Рішення від 12.12.2022 по справі 922/1554/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2022м. ХарківСправа № 922/1554/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Дергачівської окружної прокуратури Харківської області (місцезнаходження: 62303, Харківська область, місто Дергачі, вулиця 1 Травня, 63) в інтересах держави, в особі 1. Північно-Східного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 4 підїзд,10 поверх; код ЄДРПОУ 40478572) 2. Малоданилівської селищної ради (місцезнаходження: 62341, Харківська область, Дергачівський район, селище міського типу Мала Данилівка, вулиця Ювілейна, будинок 5; код ЄДРПОУ 04398790) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Тобольська, будинок 38, літера "А-5"; код ЄДРПОУ 39796845) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів за участю :

прокурор - Хряк О.О.

представник позивача 1 - не з`явився;

представник позивача 2 - не з`явився;

представник відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби та Малоданилівської селищної ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект", відповідно до якого прокурор просить суд визнати недійсними Додаткову угоду № 2 від 26.01.2021 та Додаткову угоду № 3 від 25.02.2021 до Договору № 2 від 15.01.2021 на постачання природного газу, а також стягнути з ТОВ "Газенергопроект" надмірно сплачені кошти в сумі 40 679,21 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2022 року позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби та Малоданилівської селищної ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1554/22, постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31 жовтня 2022 року о 11:00.

У визначений день представники позивачів та відповідача в судове засідання не з`явилися. В підготовчому засіданні 31.10.2022 судом було задоволено заяву представника ТОВ "Газенергопроект" про відкладення розгляду справи; підготовче засідання у справі № 922/1554/22 відкладено на 14 листопада 2022 року, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи повторну неявку представників позивачів та відповідача в підготовче засідання, а також з огляду на необхідність забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи в умовах дії в Україні воєнного стану, в підготовчому засіданні 14.11.2022 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи № 922/1554/22 на 28 листопада 2022 року, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами підготовчого засідання 28.11.2022 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначено справу № 922/1554/22 до розгляду по суті на 12 грудня 2022 року о 12:00 годині, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України. Зазначену ухвалу занесено до протоколу підготовчого засідання у справі № 922/1554/22 (без виходу суду до нарадчої кімнати).

Прокурор, який брав участь в судовому засіданні 12.12.2022, позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники позивачів - Північно-Східного офісу Держаудитслужби та Малоданилівської селищної ради в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомляли. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (рекомендованих листів) Укрпошти.

Представник відповідача в судове засідання 12.12.2022 також не з`явився.

Судом оголошено, що 30.11.2022 до суду надійшла заява представника ТОВ "Газенергопроект" (вх. № 15154) про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні 28.11.2022. З огляду на те, що зазначену заяву подано через два дні після підготовчого засідання, суд не вбачає підстав для її задоволення.

12 грудня 2022 року до суду також надійшла заява ТОВ "Газенергопроект" (вх. № 16062), згідно якої відповідач просить судове засідання у справі№ 922/1554/22 відкласти або відкласти розгляд справи до закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Харкова.

Розглянувши в судовому засіданні вказану заяву, суд зазначив, що розгляд даної справи не може бути відкладено безстроково. Рішенням від 24 лютого 2022 року № 9 Рада суддів України звернула увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. Водночас, учасникам судових справ було рекомендовано свої процесуальні права та обов`язки, передбачені відповідним процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду. Забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку, а також поштою.

Суд також неодноразово повідомляв учасників справи про можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України; звертав увагу на те, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути подані сторонами в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою або дистанційними засобами зв`язку.

Розгляд справи № 922/1554/22 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект", відповідно, мало достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву. Однак, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви ТОВ "Газенергопроект" про відкладення судового засідання у справі до закінчення воєнного стану на території України (вх. № 16062).

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/1554/22 за відсутності представників позивачів та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

11 грудня 2020 року на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель "Рrozorro" Малоданилівською селищною радою було оприлюднено інформацію про проведення відкритих торгів за номером UА-2020-12-11-002691-а щодо закупівлі природного газу загальним об`ємом 40 000 куб.м. з очікуваною вартістю 313 560,00 грн. За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" з пропозицією 255 960,00 грн., тобто з ціною за природний газ по 6 399, 00 грн. за 1000 куб. м.

В подальшому, між Малоданилівською селищною радою (далі - споживач) та ТОВ "Газенергопроект" (далі також - постачальник) було укладено Договір № 2 від 15 січня 2021 року на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) на загальну суму 255 960 грн., вартість газу за 1 тис. м3 - 6 399, 00 грн. з ПДВ.,зі строком дії до 31.12.2021.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році газ за ДК 021:2015:09120000-6- Газове паливо (Природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Як визначено у пункті 1.2. Договору річний плановий обсяг постачання газу до 40,0 тис. куб. м. Обсяг постачання газу може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків та фактичного споживання газу споживачем.

Ціна природнього газу визначена у пункті 3.2. Договору та становить 5 332,50 грн. за 1000 куб.м. крім того ПДВ - 1 066,50 грн., всього з ПДВ 6 399,00 грн. Загальна вартість Договору становить 255 960,00 грн. (пункт 3.6 Договору).

Станом на момент підписання цього Договору сторонами були погоджені всі істотні умови, предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором, відповідно до вимог статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі". Водночас, у подальшому Сторонами було укладено ряд додаткових угод до Договору про зміну ціни за одиницю товару, а саме:

- Додаткову угоду № 2від 26.01.2021, згідно якої змінено ціну Договору від 15.01.2021. Так річний плановий обсяг постачання газу зменшено до 36,373036 тис. куб.м. та змінено ціну газу за результатами проведення процедури закупівлі за 1000 куб.м., яка склала 5 865, 70 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 173, 14 грн., всього з ПДВ 7 038, 84 грн.;

- Додаткову угоду №3 від 25.02.2021, згідно якої змінено ціну Договору від 15.01.2021. Так річний плановий обсяг постачання газу зменшено до 34,578139 тис. куб.м. та змінено ціну газу за результатами проведення процедури закупівлі за 1000 куб.м., яка склала 6 276, 29 грн., за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 255,26 грн., всього з ПДВ 7 531, 55 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом, прокурор зазначає, що Додаткові угоди № 2 від 26.01.2021 та № 3 від 25.02.2021 укладені впродовж стислого терміну - в період з 26.01.2021 до 25.02.2021, а ціну за кубічний метр газу збільшено з 6 399,00 грн. до 7 531,55 грн. (з ПДВ) за 1 тис. куб.м., тобто на 1 132,55 грн., що на 17,7 % більше від первинної ціни. Разом з тим, обсяг поставленого газу зменшено з 40 000 куб.м. до 34 578,139 куб.м., що на 5 421,861 куб.м., менше від запланованого.

Водночас при укладенні Додаткових угод сторонами не було дотримано вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни газу в період виконання умов договору, а тому такі додаткові угоди є нікчемними. Крім того, сплачені за такими додатковими угодами грошові кошти підлягають поверненню на користь позивача.

Наведені обставини і стали підставою для звернення прокуратури до суду з даним позовом.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя цієї ж статті).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Згідно з частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта зазначеної ж статті).

Частиною першою статті 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Зі змісту пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Аналізуючи частину третю статті 23 Закону України "Про прокуратуру" можна зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У даному випадку прокурор звертається в інтересах Малоданилівської селищної ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селиш, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

В свою чергу стаття 10 цього ж Закону зазначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Неефективне використання бюджетних коштів перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади селища, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров`я, а також функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору або додаткових угод до нього, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Враховуючи те, що Малоданилівська селищна рада наділена повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення надмірно сплачених самою селищною радою бюджетних коштів, вона і визначена позивачем за даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.п. 3.9 пункту 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель: інспектування (ревізії): моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Таким чином, Державна аудиторська служба України набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель, а тому прокурор за наявності підстав представництва інтересів держави, може здійснювати таке представництво в особі цього компетентного органу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 921/524/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20.

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до пунту 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку І утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016 затверджено "Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби", згідно якого Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Луганський, Сумській, Харківській та Полтавській областях. Повноваження Північно-східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, позивачами в даному спорі є Малоданилівська селищна рада, як замовник закупівлі та розпорядник бюджетних коштів по спірних правовідносинах, та Північно-східний офіс Держаудитслужби України, як орган державного фінансового контролю на території Харківської області.

Водночас, слід зазначити, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Неналежне та нераціональне, з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Невжиття Малоданилівською селищною радою та Північно-східним офісом Держаудитслужби заходів щодо усунення порушень Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного та Господарського кодексів та визнання у судовому порядку недійсними додаткових угод до Договору та повернення до бюджету безпідставно сплачених Постачальнику коштів щодо за наявності правових підстав коштів з метою повернення їх до бюджету порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Окремо слід зазначити, що Велика палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді. Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" 28.12.2021 окружною прокуратурою на адресу Малоданилівської селищної ради направлено лист № 57-108-34412вих-21 щодо виявлених прокуратурою порушень законодавства та необхідність вжити заходів з метою поновлення інтересів держави. Разом з цим, згідно відповіді селищної ради № 02-20/133 від 17.01.2022 та №02-20/7 від 12.08.2022 підстави для оскарження додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів з ТОВ, на думку селищної ради, відсутні.

Листом від 29.12.2021 № 57-108-3437вих-21 прокуратурою повідомлено Північносхідний офіс Держаудитслужби про виявлені порушення. Зі змісту відповіді Північносхідного офісу Держаудитслужби від 18.02.2022 № 202031-14/404-2022 вбачається, що у Північно-східного офісу Держаудитслужби відсутні підстави для проведення моніторингу процедури закупівлі, в подальшому службою буде розглянуте питання щодо можливості проведення перевірки процедури закупівлі, позов з зазначених у листі питань не пред`являвся та не планується пред`являти.

Окружною прокуратурою на адресу селищної ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби 29.08.2022 також направлено листи-повідомлення про встановлення підстав для представництва.

Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

З урахуванням позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, відповідно до якої сам факт не звернення до суду органу, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (навіть за відсутності підтвердження обставин щодо неможливості такого звернення), надає прокурору підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом, суд, з урахуванням наведених прокурором обставин в якості підстав для застосування прокурором наданих Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" повноважень, щодо представництва інтересів держави в суді.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 статті 20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, (частина перша статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від чинній на час укладання Договору).

Вимогами статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено випадки нікчемності договору про закупівлю, а саме договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частиною четвертою статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Поряд з цим, частиною п`ятою вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для укладення Додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов основного Договору, сторонами обрано саме пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання недійсними Додаткових угод № 2 від 26.01.2021 та № 3 від 25.02.2021 до Договору № 2 від 15.01.2021 на постачання природного газу, є належним і ефективним способом захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Господарський суд встановив, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно, підставою збільшення ціни за одиницю товару є коливання ціни такого товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не збільшуючи загальну суму договору. При цьому, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати укладання додаткових угод до Договору, а в разі наступних змін - між черговими додатковими угодами.

Саме така позиція відображена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (пункт 134 постанови Верхового Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19).

Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар коливалась на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди (або між додатковими угодами), обґрунтує та доведе, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив, що збільшення ціни за одиницю товару обґрунтовано довідками ТБ "Українська енергетична біржа" № 15/01-43 від 15.01.2021 та № 19/01-51 від 19.01.2021. Однак, у зазначених листах не зазначено вартість природного газу на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку, а лише зазначено вартість на конкретну дату. Крім того, у вказаних довідках не зазначено, чи є вказана ціна середньою по Україні та якою є середня ціна на природний газ на території окремих регіонів України. Таким чином, вказані довідки не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни.

Також, вищезазначені документи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення Договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни впродовж року (коливання ціни природного газу на ринку в сторону його збільшення після укладення Договору) та за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру. Відповідно, такі документи не можуть вважатися належною підставою для підвищення вартості ціни договору на постачання природного газу.

Окрім того, в довідках Української енергетичної біржі, які були надані ТОВ "Газенергопроект" на підтвердження коливання ціни газу, зазначена ціна газу станом на 11.01.2021, тобто до моменту укладення самого договору - 15 січня 2021 року, що свідчить про те, що відповідачу на момент підписання договору було достовірно відомо про те, що ціна вказана в договорі не відповідає середній вартості ціни на природний газ на ринку.

Згідно тендерної документації для процедури закупівлі - відкритих торгів щодо закупівлі природного газу, кінцевий строк подання тендерних пропозицій було визначено 27 грудня 2020 року. Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є - ціна. Питома вага цього критерію - 100%. Учасник визначає ціну тендерної пропозиції, з урахуванням усіх податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, витрат на послуги із транспортування природного газу, у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ, усіх інших витрат. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі єдиного критерію оцінки: "Ціна", та шляхом застосування електронного аукціону. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією за результатами оцінки, буде визначена тендерна пропозиція, що має найнижчу ціну.

При поданні тендерної документації ТОВ "Газенергопроект" надано технічний опис предмета закупівлі: товару, що пропонується учасником для постачання за договором про закупівлю, з довідкою уповноваженого органу зі зрізом цін газу станом на кінцевий строк подання пропозиції, а саме: довідкою Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 04.12.2020, відповідно до якої з 01 по 31 грудня 2020 року ціна на природний газ як товар для промислових споживачів складав 7950,00-8850,00 грн. за 1000 куб.м., згідно з наявною інформацією на офіційному веб-сайті ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважена ціна на природний газ у грудні 2020 становила 5943,76-6344,47 грн за 1000 куб.м.

У тендерній пропозиції ТОВ "Газенергопроект", поданій в електронному вигляді через веб-портал "Prozorro", запропоновано ціну на постачання 40 тис. м3 природного газу у сумі 290 304,00 грн. Зазначена ціна під час проведення аукціону змінилася та знизилася щє до 255 960,00 грн., і зрештою, саме за даною ціною був укладений Договір між сторонами.

Отже, у тендерній пропозиції відповідач взяв на себе зобов`язання постачати споживачу газ за ціною 6 399 грн. за 1000 м3 газу, що підтверджено також листом-згодою з істотними умовами та з проектом Договору № 1621/10-27 від 24.12.2020, підписаним проектом договору, а в подальшому підписаним основним договором на постачання природного газу.

Однак, внаслідок укладення додаткових угод, ціна за 1000 м3 газу безпідставно збільшена з 6 399,00 грн. до 7 531,55 грн., тобто на 1132,55 грн., або на 17,7 % від первинної ціни, при цьому кількість поставки на 2021 рік зменшена зі 40 тис. м3 до 34578.139 м3. Таким чином, прийняті сторонами рішення щодо підвищення ціни за природний газ шляхом укладення додаткових угод суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, може свідчити і про навмисне заниження відповідачем ціни газу з метою перемоги у закупівлі, а після укладення Договору збільшення її шляхом укладення додаткових угод, що спотворює результати торгів, нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору та не відповідає принципу добросовісної конкуренції.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Беручи до уваги вищевказані положення законодавства та встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що оскільки на момент укладення Додаткової угоди № 2 від 26.01.2021 та Додаткової угоди № 3 від 25.02.2021 до Договору № 2 від 15.01.2021 на постачання природного газу не було документально підтверджено коливання ціни на товар, що зумовило б необхідність та правомірність укладення вказаних додаткових угод, наявні підстави для задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання таких Додаткових угод недійсними.

Щодо стягнення грошових коштів.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, нормами ЦК України та ГК України. Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно частини першої статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Враховуючи те, що Додаткові угоди №2 від 26.01.2021, № 3 від 25.02.2021 до Договору про закупівлю природного газу № 2 від 15.01.2021, підлягають визнанню недійсними, то вартість за одиницю поставленого товару має визначатися положеннями первісної його редакції.

Так, згідно Додаткової угоди № 4 від 18.10.2021 до Договору споживач сплатив кошти у загальній сумі 221 906,19 грн. за поставлений протягом 01.01.2022-18.10.2021 постачальником природний газ в обсязі 28,32114 тис. куб.м. З них - за Додатковими угодами ТОВ "Газенергопроект" поставлено 28,22114 тис. куб.м. Натомість, первісними умовами Договору про закупівлю природного газу № 2 за 28,32114 тис. куб.м. газу замовник повинен був сплатити 181 226,98 грн., що дорівнює обсягу поставленого газу за договором та додатковими угодами 28,32114 тис. куб.м. помноженого на 6 399,00 грн. з ПДВ- ціна за 1000 м3 газу.

Таким чином, переплата за спожитий газ за цінами, передбаченими незаконними додатковими угодами № 2 від 26.01.2021 та № 3 від 25.02.2021 за розрахунком прокурора складає:

- сума сплачена за поставлений природний газ відповідно до Додаткової угоди № 4 від 18.10.2021, відповідно до якої розірвано договір № 2 від 15.01.2021 та проведено кінцевий розрахунок становить 221 906,19 грн;.

- об`єм природного газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору: 28,32114 тис. куб.м. х 6 399,00 грн. = 181 226, 98 грн.

Сума сплачена за поставлений природний газ за цінами передбаченими Додатковою угодою № 1 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума надмірно сплачених коштів.

221 906,19- 181 226,98 = 40 679,21 гривень.

Таким чином, на підставі Додаткових угод до Договору № 2 від 15.01.2022 - № 2 від 26.01.2021, № 3 від 25.02.2021 надміру та безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 40 679, 21 гривень.

За наведених обставин, господарський суд доходить висновку, що вимоги прокурора в частині з стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" на користь Малоданилівської селищної ради надмірно сплачених коштів в сумі 40 679,21 грн. є обґрунтованими і також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" та підлягає стягненню на користь Харківської обласної прокуратури в розмірі 7 443,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 195, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 26.01.2021 та до Договору № 2 від 15.01.2021 на постачання природного газу, укладену між Малоданилівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект".

Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 25.02.2021 до Договору № 2 від 15.01.2021 на постачання природного газу, укладену між Малоданилівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Тобольська, будинок 38, літера "А-5"; код ЄДРПОУ 39796845) на користь Малоданилівської селищної ради (місцезнаходження: 62341, Харківська область, Дергачівський район, селище міського типу Мала Данилівка, вулиця Ювілейна, будинок 5; код ЄДРПОУ 04398790) надмірно сплачені кошти в сумі 40 679,21 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Тобольська, будинок 38, літера "А-5"; код ЄДРПОУ 39796845) на користь Харківської обласної прокуратури (місцезнаходження: 61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в розмірі 7 443,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "19" грудня 2022 р.

СуддяВ.В. Рильова