Рішення

від 19.12.2022 по справі 440/2763/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/2763/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області щодо незатвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області (кадастровий номер 5320681000:00:001:0189) загальною площею 2,0000 га;

- визнати протиправним та скасувати рішення 11 сесії 8 скликання Градизької селищної ради №92 від 19.10.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області ";

- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Градизької селищної ради №93 від 22.12.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області ";

- зобов`язати Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (кадастровий номер 5320681000:00:001:0189) загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області, та передати таку земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320681000:00:001:0189, площею 2,00 га, яку позивач бажає отримати у власність, є зареєстрованою (сформованою) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, документація перевірена на момент її формування кадастровим реєстратором, відповідно, незатвердження проекту землеустрою та зазначення формулювання як "сесія селищної рішення не прийняла" є неправомірним, а тому рішення відповідача від 19.10.2021 №92 та від 22.12.2021 №93 підлягають скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

03.05.2022 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що твердження позивача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5320681000:00:001:0189 не відповідає дійсності.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Градизької селищної ради Глобинського (Кременчуцького) району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5320681000:00:001:0189. До заяви додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

У рішенні одинадцятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 19.10.2021 №92 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області" зазначено, що, розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 5320681000:00:001:0189), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення нерозподіленої коле ктивної власності бувшого КСП "Маяк", розташованої за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області та передачі безоплатно у приватну власність вказаної земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , розроб лений згідно з рішенням № 19 62 сесії 7 скликання Бугаївської сільської ради від 18.09.2020 ФО-П ОСОБА_2 , керуючись статтями 12, 79-1, 81, 116, 118, 121, 122, 125, 126, 186, пунктом 21 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, Законом України "Про землеустрій", пунктом 34 частини першої статті 26, абзацом 2 частини другої статті 59 За кону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи рекомендації постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, екології, раціонального природокористування та архітектури, сесія селищної рішення не прийняла.

Згідно з витягом поіменного голосування № 92 одинадцятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради від 19.10.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області" голосували: "за" - 10, "проти" - 4, "утримались" - 6, всього -20.

13.12.2021 позивач повторно звернулась до відповідача із заявою, у якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5320681000:00:001:0189. До заяви додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

У рішенні тринадцятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради від 22.12.2021 №93 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області" зазначено, що, розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 5320681000:00:001:0189), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення нерозподіленої колективної власності бувшого КСП "Маяк", розташованої за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області, та передачі безоплатно у приватну власність вказаної земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , розроблений згідно з рішенням № 19 62 сесії 7 скликання Бугаївської сільської ради від 18.09.2020 ФО-П ОСОБА_2 , керуючись статтями 12, 79-1, 81, 116, 118, 121, 122, 125, 126, 186, пунктом 21 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, Законом України "Про землеустрій", пунктом 34 частини першої статті 26, абзацом 2 частини другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи рекомендації постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, екології, раціонального природокористування та архітектури, сесія селищної рішення не прийняла.

Згідно з витягом поіменного голосування рішення №93 тринадцятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради від 22.12.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області" голосували: "за" - 8, "проти" - 3, "утримались" - 9, всього -20.

Позивач, не погодившись із бездіяльністю відповідача, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої цієї статті передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частинами шостою - десятою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

При цьому, виходячи з положень статей 26, 59 Закону №280/97-ВР, рішення про затвердження чи відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність належить до повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм, рішення про затвердження чи відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність належить до виключних повноважень селищної ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.

Розпорядчий індивідуальний правовий акт про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або відмову у наданні оформлюється рішенням ради.

Таким чином, неприйняття уповноваженим органом відповідного рішення за результатами розгляду клопотання особи про затвердження проекту землеустрою свідчить про допущення таким органом бездіяльності щодо неприйняття жодного рішення за результатами розгляду вказаного клопотання, передбаченого статтею 118 Земельного кодексу України.

Суд зауважує, що рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, про відмову у затвердженні проекту землеустрою є змістом відповідного індивідуального правового акту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до відповідача зі заявами від 05.10.2021 та від 13.12.2021, у яких просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5320681000:00:001:0189. До заяв додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно з витягом поіменного голосування рішення №92 одинадцятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради від 19.10.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області" голосували: "за" - 10, "проти" - 4, "утримались" - 6, всього -20.

Відповідно до витягу поіменного голосування рішення №93 тринадцятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради від 22.12.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області" голосували: "за" - 8, "проти" - 3, "утримались" - 9, всього -20.

Отже, заяви позивача від 05.10.2021 та від 13.12.2021 відповідачем по суті не розглянуті: не прийнято рішення ні про затвердження проекту землеустрою, ні про відмову у вчиненні таких дій.

Водночас, суд зауважує, що протоколи поіменного голосування одинадцятої сесії восьмого скликання та тринадцятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради від 19.10.2021 та від 22.12.2021 (витяги) за змістом та формою не можуть вважатися відмовою або залишенням заяви без розгляду в розумінні статті 118 Земельного кодексу України.

Відсутність належним чином оформленого рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або про відмову у наданні земельної ділянки у власність, або залишення заяви без розгляду, незважаючи на винесення заяви позивача на розгляд сесії, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

З огляду на викладене, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення 11 сесії 8 скликання Градизької селищної ради №92 від 19.10.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області " та визнання протиправним та скасування рішення 13 сесії 8 скликання Градизької селищної ради №93 від 22.12.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області ".

Проте має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді по суті заяв позивача від 05.10.2021 та від 13.12.2021 щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України.

Належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, суд визнає зобов`язання відповідача розглянути у визначеному законом порядку заяви позивача від 05.10.2021 та від 13.12.2021 щодо затвердження проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення.

Зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою за заявами позивача від 05.10.2021 та від 13.12.2021 є передчасним, оскільки Градизькою селищною радою Кременчуцького району Полтавської області зазначені заяви у визначений законом спосіб не розглянуто.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити проект землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити у його затвердженні (з посиланням на визначену законом підставу та її документальне підтвердження). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду договір про надання правничої допомоги від 12.01.2022, акт здачі-приймання наданих послуг від 23.02.2022, опис робіт (наданих послуг) на виконання договору про правничу допомогу від 12.01.2022, квитанція від 23.02.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер.

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує такі обставини.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, а також заперечення відповідача щодо необґрунтованості витрат на правову допомогу, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 2500,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору стала протиправна бездіяльність відповідача, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати зі сплати судового збору позивача у повному розмірі.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Бугаївка, Глобинський район, Полтавська область, 39023, рнокпп НОМЕР_1 ) до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Київська, буд.51, м. Градизьк, Полтавська область, 39071, код ЄДРПОУ 21063176) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 05.10.2021 та від 13.12.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5320681000:00:001:0189.

Зобов`язати Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 05.10.2021 та від 13.12.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5320681000:00:001:0189, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Київська, буд.51, м. Градизьк, Полтавська область, 39071, код ЄДРПОУ 21063176) на користь ОСОБА_1 (с. Бугаївка, Глобинський район, Полтавська область, 39023, рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок та витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна