Ухвала

від 11.12.2022 по справі 991/6277/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/6277/22

Провадження 1-кс/991/6299/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), його захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перекладача ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000370 від 10.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52022000000000370 від 10.11.2022 р. (далі - Кримінальне провадження), досудове розслідування в якому здійснюється за підозрою ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, в якому детектив просить:

- застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Індія, громадянина Індії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів;

- при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 962 000 грн.;

- у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) наступні обов`язки: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 , зокрема із свідком у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_12 ; здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт громадянина Індії, посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 від 12.05.2021, посвідку про тимчасовий прихисток в Греції №ТР008124, інші документи; носити електронний засіб контролю (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) обґрунтовано підозрюється у пропозиції, обіцянці надати та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує та в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України;

2) злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої;

3) наявні ризики того, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

4) застосування до ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме, особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його девіантною поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;

5) з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-2 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 962 000 грн.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

В судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , заперечували проти доводів Клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав: (1) доводи про обґрунтованість підозри є передчасними без дослідження та перевірки обставин знайомства підозрюваного із заявником ОСОБА_12 , обставин отримання ОСОБА_14 номеру особистого мобільного телефону ОСОБА_12 , обставин отримання ОСОБА_14 дозволу на прохід до службових приміщень Держлікслужби та особистого кабінету ОСОБА_12 , підозра не може ґрунтуватися та підтверджуватися протоколами допиту свідка ОСОБА_12 ; зміст викладених у протоколах допиту ОСОБА_12 фактів свідчить про те, що ОСОБА_15 підбурювали до вчинення злочину, наявні у матеріалах Клопотання протокол НСРД, протокол обшуку не можуть вважатися доказами на підтвердження обґрунтованості підозри з підстав невідповідності їх вимогам закону; (2) у ОСОБА_15 були відсутні підстави звертатися до Голови Держлікслужби з метою вирішення питання щодо здійснення перевірок на дотримання вимог законодавства в ході провадження господарської діяльності ТОВ «АННУШКА.ЛІНІЯ ЖИТТЯ», ТОВ «АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ», оскільки згідно Постанови КМУ № 303 від 13.03.2022 відповідні перевірки не проводяться під час дії воєнного стану, при цьому, саме СБУ відмовила у наданні дозволу на ввезення в Україну препаратів, що містять у собі наркотичний засіб - «КОЛДФЛЮ» та «КОФЕКСтм», отримання погодження у СБУ є єдиною підставою для ввезення на територію України відповідний препаратів; (3) вказані у Клопотанні ризики не обґрунтовані належними та достатніми доказами; (4) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слідчим суддею має бути враховано, що підозрюваний одружений, має на утриманні двох дітей 2012 та 2007 року народження, мати похилого віку, раніше не судимий, має зареєстроване та постійне місце проживання у с. Чайки, у будинку, яким володіє його дружина ОСОБА_16 , має стійкі соціальні зв`язки, страждає рядом гострих та хронічних захворювань, надавав допомогу ЗСУ у березні 2022 року, на території України проживає тривалий час (28 років).

Підозрюваний ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) позицію захисників підтримав, просив відмовити у задоволенні Клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обґрунтованість розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) підозрюється у пропозиції, обіцянці надати та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує та в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчинені тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України., за наступних обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №123-р ОСОБА_12 призначено Головою Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками з дати початку фактичного виконання ним посадових обов`язків строком на п`ять років.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2015 р. № 647 (далі - Положення) Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - Держлікслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів (далі - лікарські засоби), медичної техніки і виробів медичного призначення (далі - медичні вироби), та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" посада Голови Держлікслужби належать до категорії "А", тобто відповідно до пункту 3 примітки до статті 368 КК України Голова Держлікслужби є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Відповідно до п. 4 Положення одним із завдань Держлікслужби є видача суб`єктам господарювання дозволів на право ввезення (вивезення) та транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Відповідно до п. 4 Положення Голова Держлікслужби очолює Держлікслужбу, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держлікслужбу у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами.

Відповідно до п. 2 «Загальні положення» постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1997 р. N 146 Про затвердження Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Імпорт та експорт наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюються підприємствами за умови одержання дозволу на кожну окрему операцію, який видається Держлікслужбою. Видача дозволу здійснюється за узгодженням з Службою безпеки України.

Згідно розподілу обов`язків та повноважень між Головою Держлікслужби та його заступниками затвердженої Наказом Держлікслужби 11.08.2022 №619 Голові Держлікслужби України ОСОБА_12 безпосередньо підпорядковується Департамент контролю якості лікарських засобів, який забезпечує здійснення державного контролю лікарських засобів при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 № 902 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №471 від 15.04.2022 на період дії воєнного стану висновок про якість ввезеного лікарського засобу, у тому числі зареєстрованого лікарського засобу в іноземній упаковці, виготовленого для потреб ринків інших країн, що не відповідає затвердженим реєстраційним документам, видається без проведення лабораторного контролю якості, підстави для якого визначені цим Порядком, до окремого рішення Держлікслужби, без обов`язкової наявності документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні, крім активних фармацевтичних інгредієнтів (субстанцій).

Так, 09.11.2022, приблизно о 13 год. 10 хв., директор та засновник компаній ТОВ «АННУШКА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ», код ЄДРПОУ 43511732, ТОВ «АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ», код ЄДРПОУ 39251192, ОСОБА_4 , маючи умисел на пропозицію службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в його інтересах та в інтересах третіх осіб дії з використанням наданого їй службового становища, зателефонував на мобільний телефон Голови Держлікслужби ОСОБА_12 та запропонував останньому зустрітися для обговорення майбутньої співпраці його компаній.

14.11.2022 о 09 год. 34 хв. ОСОБА_4 прибув у приміщення Держлікслужби за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 120-А, та перебуваючи у службовому кабінеті №20, де під час розмови із Головою Держлікслужби ОСОБА_12 , о 09 год. 42 хв. висловив останньому пропозицію щодо надання йому неправомірної вигоди, за отримання висновків про якість ввезених зареєстрованих лікарських засобів в іноземній упаковці, виготовлених для потреб ринків інших країн, що не відповідають затвердженим реєстраційним документам, без проведення лабораторного контролю якості, в інтересах юридичних осіб ТОВ "АННУШКА.ЛІНІЯ ЖИТТЯ", код ЄДРПОУ 43511732, ТОВ "АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ", код ЄДРПОУ 39251192, засновником та кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_4 .

В подальшому, 06.12.2022 о 10 год. 07 хв. ОСОБА_4 прибув у приміщення Держлікслужби за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 120-А, та перебуваючи у службовому кабінеті №20, під час розмови із Головою Держлікслужби ОСОБА_12 , о 10 год. 16 хв. висловив останньому обіцянку щодо надання йому неправомірної вигоди у вигляді готівкових коштів - 10000 доларів США, за видачу суб`єкту господарювання - ТОВ «АННУШКА.ЛІНІЯ ЖИТТЯ», ЄДРПОУ 43511732, дозволів на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що зможе надавати від 2000 то 10000 доларів США щомісячно за формальне здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства щодо якості лікарських засобів, додержання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо ТОВ «АННУШКА.ЛІНІЯ ЖИТТЯ», код ЄДРПОУ 43511732, ТОВ «АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ», код ЄДРПОУ 39251192.

09.12.2022 о 09 год. 05 хв. ОСОБА_4 прибув у приміщення Держлікслужби за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 120-А, та перебуваючи у службовому кабінеті №20, під час розмови із Головою Держлікслужби ОСОБА_12 , о 09 год. 10 хв. надав йому неправомірну вигоду у вигляді готівкових коштів - 10000 доларів США (десять тисяч доларів США), за видачу суб`єкту господарювання - ТОВ «АННУШКА.ЛІНІЯ ЖИТТЯ», ЄДРПОУ 43511732, дозволів на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

У відповідності до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 09.12.2022, вбачається, що ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, 09.12.2022 затримано детективом НАБУ ОСОБА_10 на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

09 грудня 2022 року детективом НАБУ ОСОБА_10 за погодженням з прокурором САП ОГП ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, яке вручено останньому 09.12.2022 о 16 год. 05 хв. (далі - Повідомлення про підозру).

Щодо обґрунтованості підозри.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) інкримінованого йому кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №123-р (а.с. 110); Положенням про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2015 р. № 647 (а.с. 111-113); протоколами допиту свідка ОСОБА_12 разом із додатками (а.с. 45-48, 78-89, 96-104); протоколом про результати негласних слідчих (розшукових) дій від 18.11.2022 (а.с. 90-95); протоколом обшуку від 09.12.2022 (а.с. 105-108).

Так, у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №123-р. ОСОБА_12 призначено Головою Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" посада Голови Держлікслужби належать до категорії "А", отже, відповідно до пункту 3 Примітки до статті 368 КК України Голова Держлікслужби є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2015 р. № 647 одним із завдань Держлікслужби є видача суб`єктам господарювання дозволів на право ввезення (вивезення) та транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Відповідно до п. 4 Положення Голова Держлікслужби очолює Держлікслужбу, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держлікслужбу у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами.

У відповідності до протоколу допиту свідка від 10.11.2022, яким зафіксовано показання ОСОБА_12 , вбачається, що 09.11.2022 на мобільний телефон ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), який є власником мережі аптек «Аннушка» (ТОВ «АННУШКА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ», ТОВ «АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ»), в ході телефонної бесіди ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) повідомив, що хоче зустрітися з ОСОБА_12 з приводу можливої співпраці щодо безперебійності роботи його мережі аптек «Аннушка» та безперешкодного ввезення ТОВ «АННУШКА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ», ТОВ «АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ» в Україну лікарських засобів, в тому числі нарковмісних, а також ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) зазначив, що скоріш за все прийде до ОСОБА_12 на роботу або вони зустрінуться у власному автомобілі ОСОБА_12 чи на вулиці. В ході бесіди ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) запропонував ОСОБА_12 як службовій особі Держлікслужби неправомірну вигоду за невтручання в господарську діяльність його мережі аптек «Аннушка», а саме їх не включення в плани планових/позапланових перевірок Держлікслужби щодо дотримання вимог законодавства у сфері торгівлі лікарськими засобами та безперешкодного погодження і Держлікслужбою ТОВ «АННУШКА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ», ТОВ «АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ» дозволів на ввезення нарковмісних лікарських засобів.

У відповідності до протоколу допиту свідка від 16.11.2022, яким зафіксовано показання ОСОБА_12 , вбачається, що 14.11.2022 за ініціативою ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у робочому кабінеті ОСОБА_12 (кабінет № 24, що знаходиться на третьому поверсі будівлі Держлікслужби за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 120-А) відбулася зустріч вказаних осіб, в ході якої ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) повідомив ОСОБА_12 , що, що у нього на кордоні знаходиться товар « Колдфлю », він не може ввести його на територію України, оскільки досі не отримав дозволу на подану ним заяву, при цьому, запевнив ОСОБА_12 , що у його компанії немає проблем з документами, якщо ОСОБА_12 допоможе йому отримати дозвіл, його компанія зможе безперешкодно працювати, повідомив, що готовий надати ОСОБА_12 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за вирішення питання щодо ввезення в Україну контейнерів із « Колдфлю » і далі готовий платити йому грошові кошти щомісячно.

Додатками до протоколу допиту свідка від 16.11.2022 підтверджено, що директор ТОВ «АННУШКА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ» ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) подав до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками заяву про видачу дозволу на ввезення в Україну препаратів, що містять у собі наркотичний засіб - «КОЛДФЛЮ» та «КОФЕКСтм», за результатом розгляду якої не було погоджено видачу дозволу ТОВ «АННУШКА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ» на ввезення в Україну вказаних препаратів.

Протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 18.11.2022, складеного за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи, що проводилася відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), зафіксовано спілкування ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) з ОСОБА_12 14.11.2022, згідно якого вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) пропонував грошові кошти ОСОБА_12 за вирішення питання щодо отримання дозволу на ввезення в Україну певних препаратів, що містять у собі наркотичний засіб, обіцяв йому платити кошти в кінці кожного місяця за можливість далі працювати безперешкодно.

У відповідності до протоколу допиту свідка від 06.12.2022, яким зафіксовано показання ОСОБА_12 , вбачається, що 06.12.2022 за ініціативою ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у робочому кабінеті ОСОБА_12 (кабінет № 24, що знаходиться на третьому поверсі будівлі Держлікслужби за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 120-А) відбулася зустріч вказаних осіб, після чого ОСОБА_12 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) пройшли до кабінету № 20, в ході цієї зустрічі ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) пообіцяв ОСОБА_12 неправомірну вигоду - 10 000 доларів США за видачу дозволу на право ввезення на територію України лікарських засобів, зазначив, що грошові кошти передасть готівкою особисто або через обмінник, де ОСОБА_12 зможе їх отримати за допомогою повідомленого йому кодового слова, а також повідомив, що готовий передавати ОСОБА_12 неправомірну вигоду періодично у розмірі від двох тисяч доларів США до десяти тисяч доларів США, в залежності від об`єму продажу лікарських засобів.

У відповідності до протоколу допиту свідка від 09.12.2022, яким зафіксовано показання ОСОБА_12 , вбачається, що 09.12.2022 за ініціативою ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у робочому кабінеті ОСОБА_12 (кабінет № 24, що знаходиться на третьому поверсі будівлі Держлікслужби за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 120-А) відбулася зустріч вказаних осіб, після чого ОСОБА_12 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) пройшли до кабінету № 20, який також знаходиться на третьому поверсі, в ході цієї зустрічі ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) передав ОСОБА_12 пачку грошових коштів у валюті - 10 000 доларів США за отримання дозволу, після передачі якої ОСОБА_12 поклав грошові кошти до портфелю темного кольору цікавився процедурою та строками отримання дозволу на ввезення в Україну лікарських засобів, запитував коли він отримає свою ліцензію на ввезення в Україну лікарських засобів

Згідно протоколу обшуку від 09.12.2022 детективами НАБУ 09.12.2022 з метою врятування майна у кабінеті АДРЕСА_2 , проведено невідкладний обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, в ході проведення якого у темно-синій сумці відшукано та вилучено грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, які ОСОБА_12 передав ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) в якості неправомірної вигоди за видачу дозволів на ввезення лікарських препаратів, що містять наркотичні засоби.

Законність проведення обшуку, в ході якого були вилучені грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, в даному випадку повинно оцінюватись саме через положення п.1 ч.2 ст.87 КПК України, щодо того, чи потребувало проведення такого обшуку отримання органом досудового розслідування попереднього дозволу суду чи ні, та як наслідок, чи є докази, отримані за результатом проведення такого обшуку, недопустимими. Оцінку вказаним обставинам має надавати суд вже під час судового розгляду.

Разом з тим, у відповідності до положень ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Як вбачається з протоколу обшуку від 09.12.2022, проведення невідкладного обшуку у кабінеті АДРЕСА_2 , було обумовлено необхідністю врятувати майно, що відповідає положенням ч. 3 ст. 233 КПК України щодо проведення обшуку у житлі чи іншому володінні особи без ухвали слідчого судді. Цього самого дня клопотання про обшук у Кримінальному провадженні скеровано до суду (а.с. 109).

Доводи сторони захисту з приводу того, що у Повідомленні про підозру не відображено яким чином у ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) з`явився номер мобільного телефону Голови Держлікслужби ОСОБА_12 , з урахування відсутності такої інформації у вільному доступі, яким чином ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) без перешкод проходив у приміщення Держлікслужби з урахуванням існування системи обмежень вільного проходу до вказаного приміщення, та не надано оцінку відповідним обставинам, а також не надано оцінку тому, з яких причин ОСОБА_12 неформально спілкувався з ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), не спростовують наявні у матеріалах Клопотання докази, які свідчать про причетність ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, наразі досудове розслідування продовжує здійснюється у Кримінальному провадженні, всі обставини вчинення кримінального правопорушення органом досудового розслідування на даний час встановлюватися, зі свого боку, наявні в матеріалах Клопотання докази в їх сукупності на даній стадії Кримінального провадження є достатніми для висновку щодо вчинення ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) інкримінованого йому кримінального правопорушення та для застосування відносно нього обмежувальних заходів.

Сторона захисту, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», вказує, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) інкримінується здійснення ним пропозиції, обіцянки надати та надання ним неправомірної вигоди Голові Держлікслужби ОСОБА_12 за надання останнім послуг, у наданні яких не було жодної потреби, оскільки згідно вказаної Постанови проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану припинено, що свідчить про те, що у ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) були відсутні підстави для звернення до Голови Держлікслужби та надання останньому грошових коштів за забезпечення ним формального здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства в ході здійснення господарської діяльності ТОВ «АННУШКА.ЛІНІЯ ЖИТТЯ», ТОВ «АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ», що свідчить про невідповідність обставин, викладених у Повідомленні про підозру, фактичним обставинам.

Зазначені доводи слідчий суддя не бере до уваги з огляду на те, що у відповідності до Повідомлення про підозру ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) висловив Голові Держлікслужби ОСОБА_12 пропозицію, обіцянку щодо надання та надав неправомірну вигоду у вигляді готівкових коштів - 10000 доларів США за видачу ТОВ «АННУШКА.ЛІНІЯ ЖИТТЯ», дозволу на ввезення на територію України препаратів, що містять у собі наркотичний засіб, та вчинення вказаних дій саме з цією метою інкримінуються ОСОБА_4 , а з огляду на сукупність вищенаведених доказів, наявних у матеріалах Клопотання, вбачається наявність обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) міг вчинити відповідні дії. Зі свого боку, обставини, за яких підозрюваний повідомив ОСОБА_12 щодо можливості надання останньому грошових коштів щомісячно за формальне здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотримання вимог законодавства ТОВ «АННУШКА.ЛІНІЯ ЖИТТЯ», ТОВ «АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ» в ході здійснення господарської діяльності, підлягають встановленню під час подальшого проведення досудового розслідування.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Детективом у Клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) дій, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:1) ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду; 2) ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 статті 177 КПК, у Кримінальному провадженні слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) можливості переховуватися від органу слідства та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) покинути територію України свідчить також і те, що він є громадянином Індії, має паспорт громадянина Індії - НОМЕР_2 , а також посвідку про тимчасовий прихисток в Греції №ТР008124, строк дії якої до 04.03.2023 року (а.с. 27, 29).

Крім того, згідно відомостей з протоколу огляду від 18.11.2022, складеного за результатом огляду державних реєстрів та інших електронних джерел інформації щодо наявності у ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) рухомого та нерухомого майна, доходів, корпоративних прав (а.с. 30-40), вбачається, що у останнього наявні достатні майнові ресурси для тривалого або постійного перебування за кордоном.

Так, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2738-IX від 16.11.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Так, відповідні норми чинного законодавства не розповсюджується на іноземців, що свідчить про відсутність на даний час у підозрюваного будь-яких перешкод покинути територію України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду за кордоном.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику ймовірного вчинення ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Існування відповідного ризику обумовлено тим, що показання Голови Держлікслужби ОСОБА_12 щодо обставин вчинення злочину мають значення для Кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у Клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) підозра у вчиненні інкримінуємого йому злочину є обгрунтованою, ризики, заявлені стороною обвинувачення, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного у Кримінальному провадженні запобіжного заходу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, береться до уваги особиста ситуація підозрюваного (вперше притягається до кримінальної відповідальності, в Україні має стійкі соціальні зв`язки (одружений, має чотирьох неповнолітніх дітей на утриманні), посвідку на постійне місце проживання, проблеми зі здоров`ям), проте, зважаючи, що ініціатива та активні дії щодо вчинення кримінального правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), здійснювалися саме підозрюваним, враховуючи рівень владних повноважень, на якому здійснювалось надання неправомірної вигоди (голові Держлікслужби, тобто особі, яка займає відповідальне становище), застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, наявність яких встановлена слідчим суддею.

Особисті обставини ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб повністю виключити встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу сторона обвинувачення має довести: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави та покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що в даному випадку буде належним запобіжником від порушення підозрюваним процесуальних обов`язків та його належної процесуальної поведінки, за такого клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Обґрунтування розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір неправомірної вигоди, у наданні якої підозрюється особа.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме: у пропозиції, обіцянці надати та наданні неправомірної вигоди у розмірі 10000 доларів США службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує та в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища.

Крім того, у відповідності до відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі податкових накладних, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, НАІС (а.с. 31-40, 52-75) вбачається, що ОСОБА_4 за період 2017-2022 отримав дохід у розмірі майже 1,5 млн. грн., має наступне нерухоме та рухоме майно:

-земельна ділянка, площею 0.136 га, кадастровий номер 5110137300:20:028:0030, реєстраційний номер об`єкта 2200173551101;

-земельна ділянка, площею 0.139 га, кадастровий номер 5110137300:20:028:0089, реєстраційний номер об`єкта 2200146651101;

-адміністративно-побутова будівля, загальна площа 2078.3 кв.м., адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта 2200111251101;

-нежитлове приміщення аптеки №1, загальна площа 147,7 кв.м., адреса: АДРЕСА_12, реєстраційний номер об`єкта 1893778351101;

-нежитлова будівля, загальна площа 85,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта 1759816151101;

-13/600 домоволодіння, загальна площа 1704,1 кв.м., адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта 1353370451106;

-інше магазин"Алмаз", загальна площа 120,1 кв.м., адреса: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта 1346621051239;

-нежитлова будівля-аптека, загальна площа 75,9 кв.м., адреса: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта 1256551951237;

-земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:01:002:0445, загальна площа 0,0942 га, адреса: АДРЕСА_13, реєстраційний номер об`єкта 1188558651103;

-нежитлова будівля - аптеки, загальна площа 78,6 кв.м., адреса: АДРЕСА_8 Номер об`єкта в РПВН: 26597454, реєстраційний номер об`єкта 1188518451103;

-Ѕ земельної ділянки, кадастровий номер 5110137600:70:007:0051, загальна площа 0,0227 га, адреса: АДРЕСА_14, реєстраційний номер об`єкта 1135959051101;

-нежитлове приміщення аптеки, загальна площа 82,7 кв.м., адреса: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта 692957851101;

-нежитлове приміщення аптеки, загальна площа 66,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_15, реєстраційний номер об`єкта 303236351101;

-нежитлове приміщення аптеки, загальна площа 89,5 кв.м., адреса: АДРЕСА_16, реєстраційний номер об`єкта 301327451101;

-нежитлове приміщення, загальна площа 77 кв.м., адреса: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об`єкта 195147951101;

-нежитлові приміщення відділення банку, загальна площа 54 кв.м., адреса: АДРЕСА_17 Номер обєкта в РПВН: 13164382, реєстраційний номер об`єкта 173400651101;

-земельна ділянка, кадастровий номер 5123910100:02:008:0075, загальна площа 0,0045 га, адреса: АДРЕСА_18, реєстраційний номер об`єкта 92555151239;

-земельна ділянка, кадастровий номер 5123910100:02:008:0081, загальна площа 0,01 га, адреса: АДРЕСА_18, реєстраційний номер об`єкта 92536451239;

-нежитлове приміщення, загальна площа 175,7 кв.м., адреса: АДРЕСА_19 Номер обєкта в РПВН: 31002548, реєстраційний номер об`єкта 79675451101;

-нежитлове приміщення аптеки, загальна площа 50 кв.м., адреса: АДРЕСА_20 Номер обєкта в РПВН: 5891538, реєстраційний номер об`єкта 15122751101;

-нежитлові приміщення стоматологічного кабінету, загальна площа 84,7 кв.м., адреса: АДРЕСА_21, реєстраційний номер об`єкта 31002548;

-домоволодіння, загальна площа 359,5 кв.м., адреса: АДРЕСА_22, реєстраційний номер об`єкта 11373069;

-нежилі приміщення, загальна площа 48,0 кв.м., адреса: АДРЕСА_23, реєстраційний номер об`єкта 9146059;

-автомобіль HYUNDAI H1D, РІК ВИПУСКУ НОМЕР_3 , держномер НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 ;

-автомобіль AUDI E-TRON, РІК ВИПУСКУ НОМЕР_6 , держномер НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ;

-автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік випуску 2012, держномер НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 ;

-автомобіль MERCEDES-BENZ S 350, рік випуску НОМЕР_11 , держномер НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 .

Крім цього, ОСОБА_4 є засновником дев`яти юридичних осіб, зокрема, йому належить:

-100% власності статутного капіталу ТОВ "АЛІСА. ЛІНІЯ ЖИТТЯ" (код ЄДРПОУ 39251192) у розмірі 1 000 грн.;

-100% власності статутного капіталу ТОВ "Б.Л. АГРО ОЙЛС" (код ЄДРПОУ 40152124) у розмірі 10 000 грн.;

-100% власності статутного капіталу ТОВ "АННУШКА.ЛІНІЯ ЖИТТЯ" (код ЄДРПОУ 43511732) у розмірі 1 000 грн.;

-50% власності статутного капіталу ТОВ "АННУШКА-ЛІНІЯ ЖИТТЯ" (код ЄДРПОУ 42572108) у розмірі 50 000 грн.;

-50% власності статутного капіталу ТОВ "АЛЬЯНС-БІОФАРМ" (код ЄДРПОУ 33970378) у розмірі 17 500 грн.;

-50% власності статутного капіталу ТОВ "ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БІОСТИМУЛЯТОР" (код ЄДРПОУ 40241617) у розмірі 280 000 грн.

-33.3% власності статутного капіталу ПП ФІРМА "ЮГ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 30690623) у розмірі 3 333 грн.;

-20% власності статутного капіталу ТОВ "ШИПРА" (код ЄДРПОУ 31517893) у розмірі 2 360 грн.;

-58% власності статутного капіталу ТОВ "БІОСТІМФАРМ" (код ЄДРПОУ 43823057) у розмірі 2 900 грн.

Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи розмір неправомірної вигоди, яку надав підозрюваний (10000 доларів США), слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), що підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 962 000 (чотири мільйона дев`ятсот шістдесят дві тисячі) гривень 00 копійок, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:

1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000370, прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) в цьому кримінальному провадженні, із ОСОБА_12 , а також з іншими особами, крім (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000370, прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні, своїх захисників, слідчого судді, суду;

5) здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт громадянина Індії, посвідку на тимчасовий прихисток в Греції №TR008124, інші докумени, які дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом. Таким чином, саме таким повинно бути формулювання даного обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, підозрюваний проживає разом із родиною за адресою: АДРЕСА_11 , здійснює підприємницьку діяльність у м. Києві, за такого є необхідним покладення на нього обов`язку наступного формулювання: не відлучатися за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Крім того, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для покладення на підозрюваного обов`язку здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 від 12.05.2021, оскільки відповідний документ підтверджує наявність у підозрюваного права на постійне проживання на території України, при цьому, у відповідності до п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного виконувати обов`язок, який полягає у тому, що підозрюваний має здати на зберігання до відповідних органів державної документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а не документи, які засвідчують право на проживання на території України.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу (ч. 4 ст. 196 КПК України).

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, що свідчить про обґрунтованість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 грудня 2022 року включно.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) додаткових процесуальних обов`язків слід визначити до 11 лютого 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Індії, посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 від 13.05.2021р., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 грудня 2022 року включно.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 15 днів, до 25 грудня 2022 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), заставу у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 962 000 (чотири мільйона дев`ятсот шістдесят дві тисячі) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

код ЄДРПОУ 42836259

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_14

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000370, прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) в цьому кримінальному провадженні, із ОСОБА_12 , а також з іншими особами, крім (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000370, прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні, своїх захисників, слідчого судді, суду;

5) здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт громадянина Індії, посвідку на тимчасовий прихисток в Греції №TR008124, інші докумени, які дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 11 лютого 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1