Рішення

від 16.12.2022 по справі 910/8256/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2022Справа № 910/8256/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП А-І-С-Т"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС ХОЛДИНГ"

про стягнення 551 308,86 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКП А-І-С-Т" (далі - позивач, ТОВ "ПКП А-І-С-Т") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС ХОЛДИНГ" (далі - відповідач, ТОВ "РЕСУРС ХОЛДИНГ") про стягнення 551 308,86 грн на підставі Договору № 091120 від 09.11.2020, з яких: 480 148,28 грн заборгованості, 39 911,49 грн пені, 8 682,13 грн 3% річних, 22 566,96 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 позовну заяву ТОВ "ПКП А-І-С-Т" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

08.09.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява щодо усунення підстав для залишення позовної заяви без руху, направлена до суду засобами поштового зв`язку 05.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 позовну заяву ТОВ "ПКП А-І-С-Т" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8256/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/8256/22.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 у справі № 910/8256/22 були направлені позивачу та відповідачу за адресами, вказаними у позовній заяві, які відповідають адресам місцезнаходження позивача (Україна, 49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 9/21) та відповідача (Україна, 03680, м. Київ, вул. Якутська, буд. 10), що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 у справі № 910/8256/22 було надіслано позивачу та відповідачу за належними адресами, тобто повідомленими суду позивачем, які відповідають адресам, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку, суд дійшов висновку про те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

09.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКП А-І-С-Т" (далі - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС ХОЛДИНГ" (далі - замовник, відповідач) укладено Договір № 091120 (далі - Договір), за умовами якого:

- замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними або залученими силами, з використанням своїх матеріалів і конструкцій (устаткування) та матеріалів замовника в терміни, обумовлені Договором виконати роботи з улаштування вентильованого фасаду в магазині продовольчих і непродовольчих товарів, що розташований за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Вокзальна, 9 (пункт 1.1 Договору);

- найменування, об`єм, характер і вартість робіт, передбачених пунктом 1.1 Договору, визначаються договірною ціною (Додаток №1), погодженою сторонами, яка є невід`ємною частиною Договору; підставою для проведення розрахунків є умови Договору та після виконання робіт - акт виконаних робіт, які підписуються сторонами (пункт 1.2 Договору);

- загальна сума Договору відповідно до договірної ціни складає 2 210 148,28 грн, в тому числі ПДВ - 368 358,05 грн (пункт 2.1 Договору);

- замовник здійснює передплату у сумі 1 547 103,74 грн, в тому числі ПДВ - 257 850,62 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Договору (пункт 2.4 Договору);

- остаточна оплата за виконані роботи здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт (пункт 2.5 Договору);

- замовник повинен протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання акту виконаних робіт підписати його або в той же термін надіслати підряднику мотивовані письмові зауваження (пункт 2.6 Договору);

- підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені п. 1.1 Договору, протягом 250 (двісті п`ятдесят) календарних днів з моменту отримання передплати, обумовленої п. 2.4 Договору (пункт 3.1 Договору);

- підрядник має право достроково виконати свої зобов`язання за Договором (пункт (3.2 Договору);

- після виконання всіх передбачених Договором робіт підрядник здає готовий комплекс робіт замовнику згідно з умовами Договору та акту виконаних робіт (пункт 9.1 Договору);

- підрядник передає акт виконаних робіт замовнику впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту закінчення робіт (пункт 9.2 Договору);

- замовник протягом семи робочих днів виконує перевірку відповідності виконаних робіт вимогам проєктної, технічної і нормативної документації, а також умови Договору; акт виконаних робіт підписується замовником протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання від підрядника та в разі виконання підрядником умов Договору і вимог нормативно-технічної документації (пункт 9.3 Договору);

- за порушення строків оплати виконаних робіт за Договором замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (пункт 11.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, однак до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за Договором (пункт 15.2 Договору).

Позов мотивовано тим, що:

- між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено Договір № 091120 від 09.11.2020 щодо виконання роботи з улаштування вентильованого фасаду в магазині продовольчих і непродовольчих товарів, що розташований за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Вокзальна, 9;

- відповідачем здійснено оплату по Договору наступними платежами: 19.11.2020 - 300 000,00 грн; 26.11.2020 - 500 000,00 грн; 22.01.2021 - 30 000,00 грн, 29.01.2021 - 200 000,00 грн; 23.04.2021 - 100 000,00 грн, 04.06.2021 - 250 000,00 грн, 22.06.2021 - 350 000,00 грн, а всього на загальну суму 1 730 000,00 грн;

- акти виконаних робіт підписано сторонами: 06.06.2021 на суму 1 030 000,00 грн та 28.06.2021 на суму 1 180 148,00 грн, а всього на загальну суму 2 210 148,00 грн;

- граничною датою оплати за виконані роботи є 12.07.2021, відтак, на твердження позивача, починаючи з 13.07.021 за відповідачем рахується прострочення оплати на загальну суму 480 148,00 грн (2 210 148,00 грн - 1 730 000,00 грн = 480 148,00 грн);

- у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем нараховано 39 911,49 грн пені, 8 682,13 грн 3% річних, 22 566,96 грн інфляційних втрат.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором будівельного підряду, який є окремим видом договорів підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

До окремих договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 глави 61 ("Підряд"), положення параграфа 1 ("Загальні положення про підряд") застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями ЦК України про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав обумовлені Договором роботи з улаштування вентильованого фасаду в магазині продовольчих і непродовольчих товарів, що розташований за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Вокзальна, 9, що підтверджується наявними в матеріалах справи: Актом № 1 від 09.06.2021 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 на суму 1 030 000,00 грн, Актом № 2 від 28.06.2021 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 на суму 1 180 148,28 грн, а всього на суму 2 210 148,28 грн.

Судом встановлено, що відповідач кількість та якість виконаних позивачем робіт перевірив, підписавши наведені акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та заперечень, що не спростовано відповідачем.

Матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від приймання виконаних позивачем робіт з підстав неналежної якості, обсяг виконаних робіт погоджений сторонами.

Враховуючи, здійснену відповідачем оплату (передплату) за Договором у загальній сумі 1 730 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 480 148,28 грн (2 210 148,28 грн - 1 730 000,00 грн = 480 148,28 грн), що додатково підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних рахунків станом на 31.12.2021 на суму 480 148,28 грн.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що остаточна оплата за виконані роботи здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт (пункт 2.5 Договору).

Отже, враховуючи дату підписання сторонами Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт - 28.06.2021, остаточна оплата за виконані позивачем роботи мала бути здійснена відповідачем до 12.07.2021 (включно).

Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних і допустимих доказів виконання своїх обов`язків за Договором щодо остаточної оплати виконаних за Договором робіт суду не надав.

Отже, оскільки позивачем були належним чином виконані роботи за Договором, а відповідачем такі роботи прийнято без будь-яких зауважень, проте не оплачено у повному обсязі, то позовні вимоги ТОВ "ПКП А-І-С-Т" про стягнення з ТОВ "РЕСУРС ХОЛДИНГ" 480 148,28 грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 39 911,49 грн пені, 8 682,13 грн 3% річних і 22 566,96 грн інфляційних втрат.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 39 911,49 грн за період з 13.07.2021 по 18.01.2022 та 8 682,13 грн 3% річних і 22 566,96 грн інфляційних втрат за період з 13.07.2021 по 17.02.2022.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11.3 Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати виконаних робіт за Договором замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, при цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, наведені позивачем у додатку до позовної заяви, судом встановлено, що позивачем вірно визначено періоди прострочення, за які нараховується пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Водночас, суми пені та інфляційних втрат розраховані не вірно.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунок сум пені та інфляційних втрат, судом встановлено, що сума пені становить 42 108,35 грн, а інфляційних втрат - 31 031,12 грн.

Разом з тим, частиною другою статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відтак, оскільки суд не може виходити за межі вимог позивача щодо стягнення сум пені та інфляційних втрат, то стягненню з відповідача підлягають 39 911,49 грн пені та 22 566,96 грн інфляційних втрат за розрахунком позивача.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим стягненню з відповідача підлягають 8 682,13 грн 3% річних.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 480 148,28 грн заборгованості, 39 911,49 грн пені, 8 682,13 грн 3% річних та 22 566,96 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 8 510,83 грн (судовий збір).

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Судом встановлено, що фактично за подання даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 8 269,63 грн (1,5% від ціни позову у сумі 551 308,86 грн).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, судовий збір в сумі 8 269,63 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС ХОЛДИНГ" (Україна, 03680, м. Київ, вул. Якутська, буд. 10; ідентифікаційний код 34693832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП А-І-С-Т" (Україна, 49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 9/21; ідентифікаційний код 40803420) 480 148,28 грн (чотириста вісімдесят тисяч сто сорок вісім гривень 28 коп.) заборгованості, 39 911,49 грн (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот одинадцять гривень 49 коп.) пені, 8 682,13 грн (вісім тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 13 коп.) 3% річних та 22 566,96 грн (двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят шість гривень 96 коп.) інфляційних втрат, 8 269,63 грн (вісім тисяч двісті шістдесят дев`ять гривень 63 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 16.12.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА