Вирок

від 02.12.2022 по справі 756/9390/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9390/22

Номер провадження № 1-кп/756/1372/22

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2022 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 28.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001863, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працевлаштований, освіта середня, без зареєстрованого місця проживання, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.12.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді 80 годин громадських годин,

за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. 28.08.2022, приблизно о 19:00 год., у ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 23, у приміщенні магазину «Фоззі», виник умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах дії воєнного стану.

Реалізуючи вказаний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_5 , того ж дня, близько 19:15 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Фоззі», впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, скориставшись неуважністю працівників магазину, задля власного матеріального збагачення, шляхом вільного доступу взяв з полиць та холодильника товар належний ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» загальною вартістю 1815 грн. 89 коп. без урахування ПДВ, а саме: напій енергетичний Revo слабоалкогольний, у кількості 2 шт., артикул: 352390, загальною вартістю 67 грн. 34 коп. без урахування ПДВ; ковбаса Алан Ностальгія с/в в/г, у кількості 4 шт., артикул: 683188, загальною вартістю 596 грн. 68 коп. без урахування ПДВ; кепка coffee Cool feeling чорний 4221.3, у кількості 1 шт., артикул: 818243, вартістю 207 грн. 50 коп. без урахування ПДВ; свинячий ошийок без кістки, вагою 4 кг. 996 г., артикул: 32694, вартістю 807 грн. 70 коп. без урахування ПДВ; горілка Nemiroff Особлива штоф, у кількості 1 шт., артикул: 36752, вартістю 136 грн. 67 коп. без урахування ПДВ.

У подальшому, ОСОБА_5 підійшов до роздягальні, розташованої у приміщенні магазину, де поклав вказаний товар до рюкзака, який на той момент був при ньому. Після чого, останній пройшов повз лінію кас та не оплативши товар направився до виходу. Однак, ОСОБА_5 , умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна в умовах дії воєнного стану до кінця не довів, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками магазину «Фоззі»..

Унаслідок учинення злочину, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_5 міг спричинити ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (ЄДРПОУ №32294905) майнову шкоду на загальну суму 1815 гривень 89 коп. без урахування ПДВ.

1.2. Отже, ОСОБА_5 учинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах дії воєнного стану, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.

2.1.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що після початку збройної агресії рф втратив роботу, окрім цього за певних обставин залишився і без житла. Усе це, ураховуючи ситуацію, відсутність грошей, неможливість знайти роботу та гроші на власні потреби, спонукали його здійснити крадіжку в магазині. Так він зайшов в магазин «Фоззі», де узяв вказаний в обвинувальному акті товар з полиць та холодильника, перебуваючи в роздягальні поклав товар у рюкзак, який мав при собі та намагався покинути магазин, але був зупинений працівниками магазину. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.

2.1.2. Представник потерпілого в судові засідання не з`являвся, причини не явки не повідомляв. Між тим надав заяву про розгляду судового провадження за його відсутності. У зв`язку з чим судом було ухвалено рішення проводити розгляд справи, за погодженням з учасниками провадження, у відсутність представника потерпілого. Проти вказаного рішення учасники провадження не заперечували.

2.1.3.Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_5 винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, призначив покарання з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України, а саме приєднати частку невідбутого покарання за попереднім вироком Оболонського районного суду міста Києва від 01.12.2021 у виді громадських робіт на строк 80 годин, на підставі 72 КК України, де один день позбавлення волі відповідають 8 годин громадських робіт, остаточно призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років та 10 днів. Крім того, ураховуючи особу обвинуваченого, прокурор просить також застосувати до обвинуваченого запобіжний захід в вигляді тримання під вартою до набуття вироком законної сили.

2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

2.2.1 У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювались.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

2.2.2. Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

3.2. При цьому судом не було встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України. Тим більше, сторона обвинувачення і не посилалась на наявність будь-яких обставин, що обтяжують покарання.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1. Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні, однак наявні підстави для призначення покарання в порядку ч. 3 ст. 68 КК України.

4.2. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

4.3. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких відповідно до ст. 12 КК України, його вид, суспільна небезпечність, стан суспільства та держави воєнний стан внаслідок нападу росії за підтримки білорусі. Наслідки вчинення злочину, що шкода фактично відшкодована шляхом повернення майна, а також його вид яким є зокрема і продукти харчування. Між тим, обвинувачений раніше був засудженим за злочини проти власності, учинив новий злочин не відбувши покарання за попереднім вироком, у вигляді 80 годин громадських робіт. Має освіту, але не працює, немає постійного місця проживання та реєстрації.

4.4. При дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто при призначенні покарання у виді позбавлення волі. Приймаючи таке рішення, суд бере до уваги обставину, що пом`якшує покарання, а також те, що ОСОБА_5 за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 01.12.2021 вже було засуджено, тобто останній учинив новий злочин не відбувши покарання у виді громадських робіт, що виключає застосування положень статей 75, 76 КК України при призначення покарання.

4.5. Вивченням особистості обвинуваченого, з урахуванням загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особистість обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто при призначенні покарання, у виді позбавлення строком на 5 років.

4.6. Однак, слід урахувати, що, як вже було наведено, ОСОБА_5 раніше був засуджений вироком Оболонського районного суду міста Києва від 01.12.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт, та учинив новий злочин не відбувши покарання за попереднім вироком. У зв`язку з чим ОСОБА_5 слід призначити покарання за ст. 71 КК України за сукупністю вироків, зокрема до покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України слід приєднати невідбуте покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 01.12.2021 у виді 80 годин громадських робіт, виходячи з вимог пункт «г» ч. 1 ст. 72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідають 8 годин громадських робіт, тож остаточно слід призначити ОСОБА_5 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 10 (десять) днів.

4.7. Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду».

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення волі хоча і є винятковим, але застосовується щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1 У даному кримінальному провадженні до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте обвинувачений на судове засідання, яке було призначено о 12:00 год. 26.10.2022 не з`явився, у зв`язку з чим у ОСОБА_5 заходи забезпечення кримінального провадження наразі відсутні, бо через його не явку не були продовджені судом. При цьому, ураховуючи те, що суд дійшовши висновку про визнання ОСОБА_6 винуватим, суд вважає необхідним застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набуття вироком законної сили. Оскільки як наведено, ОСОБА_5 не лише неналежним чином виконував обов`язки з`являтись за першою вимогою до суду, також не відбув покарання за попереднім вироком, а наразі обвинувальний акт щодо учинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України скеровано до Солом`янського районного суду міста Києва. Наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати наявними ризики, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які достатніми для обрання вказаного запобіжного заходу.

5.2. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України 28.08.2022, а звільнено 31.08.2022 після застосування запобіжного заходу в виді домашнього арешту. А тому слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 , починаючи з 28.08.2022 до 31.08.2022, у порядку передбаченому ст. 72 КК України. Крім того, оскільки судом прийнято рішення про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, у порядку ст. 72 КК України підлягає зарахуванню також в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення з моменту його обрання 02.12.2022, і до набрання вироком законної сили.

5.3. Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. Процесуальні витрати в провадженні відсутні. Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України (напій енергетичний Revo слабоалкогольний, у кількості 2 шт., артикул: 352390; ковбаса Алан Ностальгія с/в в/г, у кількості 4 шт., артикул: 683188, кепка coffee Cool feeling чорний 4221.3, у кількості 1 шт., артикул: 818243; свинячий ошийок без кістки, вагою 4 кг. 996 г., артикул: 32694; горілка Nemiroff Особлива штоф, у кількості 1 шт., артикул: 36752), які передано на відповідальне зберігання магазину «Фозі» ТОВ «Експансія», слід залишити у володінні останнього.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, невідбуте ОСОБА_5 покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 01.12.2021 у виді 80 годин громадських робіт, виходячи з вимог пункту «г» ч. 1 ст. 72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідають 8 годин громадських робіт, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 10 (десять) днів.

Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, узявши останнього під варту в залі суду негайно. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до набуття вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 починаючи з 28.08.2022 до 31.08.2022, а також з 02.12.2022 до дня набрання цим вироком законної сили, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази по справі: напій енергетичний Revo слабоалкогольний, у кількості 2 шт., артикул: 352390; ковбаса Алан Ностальгія с/в в/г, у кількості 4 шт., артикул: 683188, кепка coffee Cool feeling чорний 4221.3, у кількості 1 шт., артикул: 818243; свинячий ошийок без кістки, вагою 4 кг. 996 г., артикул: 32694; горілка Nemiroff Особлива штоф, у кількості 1 шт., артикул: 36752, які передані на відповідальне зберігання магазину «Фозі» ТОВ «Експансія», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 23, залишити у володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8