Рішення

від 14.12.2022 по справі 925/1150/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/1150/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грано Трейд", м.Київ, вул.Пушкінська,5, оф.8

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Род Босс", м.Черкаси, вул.Смілянська,80, кв.55

про стягнення 42031,070 грн передоплати,

без участі представників сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грано Трейд" звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Род Босс" з вимогами про стягнення 42031,07 грн, з них:

42000,00 грн передоплата за продукцію (цвіт бузини сушений),

31,07 грн 3% річних,

а також про відшкодування судових витрат (2481,00 грн сплаченого судового збору та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу).

Сторони належним чином повідомлені про час і місце проведення засідання суду. Участь представників обов`язковою не визнавалась.

Відповідач отримав ухвалу суду 11.11.2022, про що свідчить розписка в поштовому повідомленні. Відзиву на позов не подано, вимоги не заперечені.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Відповідно до вимог ст.ст.233, 240 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення без їх проголошення.

Судом установлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

В червні 2022 між сторонами було досягнуто згоди на укладання договору купівлі-продажу з елементами поставки у спрощений спосіб.

Предметом договору є придбання за плату позивачем (ТОВ "Грано Трейд") на умовах передоплати цвіту бузини сушеного у відповідача (ТОВ "РОД БОСС").

10.06.2022 відповідач надав позивачеві рахунок №13 на оплату придбання 200 кг цвіту бузини сушеного на 42000 грн.

13.06.2022 позивач перерахував відповідачеві на вказані ним реквізити 42000 грн. на умовах переоплати платіжне доручення №2712.

Суд вважає договір укладеним у спрощений спосіб шляхом обміну листами, документами, з досягненням сторонами згоди по всіх істотних умовах договору (вартість, ціна, кількість, якість товару, що придбавається).

Позивач звертався письмово до відповідача про виконання ним в натурі умов договору вимога від 04.10.2022. Оскільки вимоги кредитора не виконані, позивач звернувся в господарський суд за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості у виді проведеної передоплати за товар та нарахування відсотків за користування грошовими коштами.

Відповідач мав достатньо часу після відкриття провадження у справі на погашення заборгованості, виконання договору чи направлення суду відзиву та заперечень проти позову. Відповідач не скористався своїми процесуальними правами.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання на ринку послуг України, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 ЦК України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за укладеним у спрощений спосіб договором купівлі-продажу від 10.06.2022 про закупівлю цвіту бузини.

Відповідно до положень ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу від 10.06.2022, оскільки волевиявлення сторін було направлено на настання певних юридичних наслідків відповідно до приписів ст.ст. 4, 11 ЦК України. Договір відповідає приписам гл.54 ЦК України. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 665. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Ст. 693 п. 2, 3. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору покупцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Грано Трейд", на підставі виписаного продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Род Босс", рахунку-фактури від 10.06.2022 №13 на суму 42000,00 грн (а.с.15) здійснено авансовий платіж за замовлений товар (цвіт бузини, кількість 200 кг, вартістю 42000 грн без ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням від 13.06.2022 №2712 з призначенням платежу "за цвіт бузини зг рах №13 від 10.06.22" (а.с.14).

Відповідно до вимог цивільних зобов`язань передача товару покупцеві (набувачеві) мала відбутися після отримання розрахунку за товар, однак продавець своїх зобов`язань за договором не виконав, товар не поставив.

Направлена позивачем на адресу відповідача вимога від 04.10.2022 вих. №2-0410 про повернення перерахованого авансового платежу, мотивована непоставкою товару, залишена відповідачем без реагування (а.с.17-18).

На день звернення позивача із позовною заявою до Господарського суду Черкаської області розмір неповернутого відповідачем авансового платежу становить 42000,00 грн.

Станом на день розгляду справи до суду не подано доказів поставки товару чи повернення відповідачем авансового платежу у розмірі 42000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За вказаних обставин суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і повернення позивачу внесеної ним попередньої оплати за товар у розмірі 42000,00 грн.

Разом з тим, за прострочення виконання зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 31,07 грн - 3% річних за період з 12.10.2022 до 20.10.2022.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних втрат можливе за весь час прострочення, до моменту фактичного виконання зобов`язання.

При цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Так, дослідивши матеріали справи, врахувавши встановлений сторонами у договорі та специфікації до нього строк на поставку відповідачем товару, перевіривши за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" надані позивачем до позовної заяви розрахунки нарахування 3% річних, суд встановив, що

розрахунок 3% річних на суму 31,07 грн є арифметично вірним, а тому суд задовольняє позов у цій частині;

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду та позивачеві по суті спору чи доказів про проведення розрахунку з позивачем.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов`язання у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано; доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення заборгованості не надано.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст. 15-16 ЦК України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 42000,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу від 10.06.2022 (внесеної 100% попередньої оплати за непоставлений товар), 31,07 грн - 3% річних за період з 12.10.2022 до 20.10.2022.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2481,00 грн судового збору.

Позивачем заявлено про необхідність стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем не надано доказів укладання договору про надання правової допомоги та понесених додаткових судових витрат.

З огляду на викладене, а також враховуючи: заявлену позивачем ціну позову, відсутність переліку, обсягу та змісту наданих адвокатом послуг; відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; а також те, що спір виник саме внаслідок неправильних дій відповідача, суд дійшов висновку не розглядати заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

1.1. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Род Босс" (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська,80, кв.55; код ЄДРПОУ 41619752; номер рахунку в банку невідомий)

на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грано Трейд" (01001, м.Київ, вул.Пушкінська,5, оф.8; код ЄДРПОУ 34479154; номер рахунку в банку невідомий)

42000,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу від 10.06.2022 №0222/22-1, 31,07 грн - 3% річних, 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 14.12.2022.

Суддя Г.М.Скиба