Постанова

від 16.12.2022 по справі 946/5818/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1352/22

Номер справи місцевого суду: 946/5818/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Орловської Н.В.,

секретаря Бойко В.В.

перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Степ`юк Валентин Сергійович, на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 серпня 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 655 (три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Вказана постанова мотивована тим, що 28 серпня 2022 року о 17:10 годині після прибуття службового автотранспорту на територію військової частини та перевірки наявності особового складу, під час шикування військовослужбовець - матрос ОСОБА_1 був виявлений з характерними ознаками алкогольного сп`яніння, але від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП.

Оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а в судовому засіданні він в повному обсязі визнав вину у вчиненні правопорушення та щиро розкаявся, тому суд вважав достатнім застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції за вчинене правопорушення.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням адвокат Степ`юк Валентин Сергійович, діючи в якості захисника ОСОБА_1, 25 жовтня 2022 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.2022р. скасувати, провадження у справі закрити.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом першої інстанції не враховано факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не уповноваженою особою.

Крім того, на даний час відсутній затверджений Кабінетом Міністрів України порядок, який би було врегульовано процедуру направлення матроса на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. З огляду на викладене відсутня можливість констатувати відмову від проходження такого обстеження у визначений законом спосіб.

Також апелянт звертає увагу на відсутність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 та його статусу як військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста, що є обов`язковою умовою суб`єктивної сторони правопорушення, визначеного ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Захисник Степ`юк В.С. зазначає, що пояснення, які були надані ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо визнання ним вини та щирого каяття, були наданні останнім під тиском, пов`язаним з можливістю подальших ускладнень по службі.

З огляду на викладене скаржник вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, не доведена відповідними доказами, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Одночасно з апеляційною скаргою адвокатом Степ`юком В.С. надано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.2022року, як такого, що пропущений з поважних причин. В обґрунтування клопотання зазначив, що вперше апеляційна скарга на зазначену була подана 07.09.2022р., тобто в межах десятиденного строку на її апеляційне оскарження. Проте постановою Одеського апеляційного суду від 11.10.2022р. апеляційну скаргу було повернуто, що не перешкоджає повторному зверненню з даною апеляційною скаргою. Усунувши обставини, які стали підставою для повернення скарги, апелянт повторно звернувся з апеляційною скаргою, проте строк на апеляційне оскарження вже пропущено. З метою забезпечення збалансованого підходу до гарантій прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, шляхом надання можливості оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, заявник просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та строк поновити.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також представника Навчального центру Морської охорони Стадника О.І., апеляційним судом встановлено наступне.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як встановлено судом, останнім днем строку на апеляційне оскарження постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.2022р., з урахуванням положень ч.2 ст. 294 КУпАП, є 08.09.2022р.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що вперше апеляційна скарга на вказане судове рішення подана адвокатом Степ`юком В.С., як захисником ОСОБА_1 , 08 вересня 2022 р., тобто у межах строку на апеляційне оскарження.

Проте, постановою Одеського апеляційного суду від 11.10.2022р. апеляційну скаргу повернуто з підстав відсутності засвідченого підписами сторін витягу з договору про надання правової допомоги. Роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа (а.с.27) копія постанови Одеського апеляційного суду від 11.10.2022р. отримана адвокатом Степ`юком В.С. в електронній формі 13.10.2022р.

Повторно апеляційна скарга на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.2022р. подана Степ`юком В.С. , як захисником ОСОБА_1, 25 жовтня 2022р.

Враховуючи, що повторно апеляційна скарга адвокатом Степ`юком В.С. подана невідкладно після отримання постанови про її повернення, що свідчить про добросовісність заявника, як користувача процесуальними правами, тому доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати обґрунтованими, пропущений строк підлягає поновленню, а апеляційна скарга - розгляду.

Щодо суті справи

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, підставою притягнення особи, як суб`єкта правопорушення, до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, визначеного відповідною статтею.

Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Диспозицією частини 3 ст.172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії РУМО №280294 від 29 серпня 2022 року, складеного заступником начальника центру - начальником групи соціально-гуманітарного забезпечення Навчального центру Морської охорони ОСОБА_2, 28 серпня 2022 року о 17.10 год. після прибуття службового автотранспорту на територію військової частини та перевірки наявності особового складу під час шикування був виявлений матрос ОСОБА_1 з характерними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 241 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», відповідальність за що передбачена ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, що є у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, даними рапортів чергового військової частини ОСОБА_3 , начальника циклу підготовки (перепідготовки) персоналу ОСОБА_4 , старшого спеціаліста зв`язку ОСОБА_5 та командира електротехнічного відділення ОСОБА_6 . Крім того, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_1 у судовому засіданні в повному обсязі визнав вину у вчиненні правопорушення та щиро розкаявся.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про доведеність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, які, на переконання апеляційного суду, були в повній мірі досліджені судом з огляду на наступне.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.

Статтею 241 вказаного Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно рапорту чергового військової частини старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 28.08.2022р., під час його чергування по частині 28.08.2022р.о 17.00 год, після прибуття військовослужбовців загонів морської охорони для проходження курсів підвищення кваліфікації «Підготовка старшин і сержантів для загонів морської охорони» до Навчального центру Морської охорони, під час шикування біля гуртожитку було виявлено, зокрема, матроса ОСОБА_1 з ознаками вживання алкогольних напоїв. На вимогу капітана другого ранга ОСОБА_4 пройти медичне обстеження вищезгаданий військовослужбовець відмовився. (а.с.2)

У рапорті від 28.08.2022р. начальник центру підготовки (перепідготовки) персоналу капітану 2 рангу ОСОБА_4 доповів, що 28.08.2022р. о 17.10 год після прибуття військовослужбовців загонів морської охорони під час перевірки наявності особового складу був виявлений матрос ОСОБА_1 з ознаками вживання алкогольних напоїв, а саме: різкий запах з порожнини рота, порушення координації рухів. Після чого було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що отримано відмову від ОСОБА_1 (а.с.3)

Рапортом від 28.08.2022р. командир електротехнічного відділення старший матрос ОСОБА_6 доповів, що о 18.00 год капітан другого рангу ОСОБА_2 в присутності командира чергової частини ОСОБА_4 , старшого матроса Капіци та його особисто запропонував ОСОБА_1 пройти медичне освідчення на факт вживання алкогольних напоїв, на що отримав відмову. (а.с.4)

Старший матрос ОСОБА_5 у рапорті від 28.08.2022р. також доповів, що о 18.00 год капітан другого рангу ОСОБА_2 в присутності командира чергової частини ОСОБА_4, старшого матроса ОСОБА_6 та його особисто запропонував ОСОБА_1 пройти медичне освідчення на факт вживання алкогольних напоїв, на що отримав відмову. (а.с.5)

Отже, наведеними доказами підтверджується, що ОСОБА_1 28.08.2022 року, будучи військовослужбовцем та перебуваючи на території військової частини Навчального центру Морської охорони з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження медичного огляду.

Диспозицією ч.3 ст. 172-20 КУпАП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачена відповідальність за відмову військовослужбовця, який має ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан такого сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період -це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, відповідно до Указу Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18 березня 2014 року наголосив Верховний суд України у постанові від 30.05.2018 у справі № 521/12726/16-ц.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 24.02.2022 о 05-30 год. строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 продовжено з 26.03.2022 на 30 діб, згідно Указу Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18.03.2022 продовжено з 25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» передбачено, що з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» передбачено, що з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб.

Враховуючи, що станом на 28 серпня 2022 року в Україні діяли умови особливого періоду, а ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи на території військової частини Навчального центру Морської охорони з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння, що свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винним та притягнення його до адміністративної відповідальності.

Заперечуючи вказані висновки суду захисник ОСОБА_1 адвокат Степ`юк В.С. в апеляційній скарзі посилається на відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку, яким би було врегульовано процедуру направлення матроса на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. З огляду на викладене, за позицією апелянта, відсутня можливість констатувати відмову від проходження такого обстеження у визначений законом спосіб.

Апеляційний суд погоджується з вказаним запереченням захисника ОСОБА_1. в тій частині, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення відсутній затверджений Кабінетом Міністрів України порядок направлення матроса на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Проте, відсутність вказаного порядку, за наявності передбаченого частиною 3 ст. 172-20 КУпАП складу правопорушення, не звільняє особу - суб`єкта правопорушення від відповідальності, визначеної вказаною нормою закону. Питання щодо доведеності складу правопорушення, визначеного ч.3 ст.172-20 КУпАП, врегульовано загальними нормами КУпАП, які підлягають застосуванню.

Апеляційний суд звертає увагу, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджено наявними в матеріалах справи рапортами, а також не заперечується самим ОСОБА_1 .

Щодо доводу апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів його статусу військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста, що є обов`язковою ознакою суб`єкта правопорушення, визначеного ч.3 ст. 172-20 КУпАП, то апеляційний суд вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального ) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Отже, сам факт перебування ОСОБА_1 в статусі матроса на території військової частини Навчального центру Морської охорони свідчить про належність його до категорії осіб, які підпадають під ознаки суб`єкта правопорушення за ст.172-20 КУпАП.

При цьому, ОСОБА_1 не надано до суду доказів того, що факт його перебування 28.08.2022р. на території військової частини Навчального центру Морської охорони не пов`язаний з виконанням ним обов`язків військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста.

Крім того, в суді першої інстанції ОСОБА_1 визнавав вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП в повному обсязі, не заперечував факт своєї відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також свій статус військовослужбовця.

Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо визнання своєї вини в суді першої інстанції під впливом тиску, пов`язаного з можливими ускладненнями по службі, оцінюється апеляційним судом критично, оскільки ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Щодо доводу скаржника про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 неуповноваженою на це особою, суд зазначає наступне.

Згідно п. 14 ч.1 ст. 255 КУпАП правом складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 наділені командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів).

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП складено заступником начальника Навчального центру Морської охорони - начальником групи соціально-гуманітарного забезпечення ОСОБА_2

Наказом начальника Навчального центру Морської охорони від 31.12.2021р. №220АГ «Про організаційні заходи щодо протидії військовим адміністративним правопорушенням» уповноважено складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.172-10 - 172-20 КУпАП по групі соціально - гуманітарного забезпечення - начальника групи або особу, яка його заміщує.

Згідно довідки начальника Навчального центру Морської охорони від 15.12.2022р. №12/96 капітан 2 рангу ОСОБА_2 дійсно перебував на посаді заступника начальника центру - начальника групи соціально - гуманітарного забезпечення Навчального центру Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України в період з 03 липня 2022 року по 09.12.2022р.

Враховуючи, що ОСОБА_2 станом на 28.08.2022р. перебував на посаді заступника начальника Навчального центру Морської охорони - начальника групи соціально-гуманітарного забезпечення, і згідно наказу від 31.12.2021р. №220АГ зазначена посада віднесена до таких, що уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст.172-10 - 172-20 КУпАП, тому посилання захисника ОСОБА_1. на складання протоколу неуповаженою особою є безпідставним.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому відсутні підстави для її скасування та задоволення вимог апелянта.

Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Степ`юка Валентина Сергійовича, діючого в якості захисника ОСОБА_1, задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 серпня 2022 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Степ`юк Валентин Сергійович, залишити без задоволення.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2022 року.

Суддя Н.В. Орловська