Рішення

від 14.12.2022 по справі 922/1205/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1205/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКСТ ЕНЕДЖИ" (61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Садова, буд. 3/5; код ЄДРПОУ: 42451510) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" (61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Алчевських, буд. 50 А; код ЄДРПОУ: 43730916) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

04.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕКСТ ЕНЕДЖИ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранмакс", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" заборгованість за договором №21/06-03 про постачання електричної енергії споживачу від 30.06.2021 в розмірі 13843,75 грн., а також судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем заборгованості за фактично спожиту електричну енергію в січні та лютому 2022 року за договором №736/0792 про постачання електричної енергії споживачу від 28.05.2021.

08.08.2022 ухвалою Господарського суду Харківської області прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКСТ ЕНЕДЖИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1205/22. Вирішено розгляд справи №922/1205/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України), строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України), строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст.251 ГПК України) та строк 5 днів з дня отримання відзиву на подання до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання сторонами клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою на офіційну адресу суду або дистанційними засобами зв`язку. Вирішено, що учасникам справи необхідно письмово повідомити суд про оптимальний для них спосіб отримання інформації щодо розгляду справи.

В той же день, для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.251, ст.252 та ст.167 Господарського процесуального кодексу України, суд, з використанням установи поштового зв`язку АТ "Укрпошта", направив на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" (61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Алчевських, буд. 50 А) вище зазначену ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/1205/22 від 08.08.2022 рекомендованим листом з повідомленням про вручення із трек-номером 6102256845872.

Однак, вказану судову кореспонденцію 21.09.2022 повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "за закінченням терміну зберігання".

Зазначення АТ "Укрпошта" причини повернення неврученою ухвали суду про відкриття провадження з відміткою "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про вчинення судом всіх заходів з метою належного повідомлення сторін, зокрема, відповідача, про розгляд даної справи.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

06.10.2022 ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/1205/22 від 08.08.2022 було повторно направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" - 61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Алчевських, буд. 50 А, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження. Зазначена адреса також вказана позивачем в позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначену судову кореспонденцію було повернуто 30.11.2022 на адресу суду без доказів вручення із зазначенням пошти "із закінченням терміну зберігання".

Разом з цим, 18.10.2022 Господарським судом Харківської області направлено Акціонерному товариству "Укрпошта" в особі Харківської дирекції окрему ухвалу у справі №922/1205/22 з метою усунення порушень порядку вручення поштової кореспонденції. Надано Акціонерному товариству "Укрпошта" в особі Харківської дирекції строк десять днів з дня отримання цієї окремої ухвали для формулювання інформації щодо підстав невручення поштового відправленням з трек-номером 6102256845872.

25.11.2022 на виконання окремої ухвали Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 через канцелярію суду від директора Харківської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" надійшов інформаційний лист (вх.№14851 від 25.11.2022), в якому повідомив, що згідно даних інформаційних систем АТ "Укрпошта" 11.08.2022 у відділенні поштового зв`язку Харків 22 Харківської дирекції АТ "Укрпошта" був поданий до пересилання рекомендований лист 6102256845872 з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу ТОВ "Гранмакс" вул. Алчевських, 50, м. Харків, 61002. Відповідно до даних інформаційних систем АТ "Укрпошта" поштове відправлення 6102256845872 13.08.2022 надійшло до відділення поштового зв`язку Харків 2 Харківської дирекції АТ "Укрпошта. Згідно наданого пояснення начальника відділення поштового зв`язку Харків 2 встановлено, ТОВ "Гранмакс" зараз не працює, пошту не отримує та двері завжди зачинені. 15.08.2022 рекомендований лист 6102256845872 був виданий листоноші в доставку. Так як ТОВ "Гранмакс" не працює, листоноша відділення поштового зв`язку Харків 2 залишила повідомлення про надходження поштового відправлення згідно адреси. Повторне повідомлення також було доставлено та залишено згідно адреси 18.08.2022. Так як за одержанням зазначеного відправлення до відділення поштового зв`язку Харків 2 Харківської дирекції АТ "Укрпошта" протягом встановленого терміну зберігання ніхто не звертався, воно повернуто за зворотною адресою.

Судом 14.12.2022 було повторно перевірено відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження відповідача та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" свого місцезнаходження не змінено, і його офіційною адресою станом на 13.12.2022 є місто Харків, вул. Алчевських, буд. 50 А.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Водночас, відповідач своїм правом наданим відповідно до ст.251 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ "Про затвердження Указу Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-IX Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

При цьому, ворожі війська постійно здійснюють масований ракетний обстріл по об`єктам енергетичної інфраструктури України і через це в багатьох містах України, зокрема і у місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, періодично відсутнє електропостачання та, відповідно, інтернет-зв`язок. Поновлення постачання електроенергії та інтернет-зв`язку потребує додаткового часу.

Водночас, у місті Харкові періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

З огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду справи, задля належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі та забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, а також враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 248 ГПК України.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на 14.12.2022 від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг" Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕКСТ ЕНЕДЖИ" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) згідно з постановою №138 від 03.02.2021.

Основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКСТ ЕНЕДЖИ" є торгівля електроенергією, код КВЕД 35.14.

28.05.2021 директором Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №736/0792 від 28.05.2021) (надалі - заява-приєднання).

Як вбачається зі заяви-приєднання, відповідач керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті електропостачальника (постачальника) в мережі Інтернет за адресою https:// nexteneqy.com.ua або в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності TOB «НЕКСТ ЕНЕДЖИ», приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №1 з наведеними в заяві персоніфікованими даними.

Початок постачання згідно заяви-приєднання з 01.06.2021.

В той же день, між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕКСТ ЕНЕДЖИ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" (споживач) було укладено договір №736/0792 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до п.2.1. Договору, за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (п.3.1.Договору).

Згідно з п.5.1. Договору споживач розраховується за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору.

Відповідно до п.5.2 Договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта застосовується один спосіб визначення ціни.

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (п.5.3.Договору).

Ціпа повинна зазначатися в рахунках на оплату товару у тому числі у разі її зміни (п. 5.4.Договору).

Відповідно до п.5.5. Договору, розрахунковим періодом є місяць.

Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).

При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.6.Договору).

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем (п.5.7.Договору).

Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем (п.5.1.2.Договору).

Згідно з п.6.2. Договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п.13.1.Договору).

Згідно з Комерційною пропозицією №1 (Додаток №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №736/0792 від 28.05.2021) (надалі - Комерційна пропозиція) споживач здійснює попередню оплату 100% до останнього числа місяця, що передує розрахунковому періоду.

Остаточний розрахунок споживачем здійснюється у відповідності до обсягу фактично спожитої електричної енергії, визначеної оператором системи розподілу, з врахуванням сум попередніх оплат за електричну енергію.

Сума недоплати підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Способом отримання рахунків у відповідності до Комерційної пропозиції та заяви-приєднання: за телефоном 050-300-73-50 (viber, telegram, whalsapp).

У Комерційній пропозиції визначено, що договір набирає чинності з моменту початку постачання електричної енергії, визначеного в заяві-приєднанні.

Термін дії Договору в частині зобов`язань споживача щодо оплати - до повного виконання споживачем своїх зобов`язань перед постачальником.

Договір діє до моменту поки однією із сторін не буде заявлено про намір його розірвати (припинити), в цьому випадку сторона яка ініціює розірвання Договору, повинна попередити іншу сторону про розірвання за 21 календарний день.

Як свідчать матеріали справи, зокрема інформація з додатків №10 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.04.2021 №12/7331, укладеного позивачем з Оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго", про фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії постачальником TOB "НЕКСТ ЕНЕДЖИ", у тому числі із розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б", та фактичний (звітний) корисний обсяг по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи "а" і групи "б" за січень, лютий та березень 2022 року, надана Оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго", позивачем було поставлено відповідачу електричну енергію в порядку та на умовах Договору у період з січня - лютий 2022 року на загальну суму 13 843,75 грн., на підставі чого позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки за січень та лютий 2022 року.

Так, згідно з рахунком за січень 2022 року відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 1576 кВт*год. Сума до сплати за електричну енергію разом з ПДВ становить 7 916,00 грн. Строк сплати рахунку до 16.02.2022.

Згідно з рахунком за лютий 2022 року відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 1424 кВт*год. Сума до сплати за електричну енергію разом з ПДВ становить 13 843,75 грн. (в рахунок за лютий 2022 року враховано заборгованість за січень 2022 року у розмірі 7 916,00 грн.) Строк сплати рахунку до 19.03.2022.

Як вбачається з розрахунку суми боргу, в березні 2022 року відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 0 кВт*год. Сума до сплати за електричну енергію разом з ПДВ становить 13 843,75 грн. (в розрахунок за березень 2022 року враховано заборгованість за січень та лютий 2022 року у загальному розмірі 13 843,75 грн.)

Вказані рахунки представником позивача було надіслано відповідачу, зокрема, з використанням VoIP-додатку для дзвінків та обміну повідомленнями «Viber» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , вказаний відповідачем в заяві-приєднання як спосіб отримання рахунків.

На підтвердження відправлення відповідних рахунків відповідачу, позивач надає скріншоти.

Також, матеріали справи містять скріншоти, згідно яких рахунки за січень та лютий 2022 року було надіслано на електронну скриньку ТОВ "Гранмакс" 09.02.2022 та 13.03.2022 відповідно.

Проте, як стверджує позивач, відповідач не розрахувався за спожиту електричну енергію у січні та лютому 2022 року та має заборгованість у загальному розмірі 13 843,75 грн., у зв`язку із чим позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви-приєднання директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" до договору про постачання електричної енергії споживачу, 28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕКСТ ЕНЕДЖИ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" (споживач) було укладено договір №736/0792 про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції №1, який у відповідності до умов Комерційної пропозиції №1 набирав чинності з моменту початку постачання електричної енергії, визначеного в заяві-приєднанні.

Згідно з п.2.1. Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Початок постачання згідно заяви-приєднання з 01.06.2021.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії"

Відповідно до п.3.1.1 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».

У статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.3.1.1 р.III Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (ч.6,7,11 ст.56 Закону "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно абзацу 2 пункту 6.1.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії до припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.

В силу приписів п.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, в тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії в межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (оператор системи розподілу).

На території Харківської області оператором системи розподілу є АТ «Харківобленерго».

За приписами п.2.3.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п.2.3.14. Правил).

За умовами п.2.3.1. та п.2.3.2. Правил на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання (п.2.3.12.Правил).

Як встановлено судом, позивачем було поставлено відповідачу електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу №736/0792 від 28.05.2021, зокрема, в січні 2022 року в обсязі 1576 кВт*год та в лютому 2022 року в обсязі 1424 кВт*год на загальну суму 13 843,75 грн.

Вказане підтверджується інформацією з додатків №10 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.04.2021 №12/7331, укладеного позивачем з Оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго", про фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії постачальником TOB "НЕКСТ ЕНЕДЖИ", у тому числі із розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б", та фактичний (звітний) корисний обсяг по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи "а" і групи "б" за січень, лютий та березень 2022 року, наданою Оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго".

Згідно з пунктом 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату за січень та лютий 2022 року, зокрема:

- згідно з рахунком за січень 2022 року відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 1576 кВт*год. Сума до сплати за електричну елергію разом з ПДВ становить 7 916,00 грн. Строк сплати рахунку до 16.02.2022;

- згідно з рахунком за лютий 2022 року відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 1424 кВт*год. Сума до сплати за електричну елергію разом з ПДВ становить 13 843,75 грн. (в рахунок за лютий 2022 року враховано заборгованість за січень 2022 року у розмірі 7 916,00 грн.) Строк сплати рахунку до 19.03.2022.

Згідно з Комерційною пропозицією №1 споживач здійснює попередню оплату 100% до останнього числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Остаточний розрахунок споживачем здійснюється у відповідності до обсягу фактично спожитої електричної енергії, визначеної оператором системи розподілу, з врахуванням сум попередніх оплат за електричну енергію. Сума недоплати підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

За п.2.3.5. Правил у разі виникнення в споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми в пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ. Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, в разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Відповідно до п.10.2.1. та п.10.2.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії АКО розглядаються суперечки, що попередньо розглядались сторонами та щодо яких не було досягнуто згоди. Розгляд такої суперечки може бути ініційовано будь-якою зі сторін шляхом відповідного звернення до АКО. У зверненні можуть також міститись вимоги щодо улаштування ЗКО та вузлів обліку, перегляду або виправлення будь-якого результату та значення даних комерційного обліку електричної енергії, проведення повторних обчислень і, за умови виявлення помилок, проведення заміни відповідних даних комерційного обліку електричної енергії.

Оскільки позивач отримує дані щодо обсягів електричної енергії, необхідні для формування платіжних документів, від адміністратора комерційного обліку, яким у даному випадку є АТ «Харківобленерго», тому в разі незгоди з вказаними в платіжних документах даними стосовно обсягу зазначеної розподіленої електроенергії відповідач мав звернутися до ОСП, яким є АТ «Харківобленерго» щодо перевірки даних комерційного обліку.

Проте, як стверджує позивач, такого звернення відповідача до ОСП не було.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт здійснення позивачем постачання електричної енергії на об`єкти відповідача у період з січня по лютий 2022 року на загальну суму 13 843,75 грн.

Як свідчать матеріали справи, виставлені рахунки за січень та лютий 2022 року представником позивача було надіслано відповідачу, зокрема, з використанням VoIP-додатку для дзвінків та обміну повідомленнями «Viber» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , вказаний відповідачем в заяві-приєднання як спосіб отримання рахунків.

Також, матеріали справи містять докази надіслання позивачем рахунків за січень та лютий 2022 року на електронну скриньку ТОВ "Гранмакс" 09.02.2022 та 13.03.2022 відповідно.

Проте доказів оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 13 843,75 грн. згідно вказаних рахунків матеріали справи не містять.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявність перед позивачем заборгованості з оплати спожитої електричної енергії в січні та лютому 2022 року на загальну суму у розмірі 13 843,75 грн., керуючись приписами ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за Договором згідно розрахунків, сформованих за січень-березень 2022 року, у розмірі 13 843,75 грн. позивачем належним чином доведена.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКСТ ЕНЕДЖИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранмакс" (61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Алчевських, буд. 50 А; код ЄДРПОУ: 43730916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКСТ ЕНЕДЖИ" (61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Садова, буд. 3/5; код ЄДРПОУ: 42451510) заборгованість в розмірі 13 843 (тринадцять тисяч вісімсот сорок три) грн. 75 коп., а також судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "14" грудня 2022 р.

Суддя Т.О. Пономаренко