Рішення

від 08.12.2022 по справі 905/2465/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.2022 Справа №905/2465/21 (905/788/22)

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., за участю секретаря судового засідання Парахотіна Ю.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер», м. Кропивницький, Кіровоградська область

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове», м.Курахове, Донецька область

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай Фінанс», м. Київ

про визнання недійсними договорів застави від 15.12.2021 та позики №15/12-21 ФП від 15.12.2021

(в межах справи №905/2465/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове», код ЄДРПОУ 41491822, м. Курахове, Донецька область; розпорядник майна Карауш Ю.В.),

За участю представників (в режимі відоконференції):

від позивача: Клепиков М.С., адвокат на підставі ордеру серія ВН №1145253 від 21.09.2022

від відповідача-1: Куренний С.В., адвокат на підставі ордеру серія АА №1043601 від 19.08.2022

від відповідача-2: Майструк Є.С., адвокат на підставі ордеру серія АА №1030431 від 22.09.2022

розпорядник майна: Карауш Ю.В.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкер», м. Кропивницький, Кіровоградська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове», м.Курахове, Донецька область, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай Фінанс», м.Київ, про визнання недійсним договору застави від 15.12.2021, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» та ТОВ «Електросталь-Курахове», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенком Віталієм Володимировичем та зареєстрований в реєстрі за №2697 та договору позики №15/12-21 ФП від 15.12.2021 (позовні вимоги з урахуванням заяви від 14.11.2022, яку прийнято судом в підготовчому засіданні 15.11.2022).

Позов обґрунтований тим, що спірні правочини були укладені з метою виведення майна з власності ТОВ «Електросталь-Курахове» як потенційного банкрута і завдання збитків його кредиторам; умови договору позики є економічно невигідними для відповідача-1 і для відповідача-2; договір застави від 15.12.2021 є невигідним для ТОВ «Електросталь-Курахове» та містить умови, що сприяють виведенню майна з власності боржника; вартість переданого майна у заставу є заниженою та не відповідає ринковій; спірні правочини укладені боржником із заінтересованою особою. Нормативно позивач посилається на положення ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідач-1, ТОВ «Електросталь-Курахове», проти позовних вимог заперечив; доводи позивача щодо укладання спірних договорів на невигідних умовах для ТОВ «Електросталь-Курахове» вважає необґрунтованими; з твердженням щодо заниження вартості переданого в заставу майна не погодився; зазначив, що ТОВ «Електросталь-Курахове» та ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» не є пов`язаними особами.

Відповідач-2, ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс», проти позовних вимог заперечив; послався на необґрунтованість тверджень позивача щодо укладання спірних договорів за відсутності економічної вигоди для ТОВ «Електросталь-Курахове» та ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс»; зазначив, що вигода для ТОВ «Електросталь-Курахове», яке знаходилось в скрутному економічному стані, в отриманні обігових коштів є очевидною; пояснив, що дії ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» з надання позики були спрямовані на оздоровлення економічного стану боржника та відновлення його господарської діяльності з метою створення для ТОВ «Електросталь-Курахове» передумов для отримання прибутку, що своєю чергою дозволило б боржнику погасити борг перед позичальником за договором уступки права вимоги, укладеного з ТОВ «ФК «Цедент» від 06.09.2017 №1512/21-1; зазначив про хибність посилань позивача щодо заниження вартості заставного майна; пов`язаність ТОВ «Електросталь-Курахове» та ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» заперечив.

Розпорядником майна боржника були надані пояснення, з яких вбачається, що первинний аналіз спірних договорів, а також бухгалтерських та інших документів не виявив ознак недійсності цих договорів; така позиція зокрема розпорядника майна обґрунтована наданими до матеріалів справи висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №04-МОА/22 та експертним висновком комісійного науково-правового дослідження №012-АНО/22.

Провадження у справі №905/2465/21 (905/788/22) відкрито ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.10.2022; розгляд справи здійснено за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання проведені судом 15.11.2022 та 29.11.2022.

У підготовчому засіданні 29.11.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати розглянув клопотання позивача про: зобов`язання ТОВ «Скай Фінанс» та ТОВ «Електросталь-Курахове» оформити надані ними відповіді в порядку ст.90 Господарського процесуального кодексу України у відповідності до вимог ст.88 Господарського процесуального кодексу України в частині нотаріального посвідчення; витребування доказів від ТОВ «Електросталь-Курахове» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшенка Віталія Володимировича; зобов`язання ТОВ «Електросталь-Курахове» надати відповіді на поставлені питання у позовній заяві, та дійшов висновку про відмову у їх задоволенні. Суд також відмовив у задоволенні клопотання позивача про продовження строків підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання. За результатом розгляду вказаних клопотань судом постановлена ухвала в протокольній формі згідно з приписами ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами підготовчого засідання 29.11.2022 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №905/2465/21 (905/788/22) та призначення розгляду справи по суті на 08.12.2022.

01.12.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про відвід судді від розгляду справи №905/2465/21(905/788/22), розглянувши яку суд постановив ухвалу від 02.12.2022 про визнання заяви необґрунтованою; відповідно до вимог ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України справу №905/2465/21(905/788/22) передано для вирішення питання про відвід судді на автоматичний розподіл для розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

За результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви у справі №905/2465/21(905/788/22) визначено суддю Ніколаєву Л.В.

Ухвалою суду від 05.12.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді Аксьонової К.І. від розгляду справи №905/2465/21(905/788/22).

У судовому засіданні 08.12.2022 взяли участь в режимі відеоконференції представники сторін та розпорядник майна; представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 14.11.2022; представники відповідачів-1,-2 заперечили проти позову з підстав, викладених у відзивах на позов; розпорядник майна надала пояснення щодо відсутності підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними.

02.12.2022, 06.12.2022, 07.12.2022 та 08.12.2022 через систему «Електронний суд» та на електронну адресу суду від позивача надійшли клопотання та заяви: про визнання зловживання процесуальними правами, де позивач просив з метою запобігання зловживанню процесуальними правами та спонукання ТОВ «Електросталь-Курахове» до добросовісного виконання процесуальних прав, застосувати захід процесуального примусу у виді штрафу до директора ТОВ «Електросталь-Курахове» Алмаза В.В.; про визнання обов`язковою явкою у судових засідання з розгляду справи №905/2465/21(905/788/22) представників ТОВ «Електросталь-Курахове» та ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс»; заява від 06.12.2022, в якій останній просив повернутись до стадії підготовчого провадження по справі №905/2465/21(905/788/22) та продовжити строк підготовчого провадження на 30 календарних днів; про виклик у судове засідання з розгляду справи №905/2465/21 (905/788/22) судового експерта Машиніченка О.А.; про призначення судової економічної експертизи та витребування документів необхідних для її проведення; про долучення документів.

Розглянувши клопотання позивача про визнання обов`язковою явкою у судових засідання з розгляду справи №905/2465/21(905/788/22) представників ТОВ «Електросталь-Курахове» та ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс», суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з мотивів відсутності підстав для вчинення таких процесуальних дій; крім того судом зауважено на тому, що відповідачі-1,-2 забезпечили явку представників у судовому засіданні (в режимі відеоконференції).

Розглянувши заяву позивача від 06.12.2022 щодо повернення до стадії підготовчого провадження по справі №905/2465/21(905/788/22) та продовження строку підготовчого провадження, судом в її задоволенні відмовлено з мотивів недоведення з боку позивача необхідності вчинення будь-яких процесуальних дій, які можуть бути реалізовані виключно на стадії підготовчого провадження.

Розглянувши заяву позивача про виклик у судове засідання з розгляду справи №905/2465/21 (905/788/22) судового експерта Машиніченка О.А., суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з мотивів відсутності доведення позивачем, які саме положення висновку судової економічної експертизи №004-МОА/22 від 25.10.2022 потребують роз`яснень експерта, що склав цей висновок.

Перед початком розгляду справи по суті 08.12.2022 позивачем заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі №905/2465/21(905/788/22) з вирішення питань: Чи підтверджується документально економічна спроможність ТОВ «Електросталь-Курахове» отримати прибуток або приріст активів у період з 15.12.2022 по 10.07.2022 для погашення суми позики за договором позики №15/12-21 ФП від 15.12.2021? Чи підтверджується документально економічна доцільність отримання ТОВ «Електросталь-Курахове» суми позики за договором№15/12-21 ФП від 15.12.2021? Для проведення експертизи позивач просив витребувати відповідні документи. Розглянувши це клопотання, суд відмовив в його задоволенні з мотивів того, що ці обставини не входять до предмету дослідження в межах даної справи.

Розглянувши клопотання позивача про визнання зловживання процесуальними правами, спонукання ТОВ «Електросталь-Курахове» до добросовісного виконання процесуальних прав та застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу до директора ТОВ «Електросталь-Курахове» Алмаза В.В., суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з мотивів невстановлення судом обставин зловживання процесуальними правами керівником відповідача-1.

Клопотання позивача від 08.12.2022 про долучення доказів до матеріалів справи судом задоволено.

Розгляд клопотань та заяв здійснено судом без виходу до нарадчої кімнати. За результатом розгляду судом постановлена ухвала в протокольній формі згідно з приписами ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті здійснено судом в судовому засіданні 08.12.2022 за участю представників всіх учасників справи та розпорядника майна боржника.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

15.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» як позикодавцем та ТОВ «Електросталь-Курахове» як позичальником був укладений договір позики №15/12-21ФП відповідно до умов якого позикодавець, ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс», надає ТОВ «Електросталь-Курахове» грошові кошти у розмірі, встановленому у п.2.1 договору, а позичальник, ТОВ «Електросталь-Курахове», зобов`язується повернути їх позикодавцю в порядку та на умовах, передбачених договором.

Сума позики за договором надається позичальнику для поповнення обігових коштів позичальника та їх використання при здійсненні господарської діяльності (п.1.3 договору №15/12-21ФП від 15.12.2021 позики).

Відповідно до п.2.1 договору №15/12-21ФП від 15.12.2021 сума позики становить 94000000,00грн. Позика надається позичальнику на безоплатній основі (п.2.2 договору).

Згідно з п.4.1 договору позики в редакції додаткової угоди від 30.12.2021 позичальник зобов`язаний повернути суму позики (або неповернену її частину у разі дострокового погашення частини позики) до 10.07.2022 або раніше на вимогу позикодавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги.

У виконання умов договору позики, ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» перерахувало ТОВ «Електросталь-Курахове» грошові кошти в сумі 94000000,00грн у відповідності до п.3.1 договору позики на розрахунковий банківський рахунок позичальника, що вбачається з платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи. Отримання вказаних коштів відповідачем-1 підтверджується.

Відповідно до вимог п.1.4 договору позики виконання ТОВ «Електросталь-Курахове» зобов`язань за договором забезпечується заставою рухомого майна (активів) ТОВ «Електросталь-Курахове», а також може бути забезпечено порукою та іншими видами забезпечення на підставі правочинів, що можуть бути укладені в майбутньому між сторонами та/або між ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» та третіми особами відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

У забезпечення договору позики 15.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» та ТОВ «Електросталь-Курахове» укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенком В.В. та зареєстрований у реєстрі за №2697.

Відповідно до умов договору застави ТОВ «Електросталь-Курахове» з метою забезпечення повного виконання зобов`язання за договором позики № 15/12-21ФП передає в заставу ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» рухоме майно, визначене у додатку №1 до договору застави, що є невід`ємною частиною вказаного договору (п.1 договору застави).

Договором застави забезпечується виконання основного зобов`язання, зазначеного в п.1 договору, заставодавця перед заставодержателем, зі всіма додатковими угодами, змінами і доповненнями, а саме: повернення грошових коштів у сумі 94000000,00грн у строк і у спосіб, визначений основним зобов`язанням та додатковими угодами до нього. Договір застави укладається на строк виконання основного зобов`язання.

Вартість предмета застави складає 94194972,74грн (п.3 договору застави), що відповідає його балансовій вартості (п.8 договору застави).

15.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенком В.В. внесений запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна №29572277 про обтяження рухомого майна, визначеного в додатку №1 до договору застави від 15.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенком В.В. та зареєстрованого у реєстрі за №2697; обтяжувач майна ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс».

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.01.2022 відкрито провадження у справі №905/2465/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове», код ЄДРПОУ 41491822, м. Курахове, Донецька область; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Карауш Ю.В.

На час розгляду позову у справі №905/2465/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» триває процедура розпорядження майном боржника.

За результатами попереднього засідання у справі №905/2465/21 судом постановлена ухвала від 28.09.2022, якою встановлено розмір і перелік вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, зокрема, визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер», м. Кропивницький, Кіровоградська область, на суму 6127619,42грн (зобов`язання, не забезпечене заставою) та 4962,00грн (судовий збір); вказаною ухвалою також визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай фінанс», м. Київ, на суму 94000000,00грн (вимоги, забезпечені заставою майна боржника); на суму 351316763,22грн (зобов`язання, не забезпечене заставою) та 4962,00грн (судовий збір).

Ухвалою суду від 14.09.2022 за наслідком часткового задоволення заяви забезпеченого кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» про надання дозволу на звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 15.12.2021 судом визнано вимоги забезпеченого кредитора такими, на які не поширюється дія запровадженого ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство мораторію; забезпеченому кредитору в передбаченому договором застави та законодавством України порядку надано дозвіл на звернення стягнення на рухоме майно в рахунок погашення заборгованості за договором позики №15/12-21ФП від 15.12.2021 згідно з договором застави від 15.12.2021, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенком В.В. та зареєстрованим у реєстрі за №2697.

Розглядаючи позов про визнання недійсним договору позики №15/12-21 ФП від 15.12.2021 та договору застави від 15.12.2021, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» та ТОВ «Електросталь-Курахове», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенком В.В. та зареєстрований в реєстрі за №2697, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін.

Згідно з чч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому згідно з частиною першою ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому суд звертає увагу, що за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно з ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.

Отже недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі (невідповідність волі та волевиявлення).

При цьому наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватись судом на момент його укладання, а не в результаті його належного або неналежного виконання.

Слід вказати, що специфіка провадження у справах про банкрутство полягає зокрема у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів.

До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у ст.42 Кодексу України у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 42 Кодексу України у справі про банкрутство правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог (ч.1) Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (ч.2). У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину (ч.3).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Отже при розгляді справи судом має бути вирішено питання щодо спростування правомірності оспорюваних правочинів, яка презюмується в силу закону.

Приймаючи до уваги положення Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання правочину недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів недійсними.

Обґрунтовуючи позов про визнання недійсними договорів застави від 15.12.2021 та позики №15/12-21 ФП від 15.12.2021, позивач посилається на ч.ч.1,2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та зазначає що відповідач-1 ТОВ «Електросталь-Курахове» (боржник) до відкриття провадження у справі про банкрутство, уклавши спірні правочини прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог на невигідних умовах, що сприяє виведенню майна з власності ТОВ «Електросталь-Курахове» та завдає збитків як відповідачу-1 так і його кредиторам. Також позивач вказує, що відповідач-1 спірні договори уклав із заінтересованою особою.

Оцінюючи такі доводи судом встановлено таке.

Матеріали справи свідчать про виконання договору позики від 15.12.2021 №15/12-21 ФП позичальником та отримання в межах цього договору боржником грошових коштів у розмірі 94000000,00грн, що в свою чергу свідчить про збільшення за рахунок позичених коштів активів боржника.

Як пояснює ТОВ «Електросталь-Курахове» метою укладання договору позики було поповнення обігових коштів для забезпечення виробничої діяльності підприємства.

З іншого боку надання позики, як пояснює ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс», було спрямовано на оздоровлення економічного стану боржника та відновлення його господарської діяльності з метою створення для ТОВ «Електросталь-Курахове» передумов для отримання прибутку, що дозволило б боржнику погасити борг перед позичальником за договором уступки права вимоги №1512/21-1 від 06.09.2017, розмір якого становить 351316763,22грн.

Отже матеріали справи не свідчать, що спірні договори укладені без очевидної економічної мети.

Слід вказати, що економічна доцільність укладання спірних договорів та вигідність їх умов для сторін не входить до предмету дослідження, оскільки, встановлюючи ознаки фраудаторності спірних договорів, суд має встановити не потенційну можливість отримання прибутку внаслідок укладання спірних договорів, а обставини того, чи були договори укладені саме з наміром зменшити обсяг майнових активів боржника на шкоду кредиторам, чи призвело укладання таких договорів до неплатоспроможності боржника.

Положеннями ст.627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Надання позики позичальнику на безоплатній основі (п.2.2 договору) не суперечить ст.1048 Цивільного кодексу України, відповідно до якої одержання від позичальника процентів від суми позики є правом позикодавця.

Відповідно до ст. 572. Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У забезпечення виконання зобов`язань за договором позики №15/12-21 ФП від 15.12.2021 укладено договір застави, за яким ТОВ «Електросталь-Курахове» передало в заставу ТОВ «Фінансова компанія «Скай Фінанс» рухоме майно. артість переданого в заставу майна становить 94194972,74грн (п.3 договору застави від 15.12.2021), що відповідає його балансовій вартості (п.8 договору застави).

Посилання на те, що вартість заставного майна перевищує визначений в договорі розмір є припущенням позивача, яке не доведене жодним доказом

Разом з тим в силу ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Питання призначення експертизи з метою визначення вартості майна не поставало.

Відповідно до положень частини першої ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Забезпечення виконання договірних зобов`язань, у тому числі шляхом укладання договорів застави, відповідає чинному цивільному законодавству, зокрема таким його засадам як справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України).

Аналіз змісту спірних договорів позики та застави не свідчить про завідомо невигідні умови для сторін.

Слід вказати, що укладання договору застави відбулось до відкриття провадження у справі №905/2465/21 про банкрутство ТОВ «Електросталь-Курахове».

Суму позики боржник не повернув, що стало наслідком визнання позикодавця забезпеченим кредитором боржника.

Разом з тим, неповернення ТОВ «Електросталь-Курахове» отриманих за договором позики коштів не свідчить про наявність підстав для визнання договору недійсним, оскільки наявність таких підстав встановлюється судом на момент укладання договору, і така оцінка не залежить від обставин належного або неналежного виконання договору сторонами.

Слід окремо вказати, що укладання спірних договорів позики №15/12-21 ФП від 15.12.2021 та договору застави від 15.12.2021 не призвело до неплатоспроможності боржника. Вказана обставина позивачем не заперечується та підтверджується зокрема висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №04-МОА/22 від 25.10.2022, яким не встановлено негативного впливу укладання спірних договорів на стан економічних показників ТОВ «Електросталь-Курахове».

Невиконання спірних договорів також не зумовило відкриття провадження у справі про банкрутство, що також не є спірним.

В силу положень ч. 2 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном. Отже, майно юридичної особи є способом забезпечення зобов`язань боржника перед кредиторами.

За загальним правилом майнова сутність господарювання полягає у відносно еквівалентному обміні матеріальними цінностями. Тож навмисне зменшення активів у суб`єкта господарювання без отримання ним компенсації у вигляді співмірного майнового еквіваленту є ознакою фраудаторної поведінки боржника.

Укладення позивачем спірного договору позики та отримання в межах його виконання грошових коштів у розмірі 94000000грн не є зменшенням активів підприємства. Своєю чергою забезпечення виконання договору позики заставою майна співмірної вартості (протилежне з матеріалів справи не вбачається) не розцінюється судом як фраудаторна поведінка боржника на шкоду іншим кредиторам, оскільки забезпечення виконання договірних зобов`язань є звичайною діловою практикою.

Стосовно посилань позивача на те, що спірні правочини укладені боржником із заінтересованою особою з посиланням на те, що учасником ТОВ «Електросталь-Курахове» та одночасно учасником позикодавця є ОСОБА_1 , суд до уваги не бере, оскільки за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач на час укладання спірних договорів 15.12.2021 єдиним учасником ТОВ «Електросталь-Курахове» є ОСОБА_2 . Вказана особа є учасником боржника й на час розгляду справи судом.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що матеріали справи не свідчать про укладання спірних правочинів саме з наміром зменшити обсяг майнових активів боржника та подальшим виникненням ознак його неплатоспроможності. Матеріали справи також не свідчать, що вартість переданого майна у заставу за договором застави від 15.12.2021 є заниженою.

Отже, під час розгляду справи судом не встановлено обставин того, що спірні договори мають ознаки фраудаторних правочинів.

Дійшовши такого висновку, суд в силу приписів ст.ст.108-109 Господарського процесуального кодексу України не розцінює як доказ у справі експертний висновок №012-АНО/22 комісійного науково-правового дослідження від 28.10.2022, складений Центром судової експертизи та експертних досліджень.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надавши відповідну правову оцінку всім суттєвим аргументам сторін та наданим ними доказам, що впливають на розгляд справи по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними договорів застави від 15.12.2021 та позики №15/12-21 ФП від 15.12.2021 з мотивів відсутністі підстав, визначених ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, для визнання правочинів, вчинених боржником, недійсними.

Мотивуючи прийняття рішення суд виходить з наведеної в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006) позиції, згідно з якою пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент учасників.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд з урахуванням відмови у задоволенні позову за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладає судові витрати зі сплати судового збору за подання позову на позивача.

Враховуючи повідомлення позивача про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, питання розподілу цих витрат буде вирішено судом шляхом постановлення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 08.12.2022 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2022.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання апеляційної скарги відбувається з урахуванням пп.17.5 пп.17 п.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова