Справа №442/5035/16-ц
Провадження №2/442/18/2022
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Гарасимків Л.І.
при секретарі Петрів В.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Поліщук І.М.
за участю представника відповідачів адвоката Корзнікова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб - Стебницької міської Ради Львівської області, Служби у справах дітей Дрогобицької міської Ради про виділення части в натурі із спільної часткової власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди та із земельної ділянки для його обслуговування,-
в ст ан ов ив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб - Стебницької міської Ради Львівської області, Служби у справах дітей Дрогобицької міської Ради, в якому із врахування заяви про уточнення позовних вимог просить: виділити в натурі йому, відповідно до варіанту №1 Висновку експерта № 1824 від 27.04.2018 року судової будівельно-технічної експертизи приміщення загальною площею 69,9 кв.м, що становить 32,78% в житловому будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами до нього загальною вартістю 346201, 31 грн, що на 2332, 80 грн. перевищує вартість його, ідеальної частки в зазначеному будинку,-13/40, а саме : - підвал під літ. IV площею 22,4 кв.м.; - підвал під літ . V площею 4,7 кв.м;- підвал під літ. VI площею 10,1 кв.м.; - підвал під літ.VIII площею 1,5 кв.м; - кімната під літерою 1-5 площею 16,1 кв.м; - кухня під літерою 1-6 площею 15,1 кв.м, з наступним проведенням переобладнання опалення, електропостачання, газопостачання, водопроводу та водовідведення для їх автономності, а також з наступним проведенням перепланування а саме: влаштувати дверний проріз та облаштувати вхід в будинок у приміщенні під літерою V ; влаштувати дверні прорізи з приміщення під літ.V у приміщення під літ.IV та під літерою VI ; закласти дверний проріз з приміщення під літ. V у приміщення під літ.VII ; закласти дверний проріз з приміщення під літ. VI у приміщення під літ. VII; влаштувати віконний проріз на місці воріт у приміщенні під літ. IV ; у приміщенні під літ. IV влаштувати сходи для виходу у приміщення під літ. 1-6; закласти дверний проріз з приміщення під літ.1-6 у приміщення під літерою 1-1; закласти дверний проріз з приміщення під літ. 1-5 у приміщення під літ. 1-4; влаштувати дверний проріз з приміщення під літ. 1-6 у приміщення під літ.1-5. Інші приміщення загальною площею 122,30 кв.м, що становить 67,22% в житловому будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами до нього загальною вартістю 711855,69 грн. залишити у спільній частковій власності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . У спільному користуванні сторін залишити колодязь під літерою « К» , огорожу 1 та замощення під літерою « 1». Стягнути з нього на користь відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 2332, 80 грн. за відхилення ( зменшення) частки в жилому будинку. Припинити його право спільної часткової власності щодо співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у житловому будинку АДРЕСА_1 . Виділити в натурі йому, відповідно до варіанту, запропонованому у Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи, який би максимально забезпечував законні права та інтереси усіх заінтересованих сторін , частку із земельної ділянки площею 0,1 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами до нього, яка б відповідала його ідеальній частці в даному будинковолодінню, -13/40, з врахуванням її виділу в натурі.
В обгрунтування поданого позову покликається на те, що на підставі договору дарування, посвідченого старшим державним нотаріусом Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори Городничим М.О. 07.05.1988 року (реєстраційний №1-1264), він став власником незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав його матері - ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Стебницької міської ради від 06.06.1985 року за №102.
Згідно акту виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель встановлено в натурі межі земельної ділянки, виділеної ОСОБА_4 для будівництва індивідуального житлового будинку і господарських будівель площею 1011 кв.м. на підставі рішення виконкому Стебницької міської ради №94 від 07.04.1988 року.
Рішенням виконкому Стебницької міської ради №86 від 17.04.1997р. було затверджено Акт закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 , житловою площею 56,0 кв.м., та вирішено оформити і видати йому, ОСОБА_1 , свідоцтво про право особистої власності на зазначений житловий будинок.
Згідно договору дарування, посвідченого 16.08.2002 року державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори Лютик Р.В. (реєстраційний №698), він, подарував своїй дочці - ОСОБА_5 Ѕ ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель. В листопаді 2003 року він був змушений виїхати в Італію де до 2011 року проходив лікування, і в його відсутності Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 31.03.2004р. за позовом його колишньої дружини - ОСОБА_3 було прийнято рішення, яким було визнано частково недійсним Свідоцтва про право власності на жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстрований за ним, ОСОБА_1 , та визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ ідеальну частину зазначеного будинковолодіння. На підставі договору дарування Ѕ ідеальної частини спірного будинку, укладеного 01.06.2002р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як обдарованою, його дочка - ОСОБА_2 стала власником цілого АДРЕСА_1 . В подальшому, заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 23.11.2006р. було повністю задоволено позов ОСОБА_1 та визнано його, таким, що втратив право на користування жилим приміщенням за адресою : АДРЕСА_1 .
Рішенням Стебницької міської ради №96 від 27.12.2006 року було передано у власність ОСОБА_1 всю земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 (Державний акт на право власності за №010944000457 від 29.12.2009р.). Все вищевикладене було вчинено його колишньою дружиною - ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_2 , за час його перебування в Італії, з метою заволодіння житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою для його будівництва та обслуговування.
Дізнавшись про вказані незаконні і необґрунтовані рішення судів, подав заяву про перегляд заочного рішення, а інші рішення оскаржив в апеляційному та касаційному порядку.
Таким чином, він став і є на даний час законним власником 13/40 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 11.05.2012 року. Іншими співвласниками є його дочка ОСОБА_2 - 20/40 ідеальних частин та колишня дружина ОСОБА_3 - 7/40 ідеальних частин, що підтверджується довідкою КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке МЕТІ та ЕО» за №3576 від 01.12.2017 року.
А земельна ділянка площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 з приналежними господарськими будівлями та спорудами (кадастровий номер: 4610670500:01:021:0028) на даний час перебуває у власності Територіальної громади міста Стебника в особі Стебницької міської ради.
Зазначив, що ніколи не створював для відповідачів будь-яких перешкод у користуванні будинком, господарськими будівлями та спорудами і прибудинковою територією, в той час як останні не допускають його як до будинку, так і на прибудинкову територію.
Угоди про поділ чи виділення частки із загального майна з відповідачами досягнути не представляється можливим через їх недоброзичливість та конфліктність. Останні на конструктивні переговори не ідуть. Відтак, щоб захисти свої законні права та інтереси, щоб безперешкодного володіти, користуватись, та розпоряджатись нерухомим майном змушений звернутися до суду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позивача - адвокат Поліщук І.М. уточненні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позові. Просили суд позовні вимоги задоволити повністю.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилися, хоч належним чином були повідомлені про день та час слухання справи.
Представник відповідачів - адвокат Корзніков С.В. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, пославшись на письмові пояснення, долучені до матеріалів справи після проголошення дебатів. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представники третіх осіб: Стебницької міської Ради Львівської області, Служби у справах дітей Дрогобицької міської Ради в судове засідання не з"явилися, хоч належним чином були повідомлені про день та час слухання справи.
Суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін, які не з"явилися, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його адвоката, пояснення представника відповідача- адвоката Корзнікова С.В. з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, до матеріалів справи долучені належні докази , з яких вбачається, що співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі відповідних , належним чином зареєстрованих документів є ОСОБА_1 - частка у власності 13/ 40 , ОСОБА_3 частка у власності 7/40 , ОСОБА_2 частка у власності 20/40.
Вищезазначений житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,1 га. На теперішній час право власності на цю земельну ділянку не зареєстровано. Так як постановою Апеляційного суду Львівської області по цивільній справі № 442/5033/16-ц від 15.05.2018 року право одноособової приватної власності на цю земельну ділянку, яке свого часу було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , скасоване.
Право приватної власності на 13/40 частин житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстроване у встановленому законодавством України порядку за позивачем ОСОБА_1
Між позивачем та відповідачами, як співвласниками цього майна вникають непорозуміння та суперечки з приводу утримання та збереження цього майна і угоди про спосіб виділення в натурі його частки із сумісного часткового володіння не досягнуто.
У зв`язку із чим, 27.04.2018 року за результатами проведення будівельно технічної експертизи, експертом Малетич І.В. складено висновок експерта №1824 згідно якого експертом пропонується два варіанти виділення спвіввласнику ОСОБА_1 13/40 із частки житлового будинку , господарських будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 . В обидвох варіантах необхідно прорвести перепланування.
В силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Так, відповідно до п. 56 Постанови КМУ«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їхобтяжень» від25грудня 2015р.№ 1127 для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду; документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.
Відповідно до ч. 1 ст.356ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За змістом ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності - (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно зі ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо). У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок».
Верховний Суд України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 дійшов такого висновку: «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».
Згідно зі ст.41Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналася в 1997 році відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти дії щодо свого майна будь-які угоди, відповідно за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.4 цієї Інструкції виділ частки в натурі з об`єкта нерухомого майна на окремі самостійні об`єкти здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого виділу в натурі частки з об`єкта з дотриманням чинних будівельних норм.
Суд звертає увагу, що у висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, відповідно до вищевказаної Інструкції, має міститись: а) кому належить об`єкт нерухомого майна; б) на підставі яких правовстановлювальних документів; в) повну технічну характеристику об`єкта нерухомого майна; г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками; ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; д) склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси; е) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об`єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства.
Пунктом 2.3 глави 2 Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.
У судовому засіданні встановлено, що сторони не досягли згоди про спосіб виділення в натурі частки із сумісного часткового володіння.
Однак суд звертає увагу, що згідно 27.04.2018 року за результатами проведення будівельно технічної експертизи, експертом Малетич І.В. складено висновок експерта №1824 згідно якого експертом пропонується два варіанти виділення спвіввласнику ОСОБА_1 13/40 із частки житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 . В обидвох варіантах необхідно прорвести перепланування.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_6 зазначив , що він ніколи не стикався з такими переобладнаннями будинків. І зазначив , що так як необхідно повне розділення всіх комунікацій приєднаних до будинку ( світло , каналізація , газ ) то необхідно звертатися до відповідних постачаючи організацій та долучати висновки цих організацій , згідно з діючими будівельними нормами.
При поділі житлового будинку в натурі ( практика діючого законодавства України) у разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки : технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам , санітарно-епідемологічним вимогам , правилам пожежної безпеки. Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб , зокрема, погодження щодо встановлення відокремленого газо- , водо- та електропостачання.
Але жодного висновку чи дозволу всіх постачальних організацій до матеріалів справи не додано.
Крім того , у тому ж самому судовому засіданні експерт ОСОБА_6 повідомив , що він не бачив у будинку бойлерної у цокольному поверсі. Але будинок має автономне газове обладнання і на цокольному поверсі і на першому поверсі . Воно цільне по всій площі будинку. У експертному висновку жодного слова немає про те , яким чином переобладнати опалення , хто буде мати доступ до бойлерної ( а це вже питання фактично життєвої безпеки всіх осіб , які користуються спірним будинком, тим більше , що у будинку на теперішній час зареєстрована і малолітня дитина), хто буде сплачувати за переобладнання опалення та хто кому яку компенсацію з цього приводу повинен буде відрахувати .
Так як при будь якому втручанні у всі постачальні мережі ( тим більше з чітко не визначеним часом переобладнання чи втручання), всі мешканці не можуть користуватися відповідними послугами, а це є прямим і грубим порушенням їх прав, визначених законодавством .
Такі висновки викладені і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 653/2820/15, провадження, № 61-31125св18, в якій зазначено, що при поділі житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки.
Крім того, згідно з правовими висновками, наведеними в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 630/986/14, провадження № 61-18435св18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 336/2699/16, провадження № 61-32895св18, від 27 січня 2021 року у справі № 361/2430/18, провадження № 61-12338св20, від 24 листопада 2021 року у справі № 243/5056/20, провадження № 61-14037св21, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 697/1782/15, провадження № 61-18711св18, зазначено, що поділ нерухомого майна в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування, зокрема шляхом проведення робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування,можливий лише за наявності документів, що дають право на їх виконання.
Протеу матеріалахсправи, відсутнітехнічні висновкипро можливістьперепланування спірногодомоволодіння забудь-якиміз варіантівподілу.
В подальшому ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.07.2019 року за клопотанням сторони позивача була призначена судово земельно-технічна експертиза , проведення якої доручено було експертам Львівського НДІ судових експертиз.
Вподальшому судотримав висновок експертизи№ 713від 17.06.2021року ,який був виконаний тапідписаний експертом Малетич І.В. У експертному висновку № 713 від 17.06.2021 року також було зазначено лише один варіант виділення земельної ділянки.
Під час допиту експерта ОСОБА_6 у судовому засіданні під запис стосовно надання пояснень по його експертному висновку № 713 від 17.06.2021 року експерт ОСОБА_6 показав суду , що є і інші варіанти розподілу земельної ділянки , але він вказав тільки один. Чому сам він вказав тільки один варіант він не зміг суду пояснити.
Таким чином суд, вважає , що експертний висновок підписаний та складений експертом Малетичем І.В. № 713 від 17.06.2021 року не може бути належним доказом по справі, оскільки в позовних вимогах зазначених у позовній заяві сам позивач зазначає , що всі господарські будівлі та споруди до нього залишити у спільній частковій власності лише відповідачів. А спірний експертний висновок № 713 від 17.062021 року передбачає спільний доступ до всіх господарських будівель та споруд на ділянці і позивача і відповідачів , що протирічить навіть самим позовним вимогам , які зазначено позивачем у позові , який він сам підписував.
Крім того суд зветрає увагу, що вищезазначений житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,1 га. На теперішній час право власності на цю земельну ділянку не зареєстровано, частки не виділено. Так як постановою Апеляційного суду Львівської області по цивільній справі № 442/5033/16-ц від 15.05.2018 року право одноособової приватної власності на цю земельну ділянку, яке свого часу було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , скасоване.
Згідно з частинами першою, другоюстатті 367 ЦК Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно достатті 364 ЦК Україниспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової
або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Статтями379,380 ЦК Українивизначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Таким чином тлумачення положень статей183,358,364,379,380,382 ЦК Українидає суду підстави для висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Таким чином, вивчивши наведені у висновку експерта варіанти поділужитловогобудинку, врахувавши позицію щодо розподілу спільної часткової власності обох сторін, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки в запропонованиих варіантах виділення спвіввласнику ОСОБА_1 13/40 із частки житлового будинку , господарських будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 , згідно висновку експерта № 1824 від 27.04.2018 року, при поділі житлового будинку в натурі кожному співвласнику має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати не лише окремий вхід, а й окрему систему життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінністатті 181 ЦК України.
Керуючисьст.ст. 4, 12, 133, 141, 354ЦПК України, ст.ст.358, 364, 367, 377, 392 ЦК України, ст.сти. 88 , 130 , 158 Земельного Кодексу суд, -
ухвалив :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб - Стебницької міської Ради Львівської області, Служби у справах дітей Дрогобицької міської Ради про виділення части в натурі із спільної часткової власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди та із земельної ділянки для його обслуговування, відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 16.12.2022 року
Суддя Гарасимків Л.І.
Суд | Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2022 |
Оприлюднено | 20.12.2022 |
Номер документу | 107913223 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Гарасимків Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні