Рішення

від 07.12.2022 по справі 510/1810/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1810/22

Провадження № 2/510/1191/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія довідки старости с.Котловина Ізмаїльського району Одеської області про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія виписки з погосподарської книги №5 виконкому Котловинської сільської ради про належність житлового будинку ОСОБА_3 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 22.10.2022р.; копія державного акту серії ЯА №269668 від 09.02.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 2,98 га, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.10.2022 р.; копія свідоцтва про укладення шлюбу між позивачем та ОСОБА_2 ; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 06.12.2022р.; копія заяви ОСОБА_1 від 05.06.2009р. про прийняття спадщини; копія заяви ОСОБА_2 від 05.06.2009р. про відмову від спадщини; копія витягу зі Спадкового реєстру від 10.06.2009р.; копія витягу зі Спадкового реєстру від 10.06.2009р. (заповіти, спадкові договори не складались); копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 10.06.2009р. (дата заведення спадкової справи - 10.06.2009р.); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 06.12.2022р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є родичем померлої ОСОБА_3 , відповідачка - являється дружиною позивача. За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , - на підставі виписки з погосподарської книги №5 виконкому Котловинської сільської ради про належність житлового будинку;

-земельна ділянка площею 2,98 га, розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА №269668 від 09.02.2005р. на право власності на земельну ділянку.

За життя ОСОБА_3 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом (дата заведення спадкової справи - 10.06.2009р.). Дружина позивача (яка мешкала разом із нині померлою на день її смерті) - ОСОБА_2 05.06.2009р. подала заяву нотаріусу про відмову від прийняття спадщини.

Отже, позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 (як спадкоємець п`ятої черги за законом) юридично, оскільки він своєчасно подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Незважаючи на прийняття спадщини позивачем, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в нього відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідачка у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформив позивач.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані житловий будинок та земельну ділянку, про що 27.10.2022р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачем не було оформлено, він не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів - у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість та землю, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує (відмовилась від спадщини), інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого степеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ст. 1265 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем п`ятої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою.

Як зазначив позивач, після смерті ОСОБА_3 у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові житловий будинок та земельну ділянку. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по подачі ним заяви про прийняття спадщини, його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на житловий будинок, земельну ділянку, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок та земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (КФО-ПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 2,98 га із кадастровим номером 5124181200:01:001:0025, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА №269668 від 09.02.2005р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник