Рішення

від 12.12.2022 по справі 920/772/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.2022м. СумиСправа № 920/772/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/772/22

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТОМАШ (61204, м. Харків, пр. Л.Свободи, 46-в, кв. 79)

до відповідачаКомунального оптово-роздрібного підприємства Глухівський міжрайонний аптечний склад (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Терещенків, 25)

про стягнення 99 071 грн. 74 коп.

1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.

1.1. 30.09.2022 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 99071 грн 74 коп., з яких 68423 грн 19 коп. основного боргу, 10121 грн 59 коп. пені, 20526 грн 96 коп. штрафу, які нараховані на підставі Договору поставки № 91 від 02.01.2020.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2022, справу призначено судді Жерьобкіній Є.А.

1.3. Ухвалою від 03.10.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/772/22, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України); позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.

1.4. Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, у порядку ст. 165 ГПК України. Про відкриття провадження у цій справі був повідомлений належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового віправлення, яке повернулося на адресу суду 25.10.2022.

1.5. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

2.1. Між позивачем та відповідачем 02.01.2020 укладено Договір поставки № 91, у відповідності з яким позивачем відповідачеві був поставлений товар (лікарські засоби та медичні вироби) у період з 11.12.2021 року по 19.02.2022 року за відповідними накладними, на загальну суму 68 423 грн 19 коп.

2.2. На виконання своїх договірних зобов`язань Позивач на замовлення Відповідача своєчасно поставляв товар та передавав його на підставі супровідних документів.

2.3. Згідно терміну оплати, вказаному в накладних, які є невід`ємною частиною Договору (п.3.2 Договору), товар повинен бути оплачений протягом 30 (тридцяти) днів з моменту одержання товару.

2.4. Згідно п.4.2 Договору Покупець зобов`язується здійснити оплату за товар на умовах цього Договору. Проте вказані пункти Договору Покупцем не виконано. Товар на сьогоднішній день оплачено частково. Зокрема, 17.02.2022 року Відповідач здійснив оплату товару на суму 2 000 грн 00 коп., таким чином погасивши заборгованість за попередніми накладними та частково за накладною № 276793 від 11.12.2021 року. Залишок боргу по даній накладній складає 16 194 грн 54 коп. Загальна сума заборгованості становить 68 423 грн 19 коп.

2.6. Відповідно до договору № 91 від 02.01.2020 р., отримана продукція повинна була бути оплачена в період з 10.01.2022 р. по 21.03.2022 р., тому, відповідач повинен сплатити пеню за несвоєчасність розрахунків у розмірі 10 121 грн. 59 коп..

2.7. Згідно п. 6.2 Договору та ст. 231 Господарського кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, Відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 30% від суми невиконаної частини зобов`язання, тобто 30% від 68 423 грн 19 коп. - вартості неоплаченого товару, що становить 20 526 грн. 96 коп.

2.8. Таким чином, основний борг 68 423 грн 19 коп., пеня 10 121 грн 59 коп., штраф 20 526 грн 96 коп., що разом становить 99071 грн 74 коп.

Враховуючи несплату вищевказаної суми відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом.

3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін), виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд встановив, що позивач поставив, а відповідач отримав товар, що підтверджено товарно-транспортними накладними № 276793 від 11.12.2021, № 276357 від 18.12.2021, № 282984 від 18.12.2021, № 282985 від 18.12.2021, № 284912 від 25.12.2021, № 288 від 25.12.2021, № 288453 від 25.12.2021, № 288454 від 25.12.2021, № 4816 від 11.01.2022, № 8529 від 18.01.2021, № 10489 від 18.01.2022, № 15081 від 22.01.2022, № 28403 від 05.02.2022, № 31711 від 05.02.2022, № 41841 від 15.02.2022, № 41863 від 15.02.2022, № 42063 від 15.02.2022, № 42089 від 15.02.2022. № 47105 від 19.02.2022 на загальну суму 68 423 грн 19 коп.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статтей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар за період грудень 2021 - лютий 2022 року в сумі 68423 грн 19 коп. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені в сумі 10121 грн 59 коп. та штрафу в сумі 20526 грн 96 коп. за неналежне виконання умов Договору поставки № 91, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично правильним та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

4. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2481 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального оптово-роздрібного підприємства Глухівський міжрайонний аптечний склад (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Терещенків, 25, код ЄДРПОУ 30320414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОМАШ (61204, м. Харків, пр. Л.Свободи, 46-в, кв. 79, код ЄДРПОУ 25184975) 68423 грн 19 коп. боргу, 10121 грн 59 коп. пені, 20526 грн 96 коп. штрафу; 2481 грн 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано суддею 16.12.2022 (з 25.11.2022 до 09.12.2022 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).

СуддяЄ.А. Жерьобкіна