Рішення

від 15.12.2022 по справі 420/10954/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10954/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Приватного підприємства «Діамант» (код ЄДРПОУ: 31374057; адреса: 2-й пров. Богдана Хмельницького, буд. 4А, с. Великий Дальник, Біляївський район, Одеська область, 67668) до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (адреса: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014), Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845; адреса: вул. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Діамант» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 22.07.2022 року № 331797 про застосування до Приватного підприємства «Діамант» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.;

- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39876845) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Діамант» (код ЄДРПОУ 31374057) судові витрати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.08.2022 року, адміністративна справа № 420/10954/22 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву п`ять днів з дня отримання відзиву, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив п`ять днів з отримання відповіді на відзив.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області прийнята спірна постанова від 22.07.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу № 331797 на підставі акту від 07.07.2022 року № 329920. Позивач вказує, що спірною постановою до ПП «Діамант» застосовано адміністративно-господарський штраф за допущене порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за здійснення перевезення пасажирів 07.07.2022 року на автомобільному транспорті за відсутності відповідних документів: індивідуальної контрольної книжки водія по режиму праці та відпочинку за 07.07.2022 року та квитково-касового листа за 07.07.2022 року. Разом з цим, позивач зазначає, що рейдова перевірка, за результатами якої було складено акт № 329920, який став підставою для прийняття спірної постанови, була проведена 07.07.2022 року о 05:15 год. за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, позивач звертає увагу на те, що ПП «Діамант» надано дозвіл на проведення маршрутних перевезень за маршрутним номером 72А (Великий Дальник (четвертий квартал) - Одеса АС «AB «Привоз» (ч/з Радісне) у період з 17.02.2020 року по 16.02.2025 року та розклад маршруту розпочинається з 06:00 год. ранку. Позивач вказує, що зміна водія ОСОБА_1 07.07.2022 року розпочалась о 06:00 год. Таким чином, позивач вважає, що висновки контролюючого органу, що у водія ОСОБА_1 була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія по режиму праці та відпочинку за 07.07.2022 року є передчасними, оскільки норми діючого законодавства чітко передбачають необхідність наявності індивідуальної контрольної книжки водія по режиму праці та відпочинку саме під час робочої зміни зі збереженням останньої ще протягом 28 днів. Позивач наголошує, що ОСОБА_1 ще не здійснював пасажирські перевезення 07.07.2022 року о 05.15 год. та зміна водія за 07.07.2022 року ще не настала, ОСОБА_1 о 05.15 год. 07.07.2022 року лише прямував на свою зміну (яка розпочинається 07.07.2022 року о 06:00 год.) до відправної точки маршруту 72А, де і мав змогу заповнити індивідуальну контрольну книжку до початку руху за маршрутом 72А, що, в свою чергу і було зроблено. Позивач зазначає, що місце перевірки - АДРЕСА_1 , проте, маршрут 72А бере свій початок з адреси: АДРЕСА_2 . На думку позивача, спірна рейдова перевірка була проведена о 05:15 год. не під час пасажирських перевезень та не за маршрутом 72А, а напередодні, передчасно, а індивідуальна контрольна книжка водія має бути наявною саме на маршруті та під час зміни водія, який особисто її заповнив перед початком руху за цим маршрутом. Позивач вказує, що посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області не звернули уваги, що зміна водія ОСОБА_1 ще не настала та останній лише прямував на відправну точку маршруту, де і мав заповнити індивідуальну контрольну книжку водія за 07.07.2022 року, а саме до початку руху за маршрутом 72А. Аналогічні обставини вбачаються і з квитково-касовим листом за 07.07.2022 року, який не було надано контролюючому органу о 05:15 ранку 07.07.2022 року, оскільки водій ще не вийшов на зміну, яка розпочинається о 06:00 та ще не отримав його. Окрім цього, позивач зазначив, що наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 року № 279, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.2000 року за № 369/4590, затверджено Інструкцію про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, додатком № 13 до якої затверджено форму квитково-касового листа, однак, згідно із наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25 травня 2006 року № 503 наказ № 279 втратив чинність. Таким чином, позивач вказує, що на час проведення відповідачем перевірки та прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу на позивача, на законодавчому рівні не існувало визначеної форми квитково-касового листа та порядку його ведення, хоча квитково-касовий лист є обов`язковим документом для здійснення регулярних пасажирських перевезень згідно із статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Оскільки відсутнє на законодавчому рівні затвердження форми квитково-касового листа та порядку його ведення, позивач вважає, що положення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині зобов`язання водія мати квитково-касовий лист суперечать загальним принципам правової визначеності та відсутні підстави для застосовування до позивача адміністративно- господарського штрафу з приводу відсутності у водія автобусу заповненого квитково-касового листа з огляду на те, що форма та порядок ведення зазначеного документу не передбачені чинним законодавством. Таким чином, на думку позивача, контролюючим органом допущено процедурні та процесуальні порушення, не взято до уваги передчасність своїх висновків та встановлено порушення в подіях, які ще не настали, у зв`язку з чим, спірна постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 22.07.2022 року № 331797 підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти позову, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) у відзиві на позовну заяву зазначила, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте, вказано про необхідність наявності, в тому числі, інших документів, передбачених законодавством. Відповідач вказує, що необхідність ведення індивідуальної контрольної книжки водія передбачено Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340. Разом з цим, відповідач зазначає, що під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт встановлено здійснення перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки індивідуальної контрольної книжки водія по режиму праці та відпочинку за 07.07.2022 року. Відповідач вважає, що доводи позивача про наявність індивідуальної контрольної книжки водія не підтверджуються, оскільки в матеріалах справи міститься фотокопія індивідуальної контрольної книжки ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 . Також відповідач наголошує, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення. Щодо квитково-касового листа відповідач зазначив, що статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що у водія має бути наявний квитково-касовий лист, однак, під час проведення перевірки було встановлено саме його відсутність, а не оформлення неналежним чином. Крім того, оскільки позивач зазначає, що водій прямував на відправну точку рейсу, отже, з огляду на те, що транспортний засіб покинув місце стоянки на підприємстві, на думку відповідача, перевізник мав забезпечити водія відповідною документацію. Враховуючи викладені обставини, відповідач вважає, що доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

06.09.2022 року представником позивача до суду надана відповідь на відзив, в якій останній наводить аналогічні доводи, що і в позовній заяві. Представник позивача повторно зазначає, що спірна рейдова перевірка була проведена о 05:15 год. не під час пасажирських перевезень та не за маршрутом 72А, а напередодні, передчасно, а індивідуальна контрольна книжка водія має бути наявною саме на маршруті та під час зміни водія, який особисто її заповнив перед початком руху за цим маршрутом. Також представник позивача вказує, що відсутні підстави для застосовування до позивача адміністративно- господарського штрафу з приводу відсутності у водія автобусу заповненого квитково-касового листа, оскільки форма та порядок ведення зазначеного документу не передбачені чинним законодавством. Окрім цього, представник позивача послався на те, що квитково-касовий лист не підлягає перевірці ДСБТ.

Розглянувши наявні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

07.07.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом автобус, марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПП «Діамант» (перевізник), під керуванням водія ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 329920.

Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) встановлено, що у водія відсутні індивідуальна контрольна книжка водія по режиму праці та відпочинку за 07.07.2022 року та квитково-касовий лист за 07.07.2022 року.

В акті перевірки у розділі пояснення про причини порушень водієм вказано про те, що індивідуальну контрольну книжку він забув в іншій машині.

ПП «Діамант» подані заперечення на акт перевірки, в яких, зокрема, зазначено, що автобус виїжджав з автостоянки підприємства, не знаходився на своєму маршруті та не здійснював пасажирські перевезення. Окрім цього, у запереченнях вказано, що водій мав нову індивідуальну контрольну книжку за 3 кв., однак, забув її показати інспектору.

До вказаних заперечень ПП «Діамант» надані до Укртрансбезпеки копії першої сторінки індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 та заповненої сторінки за липень 2022 року за період з 01.07.2022 року по 16.07.2022 року, згідно якої, водій на автобусі, марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , 07.07.2022 року почав зміну о 5 год. 00 хв.

На підставі акту від 07.07.2022 року № 329920, 22.07.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 331797, якою на ПП «Діамант» накладено адміністративно-господарські санкції у розмірі 17000 гривень за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме абз. 3 ч. 1 ст. 60 перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 цього Закону (індивідуальної контрольної книжки водія по режиму праці та відпочинку за 07.07.2022 року та квитково-касового листа за 07.07.2022 року).

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-III, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, частинами 1, 2 статті 39 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Крім того, відповідно до вимог ст. 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Пунктами 6.1-6.8 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106) (далі Положення № 340, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

У разі підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення норми тривалості робочого часу, що встановлена законодавством для водіїв ТЗ, на кількість робочих днів за календарем п`ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з урахуванням її скорочення напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі статтею 106 Кодексу законів про працю України.

Робочий час водіїв, які працюють щоденно в певні години, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, обліковується щоденно.

Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах).

Згідно обставин даної справи, Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) проведено рейдову перевірку щодо транспортного засобу, який здійснює регулярні пасажирські перевезення, - автобус, марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , перевізник ПП «Діамант», під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) встановлено, що у водія відсутні індивідуальна контрольна книжка водія по режиму праці та відпочинку за 07.07.2022 року та квитково-касовий лист за 07.07.2022 року.

Обставини щодо відсутності у водія на момент перевірки індивідуальної контрольної книжки водія по режиму праці та відпочинку за 07.07.2022 року та квитково-касового листа за 07.07.2022 року визнаються позивачем та не оспорюються.

Разом з цим, позивач вважає, що у спірному випадку відсутні підстави для накладення адміністративно-господарських санкцій, оскільки рейдова перевірка була проведена о 05:15 год. ранку 07.07.2022 року до початку руху за маршрутом та водій ще не вийшов на зміну, яка розпочинається о 06:00 год., не отримав квитково-касовий лист за 07.07.2022 року та не заповнив індивідуальну контрольну книжку водія за 07.07.2022 року.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до суду надано графік змінності водіїв колісних транспортних засобів за липень 2022 року перевізника ПП «Діамант», витяг з графіку роботи водіїв автотранспортних засобів категорії «Д» ПП «Діамант» на липень 2022 року щодо водія ОСОБА_1 , квитково-касовий лист за 07.07.2022 року, копії сторінок індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 за період з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року.

Однак, суд критично оцінює вказані доводи, докази позивача, з огляду на таке.

Так, суд звертає увагу на те, що під час проведення оскаржуваної перевірки водій не оспорював, що здійснював перевезення пасажирів за маршрутом, не зазначав про те, що не розпочав зміну за графіком змінності водіїв, на який позивач посилається в суді, перевіряючим не надавав для огляду цей графік.

При цьому, водій в акті перевірки пояснив відсутність індивідуальної контрольної книжки тими обставинами, що він її забув в іншій машині.

Також суд наголошує, що ПП «Діамант» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) були подані заперечення на акт перевірки, до яких додані копії першої сторінки індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 та заповненої сторінки за липень 2022 року з 01.07.2022 року по 16.07.2022 року, згідно якої, водій на автобусі, марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , 07.07.2022 року почав зміну о 5 год. 00 хв., тобто, до проведення рейдової перевірки, яка була розпочата о 5 год. 15 хв.

Надані ПП «Діамант» посадовим особам Укртрансбезпеки копії першої сторінки індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 та заповненої сторінки за липень 2022 року з 01.07.2022 року по 16.07.2022 року, згідно якої, водій на автобусі, марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , 07.07.2022 року почав зміну о 5 год. 00 хв., повністю спростовують доводи позивача, які ним наведені в позовній заяві, про те, що водій у спірному випадку не розпочав рух за маршрутом та мав його розпочати лише о 6 год., а тому, не мав при собі заповнену індивідуальну контрольну книжку водія та квитково-касовий лист.

Таким чином, оскільки на момент перевірки водій автобуса перевізника ПП «Діамант» не мав при собі індивідуальну контрольну книжку водія, в тому числі, не пред`явив графік змінності водіїв, а надані самим позивачем до заперечень на акт перевірки копії сторінок індивідуальної контрольної книжки водія підтверджували, що у спірному випадку водій на автобусі, марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , 07.07.2022 року почав зміну о 5 год. 00 хв., тобто, до проведення рейдової перевірки, яка була розпочата о 5 год. 15 хв., суд вважає, що відповідачем цілком правомірно прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 гривень за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки наведених вище документів.

В свою чергу, надані до позовної заяви копії сторін індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 за період з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року містять інші записи щодо початку зміни 07.07.2022 року.

Так, як вже зазначалось судом, згідно наданих ПП «Діамант» до заперечень на акт перевірки копії першої сторінки індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 та заповненої сторінки за липень 2022 року за період з 01.07.2022 року по 16.07.2022 року, водій на автобусі, марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , 07.07.2022 року почав зміну о 5 год. 00 хв.

При цьому, згідно копії сторінки індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 за липень 2022 року, яка додана до позовної заяви, водій на цьому ж автобусі, марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , 07.07.2022 року почав зміну о 6 год. 00 хв.

Суд звертає увагу на те, що відомості індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 , яка додана до заперечень на акт перевірки, та відомості індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 , яка додана до позовної заяви, щодо записів 07.07.2022 року ідентичні в частині реєстраційного номера автобусу ( НОМЕР_1 ), показників одометра (393934-394053), загального пробігу (119), однак, містять різні дані щодо початку руху за маршрутом та самого маршруту, а саме у книжці, доданій до заперечень на акт перевірки, вказано початок руху о 5 год. 07.07.2022 року за маршрутом № 72, а у книжці, доданій до позовної заяви, вказано початок руху о 6 год. 07.07.2022 року за маршрутом № 72А.

Тобто, за наданими позивачем відомостями індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 , цей водій на одному і тому ж автобусі 07.07.2022 року почав о 5 год. 07.07.2022 року рух за маршрутом № 72 та о 6 год. 07.07.2022 року за маршрутом № 72А.

Наведені розбіжності заповнених індивідуальних контрольних книжок водія ОСОБА_1 викликають сумніви у достовірності наданих позивачем доказів щодо початку руху у спірному випадку за маршрутом о 6 год. 07.07.2022 року.

З огляду на викладене, оскільки під час проведення рейдової перевірки о 05 год. 15 хв. 07.07.2022 року водій ОСОБА_1 керував автобусом марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , який здійснює регулярні пасажирські перевезення (перевізник ПП «Діамант»), та не мав при собі індивідуальну контрольну книжку водія, пояснив, що забув її в іншій машині, не пред`явив графік змінності водіїв та надані ПП «Діамант» до заперечень на акт перевірки копії сторінок індивідуальної контрольної книжки цього водія підтверджують, що у спірному випадку водій на автобусі, марки IVAN, номерний знак НОМЕР_1 , 07.07.2022 року почав зміну та рух за маршрутом о 5 год. 00 хв., суд відхиляє надані позивачем докази, які містять відмінні відомості щодо початку руху у спірному випадку за маршрутом, та приходить до висновку про правомірність оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Що стосується доводів позивача про те, що квитково-касовий лист не підлягає перевірці ДСБТ та наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 року № 279, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.2000 року за № 369/4590, затверджено Інструкцію про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, додатком № 13 до якої затверджено форму квитково-касового листа, однак, згідно із наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25 травня 2006 року № 503 наказ № 279 втратив чинність, суд зазначає наступне.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що відсутність затвердженої форми і змісту квитково-касового листа ставить перевізника у невизначене становище і ускладнює належне виконання вимог Закону № 2344-ІІІ.

Водночас, у статті 39 Закону № 2344-ІІІ існує вимога стосовно того, що водії автобусів регулярних пасажирських перевезень повинні мати при собі і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, квитково-касовий лист.

Суд зазначає, що до позовної заяви позивачем додано квитково-касовий лист за 07.07.2022 року щодо спірного ТЗ ( НОМЕР_1 ).

Тобто, фактично перевірник використовує квитково-касові листи.

Однак, квитково-касовий лист за 07.07.2022 року був відсутній у водія під час перевірки, а так само останнім не було надано індивідуальну контрольну книжку водія, що і стало підставою для накладення штрафу оскаржуваною постановою.

З огляду на викладене та враховуючи, що у водія перевізника під час перевірки не було не лише квитково-касового листа, а і індивідуальної контрольної книжки водія, суд приходить до висновку, що підстави для скасування оскаржуваної постанови про застосування до перевізника адміністративно-господарських санкцій на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ відсутні.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду у даній справі відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 20 грудня 2018 року у справі № 804/8740/16 та від 20 травня 2020 року у справі № 804/5737/16. Верховний Суд у зазначених справах визнав слушними доводи позивачів про те, що відсутність затвердженої форми і змісту квитково-касового листа ставить перевізника у невизначене становище і ускладнює належне виконання вимог Закону № 2344-ІІІ. Водночас, Верховний Суд вказав на те, що у статті 39 Закону № 2344-ІІІ така вимога існує, а якщо зважити на те, що у водіїв перевізника під час перевірок не було ще й інших документів, наявність яких є обов`язковою, то є достатні і переконливі підстави погодитися з висновками судів, що відповідач правомірно застосував до перевізника адміністративно-господарські санкції на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

В свою чергу, висновки Верховного Суду в постанові від 17.07.2018 року у справі № 802/1836/17-а, на які посилається позивач в позовній заяві, не суперечать висновкам суду у даній справі та правовим позиціям ВС у наведених справах, однак, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки виникли за відмінних обставин, ніж у даній справі. Так, Верховний Суд в постанові від 17.07.2018 року у справі № 802/1836/17-а дійшов висновку про відсутність підстав для застосовування до позивача адміністративно-господарського штрафу за відсутність у водія автобусу квитково-касового листа, оскільки форма та порядок ведення зазначеного документу не передбачені чинним законодавством. Проте, у даній справі адміністративно-господарські санкції на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ застосовані до позивача також і у зв`язку з відсутністю індивідуальної контрольної книжки водія, що не спростовано позивачем в ході розгляду справи, а тому, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, що підтверджується висновками Верховного Суду, які викладені у постановах від 20 грудня 2018 року у справі № 804/8740/16 та від 20 травня 2020 року у справі № 804/5737/16.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У відповідності до вимог ст. 139 КАС України суд покладає судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу на позивача, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову (позивач у позовній заяві вказував на гонорар адвоката за договором у сумі 3000грн).

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Діамант» (код ЄДРПОУ: 31374057; адреса: 2-й пров. Богдана Хмельницького, буд. 4А, с. Великий Дальник, Біляївський район, Одеська область, 67668) до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (адреса: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014 ), Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845; адреса: вул. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.