Рішення

від 16.12.2022 по справі 240/5521/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2022 року м. Житомир

справа № 240/5521/22

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутрейд" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрутрейд" звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації податкової накладної №3 від 24 листопада 2021 року на суму 2487234, 20 грн, в тому числі ПДВ 305449,81 грн, податкової накладної №1 від 02 грудня 2021 року на суму 8500,00 грн, в тому числі ПДВ 1416,67 грн, направлених ТОВ «Фрутрейд»;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну накладеної №3 від 24 листопада 2021 року на суму 2487234,20 грн в тому числі ПДВ 305449,81 грн, №1 від 02 грудня 2021 року на суму 8500,00 грн в тому числі ПДВ 1416,67 грн датами їх направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРУТРЕЙД».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ "Фрутрейд" за результатами здійснення господарської операції з ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» та з ТОВ "Українська ягода" складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкові накладні, які підписані електронним цифровим підписом директором ТОВ "Фрутрейд" Рильським Є.К. За наслідками перевірок податкових накладних №3 від 24.11.2021 та №1 від 02.12.2021, автоматизованою системою сформовано квитанції від 16.12.2021 та від 14.12.2021, в яких зазначено: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (НОМЕР_1 Євген Рильський ).

Позивач зазначає, що саме у період подання електронних податкових накладних відбулася заміна керівника підприємства. Проте, право підпису нового керівника засвідчено у встановленому законом порядку в усіх реєстраційних базах.

Вказує, що неможливість провести реєстрацію податкових накладних полягає не в порушенні позивачем норм податкового законодавства, а є виключно наслідком помилкової роботи ЄРПН, який не враховує можливість зміни відповідальних осіб, що проводиться в межах строків реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженими особами відповідача 02.05.2022.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрутрейд" (код ЄДРПОУ 39164807) (далі - ТОВ "Фрутрейд"), зареєстроване як юридична особа 07.04.2014 за адресою: вул.Незалежності, буд.43, с.Маркуші, Бердичівський район, Житомирська область, основний вид економічної діяльності за код КВЕД:01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 53).

Згідно з протоколом №10/12 загальних зборів Учасників ТОВ «Фрутрейд», 10 грудня 2021 року відбулися загальні збори учасників Товариства на яких прийнято рішення про звільнення з посади директора ТОВ «Фрутрейд» ОСОБА_2 з 10 грудня 2021 року та про обрання директором Рильського Євгена Казимировича з 10 грудня 2021 року (а.с. 54, 55).

Відповідно до наказу №10/12-2к від 10.12.2021 Рильський Євген Казимирович приступив до виконання обов"язків директора ТОВ «Фрутрейд» з 10.12.2021 (а.с. 56).

За результатами здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» та з ТОВ "Українська ягода" позивачем складено податкові накладні:

- №3 від 24.11.2021 у зв`язку із продажем ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» кукурудзи у кількості 363,1 т на загальну суму 2487234,20 грн, у т.ч. ПДВ 305449,81 грн (а.с. 34);

- №1 від 02.12.2021 у зв`язку із наданням ТОВ "Українська ягода" в оренду с/г техніки з екіпажем у кількості 10 га на загальну суму 8500,00 грн, у т.ч. ПДВ 1416,67 грн (а.с. 46).

Вказані податкові накладні складені та направлені на реєстрацію в ЄРПН за електронним цифровим підписом директора Євгена Рильського (ідн. номер НОМЕР_1 ) (а.с. 34, 35, 46, 47).

Відповідно до отриманих квитанцій №1 від 16.12.2021 та №1 від 14.12.2021 позивачу повідомлено про те, що документ не прийнято. Зазначено виявлені помилки/зауваження: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (НОМЕР_1 Євген Рильський ). Зареєстровані підписи особи: зокрема - директор з 13.12.2021 по 15.12.2021, - директор з 14.12.2021 по 13.12.2023 (а.с. 35, 47).

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації вказаних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, події прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Таким чином, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, за якою податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано до ДПС з метою її реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податкового кодексу України.

Платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій, визначених п.п. «а» - «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 Податкового кодексу України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 і 201 Податкового кодексу України покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема 50% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Отже, як податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної. При цьому, слід враховувати, що розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Крім того, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Оскільки, позивач згідно з Податковим кодексом України має право подавати податкові накладні протягом певного визначеного законом часу, то відповідно датою настання події є саме подання податкових накладних до електронної системи, а не дата їх складання.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації наданих позивачем податкових накладних зазначено порушення вимог статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Матеріали справи свідчать, що зазначені податкові накладні №3 від 24.11.2021 та №1 від 02.12.2021 складені у час, коли директором ТОВ "Фрутрейд" був Євген Рильський .

Вказані обставини підтверджуються Протоколом №10/12 Загальних зборів Учасників ТОВ "Фрутрейд" від 10 грудня 2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Пашинським О.М., та зареєстрованого в реєстрі за №2216, 2217 та 2218 (а.с. 54-55).

При цьому відповідно до змісту вказаного протоколу вирішено, звільнити ОСОБА_2 з посади директора ТОВ "Фрутрейд" за власним бажанням та призначити директором ТОВ "Фрутрейд" Рильського Євгена Казимировича з 10 грудня 2021 року (а.с. 55-54).

Позивачем 13.12.2021 здійснено держану реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: внесено відомості про директора ТОВ "Фрутрейд" Рильського Євгена Казимировича , який приступив до виконання своїх обов`язків 10 грудня 2021 року (а.с 53).

Відповідно до наказу №10/12-2к від 10.12.2021 Рильський Євген Казимирович приступив до виконання обов"язків директора ТОВ «Фрутрейд» з 10.12.2021 (а.с. 56).

Відповідачем не заперечується, що на час подання (14.12.2021 та 15.12.2021) податкових накладних №1 від 02.12.2021 та №3 від 24.11.2021 директором ТОВ «Фрудрейд» Рильським Євгеном Казимировичем використано чинний кваліфікований електронний підпис, що у свою чергу підтверджується відповідними записами у квитанції (а.с. 35, 47).

Отже, платником податків були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, фактично позиція відповідача полягає у тому, що новий керівник не може підписати такий документ, оскільки діє в рамках іншого договору (договорів про електронний документообіг), дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документа (податкових накладних), та жодним чином не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, фактично позиція відповідача полягає у тому, що створити та подати електронний документ (податкову накладну) має право лише той керівник платника податку, за участі якого відбувалась господарська операція.

Однак суд не може погодитись з вказаними доводами зважаючи на те, що Податковий кодекс України відрізняє подію виникнення обов`язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень ст.187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну - протягом часу, зазначеного в абз.14-18 п.201.10 ст.201 ПК України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку так і в особі, яка є керівником платника податку. При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТОВ «Фрутрейд» щодо визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації податкової накладної №3 від 24.11.2021 та №1 від 02.12.2021 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог в частині про зобов`язання Державної податкової служби України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 24 листопада 2021 року та №1 від 02 грудня 2021 року датами їх направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрутрейд», суд зазначає наступне.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Вказаним Порядком визначено критерії за якими контролюючий орган повинен перевірити подані для реєстрації податкової накладної.

У спірному випадку контролюючий орган взагалі не здійснював перевірку податкових накладних на відповідність усім визначеним критеріям, оскільки ним було відмовлено у прийнятті до реєстрації податкових накладних, а не відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН.

Таким чином, оскільки фактично податковим органом не було прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, то зобов`язання відповідача зареєструвати вказані податкові накладні є передчасним, так як повноваженнями щодо вирішення питання про реєстрацію ПН в ЄРПН, у відповідності до положень податкового законодавства, наділені саме податкові органи, а вже їх рішення щодо вказаного питання, можуть бути предметом судового контролю за наслідками оцінки яких суд може вирішити питання про зобов`язання відповідача вчинити дії, які узгоджуються з повноваженнями податкових органів.

Отже, такий спосіб захисту права як зобов`язання відповідача зареєструвати ПН в ЄРПН не може бути застосований у спірних відносинах, які фактично виникли з приводу відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних, а не у відмові в реєстрації ПН в ЄРПН.

В той же час, оскільки встановлені обставини справи свідчать про протиправність дій відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних, то суд вважає, що належним способом захисту права позивача у спірних відносинах є зобов`язання відповідача прийняти податкові накладні для вирішення питання про їх реєстрацію в ЄРПН, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною четвертою ст.134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем ("Клієнт") і адвокатом Сірою Аліною Василівною ("Адвокат") укладено Договір про надання правової допомоги №8 від 23.02.2022, відповідно до якого сторони обумовили, що "Адвокат" приймає на себе зобов"язання надати необхідну правову допомогу щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних №3 від 24 листопада 2021 року та №1 від 02 грудня 2021 року (а.с.75-78).

Згідно з платіжним дорученням №1108 від 23.02.2022, ТОВ "Фрутрейд" сплачено Сірій А.В. гонорар по договору №8 про надання правової допомоги від 23.02.2022 у розмірі 15000,00 грн (а.с. 79).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги адвокатом від 23.02.2022; платіжне доручення №1108 від 23.02.2022; ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Отже, матеріали справи свідчать, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, за супроводження судової справи, в сумі розміром 15000 грн.

Суд акцентує увагу на тому, що при вирішенні витання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Окрім того, відповідно до статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до незначної складності.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 23.04.2019 по справі №826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Беручи до уваги розгляд справи у письмовому провадження та враховуючи розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки складення написання позову, не вимагало великих зусиль адвоката, окрім того, додаткових письмових пояснень, заперечень та інших заява у справі адвокатом до суду не подавалось.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (15000,00 грн) є надмірним.

На думку суду, аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складення позовної заяви. Саме тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою і п`ятою статті 134 та частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу які підлягають стягненню з відповідача до 3000,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутрейд» (вул.Незалежності, 43, Маркуші, Бердичівський район, Житомирська область, 13373, код ЄДРПОУ 39164807) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних №3 від 24 листопада 2021 року та №1 від 02 грудня 2021 року направлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрутрейд».

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутрейд» №3 від 24 листопада 2021 року та №1 від 02 грудня 2021 року для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутрейд» судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 (нуль) коп та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 16 грудня 2022 року.

Суддя А.В. Горовенко