреси та внесено ухвали суду до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.10.2016р. сторонами було укладено агентський договір №40/201610 про генерування електронних квитків, відповідно до умов якого позивач доручає а відповідач зобов`язується від імені та за рахунок позивача, здійснювати дії з генерування електронних квитків, шляхом обробки даних за допомогою мережі Інтернет.

Однак, відповідач у порушення умов агентського договору №40/201610 про генерування та розповсюдження електронних квитків не здійснив повної оплати за надані послуги з оброблення даних з метою генерації електронних квитків на заходи, які проходили 02 квітня 2019р. та 07-08 червня 2019р. у м. Львів, що підтверджується Актами-Звітами про надані послуги №104 від 02.04.2019р. та №115 від 31.10.2019р., а тому просить суд стягнути з відповідача 127915,00 грн. основного боргу, 86 776,42 грн. пені, 12 160,51 грн 3% річних та 47 446,54 грн інфляційних втрат.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

25 жовтня 2016 року ТОВ «Екосистеми онлайн» (Агент) та ТОВ «Школа ефективного управління УКУ» (Принципал) укладено агентський договір № 40/201610 про генерування електронних квитків (Договір), відповідно до п.2.2. якого Принципал доручив, а Агент зобов`язався від імені та за рахунок Принципала, здійснювати дії з генерування Електронних квитків, шляхом обробки даних за допомогою мережі Інтернет.

Пунктом 2.3. договору визначено, що Принципал зобов`язується сплатити Агенту винагороду в порядку і терміни, передбачені Договором.

Згідно з п. 3.14 договору Агент зобов`язався своєчасно перераховувати на розрахунковий рахунок Принципала грошові кошти, отримані Агентом від Покупців в результаті генерування Електронних квитків в порядку, визначеному Договором.

Відповідно до п. 2.8. договору послуги по даному агентському договору надаються агентом у відповідності до КВЕД 63.11, КВЕД 79.90 та КВЕД 82.30.

Згідно із п.3.10. договору агент зобов`язується самостійно або із залученням третіх осіб своєчасно і в повному обсязі здійснювати генерування та розповсюдження електронних квитків. Інформація про згенеровані електронні квитки відображається у особистому кабінеті принципала. При цьому, в особистому кабінеті вказується загальна кількість і сума згенерованих електронних квитків за вирахуванням суми винагороди агента, розрахованої відповідно до пункту 6 Договору.

Відповідно до п. 3.14. договору агент зобов`язується своєчасно перераховувати на розрахунковий рахунок принципала грошові кошти, отримані агентом від покупців в результаті генерування електронних квитків в порядку, визначеному договором.

За умовами п.6.3. договору оплата за договором здійснюється кожних 2(два) тижня від початку генерування електронних квитків на підставі Акту-Звіту, впродовж 3 днів після отримання Акту-Звіту, підписаного принципалом, агент здійснює виплату затвердженої в Акті-Звіті суми на розрахунковий рахунок принципала, принципал, в свою чергу повертає агенту винагороду згідно Акту-Звіту.

Відповідно до п.6.4.1., п.6.4.2. договору у разі, якщо електронний квиток генерується для фізичної особи внаслідок успішного перерахування грошових коштів вказаному на сайті платіжному агентові або шляхом перерахування грошових коштів за допомогою інтернет-еквайрингу, винагорода агента становить 5% ( п`ять відсотків) від загальної суми згенерованих електронних квитків. У випадку, якщо кошти за генерування квитка перераховує юридична особа шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок агента, винагорода агента становить 5% (п`ять відсотків) від суми генерованих електронних квитків, але не менше 20 (двадцяти) гривень за кожен електронний квиток.

Згідно із п.7.7. договору сторони погодили, що за порушення термінів виконання грошових зобов`язань несуть відповідальність один перед одним у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен календарний день. Сплата пені проводиться за письмовою вимогою Сторони, чиї права були порушені.

Пунктом 11.3 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2016р. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін письмово не заявить іншого, цей договір вважається продовженим на наступний повний календарний рік на тих же умовах.

Додатковою угодою № 1 від 01.12.2017р. до договору № 40/201610 від 25.10.2016р. сторони погодили внесення зміни до договору, а саме викласти п 11.3 договору в наступній редакції: «п 11.3 договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2016р. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін письмово не заявить іншого, цей договір вважається продовженим на кожний наступний повний календарний рік на тих же умовах.» Доказів в підтвердження припинення дії договору не представлено.

Додатковою угодою № 2 від 04.04.2018р. до договору № 40/201610 від 25.10.2016р. сторони погодили внесення зміни до договору, а саме: змінити п 6.4.1 та викласти його в наступній редакції: «У разі, якщо електронний квиток генерується для фізичної особи внаслідок успішного перерахування грошових коштів вказаному на сайті платіжному агентові або шляхом перерахування грошових коштів за допомогою інтернет-еквайрингу, винагорода агента становить 4% (чотири відсотки) від загальної суми згенерованих електронних квитків.» та змінити п 6.4.2 та викласти його в наступній редакції: «У випадку, якщо кошти за генерування квитка перераховує юридична особа шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок агента, винагорода агента становить 4% (чотири відсотки) від загальної суми генерованих електронних квитків.»

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги, що підтверджується додатком № 104 до Агентського договору № 40/201610 від 25.10.2016р. - Актом-Звітом про надані послуги від 02.04.2019 року (надалі - Додаток №104), загальною вартістю 194515,00 грн., в якому також погоджено термін оплати до 10.05.2019р. та додатком № 115 до Агентського договору № 40/201610 від 25.10.2016р. - Актом-Звітом про надані послуги від 31.10.2019 року (надалі - Додаток №115), загальною вартістю 33400,00 грн., що підлягає перерахуванню Принципалу в термін оплати до 15.11.2019р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання з оплати послуг вказаних в актах-звітах №104 та №115 здійснив лише частково на суму 100 тис. грн., що зокрема підтверджується довідкою банку АТ «Кредбанк» від 19.08.22р. № 52-16639/22 та визнається обома сторонами, в іншій частині на суму 127915грн. надані послуги не оплачено.

У Гарантійному листі ( вих. № 56 від 09.12.2019 року) відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 94515,00 грн, згідно з додатком № 104, на загальну вартість 194515,00 грн., зазначивши, що 100000,00 грн було сплачено, та у розмірі 89800,00 грн. за додатками № 111, № 114, № 115 і № 116, та у зв`язку з труднощами фінансового характеру просив позивача розглянути можливість розтермінування платежів та гарантував оплату до 28 січня 2020 р.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 1 від 27.05.2020р., якою просив відповідача сплатити заборгованість за додатком № 104 на суму 94515,00 грн, зазначивши, що 100000,00 грн згідно з даним актом позивачем було отримано, за додатком № 115 на суму 33400,00 грн та інфляційні збитки, пеню та 3% річних.

У відповіді на претензію (вих. № 21 від 12.05.2020р.) відповідач визнав наявність заборгованості згідно з додатком № 104, в розмірі 94515,00 грн. та з додатком № 115 на суму 33400,00 грн., разом 127915,00 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, станом на 29.08.2022 року оплата з боку відповідача на розрахунковий рахунок позивача не надходила.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Агентського договору про генерування та розповсюдження електронних квитків №40/201610 від 25.10.2016р.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 295 ГК України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Згідно з п.3.14 Договору Агент зобов`язався своєчасно перераховувати на розрахунковий рахунок Принципала грошові кошти, отримані Агентом від покупців в результаті генерування електронних квитків в порядку, визначеному Договором.

Пунктом п.6.3. договору оплата за договором здійснюється кожних 2(два) тижня від початку генерування електронних квитків на підставі Акту-Звіту, впродовж 3 днів після отримання Акту-Звіту, підписаного принципалом, агент здійснює виплату затвердженої в Акті-Звіті суми на розрахунковий рахунок принципала, принципал, в свою чергу повертає агенту винагороду згідно Акту-Звіту.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач не здійснив оплату Принципалу 127915,00 грн вартості наданих позивачем послуг з генерування Електронних квитків, шляхом обробки даних за допомогою мережі Інтернет за Агентським договором про генерування та розповсюдження електронних квитків №40/201610 від 25.10.2016р.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 7.7. Договору встановлено, що сторони за порушення термінів виконання грошових зобов`язань несуть відповідальність один перед одним у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний календарний день. Сплата пені проводиться за письмовою вимогою Сторони, чиї права були порушені.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ГПК України у зв`язку із простроченням оплати наданих послуг позивачем за період 11.05.19 по 29.08.22р. проведено нарахування 47 446,54 грн інфляційних втрат, з 11.05.19р по 29.08.22р. 3% річних на суму 12 160,51 грн., відповідно до п.7.7 договору за період з 11.05.19р по 29.08.22р. нараховано пеню в розмірі 86 776,42 грн. Розрахунки долучено до справи.

Перевіривши розрахунки встановлено, що позивач при обрахунку пені не врахував положення ч.6 ст.232 ГК України, відтак, враховуючи вказані вище обставини та правові норми, в перерахунку, щодо кожного акту-звіту загальний розмір пені становить 20 119,73 грн. Тому, врешті позовних вимог, щодо стягнення пені належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості за агентським договором відповідачем не представлено.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення 127915,00грн. основного боргу, 20 119,73 грн. пені, 12160,51грн. 3% річних, 47446,54грн. інфляційні втрати є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми онлайн» (79000, м.Львів, вул.Коперніка, буд.12, кв.10, ідентифікаційний код 37741134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Школа ефективного управління УКУ» (79011, Львівська обл., місто Львів, вул. Свєнціцького, буд. 17 ідентифікаційний код 40692585) заборгованість в сумі, з якої 127915,00грн. основний борг, 20 119,73 грн. пені, 12160,51грн. 3% річних, 47446,54грн. інфляційні втрати та 3 114,63 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Врешті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 15.12.22р.

Суддя Іванчук С.В.