Рішення

від 14.12.2022 по справі 922/1794/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1794/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Парадіз" (61003, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, буд. 27) про стягнення 78228,09 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Парадіз", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 78228,09 грн., з яких:

- вартість спожитої теплової енергії за тимчасовим договором про постачання теплової енергії у розмірі 28318,21 грн за період з лютого 2020 р. по листопад 2021 р.

- вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 49838,10 грн за період з грудня 2021 р. по квітень 2022 р.

- абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 71,78 грн за період з грудня 2021 р. по червень 2022 р.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за тимчасовим договором №9203 від 01.10.2003 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості теплової енергії у визначені договором строки та за індивідуальним договором б/н від 31.10.2021 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості теплової енергії та абонентської плати у визначені договором строки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, копія ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.10.2022, яка надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Парадіз" повернулась 02.11.2022 до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою, а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи установлено, що 01.10.2003 між Комунальним підприємством Харківські теплові мережі та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Парадіз» було укладено Тимчасовий договір постачання теплової енергії №9203 (далі - тимчасовий договір) відповідно до умов якого, КП «Харківські теплові мережі» (енергопостачальна організація) зобов`язалося постачати відповідачеві (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

Відповідно до п.6.2 тимчасового договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно п.6.3 тимчасового договору, споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно п.6.5. тимчасового договору, споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно договірними навантаженнями

3 урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб ) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактичною спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

Відповідно п. 6.7. тимчасового договору, погашення боргу та відсотків за товарний кредит повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання безпосередньо рахунку від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою.

Позивачем у позові вказано, що відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію, однак відповідач не сплачує рахунки.

Об`єкт, в який позивач здійснює постачання теплової енергії, зазначені у Додатку № 4 до тимчасового договору (нежитлові приміщення в житловому будинку за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова 27).

Житловий будинок по пр-ту Героїв Харкова 27 в м. Харкові з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП Харківські теплові мережі . Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022р.р.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону до житлових будівель в цілому. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що станом на 01.10.2022 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з оплати вартості спожитої теплової енергії за тимчасовим договором про постачання теплової енергії у розмірі 28318,21 грн за період з лютого 2020 р. по листопад 2021 р.

Окрім цього, позивачем у позові зазначено, що станом на 01.10.2022 у відповідача також існує заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 яка складає 49838,10 грн., що утворилась за період з грудня 2021 р. по квітень 2022 р та заборгованість з абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 71,78 грн за період з грудня 2021 р. по червень 2022 р.

На обґрунтування позову в цій частині позивач посилається на індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який 31.10.2021 було розміщено на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет, який є публічним договором приєднання та набрав чинності з 01 грудня 2021 року.

При цьому, позивачем у позові вказано, що у зв`язку з набранням чинності вищезазначеного публічного договору раніше укладений тимчасовий договір про постачання теплової енергії №9203, з 01.12.2021 втратив чинність, починаючи з 01.12.2021 по нежитловому приміщенню за адресою: м. Харкові пр-т Героїв Харкова 27 з Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Парадіз» укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Відповідно до п.34 індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Також, позивачем на обґрунтування позову в цій частині вказано, що ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач оплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги. Зокрема, абонентська плата включає такі витрати: з укладення договору про надання комунальної послуги; з здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами; з нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги; з обслуговування та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до п.5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Відповідно до п.32. індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Згідно п.33. індивідуального договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до п.32 індивідуального договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з п.34 індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно п. 30 індивідуального договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text. Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку на один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням органів місцевого самоврядування не зазначене інше.

Позивачем у позові вказано, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за сплату теплової енергії та за сплату абонентської плати.

Позивачем вказано, що станом на 01.10.2022 у відповідача за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 р. наявна заборгованість за теплову енергію у розмірі 49838,10 грн., яка утворилась за період з грудня 2021 р. по квітень 2022 р. та заборгованість з абонентської плати у розмірі 71,78 грн., яка утворилась за період з грудня 2021 р. по червень 2022 р.

Отже, згідно з вимогами позивача, до стягнення з відповідача заявлено: вартість спожитої теплової енергії за тимчасовим договором про постачання теплової енергії №9203 від 01.10.2003 у розмірі 28318,21 грн за період з лютого 2020р. по листопад 2021р.; вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 49838,10 грн за період з грудня 2021р. по квітень 2022р.; заборгованість з абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 71,78 грн за період з грудня 2021р. по червень 2022р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно з вимогами частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимог частини 6 статті 25 Закону України Про теплопостачання у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Об`єкт, в який позивач здійснював постачання теплової енергії у спірному періоді, зазначені у Додатку № 4 до тимчасового договору (нежитлові приміщення в житловому будинку за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова 27).

Житловий будинок по пр-ту Героїв Харкова 27 в м. Харкові з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП Харківські теплові мережі . Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022р.р.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону до житлових будівель в цілому. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.

Відповідно п. 6.7. тимчасового договору, погашення боргу та відсотків за товарний кредит повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання безпосередньо рахунку від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою.

Приписами статті 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У даному разі, факт наявності заборгованості з вартості спожитої теплової енергії за тимчасовим договором про постачання теплової енергії №9203 від 01.10.2003 у розмірі 28318,21 грн за період з лютого 2020 р. по листопад 2021 р. підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати теплової енергії у розмірі 28318,21 грн за період з лютого 2020 р. по листопад 2021 р. згідно з тимчасовим договором про постачання теплової енергії №9203 від 01.10.2003

Отже, приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов тимчасового договору про постачання теплової енергії № 9203 від 01.10.2003 та діючого законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 28318,21 грн за період з лютого 2020 р. по листопад 2021 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині заявленої до стягнення вартості спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 49838,10 грн за період з грудня 2021 р. по квітень 2022 р. та абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 71,78 грн за період з грудня 2021 р. по червень 2022 р., суд виходить з наступного.

Як зазначалося судом вище, на обґрунтування позову в цій частині позивачем зазначено про те, що на підставі частини 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року та з 01.12.2021 по нежитловому приміщенню за адресою пр-т Героїв Харкова 27 у м. Харкові з Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Парадіз" укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, проведення нарахувань за яким виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Отже, у зв`язку з набранням чинності вищезазначеного публічного договору раніше укладений тимчасовий договір про постачання теплової енергії №9203, з 01 грудня 2021 року втратив чинність, починаючи з 01.12.2021 по нежитловому приміщенню за адресою: м. Харкові пр-т Героїв Харкова 27 з Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Парадіз» укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Відповідно до ч. 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Таким чином, з 01.12.2021 на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII у багатоквартирних будинках м. Харкова набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, що надає КП "Харківські теплові мережі" та які є публічними договорами приєднання.

Відповідно до п. 1 індивідуального договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 2. індивідуального договору, даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua

Відповідно до п. 5 індивідуального договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Пунктом 32 індивідуального договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з п. 33 індивідуального договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 34 індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або вебсайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text. (п. 30 договору).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Відповідно до п. 4 індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з позивачем.

Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях, розташованих у будинках, не обладнаних вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (п. 12 індивідуального договору).

У зв`язку з тим, що житловий будинок, у якому розташовані нежитлові приміщення відповідача, не оснащений вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався розрахунковим методом за нормою споживання теплової енергії у будинку.

Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов`язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу у період з грудня 2021 року по квітень 2022 року за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 року, що підтверджується актами підключення споживача та відключення споживача.

Також встановлено, що протягом місяця з дня розміщення позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідач про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Доказів відсутності опалення, або відключення від опалення споживача матеріали справи не містять.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт наявності заборгованості у розмірі у розмірі 49838,10 грн за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 за період з грудня 2021 р. по квітень 2022 р. підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати спожитої у спірний період теплової енергії.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договорів та чинного законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з вартості спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 49838,10 грн за період з грудня 2021 р. по квітень 2022 р. обґрунтованими.

Щодо нарахування абонентської плати, суд зазначає наступне.

Cтаттею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до п.32 індивідуального договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 71,78 грн за період з грудня 2021 р. по червень 2022 р., суд визнає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованими відповідачем.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Парадіз" (61003, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, буд. 27, код ЄДРПОУ 14097492) на користь на користь на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) - вартість спожитої теплової енергії за тимчасовим договором про постачання теплової енергії у розмірі 28318,21 грн. за період з лютого 2020р. по листопад 2021р.; вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 49838,10 грн. за період з грудня 2021р. по квітень 2022р.; абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 71,78 грн. за період з грудня 2021р. по червень 2022р. та 2481,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "14" грудня 2022 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв