Рішення

від 30.11.2022 по справі 355/448/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/448/21

Провадження № 2/355/209/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа: Садове товариство «Укрпластик» про визнання недійсним та скасування розпорядження районної державної адміністрації та державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з заявою про визнання недійним та скасування розпорядження районної державної адміністрації та державного акту про право власності на землю виданого на ім`я ОСОБА_2 , оскільки було порушено порядок виготовлення самого державного акту, недотримано механізм передачі ділянки у власність.

06.05.2021 у відповідь на запит суду від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області надійшло підтвердження реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

07.05.2021 хвалою суду відкрито провадження у справі.

16.11.2021 від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

14.12.2021, 18.05.2022 та 05.08.2022 від позивача надходили клопотання про розгляд справи без участі позивача.

15.12.2021 ухвалою суду замінено відповідача Баришівську районну державну адміністрацію на належного відповідача Броварську районну державну адміністрацію.

08.08.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 26.09.2022.

У зв`язку з неявкою сторін справу відкладено на 30.11.2022.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції та публікації оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Відповідач Броварська районна державна адміністрація в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції та публікації оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору своїм правом на надання пояснень по суті спору не скористались.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

05.09.2020 рішенням загальних зборів садового товариства «Укрпластик» позивача прийнято до членів даного садового товариства «Укрпластик» та надана в користування земельна ділянка на території даного товариства за № 19. Попередньо вказана земельна ділянка була вилучена у колишнього члена товариства - ОСОБА_2 , яка отримала дану ділянку згідно списку членів товариства у 1989 році. Оскільки вона протягом більш ніж 30 років даною ділянкою не користувалась, внески не сплачувала, не приймала участі у діяльності товариства, ще у 1998 році рішенням зборів членів товариства було прийнято рішення про підготовку документів щодо вилучення земельної ділянки.

Вказані документи наявні в матеріалах справи.

З моменту прийняття позивача до складу членів садового товариства «Укрпластик», позивач сплачувала вступні та членські внески, отримала в користування земельну ділянку № НОМЕР_1 розміром 0,069 га для садівництва в СТ «Укрпластик» на території Лук`янівської сільської ради Баришівського р-ну, яку використовує за призначенням. Даний факт підтверджується копією членської книжки садовода від 05.09.2020, наявного в матеріалах справи.

З метою реалізації права на приватизацію земельної ділянки під садівництво в межах, встановлених ст. 121 Земельного кодексу України закону, отримавши всі необхідні документи, позивач звернулась до землевпорядної організації з питанням виготовлення відповідного кадастрового плану на земельну ділянку.

Вже під час оформлення документів на ділянку з`ясувалось, що на спірну земельну ділянку АДРЕСА_2 видано у 2006 році державний акт на ім`я ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Баришівської райдержадміністрації від 08.11.2004 за № 453.

Для отримання копії технічної документації та копії державного акту на спірну земельну ділянку, позивач звернулась із запитом до управління ДЗК в Київській області.

Отримавши копію технічної документації та державного акту, було встановлено, що дійсно на ім`я ОСОБА_2 було видано державний акт на право на земельну ділянку під садівництво розміром 0,060 га в АДРЕСА_2 .

Дослідивши вказані документи, позивач вважає, що технічна документація із землеустрою виготовлена з порушенням норм закону та відповідно виданий на ім`я ОСОБА_2 державний акт є недійсним та підлягає скасуванню враховуючи наступне.

Так ст. 118 Земельного кодексу України, в редакції від 27.04.2004, який діяв на час прийняття оспорюваного розпорядження, механізм передачі ділянок передбачав звернення із заявою до відповідної районної державної адміністрації за місцезнаходженням земельної ділянки, де вказано бажані розміри та мета її використання.

Однак, на сторінці 6 технічної документації знаходиться заява відповідачки 2 ОСОБА_2 , в якій нібито вона просить передати їй безкоштовно в приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га для ведення садівництва, яка розташованого в АДРЕСА_2 .

Однак, дана заява не містить дати звернення, назву товариства, на території якого знаходиться дана земельна ділянка (на території так званого масиву «Березовий гай» знаходиться понад 8 садівницьких товариств).

Крім того, ділянка не знаходиться в с. Лук`янівка Баришівського р-ну, що підтверджується клопотанням виконкому Лук`янівської сільської ради щодо надання дозволу ОСОБА_2 на передачу безоплатно земельної ділянки СТ «Березовий гай», яке знаходиться за межами Лук`янівської сільської ради.

При цьому, згідно списку колективних садів підприємств - землекористувачів такого садівницького товариства, де б ОСОБА_2 отримувала ділянку не існувало.

На сторінці 6 тієї ж технічної документації міститься довідка за підписом голови садівничого масиву «Березовий Гай» про те, що ОСОБА_2 є членом садівничого масиву, користується земельною ділянкою площею 0,06 га, яка була надана їй в користування. Але печатка на довідці стоїть садівничого товариства «Березовий гай», а спірна земельна ділянка знаходиться на території садового товариства «Укрпластик».

Таким чином, дами документами не можливо підтвердити, що ОСОБА_2 просила передати їй у власність саме спірну земельну ділянку.

Відповідна районна державна адміністрація, не заперечуючи проти передачі земельної ділянки у власність, надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

В матеріалах технічної документації міститься розпорядження Баришівської РДА № 453 від 08.11.2004 року про передачу у приватну власність земельної ділянки для садівництва, яким ОСОБА_2 передали у власність земельну ділянку розміром 0,06 га на території садівничого товариства «Березовий гай» та доручення землевпорядним органам виготовити державні акти на право приватної власності на землю.

Отже, фактично даним розпорядженням надано право на розробку документації із землеустрою. Однак, дане розпорядження не затверджує дану технічну документацію, а фактично надає право на розробку проекту відведення земельної ділянки.

В порядку ст. 118 Земельного кодексу, проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, і лише після цього районна державна адміністрація у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Даний правовий механізм було порушено та державний акт видано на підставі оскаржуваного розпорядження, без погодження документації із землеустрою.

Положеннями п. 1.12 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженого Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року № 43 в редакції, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими злаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Роботи зі складання державного акту на право приватної власності на землю, згідно п. 2.1 Інструкції на той час виконувались в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акту.

Пунктом 2.3 Інструкції передбачалось, що межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості.

В технічній документації містяться Акт про встановлення на місцевості погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 24.06.2005 та Акт про передачу на зберігання межових знаків власнику (користувачу) земельної ділянки від 24.06.2005 на ім`я ОСОБА_2 (тобто взагалі іншої особи). Підписи на акту також не ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 . При цьому, не вказано, де ж саме знаходиться дана земельна ділянка.

Таким чином, межі ділянки в натурі не встановлювались та відповідно не передавались на зберігання межові знаки. Це також є грубим порушенням закону, що також підтверджує незаконність виданого на її ім`я державного акту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220283801:10:067:0019, серії ЯГ № 210466.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Способом захисту порушених прав в силу правил ч. 2 ст. 16 ЦК України, зокрема можуть бути: припинення правовідношення та відновлення становища, яке існувало до його порушення.

За змістом ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю гарантується Конституцією України, набувається і здійснюється відповідно до закону.

Приписами ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції від 27.04.2004) встановлювалось, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч.ч. 7, 8 ст. 118 Земельного кодексу України в редакції 2004 року).

Відповідно до правил ч.ч. 9.10 ст. 118 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (в редакції Закону № 1626-ІУ від 18.03.2004). Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Як вбачається із матеріалів технічної документації із землеустрою, порядок прийняття рішення про передачу у власність та виготовлення державного акту було грубо порушено. При цьому, є всі підстави стверджувати, що ОСОБА_2 так і не було передано фактично земельну ділянку, як то передбачено приписами Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженого Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 № 43 в редакції станом на 2004 рік.

В силу ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За положеннями ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно Роз`яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», державний акт на право власності на цю землю належать до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжують права і обов`язки у особи як власника.

Як слідує із роз`яснень Постанов Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7, судам загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства підсудні справи за заявами, зокрема з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

З огляду на правила ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, ст. 393 ЦК України, роз`яснення Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року за № 3, приписи п. 2 Роз`яснень Президії ВАСУ, розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 08.11.2004 року за № 453 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва на території СТ «Березовий гай» в с. Лук`янівка Баришівського р-ну Київської області розміром 0,06 га слід визнати незаконним та скасувати, а також визнати незаконним та скасувати виданий на ім`я ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 210466, розміром 0,06 га для садівництва з кадастровим номером 3220283801:10:067:0019, розташованої в с. Лук`янівка Баришівського р-ну Київської області

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, набуття права власності на земельну ділянку, яка на законних підставах перебуває в постійному користуванні іншої особи, є прямим порушенням прав такої особи на належне користування землею.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 317, 319, 321, 393 Цивільного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа: Садове товариство «Укрпластик» про визнання недійсним та скасування розпорядження районної державної адміністрації та державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 08.11.2004 року за № 453 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення садівництва на території СТ «Березовий гай» в с. Лук`янівка, Баришівського р-ну, Київської області, розміром 0,06 га.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на ім`я ОСОБА_2 про право власності на земельну ділянку для садівництва, розміром 0,06 га з кадастровим номером 3220283801:10:067:0019, розташованої в АДРЕСА_2 , серії ЯГ № 210456, виданим 20.09.2006 року Баришівською райдержадміністрацією.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 14.12.2022.

Суддя В.Червонописький