Ухвала

від 08.12.2022 по справі 335/7283/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 08.12.2022 Справа № 335/7283/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження №11-кп/807/1077/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №335/7283/19Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч.3 ст.191 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора (з доповненням) на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 30 травня 2022 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Абовян Вірменія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діях складу даних кримінальних правопорушень,

ВСТАНОВИЛА

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

04.11.2016 зареєстровано юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Анкер» (далі ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер») та ОСОБА_8 призначено на посаду директора даного товариства, який з 03.11.2016 року є службовою особою, яка постійно обіймає на підприємстві, не залежно від форми власності посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов`язків.

24 травня 2017 року між департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради у якості замовника та ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» у якості підрядника в особі керівника ОСОБА_8 укладено договір підряду №Пат11/ДПК по об`єкту капітальний ремонт покрівлі житлового будинку №11 по вул.Патріотична в м.Запоріжжя.

01 червня 2017 департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» перераховано в якості передоплати за виконання робіт за договором підряду №Пат11/ДПК від 24.05.2017 грошові кошти в сумі 132 986,46 грн.

29 грудня 2017 року між департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради у якості замовника та ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» у якості підрядника в особі керівника ОСОБА_8 укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №Пат11/ДПК від 24 травня 2017 на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №11 по вул.Патріотична в м.Запоріжжя.

В подальшому директор ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» ОСОБА_8 умисно, з метою заволодіння частиною бюджетних грошових коштів, які було перераховано департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради в якості оплати за виконання вказаних робіт, в якості генпідрядника підписав та завірив печаткою ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» акт №15 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року від 17.11.2017 на загальну суму 287108,06 грн., чим надав йому статус офіційного документу та вніс до нього завідомо неправдиві відомості, яким підтвердив, що роботи за договором підряду виконано в повному обсязі, достовірно знаючи що обсяги фактично виконаних робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №11 по вул.Патріотична в м.Запоріжжя не відповідають обсягам робіт, вказаним у акті №15 приймання виконаних робіт за листопад 2017 року.

З боку департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради акт №15 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року від 17.11.2017 на загальну суму 287 108,06 грн. був підписаний директором департаменту - ОСОБА_9 , чим було підтверджено виконання робіт за даним актом в повному обсязі.

21 листопада 2017 року на підставі підписаного акту №15 на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» були перераховані грошові кошти в сумі 287 108,06 грн.

У подальшому ОСОБА_8 надав підписаний ним акт №15 замовнику департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .

В результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_8 на підставі акту №15 заволодів частиною грошових коштів, які було перераховано департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради в якості оплати за виконання робіт за договором підряду №Пат11/ДПК в сумі 44 805,06 грн., чим завдав матеріальну шкоду територіальній громаді м.Запоріжжя на вказану суму.

Крім того, 05 вересня 2017 року між департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради у якості замовника та ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» у якості підрядника в особі керівника ОСОБА_8 укладено договір підряду №Н15/ДПК по об`єкту капітальний ремонт покрівлі житлового будинку АДРЕСА_3 .

19 вересня 2017 департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» перераховано в якості передоплати за виконання робіт за договором підряду №Н15/ДПК від 05.09.2017 грошові кошти в сумі 200 426,20 грн.

В подальшому директор ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» ОСОБА_8 умисно, діючи повторно, з метою заволодіння частиною бюджетних грошових коштів, які було перераховано департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради в якості оплати за виконання вказаних робіт, в якості генпідрядника підписав та завірив печаткою ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 05.12.2017 на загальну суму 414 711,60 грн., чим надав йому статус офіційного документу та вніс до нього завідомо неправдиві відомості, яким підтвердив, що роботи за договором підряду виконано у повному обсязі, достовірно знаючи що обсяги фактично виконаних робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №15 по вул.Новгородській в м.Запоріжжя не відповідають обсягам робіт, вказаним у акті №1 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року.

З боку департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 05.12.2017 на загальну суму 414 711,60 грн. був підписаний директором департаменту - ОСОБА_9 , чим було підтверджено виконання робіт за даним актом в повному обсязі.

11 грудня 2017 року на підставі підписаного акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 05.12.2017 на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» були перераховані грошові кошти в сумі 214 285,40 грн.

У подальшому ОСОБА_8 надав підписаний ним акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 05.12.2017 замовнику - департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, розташованому за адресою: м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 46-А,

В результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_8 , на підставі акту №1 заволодів частиною грошових коштів, які було перераховано департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради в якості оплати за виконання робіт за договором підряду № Н15/ДПК, в сумі 151 173,05 грн., чим завдав матеріальну шкоду територіальній громаді м.Запоріжжя на вказану суму.

Крім того, 31 серпня 2017 року між департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради у якості замовника та ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» у якості підрядника в особі керівника ОСОБА_8 укладено договір підряду №С69/ДПК по об`єкту капітальний ремонт покрівлі житлового будинку АДРЕСА_4 .

18 вересня 2017 департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» перераховано в якості передоплати за виконання робіт за договором підряду №С69/ДПК від 31.08.2017 грошові кошти в сумі 147 924,86 грн.

08 грудня 2017 року між департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради у якості замовника та ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» у якості підрядника в особі керівника ОСОБА_8 укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №С69/ДПК від 31 серпня 2017 на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку АДРЕСА_4 .

В подальшому директор ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» ОСОБА_8 умисно, діючи повторно, з метою заволодіння частиною бюджетних грошових коштів, які було перераховано департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради в якості оплати за виконання вказаних робіт, в якості генпідрядника підписав та завірив печаткою акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 08.12.2017 на загальну суму 550 226,40 грн., чим надав йому статус офіційного документу та вніс до нього завідомо неправдиві відомості, яким підтвердив, що роботи за договором підряду виконано в повному обсязі, достовірно знаючи що обсяги фактично виконаних робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №69 по вул.Союзна в м.Запоріжжя не відповідають обсягам робіт, вказаним у акті №1 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року.

З боку департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 08.12.2017 на загальну суму 550 226,40 грн. був підписаний директором департаменту - ОСОБА_9 , чим було підтверджено виконання робіт за даним актом в повному обсязі.

15 грудня 2017 року на підставі підписаного акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 08.12.2017 на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер» були перераховані грошові кошти в сумі 402 301,54 грн.

В результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_8 заволодів частиною грошових коштів, які було перераховано департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради в якості оплати за виконання робіт за договором підряду №С69/ДПК, в сумі 41 508,4 грн., чим завдав матеріальну шкоду територіальній громаді м.Запоріжжя на вказану суму.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_8 прокурором були кваліфіковані за ч.2 ст.191 КК, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ч.3 ст.191 КК, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно; за ч.1 ст.366 КК, як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Вироком суду ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діях складу даних кримінальних правопорушень.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї прокурор просив вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_8 визнати винуватим та призначити покарання:

- за ч.1 ст.366 КК у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов`язків строком на 1 рік;

- за ч.2 ст.191 КК у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов`язків строком на 2 роки;

- за ч.3 ст.191 КК у виді 4 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов`язків строком на 3 роки.

На підставі ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 4 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов`язків строком на 3 роки.

Свої вимоги мотивував тим, що у зв`язку з тим, що проведені у справі судові будівельно-технічні експертизи надали абсолютно протилежні висновки, стороною обвинувачення було заявлено клопотання про одночасний допит експерта Дніпропетровського інституту науково-дослідних експертиз та експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз. Проте суд безпідставно відмовив у задоволенні даного клопотання, що призвело до неповноти судового розгляду, оскільки не були досліджені докази, які мали б істотне значення для ухвалення законного рішення. Крім того, суд безпідставно не взяв до уваги висновки комісійних судових будівельно-технічних експертиз №13011/13012, №7831/7832/7833 та №10339/10340/11642. Зокрема суд не зазначив, яким нормативно-правовим актом передбачено, що експерти повинні були діяти тим чи іншим чином під час проведення експертиз, не вказано якими методиками їм необхідно було керуватися.

Також прокурор просив провести під час апеляційного розгляду одночасний допит експерта ОСОБА_10 та експертів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

До вказаної апеляційної скарги першим заступником керівника Запорізької обласної прокуратури подано доповнення, в яких додатковою підставою для скасування оскаржуваного вироку, крім істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом ч.2, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позицію прокурора, який частково підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, зазначивши про закінчення строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК; обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти скарги та просили вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі змісту ст.370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.3 ст.374 КПК у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, районний суд, виправдовуючи ОСОБА_8 за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК за недоведеністю в його діях складу даних кримінальних правопорушень, дотримався вищезазначених вимог закону.

Судом у вироку викладено формулювання обвинувачення, пред`явленого обвинуваченому за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК визнаного судом недоведеним, підстави його виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції у судовому засіданні, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, перевірив зібрані на досудовому розслідуванні докази винуватості обвинуваченого, на які посилалася сторона обвинувачення, та, згідно зі ст.94 КПК, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів детальний аналіз досліджених доказів.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та пояснив, що ним у листопаді 2016 року було створено ТОВ «БП «Анкер» і дійсно він являвся директором ТОВ «БП «Анкер» до грудня 2021 року. У 2017 році підприємство почало готуватися до капітального ремонту ЖКГ. Жодного умислу на заволодіння майном та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів він не мав. Зазначив, що роботи були виконані в повному обсязі, з боку замовника претензій не було, замовник прийняв виконані роботи, в гарантійний термін за договором замовник не звертався.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих його кримінальних правопорушень були заявлені свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Разом з тим, будучи допитаними в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_13 надали покази лише про факт існування договорів підряду, процедури їх оформлення та здійснення оплат за договорами. Між тим, такі обставини сторонами кримінального провадження і не заперечувалися.

Більш того, свідок сторони обвинувачення ОСОБА_9 показав, що жодних претензій до роботи ТОВ «БП «Анкер» не було, роботи проведені в установлені строки, за об`єктом здійснювався технічний нагляд, на об`єкті був представник замовника, яка підтвердила факт виконання належним чином ремонтних та будівельних робіт. Свідок ОСОБА_14 також зазначила, що здійснювала постійний нагляд за проведенням робіт, контролювала їх. Свідок ОСОБА_15 пояснив, що роботи були виконані у повному обсязі, вони з його боку постійно контролювалися, роботи виконували субпідрядні організації, на об`єкті були присутні особи, які контролювали також ці процеси. Свідок ОСОБА_17 пояснив, що він, як інженер технічного нагляду слідкував за проведенням капітального ремонту, було проведено заміри, робота проведена якісно у повному обсязі та були закриті форми, жодних претензій не було.

Відтак, жоден із допитаних свідків сторони обвинувачення не повідомив суду будь-яких фактичних даних, які би встановлювали наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню. Натомість дані свідки надали покази, які спростовують версію сторони обвинувачення щодо того, що роботи проводилися неякісно і не в повному обсязі.

Якість і повноту проведених робіт, а також відсутність будь-яких претензій підтвердили і свідки сторони захисту ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

Із показів свідка сторони обвинувачення ОСОБА_16 судом першої інстанції було лише встановлено, що ЗМР не подавало заяву про визнання в якості потерпілого у цьому кримінальному провадженні і цивільний позов не заявляло.

За наведених обставин суд першої інстанції обґрунтовано констатував у вироку, що жоден із допитаних свідків не підтвердив версію сторони обвинувачення про те, що роботи по об`єктам АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 проводилися неякісно і не в повному обсязі.

Не заперечує про це в своїй апеляційній скарзі і прокурор.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в якості доказів винуватості ОСОБА_8 стороною обвинувачення було надано ряд зібраних у ході досудового розслідування письмових доказів.

Зокрема прокурор посилався на протоколи огляду місця події від 04.10.2019 року (фактично 2018 року), відповідно до яких було оглянуто покрівлі житлових будинків АДРЕСА_6 .

Суд першої інстанції, надаючи у відповідності до ст.94 КПК оцінку протоколам огляду місця події від 04.10.2019 року (фактично 2018 року), правильно визначився з тим, що дані докази не можуть бути покладені в обґрунтування винуватості ОСОБА_8 . Адже дані протоколи в порушення вимог ст.104 КПК, окрім слідчого та двох понятих, не підписані іншими учасниками даних слідчих дій. При цьому відеофіксація оглядів місця події, яка є додатком до протоколів, суду надана не була.

Відсутність у протоколах огляду місця події підписів інших учасників огляду, зокрема і експертів, ставить під сумнів ті обставини, що зазначені протоколи огляду складено саме за результатами огляду покрівлі будинків АДРЕСА_6 саме 04.10.2018 року.

Крім того, як слушно встановив суд першої інстанції, вказані протоколи не можуть бути визнані достовірними доказами з огляду на те, що протоколи не містять у собі відомостей про те, яким способом проводився огляд покрівлі в буд. АДРЕСА_7 яким способом проводився огляд горища, яким способом проводилося розкриття покрівлі буд. АДРЕСА_3 , за допомогою якого інструмента, чим встановлено, що роботи по розбиранню старого покриття з рулонних матеріалів в 1-3 шари не проводилося, не зазначено взагалі інструментів та методики проведення обмірів та об`єктів такого обміру.

Такі недоліки, на переконання колегії суддів, є істотними, а тому виключають можливість прийняття даних протоколів огляду місця події в якості доказів.

Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що фактично все обвинувачення ОСОБА_8 ґрунтується по суті лише на висновках комісійних судових будівельно-технічних експертиз №13011/13012 від 20.06.2019 року, №7831/7832/7833 від 16.04.2019 року, №10339/10340/11642 від 31.05.2019 року, відповідно до яких обсяги будівельних робіт, заявлені як виконані в актах приймання виконаних будівельних робіт, частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції цілком правомірно поставив під сумнів об`єктивність та повноту висновків даних експертиз, навівши у вироку докладні мотиви такого свого рішення.

Зокрема, під час судового розгляду судом першої інстанції було встановлено, що протоколи огляду покрівлі житлових будинків експертами, які вказані в них як учасники слідчих дій, не підписані, що ставить під сумнів як ознайомлення експертів з вказаними протоколами так і роз`яснення їм їх прав.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що за відсутності належного документального фіксування процедури огляду експертами неможливо з достовірністю встановити, що обміри проводилися і що вони здійснені саме з тих ділянок покрівлі, про які йдеться у змісті пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, а результати їх вимірювання не вказаними у висновках експертів засобами є сумнівними.

Суд, з метою роз`яснення висновків судових будівельно-технічних експертиз, у відповідності до ст.356 КПК допитав в судовому засіданні експертів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Проте експерти не змогли роз`яснити даних висновків експертиз як і не змогли пояснити, яким чином за результатами розрахунків у висновках утворилися розбіжності на суму 237486,51 грн. та чому відповідно до висновків велика кількість робіт не виконана.

За наведених обставин суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв дані висновки експертиз як докази винуватості ОСОБА_8 , належним чином умотивувавши свої висновки.

Крім того, під час судового розгляду на підставі ухвали суду від 09.02.2021 року було проведено судову будівельно-технічну експертизу Дніпропетровським НДІСЕ МЮ України №1433/1434/1435-21 від 15.09.2021 року, відповідно до висновків якої:

- фактично виконані роботи з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №15 по вул.Новгородська у м.Запоріжжя, проведені ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер», відповідають роботам зазначеним в акті приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, а саме акті №1 за грудень 2017 року. Різниця між вартістю проведених робіт та роботами, що відображені в акті КБ-2в, а саме акті №1 за грудень 2017 року відсутня;

- фактично виконані роботи з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №11 по вул.Патріотична у м.Запоріжжя, проведених ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер», відповідають роботам зазначеним в актах приймання виконаних будівельних робіт №3 від 11.09.2017 року та №15 за листопад 2017 року. Різниця між вартістю проведених робіт та роботами, що відображені в актах КБ-2в, а саме №3 від 11.09.2017 року та №15 за листопад 2017 року відсутня;

- фактично виконані роботи з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №69 по вул.Союзна у м.Запоріжжя, проведених ТОВ «Будівельне підприємство «Анкер», відповідають роботам зазначеним в акті приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017 року. Різниця між вартістю проведених робіт та роботами, що відображені в акті КБ-2в, а саме акті №1 за грудень 2017 року відсутня.

Відтак за висновком зазначеної експертизи не встановлено наявності різниці між вартістю проведених робіт та роботами, що відображені в актах КБ-2в по об`єктам капітального ремонту по вул.Новгородська, 15, Союзна, 69, Патріотична, 11 у м.Запоріжжя, отже і завдання матеріальних збитків.

Надаючи оцінку зазначеному висновку судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що це дослідження було проведено за встановленою КПК процедурою, зміст висновку відповідає статтям 101, 102 вказаного Кодексу, а тому зазначений доказ обґрунтовано визнано належним і допустимим.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні передбачених ст.191 КК кримінальних правопорушень фактично зведено до того, що на підставі актів приймання виконаних робіт із завищеними обсягами будівництва, Департамент ЖГК ЗМР перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «БП «Анкер» грошові кошти в якості передплати та в якості оплати за виконання робіт за договорами. Разом з тим, незаконне заволодіння або розпорядження цими коштами ОСОБА_8 , наявності у нього прямого умислу на обернення цих коштів на свою користь стороною обвинувачення не доведено.

Також встановлено, що в якості доказів винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК, прокурором було надано ті ж самі докази, що і в обґрунтування вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК, в тому числі висновки комісійних судових будівельно-технічних експертиз №13011/13012 від 20.06.2019 року, №7831/7832/7833 від 16.04.2019 року, №10339/10340/11642 від 31.05.2019 року. Між тим, висновки зазначених експертиз були відхилені судом першої інстанції, з наведенням ґрунтовних мотивів такого рішення. Покази допитаних свідків також не містять інформації про вчинення ОСОБА_8 службового підроблення. Відтак стороною обвинувачення не доведено в діях обвинуваченого ОСОБА_8 і складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК.

Отже у контексті наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані прокурором письмові докази, а також показання свідків у судовому засіданні ні самі по собі, ні у своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_8 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Зміст апеляційної скарги прокурора та доповнення до неї фактично зведено до єдиного доводу про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про одночасний допит експерта Дніпропетровського інституту науково-дослідних експертиз ОСОБА_10 та експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказане клопотання прокурора було належним чином розглянуто судом першої інстанції і за результатами розгляду було постановлено ухвалу, в якій наведено достатні мотиви, з яких суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання. Із такими мотивами суду погоджується і колегія суддів.

Зокрема, суд першої інстанції правильно виходив з того, що клопотання прокурора не містило конкретної мети проведення одночасного допиту експертів, переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості висновків повторної експертизи, яка до того ж була проведена саме за клопотанням прокурора. Крім того, експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були допитані в судовому засіданні і прокурор мав можливість поставити вказаним експертам усі питання з приводу проведеної ними експертизи. Також суд обґрунтовано встановив, що клопотання не містило конкретних питань, щодо яких виникли суперечності щодо їх розуміння, з клопотання не зрозуміло, які саме питання має поставити сторона обвинувачення при повторному допиті тих самих експертів, які вже були допитані і усі питання яким вже поставлені сторонами. Більш того, свідоцтво експерта ОСОБА_12 на цей час не дійсне та анульоване, однак прокурором при заявленні клопотання про одночасний допит експертів не надано суду даних щодо місцезнаходження експерта ОСОБА_12 в теперішній час. Не зазначив прокурор і даних щодо найменування місцевого суду для призначення та проведення допиту експертів в режимі відеоконференції за місцем їх знаходження, а тому суд правильно визнав, що вказане клопотання заявлене з метою затягування розгляду справи та відповідно відмовив у його задоволенні.

З цих же підстав колегія суддів відмовляє в задоволенні аналогічного клопотання, заявленого прокурором перед апеляційним судом.

Доводи прокурора про безпідставне неприйняття судом висновків комісійних судових будівельно-технічних експертиз №13011/13012, №7831/7832/7833 та №10339/10340/11642 є непереконливими, оскільки суд з наведенням обґрунтування, виходячи з принципу внутрішнього переконання, керуючись законом, обґрунтовано не прийняв до уваги зазначені докази. При цьому суд навів у вироку докладні відповіді та мотиви з приводу оцінки зазначених висновків експертиз. Переконливих аргументів на спростування правильності вказаних висновків суду в апеляційній скарзі прокурора не наведено.

Отже, на переконання колегії суддів, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст.370, 373 і 374 КПК, а тому відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог, викладених в апеляційній скарзі прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора (з доповненням) залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 30 травня 2022 року щодо ОСОБА_8 в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_23