Рішення

від 23.10.2007 по справі 44/331-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/331-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2007 р.                                                            Справа № 44/331-07

вх. № 9013/4-44

Суддя господарського суду Дюкарєва С.В. 

при секретарі судового засідання Аврамова Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Головне управління МВС України у Харьківській обл. м. Х-в  

до  ПП "Атлант - А", м. Х-в  

про звільнення приміщення та стягнення 7736,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 255,1кв.м. та прилеглу до нього територію по вул. Шевченка, 229 у м. Харкові, зобов'язати відповідача здійснити знесення самовільно побудованих чотирьох гаражних боксів за свій рахунок, стягнути з відповідача за незаконне використання приміщення 7736,85грн. з розрахунку орендної плати за період з 02.08.2006р. по 01.06.2007р. (з урахуванням індексу інфляції), а також покласти на відповідача судові витрати.

Позивач 19.09.2007р. уточнив позовні вимоги, просить суд задовольнити позов та ухвалити рішення про знесення самочинно побудованих гаражних боксів за рахунок відповідача, а також стягнути з відповідача судові витрати. Крім того, в уточненій позовній заяві позивач просить суд повернути зайве сплачене державне мито у розмірі 77,37грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2007р. уточнену позовну заяву прийнято судом до розгляду.

Відповідач надав відзив на уточнену позовну заяву, в якому проти позову заперечує. в обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що спірні гаражні бокси було побудовано ним до укладання договору оренди № 7/03 в межах реалізації договору про сумісну діяльність від 04.09.1997р.

У судовому засіданні 11.10.2007р. оголошено перерву до 23.10.2007р.                о 9 год.40 хвилин для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, наступне.

Між позивачем та відповідачем 01.08.2003р. укладено договір оренди № 7/03 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

У відповідності до умов цього договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове  платне користування нежитлове приміщення площею 255,1кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 229, що знаходиться на балансі Управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області.

Згідно п. 10.1 договору його укладено  на термін з 01.08.2003р. по 01.08.2006р.

На даний час договір оренди № 7/03 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 01.08.2003р. припинив свою дію.

Як вбачається з п. 6.3 договору оренди внесення змін до складу орендованого майна, проведення його реконструкції, технічного переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості, можливе з дозволу орендодавця – позивача.

Як стверджує позивач, відповідачем в порушення вимог п. 6.3 договору самовільно побудовано чотири гаражні бокси, що позбавляє позивача права належним чином оформити право користування земельною ділянкою, на якій розташовані гаражні бокси.

З огляду на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 376 Цивільного кодексу України, згідно якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм.

Частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Також позивач стверджує, що належним користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 229, є саме він.

У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право   власності  та  право  постійного  користування  на земельну  ділянку  виникає  після  одержання  її   власником   або користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, за позивачем належним чином не оформлене право користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 229, на якій відповідачем самовільно побудовано гаражні бокси, а тому позивач не є користувачем земельної ділянки у розумінні ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України.

У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до  розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські,  селищні,  міські ради,  а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

На території м. Харкова такі повноваження надані Харківській міській раді.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Таким чином , виключно Харківською міською радою , як повноважним на це органом, може бути подано позов до суду про  знесення самочинно побудованих гаражних боксів за рахунок відповідача .

З урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку про те, що  позовні вимоги про необгрунтовані, не підтверджені матеріалами справи, а тому суд не знаходить правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на позивача.

Щодо вимоги позивача про повернення йому державного мита у розмірі 77,37грн., оскільки, уточнивши позовні вимоги, позивач вже не висуває вимог майнового характеру, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Уточнивши позовні вимоги, позивач фактично відмовився від позовної вимоги про стягнення з відповідача 7736,85грн., чинне законодавство не передбачає можливості повернення державного мита в разі відмови позивача від частини позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                            Дюкарєва С.В.