Рішення

від 19.12.2022 по справі 420/13561/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13561/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» (вул. Моторна, 4, м. Одеса, 65085) до Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (а.с.1-7) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 03.10.2022 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позовної заяви (а.с.38-39).

До суду від ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» надійшов позов (а.с.42-54) до ГУ ДПС, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі Комісія ГУ ДПС), в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС від 03.02.2022 року №3754772/44343096 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 03.12.2021 року та №3754771/44343096 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 08.12.2021 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №5 від 03.12.2021 року та №6 від 08.12.2021 року днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Також позивач просить суд стягнути з ГУ ДПС на його користь судові витрати, а саме: суму сплаченого судового збору у загальному розмірі 12405,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.10.2022 року поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.59).

Представник позивача зазначив, що ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» здійснює вид діяльності код КВЕД 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику. Підприємством у процесі здійснення господарської діяльності з ТОВ «ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС» укладено договір про надання послуг №08/10/2021 від 08.10.2022 з експлуатації будівельних машин та механізмів, за яким здійснено надання послуг та вiдповiдно до приписів п.201.1. ст. 201 ПКУ ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» було складено податкові накладні №5 від 03.12.2021 року та №6 від 08.12.2021 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, згідно отриманої позивачем квитанції податкові накладні прийнято за номером, але їх реєстрацію зупинено. Позивачем на адресу ГУ ДПС в Одеській області направлено повідомлення про надання пояснень та копiй документiв що податкових накладних, реєстрацію, яких зупинено, проте рішеннями Комісії ГУ ДПС від 03.02.2022 року №3754772/44343096 та №3754771/44343096 відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку із «ненаданням копій первинних документів».

Представник позивача зазначає, що оскаржувані рiшення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, яке у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконувати власні обов`язки скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством.

Також представник зазначив, що за своєю правовою природою рішення Комісії ГУ ДПС є актом індивідуальної дії. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливiсть надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладноп прямо залежить вiд чiткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцiнки ступеня ризиків.

Відповідно до пп. 3 п. 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Однак у квитанціях про зупинення реєстрації ПН не зазначено переліку документів, необхідних для їх реєстрації. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520), конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Між тим, представник позивача зазначає, що позивачем подано повідомлення про надання пояснень та копій документів разом з доданими копіями первинних документів. Представник вважає, що відповідачем прийняті оскаржувані рішення без врахування всіх наявних первинних документів.

Представником ГУ ДПС надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної слугувало ненадання платником податків документів.

Представник відповідача зазначає, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкові накладні, які були зупинені, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи, які ним не заперечувались, та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Тому, представник вважає, що посилання на не визначення податковим органом у квитанціях документів, які слід надати на розгляд комісії суперечить визначеним вимогам чинного законодавства щодо встановленого переліку обов`язкової інформації у таких квитанціях.

Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Однак, за оскарженим рішенням відмовлено в реєстрації податкової накладної.

Представник відповідача зазначає, що позивачем згідно п.1.2 Договору про надання послуг №08/10/2021 не надано до контролюючого органу суми рахунків та актів виконаних робіт, щоб сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, які відображені в ПН.

При цьому, представник відповідача у відзиві на позов не заперечує надання позивачем до ГУ ДПС повідомлень про надання пояснень та копій документів, зокрема, виписок по рахунку та актів здачі-прийняття робіт.

Також на думку представника відповідача позовні вимоги в частині зобов`язання ДПСУ зареєструвати податкову накладну є передчасними, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Крім того, представник відповідача вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи категорію справи та витрачений адвокатам час на надання адвокатських послуг, є необґрунтованою та завищеною.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» є юридичною особою, зареєстровано 29.07.2021, є платником податків, у тому числі податку на додану вартість. Основним напрямком господарської діяльності якого, згідно відомостей з ЄДРПОУ за кодом 44343096, є Підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12).

Для виконання господарської діяльності ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» з ТОВ «ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС» укладено договір про надання послуг №08/10/2021 від 08.10.2022 з експлуатації техніки, згідно з яким ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» зобов`язалось надавати ТОВ «ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС» визначені цим договором послуги, а останній зобов`язаний приймати результати надання послуг і оплачувати їх в розмірах і строк, передбачених договором.

Згідно п.3.1 Договору надання послуг та приймання їх результатів оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після надання послуг (а.с.8).

30.12.2021 року ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС» підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за послуги екскаватора гусеничного HITACHI ZX460SLD №1 на суму 129000,00 грн та ПДВ 25800,00 грн, що разом склало 154800,00 грн і №2 на суму 500000,00 грн та ПДВ 100000,00 грн - загальна сума 600000,00 грн (а.с.9-10).

Згідно виписок по рахунку ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ», сформовані Акціонерним товариством «Укрексімбанк», 03.12.2021 року ТОВ «ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС» сплачено на рахунок позивача 154800,00 грн за надані послуги екскаватора, 08.12.2021 року сплачено 600000,00 грн (а.с.11-12).

Позивачем за результатами здійснення вказаних господарських операцій було складено податкові накладні: №5 від 03.12.2021 року на загальну суму 154800,00 грн в тому числі ПДВ 25800,00 грн, №6 від 08.12.2021 року на загальну суму 600000,00 грн в тому числі ПДВ 100000,00 грн (а.с.19-21) та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанцій від 20.01.2022 року документи доставлено до центрального рівня ДПС. В квитанції зазначено, що документи прийнято. Реєстрація зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.56-57).

31.01.2022 року позивачем направлено повідомлення №1 та №2 щодо подання пояснень та копії документів відносно здійснення господарської операції за податковими накладними №5 від 03.12.2021 року та №6 від 08.12.2021 року (а.с.22,24).

Проте 03.02.2022 року Комісія ГУ ДПС прийняла рішення №3754772/44343096 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 03.12.2021 року та №3754771/44343096 про відмову в реєстрації податкової накладної та №6 від 08.12.2021 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.26-29).

Позивач вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС від 03.02.2022 року №3754772/44343096 та №3754771/44343096 протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовані податкові накладні №5 від 03.12.2021 та №6 від 08.12.2021 та засобами телекомунікаційного зв`язку подано їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте позивач отримав квитанцію від 16.12.2021 року - Документи прийнято. Реєстрація зупинена з підстав відповідності платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів.

Позивачем направлено повідомлення від 31.01.2022 №1 та №2 щодо подання пояснень та копії документів відносно здійснення господарської операції за податковими накладними №5 від 03.12.2021 та №6 від 08.12.2021.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи може надати до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Посилання представника відповідачів, що рішення відповідають встановленим п.10,11 Порядку №1165 вимогам до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної суд оцінює критично та вважає обґрунтованими доводи позивача, що Комісія як суб`єкт владних повноважень повинна вказувати конкретний перелік необхідних їй документів для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкових накладних, дослідження наданих документів та прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав неповноти надання документів не є правомірними. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають задоволенню.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації податкової накладної та підтверджують реальність господарської діяльності позивача, у тому числі господарської операції за здійсненням якої подана податкова накладна.

Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарських операцій, надані до позову та досліджені судом. Вказані документи відповідають вимога гам законодавства щодо їх складання, що не спростовується у відзиві на позов.

Представник відповідача у відзиві зауважив, що позивачем не були надані в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій всіх необхідних документів та вважає, що підприємство повинно було подати до контролюючих органів згідно суми рахунків та актів виконаних робіт.

Суд критично оцінює вказані доводи представника відповідача з огляду на те, що у квитанції про зупинення ПН не наведено будь-якого переліку документів, які позивачу необхідно надати. Крім того, представник як суб`єкт владних повноважень, який повинен довести правомірність прийнятого рішення, не навів жодного доводу щодо невідповідності наданих документів вимогам законодавства, а також мотивів, з яких вони не підтверджують здійснення господарської операції.

Не спроможним суд вважає посилання представника відповідача, що в квитанції про зупинення податкової накладної зазначається лише пропозиція надати документи у підтвердження операція, а обов`язком довести реальність операції и підтвердити їх документами лежить на платнику податків.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28 грудня 2017 року №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Таким чином, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.

Всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

Факт зупинення податкової накладної не позбавляє контролюючий орган діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тому суд дійшов висновку, що його позовні вимоги є обґрунтованими, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2021 року №1 та №2, які підписано позивачем та його контрагентом на виконання п.3.1 Договору про надання послуг №08/10/2021 від 08.10.2021 року (а.с.9-10), виписками по рахунку ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ», сформовані Акціонерним товариством «Укрексімбанк», від 03.12.2021 та 08.12.2021, якими підтверджується сплата ТОВ «ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС» на рахунок позивача кошти за надані послуги (а.с.11-12).

Не зазначення документів в квитанції про зупинення ПН/РК, які необхідно подати платнику податків для їх реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати ці документи, навести свої аргументи. На думку самого позивача він надав достатні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та підтверджують наявність підстав для реєстрації розрахунку корегування податкової накладної.

Оскільки при зупиненні реєстрації податкових накладних не були визначені документи, які необхідно подати позивачу для реєстрації податкових накладних, суд вважає неспроможним посилання представника відповідача на ненадання позивачем разом з документами сум рахунків та актів виконаних робіт, щоб сприяло б підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, які відображені в ПН.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення 03.02.2022 року №3754772/44343096 та №3754771/44343096 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №5 від 03.12.2021 року на загальну суму 154800,00 грн в тому числі ПДВ 25800,00 грн, №6 від 08.12.2021 року на загальну суму 600000,00 грн в тому числі ПДВ 100000,00 грн, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 ст.201 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1-2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно платіжного доручення №128 від 16.09.2022 позивачем сплачено за поданий адміністративний позов судовий збір у розмірі 12405,00 грн (а.с.35).

Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 28.03.2019 у справі №160/7601/18, що позов з питання реєстрації у ЄРПН податкової накладної є позовом немайнового характеру.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481,00 грн.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №280/5161/19 зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Таким чином, за подання цього позову ТОВ «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» мало б сплатити судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Одеській області.

Надмірно сплачений судовий збір, у розмірі 7443,00 грн відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню за клопотанням позивача.

Також позивач просить суд стягнути 4000,00 грн правничої допомоги.

Згідно з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Станом на час прийняття рішення по справі позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), який виконаний адвокатом за час розгляду справи, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що є умовою відповідно до вимог ч. 4 ст. 134 КАС України для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на надання правничої допомоги. Відповідно на час розгляду справи у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат у частині витрат на правничу допомогу адвоката.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» (вул. Моторна, 4, м. Одеса, 65085, код ЄДРПОУ 44343096) до Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.02.2022 року №3754772/44343096 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 03.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та №3754771/44343096 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 08.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» №5 від 03.12.2021 року на загальну суму 154800,00 грн в тому числі ПДВ 25800,00 грн та №6 від 08.12.2021 року на загальну суму 600000,00 грн в тому числі ПДВ 100000,00 грн датою їх подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ДЕМОНТАЖНА КОМПАНІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва