Ухвала

від 16.12.2022 по справі 400/5706/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

16 грудня 2022 р. № 400/5706/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно - експедиційна компанія "ВІТЕРРА", вул.4 Поздовжня, 76, м. Миколаїв, 54028,

до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135,

про:скасування постанови № 336406,ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю транспортно - експедиційна компанія "ВІТЕРРА" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить суд скасувати постанову про застосування адмiнiстративно-господарського штрафу № 336406 вiд l5.09.2022 року.

Одночасно з позовом, товариством з обмеженою відповідальністю транспортно - експедиційною компанією "ВІТЕРРА" до суду подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 336406 від 15.09.2022 року до винесення рішення у даній справі.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилався на протиправність оскаржуваної постанови та тим, що протягом часу розгляду судом адміністративного позову про скасування постанови № 336406 Держана виконавча служба на підставі оскаржуваної постанови може застосувати до товариством з обмеженою відповідальністю транспортно - експедиційною компанією "ВІТЕРРА" заходи примусового виконання рішення.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову та матеріали, додані до неї, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову та додатків наданих до позову, суд не вбачає належних доказів того, що відповідачем звернуто оскаржувану постанову до виконання в примусовому порядку.

Твердження товариством з обмеженою відповідальністю транспортно - експедиційною компанією "ВІТЕРРА" наведене в заяві про забезпечення позову про те, що відповідач може звернутися до виконавчої служби з оскаржуваною постановою, що в результаті може призвести до порушення прав позивача є лише припущеннями. Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодного належного доказу про те, що відповідач звернувся до виконавчої служби з оскаржуваною постановою для її виконання позивачем в примусовому порядку.

Таким чином, суд вважає що позивач звернувся до суду з відповідною заявою передчасно.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності постанови відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю транспортно - експедиційною компанією "ВІТЕРРА", про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Суддя О.М. Мельник