Рішення

від 08.12.2022 по справі 915/207/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року Справа № 915/207/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,

прокурор Бескровна І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва, 54001, м.Миколаїв, вул..Нікольська, б.73, електронна адреса: centr@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, електронна адреса: kancel@mkrada.gov.ua

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Букорос Інни Миколаївни, АДРЕСА_1

про: - дострокове розірвання договору оренди;

-повернути земельну ділянку

Керівник Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №51-1815вих-22 від 17.02.2022 до Фізичної особи-підприємця Букорос Інни Миколаївни в якій просить суд:

- достроково розірвати договір оренди землі від 21.10.2010, укладений між Миколаївською міською радою та фізичною особою-підприємцем Букорос Інною Миколаївною щодо земельної ділянки площею 240 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:04:007:0012, розташованої за адресою: вул..Генерала Свиридова, 7а у м.Миколаєві;

- Фізичній особіпідприємцю Букорос Інні Миколаївні повернути Миколаївькій міській раді земельну ділянку площею 240 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:04:007:0012, розташованої за адресою: вул.Генерала Свиридова, 7а у м.Миколаєві.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач систематично не сплачувала кошти за Договором оренди землі від 21.10.2010 №7893, що є порушенням істотної умови Договору та надає право орендарю вимагати дострокового розірвання вказаного договору. Також, вказує, що належним захистом інтересів орендодавця є покладення на ФОП Букорос І.М. обов`язку повернути земельну ділянку Миколаївській міській раді.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Суддя Семенчук Н.О. у період з 15.08.2022 по 07.10.2022 перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15 листопада 2022 року. Запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано прокурору та позивачу в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ч. 3-6 ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 15.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/207/22 до судового розгляду по суті на 08 грудня 2022 року.

Позивач у наданій до суду заяві (вх.№4402/22 від 12.10.2022) просить суд розглянути справу без участі представника Миколаївської міської ради. Вказує, що позовні вимоги керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва підтримує у повному обсязі.

Поштові відправлення з ухвалою від 10.10.2022 про відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 15.11.2022 направлені на адресу відповідача, яка зазначена на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслані відповідачу копії ухвали суду від 10.10.2022 та від 15.11.2022 повернулись до суду з зазначенням причин невручення адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2022 та від 15.11.2022 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням Миколаївської міської ради №48/63 від 06.09.2010 вирішено; - затвердити проект землеустрою щодо відведення додаткової земельної ділянки площею 240 кв.м. до раніше наданої рішенням міської ради від 22.04.2010 №4540, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель комерційного використання, для реконструкції та розширення дитячого кафе з магазином по вул. Генерала Свиридова, 7-а. Земельна ділянка має обмеження у використанні згідно з КООВЗД: на частину земельної ділянки площею 493 кв.м. діють інші обмеження типу 04.06.23 «трубопровідні мережі»; - передати фізичній особі підприємцю Букорос Інні Миколаївні в оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 240 кв.м. для реконструкції та розширення дитячого кафе з магазином по вул.Генерала Свиридова 7-а.

21.10.2010 між Миколаївською міською радою (далі орендодавець) та ФОП Букорос І.М. (далі орендар) було укладено Договір оренди землі №7893 (далі Договір), відповідно до якого, Миколаївська міська рада на підставі рішення від 06.09.10 №48/63 передає, а фізична особа підприємець Букорос Інна Миколаївна приймає в оренду земельну ділянку для реконструкції та розширення дитячого кафе з магазином по вулиці Генерала Свиридова, 7-а/Ленінський район (п.1.1 Договору). Договір зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 листопада 2010 року за №041049900191.

У відповідності до п.2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 240 кв.м. без права передачі її в суборенду.

Згідно п.3.1 Договору, договір діє протягом 15 років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору звернутись письмово до орендодавця з проханням, щодо продовження строку дії Договору. Підставою для поновлення Договору оренди буде відповідне рішення міської ради.

Відповідно до п.4.1 Договору, за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Пунктом 4.2 Договору визначено розмір орендної плати. Річна орендна плата за земельну ділянку (240 кв.м.) встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, де: нормативно грошові оцінка земельної ділянки (240 кв.м) у 2010 році складає 139 724, 40 грн. Виходячи з цього, розмір річної орендної плати за цим договором у 2010 році складає 4 191,73 грн.

У відповідності до п.4.3 Договору, розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення та доповнень до цього Договору.

Пунктом 4.4 Договору визначено термін і порядок внесення орендної плати за землю. Орендна плата за землю вноситься орендарем з дати реєстрації договору щомісячно з розрахунку щомісячно, 1/12 від розміру річної орендної плати (якщо термін оренди менше місяця, розмір орендної плати встановлюється пропорційно строку користування землею у місяці), протягом 30 днів наступного за звітним.

Відповідно до п.4.8 Договору, для перевірки своєчасного внесення орендної плати за землю у лютому місяці кожного року з`явитись до управління земельних ресурсів виконкому міської ради. У разі вимоги орендодавця проводити звіряння розрахунків з орендної плати у триденний термін з дня звернення.

Згідно п.9.1 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря припинення або дострокового розірвання Договору у випадку порушення земельного законодавства; виникнення необхідності відведення земельної ділянки на інші цілі, згідно з Генпланом розвитку міста у випадку несплати/несвоєчасної сплати/ орендних платежів; у випадку зміни цільового призначення земельної ділянки, здійснення самовільного будівництва, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

У відповідності до п.9.4 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п.12.4 Договору, дія договору припиняється шляхом розірвання, зокрема в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно Господарського кодексу України, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом шести місяців поспіль), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, здійснення самовільного будівництва, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Пунктом 12.5 Договору визначено, що договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків визначених у розділах 4, 5 та пункті 9.4 цього Договору.

Право оренди ФОП Букорос І.М. земельної ділянки площею 240 кв.м. по вул.Генерала Свиридова 7-а на підставі зазначеного договору зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДКЗ», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.11.2010 за №041049900191.

Окружною прокуратурою під час вивчення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері використання земель державної та комунальної власності встановлені порушення вимог Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та вимог Закону України Про оренду землі під час користування ФОП Букорос І.М земельною ділянкою загальною площею 240 кв.м. по вул.Генерала Свиридова 7-а, що стало підставою для ініціювання питання про розірвання договору та повернення земельної ділянки в судовому порядку.

Так, у листі відповіді ГУ ДПС у Миколаївській області №9893-21 від 02.12.2021 зазначено, що ФОП Букорос І.М. до місцевого бюджету було сплачено орендної плати за землю в 2017 році у розмірі 23 205,78 грн., в 2018 році у розмірі 22 394,19 грн., у 2019 році в розмірі 12 757,72 грн., в 2020 році в розмірі 1 943,01 грн. Станом на 01.12.2021 за ФОП Букорос І.М. рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 11 829,65 грн., яка складається з нарахувань згідно податкової декларації за 2019 рік.

У вказаному листі зазначено, що станом на поточну дату податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020, 2021 роки не подавались.

Крім того, у листі Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1010/02.02.01-40/11/22 від 08.02.2022 вказано, що листом від 13.01.2022 №419/5/14-29-24-02-02 ГУ ДПС у Миколаївській області повідомлено, що з метою стягнення заборгованості ФОП Букорос І.М. сформовано та надіслано податкову вимогу від 14.08.2019 №200478-50 та направлено позов до суду про стягнення суми податкового боргу від 16.12.2021 №668/5/14-29-20-04-04.

Факт систематичної несплати орендної плати за користування ФОП Букорос І.М. спірної земельної підтверджується також листами виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 01.11.2019, від 04.12.2020, від 13.12.2021 скерованими на адресу відповідача, в яких просили сплатити орендну плату за земельну ділянку (а.с.40-43).

Враховуючи систематичну несплату відповідачем орендної плати, окружною прокуратурою 14.02.2022 повідомлено позивача в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду із позовом про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон), договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст.21 Закону, орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст.24 Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Також право орендодавця на отримання орендної плати визначено пунктом 4.4 Договору оренди, відповідно до якого орендна плата за землю вноситься орендарем з дати реєстрації договору щомісячно з розрахунку щомісяця, як Ѕ від розміру орендної плати протягом 30 днів місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.9.1 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати та припинення або дострокового розірвання договору у випадку несплати (несвоєчасної сплати) орендних платежів.

Крім того, пунктом 9.4 Договору оренди, зазначено обов`язки орендаря, у тому числі щодо своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

За приписами ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату та інше.

Статтею 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду в разі істотного порушення іншою стороною умов договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналогічні положення містяться у статтях 31, 32 Закону України «Про оренду землі», де визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у тому числі у зв`язку із невиконанням орендарем обов`язків щодо своєчасного внесення орендної плати.

Можливість припинення договору оренди шляхом його розірвання внаслідок неналежного виконання обов`язків передбачених договором, у тому числі у зв`язку з несвоєчасним внесенням орендної плати (протягом шести місяців поспіль), передбачено також пунктами п. 9.1, 12.4, 12.5 Договору оренди.

Таким чином, систематична несплата ФОП Букорос І.М. коштів за договором оренди землі від 21.10.2010 №7893 свідчить про порушення істотної умови зазначеного договору та надає право орендарю вимагати дострокового розірвання цього договору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ФОП Букорос І.М. допущені істотні порушення умов Договору від 21.10.2010 та вимоги чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини, тому вказаний договір оренди землі від 21.10.2010 укладений між Миколаївською міською радою та ФОП Букорос І.М., щодо земельної ділянки площею 240 кв.м., підлягає достроковому розірванню.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Як вбачається з п.7.1. Договору,у разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані , не гіршому з тим, в якому він одержав її в оренду.

У зв`язку з розірванням договору оренди землі від 21.10.2010, та з врахуванням положень чинного законодавства та умов Договору, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення ФОП Букорос І.М. у розпорядження власника Миколаївської міської ради земельної ділянки площею 240 кв.м., розташованої по вул. Генерала Свиридова, 7-а.

Щодо звернення прокурора за захистом інтересів держави, то слід зазначити наступне.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частинами 2, 4 статті 53 ГПК України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб (ч.2). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4).

Звертаючись до суду із заявою про захист державних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави у суді і є самостійним учасником процесу.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі такого органу.

Поняття інтереси держави на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України № З-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого поняття інтереси держави є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, пунктом 3 вказаного Рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Статтею 14 Конституції України та ст. 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Як вбачається з викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСШІ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Статтею 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідач порушує норми земельного законодавства, а також умови договору оренди землі, що призводить до відсутності надходжень до бюджету орендної плати за спірну земельну ділянку та неможливості реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальних громад відповідного рівня.

Наявність існуючого договору оренди між Миколаївською міською радою та ФОП Букорос І.М. перешкоджає вільному розпорядженню зазначеною земельною ділянкою та укладенню договору оренди з іншим платоспроможним землекористувачем.

Відтак, несвоєчасне внесення орендної плати створює перешкоди з використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень органу місцевого самоврядування, реалізації програм соціально-економічного розвитку міста, чим суттєво зачіпаються інтереси держави.

Таким чином, правовідносини із використання земель становлять суспільний інтерес, а несплата коштів за використання земельних ділянок такому суспільному інтересу не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, Миколаївська міська рада була проінформована про те, що за вказаним договором упродовж 2019-2021 років ФОП Букорос І.М. не сплачує в повном у обсязі орендну плату, внаслідок чого упродовж 2019-2021 років утворилась заборгованість за використання земельної ділянки. Враховуючи свої повноваження, Миколаївська міська рада могла вжити заходів стягнення вказаних коштів, дострокового розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

До повноважень сільських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст. ст. 83, 122 ЗК України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Міські ради на їхній території передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, органом, який на даний час наділений правом власності та розпорядження спірної земельної ділянки є Миколаївська міська рада.

Відповідно до ст. ст. 319, 386 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган місцевого самоврядування здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

В силу приписів ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України Про оренду землі, саме сторона по договору може вимагати його розірвання у зв`язку з порушенням умов договору щодо несплати орендної плати.

Враховуючи викладене, Миколаївська міська рада має право звернутись до суду за захистом порушеного права як власник, розпорядник та орендодавець спірної земельної ділянки.

Окружною прокуратурою міста Миколаєва проінформовано про викладені у позові порушення у листах 26.11.2021 №51-10749вих-21 та від 17.01.2022 № 51-466вих-22.

Натомість жодних заходів до припинення порушення законодавства не вжито, а у відповіді на запит Окружної прокуратури міста Миколаєва від 26.11.2021 та від 17.01.2022 щодо розірвання договору оренди про вжиття заходів із вказаних питань не поінформовано.

За такого прокурором вказано уповноваженому на захист інтересів держави органу про наявні порушення та необхідність судового захисту інтересів держави, натомість позивачем не здійснено заходів на захист інтересів держави відносно спірної земельної ділянки.

Прокурором зазначено, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. У такому випадку несвоєчасне вжиття органами, уповноваженими на захист прав Українського народу, як власника земель в межах території держави, призводить до триваючих порушень вимог закону, а органи прокуратури, в свою чергу, є єдиним органом в державі, який спроможний вжити вичерпних заходів представницького характеру з метою захисту порушених інтересів держави, обравши при цьому один із способів захисту. Отже, за наявності підстав, що були очевидні (внаслідок загальнодоступності правових норм та обізнаності про обставину порушення орендарем умов договору), та повноважень на звернення до суду уповноваженим суб`єктом Миколаївською міською радою - не вжито заходів із забезпечення судового захисту порушених інтересів держави, що свідчить про пасивну поведінку уповноваженого органу, має своїм наслідком нездійснення захисту інтересів держави у суді та є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 4 962,00 гривень покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 185, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Розірвати достроково договір оренди землі від 21.10.2010, укладений між Миколаївською міською радою (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) та фізичною особою-підприємцем Букорос Інною Миколаївною ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки площею 240 кв.м., розташованої за адресою: вул.Генерала Свиридова, 7а у м.Миколаєві.

3. Зобов`язати Фізичну особупідприємця Букорос Інну Миколаївну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Миколаївькій міській раді (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) земельну ділянку площею 240 кв.м., розташованої за адресою: вул.Генерала Свиридова, 7а у м.Миколаєві.

4. Стягнути з Фізичної особипідприємця Букорос Інни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р НОМЕР_2 , ідентифікаційний код 02910048, Банк ДКСУ м. Києва), грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 4 962,00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.12.2022

Суддя Н.О. Семенчук