Рішення від 19.12.2022 по справі 910/10519/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2022Справа № 910/10519/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина», Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Базар`янка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», м. Київ

про стягнення 48 874,60 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» (далі - ПрАТ СП «Чорноморська перлина»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (далі - ТзОВ «Укравтозапчастина»/відповідач) про стягнення 48 874,60 грн безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у період з 13.05.2019 до 24.09.2019 сплачено на користь відповідача заборгованість у розмірі 48 874,60 грн за договором поставки №43 від 31.01.2017, в той же час старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в примусовому порядку на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2019, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №916/800/19 стягнуто з позивача заборгованість 73 068,57 грн, в тому числі основний борг у розмірі 48 874,60 грн, що призвело до подвійної сплати основного боргу за договором поставки №43 від 31.01.2017. Таким чином, грошові кошти в сумі 48 874,60 грн, сплачені позивачем у період з 13.05.2019 до 24.09.2019 є безпідставно набутими відповідачем та підлягають поверненню позивачу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.10.2022 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.11.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Укравтозапчастина» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що факт часткового виконання грошових зобов`язань за договором №43 від 31.07.2017 у період з 13.05.2019 до 24.09.2019 позивачем не доведено, водночас, відповідач зазначає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки грошові кошти в сумі 48 874,60 грн отримані на виконання договору поставки №43 від 31.01.2017.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2017 між Публічним акціонерним товариством сільськогосподарським підприємством «Чорноморська перлина», назву якого змінено на Приватне акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (далі - постачальник) укладено договір поставки №43, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в заявці та погодженої сторонами письмово.

Згідно п. 2.1. договору сукупна вартість товару, що поставлений на підставі цього договору, яка вказана у всіх видаткових накладних (актах приймання-передачі), складає загальну суму договору, з урахуванням ПДВ.

У відповідності до п. 2.2. договору в редакції додаткової угоди від 12.01.2018, покупець повинен здійснити оплату вартості товару у термін 15 календарних дня з моменту отримання замовленого товару від постачальника .

Пунктом 2.3. договору передбачено, що зобов`язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними у момент зарахування на поточний рахунок постачальника суми, вказаної у видаткових накладних (актах приймання-передачі товару).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п. 11.1. договору в редакції додаткової угоди від 12.01.2018).

22.05.2019 Господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі №916/800/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» до Публічного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 89 533,77 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 66 874,60 грн., пені у розмірі 14 844,21 грн., збитків від інфляції у розмірі 6 420,60 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 394,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за умовами договору поставки товару №43 від 31.01.2017, а саме, в частині повної оплати вартості поставленого позивачем товару. Зокрема, Господарським судом Одеської області вирішено: провадження у справі №916/800/19 за позовом ТЗОВ «Укравтозапчастина» до ПАТ СП «Чорноморська перлина» в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 18 000,00 грн. - закрити; позов задовольнити та стягнути з ПАТ СП «Чорноморська перлина» на користь ТзОВ «Укравтозапчастина» суму основного боргу у розмірі 48 874,60 грн., пеню у розмірі 14 844,21 грн., збитки від інфляції у розмірі 6 420,60 грн., три відсотки річних у розмірі 1 394,36 грн., судовий збір у розмірі 1 534,80 грн.

Південно-західним апеляційним господарським судом постановою від 21.08.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2019 у справі №916/800/19 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Одеської області від 22.05.2019 у справі №916/800/19 мають преюдиційне значення для розгляді цієї справи та не підлягають повторному доказуванню.

Господарським судом Одеської області в рішенні від 22.05.2019 у справі №916/800/19 встановлено, що заборгованість ПАТ СП «Чорноморська перлина» перед ТОВ «Укравтозапчастина» за поставлений відповідно до договору №43 від 31.01.2017 та на підставі накладних на товар станом на момент звернення позивача до господарського суду із позовними вимогами складала 66 874,60 грн. При цьому, відповідно до наданої позивачем виписки по банківському рахунку відповідачем після відкриття провадження у даній справі в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №43 від 31.01.2017 було перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що станом на момент вирішення даного спору по суті, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 48 874,60 грн.

29.08.2019 Господарським судом Одеської області на виконання судового акту Господарського суду Одеської області від 22.05.2019, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019, видано наказ у справі №916/800/19.

23.09.2019 старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60122383 про примусове виконання наказу №916/800/19 від 29.08.2019 про стягнення з ПАТ СП «Чорноморська перлина» на користь ТзОВ «Укравтозапчастина» боргу у розмірі 73 068,57 грн.

29.10.2019 на підставі платіжної вимоги №133 від 28.10.2019 згідно судового наказу Господарського суду Одеської області №916/800/19 від 29.08.2019, АТ «Прокредит Банк» списано з рахунка позивача грошові кошти в сумі 80 624,43 грн, в тому числі заборгованість у розмірі 73 068,57 грн та виконавчий збір в сумі 7 306,86 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

06.11.2019 старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60122383 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/800/19 від 29.08.2019, оскільки вимоги виконавчого документу боржником виконані в повному обсязі.

Разом з тим, у період з 13.05.2019 по 24.09.2019 позивачем платіжними дорученнями №3286 від 13.05.2019, №3350 від 23.05.2019, №3421 від 04.06.2019, №3471 від 12.06.2019, № 3488 від 13.06.2019, №3537 від 20.06.2019, №153 від 24.06.2019, №1379887614 від 10.07.2019, №3606 від 11.07.2019, №3768 від 05.08.2019, №3913 від 30.08.2019, № 299 від 03.09.2019, №325 від 05.09.2019, №364 від 12.09.2019, №3969 від 24.09.2019 сплачено на користь відповідача грошові кошти в сумі 48 874,60 грн.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 48 874,60 грн безпідставно набутих коштів, сплачених згідно наведених вище платіжних доручень, оскільки заборгованість за поставлений товар за договором поставки №43 від 31.01.2017 була стягнута з позивача у виконавчому провадженні №60122383 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/800/19 від 29.08.2019.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Як зазначено судом вище, Господарським судом Одеської області в рішенні від 22.05.2019 у справі №916/800/19, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019, встановлено, що розмір основної заборгованості ПрАТ СП «Чорноморська перлина» перед ТзОВ «Укравтозапчастина» складає 48 874,60 грн.

Так, на виконання цих судових актів, Господарським судом Одеської області видано наказ від 29.08.2019, на підставі якого старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову від 23.09.2019 про відкриття виконавчого провадження №60122383 про стягнення з ПАТ СП «Чорноморська перлина» на користь ТзОВ «Укравтозапчастина» борг у розмірі 73 068,57 грн.

Судом вище також встановлено, що 29.10.2019 на підставі платіжної вимоги №133 від 28.10.2019 згідно судового наказу Господарського суду Одеської області №916/800/19 від 29.08.2019, АТ «Прокредит Банк» списано з рахунка позивача грошові кошти в сумі 80 624,43 грн, в тому числі заборгованість у розмірі 73 068,57 грн та виконавчий збір в сумі 7 306,86 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Отже, з наведеного вбачається, що в межах виконавчого провадження №60122383 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/800/19 від 29.08.2019, з позивача стягнуто на користь відповідача заборгованість у розмірі 73 068,57 грн, в тому числі суму основного боргу у розмірі 48 874,60 грн за поставлений товар згідно договору поставки № 43 від 31.01.2017.

Водночас, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що у період з 13.05.2019 по 24.09.2019 під час розгляду справи №916/800/19 у Господарському судді Одеської області та Південно-західному апеляційному господарському суді, ПрАТ СП «Чорноморська перлина» сплатило на користь ТзОВ «Укравтозапчастина» грошові кошти в сумі 48 874,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що ПрАТ СП «Чорноморська перлина» двічі сплатило на користь відповідача заборгованість за договором поставки №43 від 31.01.2017, ураховуючи при цьому, що останнім не спростовано суду, що здійснені позивачем за переліченими вище платіжними дорученнями оплати відносяться до інших господарських відносин, зокрема, інших договорів між сторонами.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 (провадження № 12-83гс18) зроблено висновок, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що цей вид зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Отже, приймаючи до уваги, що заборгованість за договором поставки №43 від 31.01.2017 сплачена позивачем в межах виконавчого провадження №60122383 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/800/19 від 29.08.2019, суд дійшов висновку, що сплачені ПрАТ СП «Чорноморська перлина» грошові кошти у сумі 48 874,60 грн згідно платіжних доручень №3286 від 13.05.2019, №3350 від 23.05.2019, №3421 від 04.06.2019, №3471 від 12.06.2019, № 3488 від 13.06.2019, №3537 від 20.06.2019, №153 від 24.06.2019, №1379887614 від 10.07.2019, №3606 від 11.07.2019, №3768 від 05.08.2019, №3913 від 30.08.2019, № 299 від 03.09.2019, №325 від 05.09.2019, №364 від 12.09.2019, №3969 від 24.09.2019 підлягають поверненню останньому, оскільки підстава, на якій кошти були сплачені, відпала у зв`язку зі стягненням їх в примусовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» грошових коштів в сумі 48 874,60 грн, що має наслідком задоволення позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (02088, місто Київ, вулиця Першого Травня, будинок 1-А; ідентифікаційний код 30722204) на користь Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» (68162, Одеська область, Татарбунарський район, село Базар`янка, вулиця Шевченка, будинок 37; ідентифікаційний код 00413446) 48 874 (сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 60коп. - безпідставно набутих коштів та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук