Рішення

від 19.12.2022 по справі 275/608/22

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/608/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Брусилівської селищної ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Биків Брусилівського району Житомирської області померла його баба ОСОБА_2 , з якою на момент смерті проживав її син, батько позивача ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) як член КСП «ім..Шевченка», с. Озера, що розташована на території Озерської сільської ради Брусилівського району. Після її смерті спадщину прийняв її син ОСОБА_3 , шляхом вступу в управління спадковим майном в порядку ст. 549 ЦК УРСР (1963 року). Не оформивши свої спадкові права на земельну частку (пай), ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі і на земельну ділянку (пай), успадковану ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 . Для отримання спадщини позивач як єдиний спадкоємець звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус відмовив у його видачі, в зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документики на право власності на земельну ділянку. На підставі викладеного позивач просив встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку, яка належали померлій ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 23.09.2022 позовну заяву було залишено без руху, надано строк для виправлення недоліків. 12.10.2022 позивачем до суду подано заяву з виправленими недоліками.

Ухвалою судді від 14.10.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду також постановлено витребувати належним чином завірену копію спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виконана нотаріусом.

Позивач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, його інтереси представляє представник - адвокат Києнко Д.О., тому суд на підставі п.4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України здійснює розгляд справи без участі позивача.

В судове засідання представник позивача - адвокат Києнко Д.О. не з`явився, 16.12.2022 від останнього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Биків Брусилівського району Житомирської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Биків Брусилівського району Житомирської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 11).

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. ст. 126, 133, 135 СК України від 30.09.2021 № 00032888212 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 (а.с. 10).

Копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 підтверджується що батьком позивача є ОСОБА_3 (а.с. 9).

Згідно архівної довідки (витяг з погосподарської книги) КУ «Трудовий архів Брусилівської селищної ради» Житомирської області від 12.09.2022 №170, підтверджується, що ОСОБА_2 , 1913 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була головою домогосподарства, що розташоване в с.Биків Брусилівського району Житомирської області, разом з нею проживав її син - ОСОБА_3 , 1947 р.н. та згідно з довідкою від 05.10.2022 № 192 останній був головою господарства (а.с.13, 26, 27).

Довідкою виконкому Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 12.10.2022 № 911 підтверджується, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом проживання в будинку, обробітку земельної ділянки та проведення ремонту в будинку (а.с. 25).

Згідно відповіді на адвокатський запит відділу у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.06.2022 № 29-6-0.22-64/102-21 ОСОБА_2 перебувала у списку власників земельних часток (паїв) бувшого КСП «ім.Шевченка», інформація щодо отримання сертифікату на право на земельну ділянку (пай) відсутня та державний акт на право власності на земельну ділянку (пай) не видавався, розмір земельної частини (паю) в умовних кадастрових гектарах складає 3,49 га. (а.с. 14).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.09.2022 та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 08.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є спадкоємцем спадкового майна, а саме земельної ділянки площею 4,1986 гектарів кадастровий номер 1820983500:05:000:0067, яка знаходиться на території Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.09.2022 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не відкривалася (а.с. 4).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.09.2022, вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 1820983500:05:000:0067, площею 4,2 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Озерської сільської ради (а.с. 6).

ОСОБА_2 перебуває в списках власників земельних часток (паїв) бувшого КСП ім. Шевченко, які померли, під номером 78, що підтверджується витягом зі списку (а.с. 70).

Постановою приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області від 16.09.2022, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як не надано документів, які підтверджують право власності на земельну частку (пай) (а.с.3).

Згідно матеріалів спадкової справи № 131/2022, єдиним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 (43-54).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України та ч. 1, п.п. 1, 3, 4, 7, ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вирішуючи позовну вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення, суд приходить до наступних висновків.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності ЦК України, отже для вирішення цієї справи підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР.

Відповідно до положень ст.524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Для оформлення права на спадщину необхідно щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).

Статтями 548, 549 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтва про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Вимога ч.2 ст.315 ЦПК України вказує, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується довідкою, виданою виконкомом Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 12.10.2022 № 911.

Таким чином, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування суд враховує наступне.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно абзацу 1 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішені спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі за текстом Закон) визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

За життя померла ОСОБА_2 була включена в списки громадян, які мали право на земельну частку (пай) реформованого КПС «ім.. Шевченка» під номером 78. Розпорядженням Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області від 20.09.2004 земельні ділянки (паї) передано у власність громадянам власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) реформованого КСП ім..Шевченка с.Озера для ведення товарного с сільськогосподарського виробництва згідно додатку. Сертифікат на ім`я ОСОБА_2 не реєструвався і не видавався.

Відповідно до ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на земельну частку (пай), є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Також при розгляді справи суд застосовує правові позиції Верховного Суду, визначені в Постанові від 17.03.2020, справа № 396/1683/18-ц та у Постанові від 07 квітня 2020 року, справа № 548/900/19.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи включеною у список членів колишнього КСП «ім.. Шевченка», за життя мала право на земельну частку (пай) із земель КСП «ім.. Шевченка». Після її смерті вказане право успадкував, однак за життя не оформив на себе її син ОСОБА_3 , спадкоємцем після смерті якого є його син, позивач ОСОБА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.09.2022 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку пай у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, тобто іншим чином, ніж у судовому порядку, захистити свої інтереси на спадкове майно позивач не може.

Обставин, які б вказували, що на спадкове майно окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає. За таких обставин, позов заявлено до належного відповідача.

Відтак позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 223, 263-265, 315 ЦПК України, на підставі ст.ст. 328, 1216, 1218, 1225, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст.524, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право на земельну частку (пай), з земель КСП «ім.Шевченка», площею 3,49 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), право на яке ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Брусилівська селищна рада Житомирської області, смт. Брусиилів, вул. Небесної Сотні, 2, ЄДРПОУ:04348504.

Суддя П.В. Миколайчук