Рішення

від 08.12.2022 по справі 917/868/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2022 Справа № 917/868/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СТО» (Код ЄДРПОУ 41546889, юридична адреса: 38750, Полтавський район, с. Щербані, вул.Світла 6А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ОЙЛ» (юридична адреса: 36000, Полтавська обл., місто Полтава, вул.Небесної Сотні, будинок 9/17, Код ЄДРПОУ 38516938)

про стягнення 286543,72 грн.,

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явилися

Від відповідача: не з"явилися

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНС-СТО звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС-ОЙЛ про стягнення заборгованості по договору від 16.11.2022 року на послуги автомобільною технікою у розмірі 286543,72 грн. з яких: 249 663,00 грн основного боргу за надані послуги, 36880,72 грн. пені.

Ухвалою від 11.08.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 06.09.22.

Ухвалою від 06.09.2022р. суд відклав підготовче засідання у справі на 13.10.22.

20.09.22 від відповідача надійшов відзив на позов.

В підготовчому засіданні 13.10.22 суд оголосив перерву до 25.10.22.

25.10.22 від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 25.10.22 суд оголосив перерву до 10.11.22.

28.10.22 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.

Перелік дій, які має здійснити суд під час підготовчого засідання, визначено ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні, 10.11.2022р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 10.11.2022р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/868/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15.11.2022.

В судовому засіданні 15.11.22 суду оголосив перерву до 01.12.22.

16.11.22 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

01.12.22 від позивача надійшли пояснення по справі.

В судовому засіданні 01.12.22 суду оголосив перерву до 08.12.22.

07.12.2022 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог шляхом виключення з позовних вимог суми по актах надання послуг № 437 від 29.11.2021 року на суму 53460,00 грн., № 450 від 04.12.2021 року на суму 34620,00 грн., № 44 від 10.01.2022 року на суму 60102,00 грн. і нарахованих на заборгованість за цими актами штрафних санкцій і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по договору від 16.11.2022 року на послуги автомобільною технікою у розмірі 116 466,00 грн, з яких: 101 481,00 грн основного боргу за надані послуги, 14 985,83 грн. пені.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За п.п. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи те, що дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог за межами строку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України без заяви про поновлення процесуального строку для її подання, суд вважає за можливе з власної ініціативи поновити позивачу процесуальний строк для звернення із заявою про зменшення позовних вимог та прийняти її до розгляду. Подальший розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог.

Щодо наданих сторонами пояснень, суд зазначає про можливість сторін під час з`ясування обставин та дослідження доказів давати свої пояснення, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані сторонами пояснення під час судового розгляду справи.

Сторони явку представників в судове засідання 08.12.22 не забезпечили.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд зазначає, що представники сторін були належним чином повідомлені про судове засідання, що підтверджується їх підписами на відповідній розписці (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.12.22р. судом складено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

16 листопада 2020 року між ТОВ ТРАНС-СТО та ТОВ СЕРВІС ОЙЛ укладено Договір про надання послуги автомобільною та спеціальною технікою № ТС/СО/161120 (далі - Договір).

Згідно пункту 8.1. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами й діє до "31" грудня 2021 року (включно), але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами зобов`язань, які виникли під час дії цього Договору.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору Виконавець надає послуги автомобільним транспортом та/(або) спеціальною технікою (далі по тексту разом або окремо - послуги).

Вартість послуг та перелік техніки визначено у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору № ТС/СО/161120 від 16.11.2020року).

Згідно п. 4.4. Договору № ТС/СО/161120 від 16.11.2020року на підставі первинних документів, підписаних уповноваженою особою Замовника, Виконавець складає Акт прийому-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.5 Договору № ТС/СО/161120 від 16.11.2020року встановлено, що акти прийому-передачі наданих послуг надаються Виконавцем Замовнику в двох оригінальних примірниках. Акт прийому-передачі наданих послуг надається не пізніше 5-ти робочих днів за звітним місяцем або не пізніше 5-ти робочих днів після завершення надання послуг. Замовник у 5-ти денний строк з дати отримання розглядає та підписує Акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до положень п. 4.7 Договору № ТС/СО/161120 від 16.11.2020року оплата вартості Послуг здійснюється замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та отримання від Виконавця оригіналу рахунку.

П. 5.9. Договору № ТС/СО/161120 від 16.11.2020року Сторони погодили, що за недотримання строків оплати наданих Послуг, визначених у п. 4.7. цього Договору, Замовник на письмову вимогу Виконавця, сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Згідно до п.п. 6.1 - 6.4 розділу 6 Договору № ТС/СО/161120 від 16.11.2020року сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин на час дії таких обставин.

Під форс-мажорними обставинами сторони розуміють: стихійні лиха (пожежі, повені, зсуви, тощо), воєнні дії, злочинні дії третіх осіб, епідемії, страйки, бойкот, рішення і дії органів державної влади, тошо.

Факт виникнення і припинення форс-мажорних обставин підтверджується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або її регіональним відділенням.

Сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, як причину неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором, звільняється від відповідальності за таке неналежне виконання тільки в тому випадку, якщо форс-мажорні обставини, на які посилається сторонами, виникли після укладення цього Договору, їх виникнення в момент укладення Договору було малоймовірним, їх виникнення викликано подіями, що не залежали від волі цієї сторони, і ця сторона вжила всіх необхідних заходів, для того щоб уникнути або усунути негативні наслідки цих обставин.

Позивач вказує, що відповідно до умов Договору № ТС/СО/161120 від 16.11.2020року ним як Виконавцем були надані відповідачу як Замовнику послуги загальною вартістю 249663,00 грн., що підтверджується наступними Актами надання послуг: № 277 від 14.08.2021 року на суму 21240,00 грн., № 455 від 07.12.2021 року на суму 25200,00 грн., № 462 від 11.12.2021 року на суму 9042,00 грн., № 473 від 17.12.2021 року на суму 28080,00 грн., № 481 від 21.12.2021 року на суму 9669,00 грн., № 484 від 22.12.2021 року на суму 8250,000 грн.

За твердженням позивача, сума неоплачених послуг становить 101 481,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача по договору від 16.11.2022 року на послуги автомобільною технікою у розмірі 116 466,00 грн, з яких: 101 481,00 грн основного боргу за надані послуги, 14 985,83 грн. пені.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що не мав можливості виконати свої зобов`язання за договором ТС/СО/161120 від 16.11.2020року у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а саме:

- введенням на території України воєнного стану;

- забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь.

Саме ці обставини, за твердженням відповідача, були форс-мажорними для виконання зобов`язання перед позивачем.

Крім того, ТОВ Сервіс ойл повідомило, що не має наміру ухилятися від виконання договору № ТС/СО/161120 від 16.11.2020року і підтверджує належним чином виконання своїх зобов`язань за договором № ТС/СО/161120 від 16.11.2020року ТОВ ТРАНС-СТО по актам № 277 від 14.08.2021 року на суму 21240,00 грн., № 455 від 07.12.2021 року на суму 25200,00 грн., № 462 від 11.12.2021 року на суму 9042,00 грн., № 473 від 17.12.2021 року на суму 28080,00 грн., № 481 від 21.12.2021 року на суму 9669,00 грн., № 484 від 22.12.2021 року на суму 8250,000 грн., та які мають бути оплачені ТОВ Сервіс ойл у строки встановлені договором та чинним законодавством України.

При цьому, відповідач вказав, що його підприємство намагалося перерахувати на рахунок ТОВ «ТРАНС - СТО» платіж в рахунок погашення заборгованості за договором № ТС/СО/161120, але платіж відхилений.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 16 листопада 2020 року між ТОВ ТРАНС-СТО та ТОВ СЕРВІС ОЙЛ укладено Договір про надання послуги автомобільною та спеціальною технікою № ТС/СО/161120.

Виходячи із змісту укладеного Договору № ТС/СО/161120 на послуги автомобільною та спеціальною технікою, договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, і це не спростовано відповідачем, відповідно до умов Договору № ТС/СО/161120 позивачем як Виконавцем були надані відповідачу як Замовнику послуги загальною вартістю 101 481,00 грн., що підтверджується наступними Актами надання послуг: № 277 від 14.08.2021 року на суму 21240,00 грн., № 455 від 07.12.2021 року на суму 25200,00 грн., № 462 від 11.12.2021 року на суму 9042,00 грн., № 473 від 17.12.2021 року на суму 28080,00 грн., № 481 від 21.12.2021 року на суму 9669,00 грн., № 484 від 22.12.2021 року на суму 8250,000 грн.

Суд зазначає, що відповідач у відзиві не заперечує факт надання позивачем послуг у обсязі, визначеному названими вище актами.

Відповідно до положень п. 4.7 Договору № ТС/СО/161120 оплата вартості Послуг здійснюється замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та отримання від Виконавця оригіналу рахунку.

Виходячи з погоджених договірних умов та фактичне погодження прийняття послуг, суд доходить висновку, що строки оплати за відповідними актами настають протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.

Таким чином, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що наявність заборгованості з оплати вартості наданих послуг у розмірі 101 481,00 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості з оплати вартості наданих послуг в загальному розмірі 101 481,00 грн.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати згідно п. 5.9. Договору у розмірі 14 985,83 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 5.9. Договору № ТС/СО/161120 сторони узгодили, що за недотримання строків оплати наданих Послуг, визначених у п. 4.7 цього Договору, Замовник на письмову вимогу Виконавця, сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Як вже зазначалось, судом встановлено, що відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати вартості наданих послуг за Актами надання послуг № 277 від 14.08.2021 року на суму 21240,00 грн., № 455 від 07.12.2021 року на суму 25200,00 грн., № 462 від 11.12.2021 року на суму 9042,00 грн., № 473 від 17.12.2021 року на суму 28080,00 грн., № 481 від 21.12.2021 року на суму 9669,00 грн., № 484 від 22.12.2021 року на суму 8250,000 грн., період нарахування пені - з 01.02.2022 по 01.08.2022.

Здійснивши перерахунок пені за визначений позивачем період прострочення на суму заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов`язань за договором підлягають задоволенню повністю у розмірі 14 985,83 грн.

Щодо посилання відповідача на те, що він не має можливості виконати свої зобов`язання у зв`язку з форс-мажорними обставинами (введенням на території України воєнного стану, забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь), суд відхиляє їх як необгрунтовані, оскільки обмеження видаткових операцій, які введені Національним Банком України, на що посилається відповідач, не можуть бути підставою звільнення відповідача від обов`язку виконати договірне зобов`язання.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від самого зобов`язання.

При цьому, обставинна введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Верховний Суд в постанові від 25 січня 2022 р. № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що Відповідач не довів об`єктивної неможливості виконання умов договору у зв`язку з введенням на території України воєнного стану.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в частині вимог про стягнення заборгованості з оплати вартості наданих послуг в загальному розмірі 101 481,00 грн та 14 985,83 грн. пені, не спростовано.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених учасниками судового процесу, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом враховано, що позивач (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по договору від 16.11.2022 року на послуги автомобільною технікою у розмірі 116 466,00 грн, з яких: 101 481,00 грн основного боргу за надані послуги, 14 985,83 грн. пені.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову повністю в сумі 116 466,00 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю в сумі 116 466,00 грн, відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає сума судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ОЙЛ (36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 9/17, код ЄДРПОУ 38516938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СТО» (Код ЄДРПОУ 41546889, юридична адреса: 38750, Полтавський район, с. Щербані, вул.Світла 6А) 101 481,00 грн основного боргу, 14 985,00 грн. пені, судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.12.22

Суддя Киричук О.А.