Рішення

від 14.12.2022 по справі 924/660/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2022 р. Справа № 924/660/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крестьянінова А.О., розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "Ранковий +", м. Хмельницький

до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, с. Проскурівка Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 75 534,59 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

позивача: Величко В.І. - згідно з ордером серії ВХ №1014882 від 28.07.2021 року;

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

до Господарського суду Хмельницької області 06.09.2022 надійшла позовна заява приватного підприємства "Ранковий +" м.Хмельницький до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" с. Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 75 534,59 грн. заборгованості. Вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з повернення отриманої фінансової допомоги, стягнутої рішення суду від 16.06.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.09.2022 року відкрито провадження у справі за позовом приватного підприємства "Ранковий +", м. Хмельницький до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, с. Проскурівка Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 75 534,59 грн. заборгованості, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов до 28.09.2022 року.

З огляду на необхідність дослідження позиції учасників справи, а також враховуючи те, що справа № 924/660/22 була призначена судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження за критерієм ціни позову, з метою ефективного захисту прав і законних інтересів сторін та дотримання завдань господарського судочинства, 31.10.2022 суд постановив ухвалу про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2022 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Повідомлений належним чином про дату та час судового засідання відповідач повноважного представника до суду не направив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та участь в судовому засіданні, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між ПП «РАНКОВИЙ +» (позикодавець) та ДП «ДГ «Проскурівка» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної аграрної академії наук України» (підприємство) укладено Договір №02/2020 про надання поворотної фінансової допомоги від 14.04.2020 року (далі - договір), згідно умов якого Позикодавець надає Підприємству поворотну фінансову допомогу, а Підприємство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

У відповідності до п. 2.1 Договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 240 000,00 грн. без ПДВ не пізніше ніж через 10 робочих днів, з дати підписання даного Договору.

Пункт 2.3. передбачає, що поворотна фінансова допомога надається до 31.12.2020 року з дати підписання даного Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства з особового або іншого рахунку Позикодавця.

Відповідно до п. 2.4 договору поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця (п. 3.1 договору). Повернення поворотної фінансової допомоги обумовлено сторонами проводити у готівковому та безготівковому вигляді (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця.

У п. 7.1. договору передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення наданої фінансової допомоги, письмово попередивши про це підприємство за 15 робочих днів.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16 червня 2021 року по справі №924/259/21 стягнуто з державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" на користь ПП «РАНКОВИЙ +» 240000,00 грн заборгованості, 3600,00 грн витрат по оплаті судового збору.

Платіжним дорученням №5349 від 15.09.2021 року відповідач сплатив частину заборгованості у сумі 1288,54 гривень; платіжним дорученням №6353 від 28.10.2021 року - 364,03 гривень; платіжним дорученням №195 від 10.01.2022 року - 22010,70 гривень та платіжним дорученням №1874 від 22.02.2022 року - 6634,63 гривень.

Позивач, у зв`язку з неповною сплатою заборгованості, просить стягнути з відповідача за порушення грошового зобов`язання пеню у розмірі 8077,81 грн. за період з 01.01.2021 р. по 01.07.2021 р.; інфляційні втрати у розмірі 55966,93 грн. та три відсотки річних у розмірі 11489,85 грн. за період з 01.01.2021 р. по 18.08.2022 р., згідно поданих розрахунків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.04.2020 між приватним підприємством "Ранковий +" та державним підприємством "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" укладено договір поворотної фінансової допомоги № 02/2020, який за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до п.1.1 договору позикодавець надає підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 240000,00 грн без ПДВ (п. 2.1. договору).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2021 у справі 924/259/21 задоволено позов приватного підприємства "Ранковий +" до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" про стягнення 240000,00 грн заборгованості. Стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" на користь Приватного підприємства "Ранковий +" 240000,00 грн поворотної фінансової допомоги, 3600,00 грн витрат по оплаті судового збору.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вищенаведені факти вважаються встановленими і не потребують повторного доказування.

Із змісту договору № 02/2020 про надання поворотної фінансової допомоги від 14.04.2020 вбачається, що порядок повернення допомоги визначений розділом 3 договору.

Так, за умовами п. 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця; у п. 2.4 договору також передбачено, що поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, а п. 7.1. договору надає право позикодавцю вимагати дострокового повернення наданої фінансової допомоги, письмово попередивши про це підприємство за 15 робочих днів

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за умовами договору строк повернення поворотної фінансової допомоги відповідачем визначений моментом пред`явлення вимоги.

Під час розгляду справи № 924/259/21 Господарський суд Хмельницької області у рішенні від 16.06.2021 встановив, що ПП "Ранковий +" зверталося до ДП "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" із вимогою № 01/21 від 03.03.2021 про повернення поворотної фінансової допомоги, відповідно до якої просило повернути поворотну фінансову допомогу не пізніше 3 днів з моменту отримання вимоги шляхом перерахування всієї заборгованості, що становить 240000,00 грн. Дана вимога отримана відповідачем 10.03.2021, що підтверджується відомостями про поштові відправлення (трекінг) із сайту АТ "Укпошта".

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У п. 7.1 договору сторони погодили, що позикодавець має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши по це підприємство за 15 робочих днів.

Таким чином, зважаючи на приписи ст. 1049 ЦК України та положення п. 7.1 договору, відповідач зобов`язаний повернути позивачу поворотну фінансову допомогу не пізніше 15 робочих днів від дня пред`явлення вимоги (10.03.2021), тобто у строк до 31 березня 2021 року включно.

При цьому суд звертає увагу, що п. 2.3 договору, в якому передбачений строк до 31.12.2020 року, знаходиться у розділі 2 договору, який регулює умови надання допомоги. Тому з огляду на вказане та враховуючи зміст п. 2.3 договору, позивач безпідставно визначив період прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань з 01.01.2021 року.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом відповідач лише частково повернув позивачу кошти в розмірі 30297,90 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями №5349 від 15.09.2021 на суму 1288,54 грн, №6353 від 28.10.2021 на суму 364,03 грн, №1874 від 22.02.2022 на суму 6634,63 грн та №195 від 10.01.2022 на суму 22010,70 грн.

У зв`язку із вказаним, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 11489,85 грн та 55966,93 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2021 по 01.08.2022 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №912/855/19 вказано, що враховуючи положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022р. N2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався указами Президента України.

Відповідно до указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №757/2022 від 07.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

З урахуванням вищевикладеного, з 24.02.2022 відповідач звільнений від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу (сплати 3% річних та інфляційних втрат), за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поворотної фінансової допомоги № 02/2020 від 14.04.2020.

Тому, з огляду на встановлений судом вище строк повернення поворотної фінансової допомоги (до 31.03.2021 включно) до стягнення підлягають 3% річних та інфляційні втрати, нараховані позивачем за період з 01.04.2021 по 23.02.2022 року.

Здійснивши перерахунок 3% річних в ІПС "Законодавство" в межах періодів та сум, визначених позивачем, правомірним буде нарахування 3% річних в розмірі 6292,70 грн за період з 02.04.2021 по 23.02.2022, з яких: 3294,25 грн за період з 01.04.2021 по 14.09.2021 на суму боргу в розмірі 240000,00 грн; 824,05 грн за період з 16.09.2021 по 27.10.2021 на суму боргу в розмірі 238711,46 грн; 1430,08 грн за період з 29.10.2021 по 09.01.2022 на суму боргу в розмірі 238347,43 грн; 746,81 грн за період з 11.01.2022 по 21.02.2022 на суму боргу в розмірі 216336,73 грн; 17,24 грн за 23.02.2022 на суму боргу в розмірі 209702,10 грн. На загальну суму 6 312,43 грн. Відтак, нарахування 5177,42 грн 3% річних є безпідставним.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення").

У разі, якщо погашення боргу не відбувалося, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць розрахункового періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100 %. Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, віднімається основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 зазначив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи вищевикладене, суд провів наступний перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі «Законодавство»: за період з квітня по серпень 2021 року втрати від інфляції, нараховані на суму боргу в розмірі 240000,00 грн., становлять 5065,68 грн.; у вересні 2021 року мала місце інфляція (індекс 101,2), проте, інфляційні втрати за вересень 2021 року позивач не просить стягнути з відповідача; за жовтень 2021 року на суму заборгованості 238711,46 грн. = 2148,40 грн.; за листопад - грудень 2021 року на суму заборгованості 238347,43 грн. = 3349,57 грн. та за січень-лютий 2022 року на суму заборгованості 216336,73 грн. = 6318,76 грн. На загальну суму 16882,41 грн. За таких обставин вимога про стягнення 39084,52 грн. втрат від інфляції не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач нарахував пеню в сумі 8077,81 грн за період з 01.01.2021 по 01.07.2021.

Щодо нарахування пені суд враховує наступне.

За правилами ст. 208 ЦК України правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно з ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з зазначених норм закону, сторони мають досягти згоди щодо застосування такого виду відповідальності як неустойка (штраф, пеня) у письмовому вигляді.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вбачається із змісту договору про надання поворотної фінансової допомоги №02/2020 від 14.04.2020, сторони не передбачили відповідальності позичальника (відповідача) у вигляді сплати пені та не визначили її розмір.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" також не встановлює розміру пені за порушення грошового зобов`язання, а лише містить положення щодо обмеження погодженого між сторонами розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18 вказано, що за змістом частини 2 статті 217 ГК України одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини 1 статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Отже, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Разом з тим, частиною 6 статті 231 ГК України визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ розміру санкцій за порушення грошових зобов`язань, як одиницю вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.

Відтак, оскільки положеннями укладеного договору та спеціальним актом законодавства не визначено обов`язок сплати пені та її розмір в даному випадку, суд відмовляє у стягненні з відповідача 8077,81 грн пені.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позов приватного підприємства "Ранковий +" м.Хмельницький до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" с. Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 75534,59 грн слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 6312,43 грн. 3% річних та 16882,41 грн. втрат від інфляції. В стягненні 39084,52 грн втрат від інфляції, 5177,42 грн 3% та 8077,81 грн. пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Ранковий +" м.Хмельницький до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" с. Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 75534,59 грн задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" ( 32164, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Проскурівка, код 00846429) на користь приватного підприємства "Ранковий +" (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 87/1, код 39034854) 6312,43 грн (шість тисяч триста дванадцять грн 43 коп.) 3% річних, 16882,41 грн (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 41 коп.) інфляційних втрат та 761,85 грн. (сімсот шістдесят одну грн 85 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 5177,42 грн. 3% річних, 39084,52 грн. інфляційних втрат, 8077,81 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.12.2022 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу ( (ІНФОРМАЦІЯ_1; 29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 87/1) - рек. з пов. про вручення; 3, 4 - відповідачу (proskurivka@ukr.net; 32164, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Проскурівка) - рек. з пов. про вручення