Рішення

від 19.12.2022 по справі 500/4228/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4228/22

19 грудня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Загребелля" до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Загребелля" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (надалі, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано - Франківськ) № 70284450 від 08.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 69910022 від 26.10.2022 року, визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) № 70284230 від 08.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 69910022 від 25.10.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що стягувач особисто надав до державної виконавчої служби підтвердження того, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/1080/22 виконане ще до відкриття виконавчого провадження, а саме 19.09.2022. Позивач вважає, що відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження з виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/1080/22 мало бути закрите без стягнення виконавчого збору та штрафу.

Ухвалою суду від 28.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 05.12.2022, у такий спосіб: уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення повних назв оскаржуваних постанов та номерів виконавчих проваджень.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 06.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову повністю. Вважає, що головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Семенчук К.І. при примусовому виконанні діяла в строки та в межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження". Просить врахувати, що у державного виконавця немає підстав для скасування постанов, оскільки ПП "Загребелля" від моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження жодного разу не заявляли свої вимоги у встановлений строк; від моменту відкриття виконавчого провадження, про яке ПП "Загребелля" було відомо, до момент виходу державного виконавця з метою перевірки виконання рішення суду пройшло більше місяця, і за цей час зі сторони боржника не було вчинено жодних дій спрямованих на виконання рішення суду. Вказав, що лише після винесення державним виконавцем постанов про стягнення виконавчого збору, штрафу та витрат виконавчого провадження боржник почав діяти та надав відповідь на запит стягувачу. Також, звернув увагу суду на тому, що позивачу було відомо як про відкриття виконавчого провадження, так і про всі винесені постанови, проте боржник не скористався правом звернутися до суду щодо оскарження порушених прав. свобод чи законних інтересів, чим, на думку представника відповідача, пропустив надані строки. Вважає, що боржником свідомо створювалися перешкоди у виконанні рішення суду, а також боржник несумлінно користується наданими правами. Крім цього, на думку представника відповідача, виконавчий збір з боржника стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду, які передбачені ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження"; у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

Судом встановлено, що 21.09.2022 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Семенчук К.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №6991002 з примусового виконання виконавчого листа №607/1080/22, виданого 16.09.2022 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області щодо зобов`язання Приватного підприємства "Загребелля" надати ОСОБА_1 відповідь на запит ОСОБА_1 №ГОМ-2 від 26.11.2021.

25.10.2022 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Семенчук К.І. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №6991002, якою передбачено стягнути з боржника ПП "Загребелля" виконавчий збір у розмірі 26800,00 грн.

Також, 26.10.2022 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Семенчук К.І. винесено постанову про накладення штрафу ВП №6991002, якою, за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, накладено на боржника ПП "Загребелля" штраф в сумі 5100,00 грн.

В подальшому, 08.11.2022, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Семенчук К.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". З даної постанови вбачається, що на адресу відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 вх.№16869 від 08.11.2022 про те, що відповідь від боржника ПП "Загребелля" на запит №ГОМ-від 26.11.2021 отримав 07.11.2022. Вказано, серед іншого, що згідно акту державного виконавця від 26.10.2022 боржник не виконав рішення суду в наданий добровільний термін; постанову про стягнення виконавчого збору від 25.10.2022 винесено в окреме провадження; штраф накладений державним виконавцем від 26.10.2022 винесено в окреме провадження; понесені витрати виконавчого провадження винесено в окреме провадження.

Після цього, 08.11.2022 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Семенчук К.І. винесено постанову ВП №70284230 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №6991002 від 25.10.2022 про стягнення з ПП "Загребелля" в користь держави виконавчого збору в сумі 268000,00 грн.

Також, 08.11.2022 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Семенчук К.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70284450 з виконання постанови №69910022 від 26.10.2022 про стягнення з ПП "Загребелля" штрафу в користь держави кошти в сумі 5100,00 грн.

Не погоджуючись з постановами про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2022 ВП №70284230 та ВП №70284450, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовуються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до ст. 1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Статтею 27 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Приписами статей 40, 42 Закону №1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону №1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд вважає, що норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови, за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно пунктів 2, 3 розділу УІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Таким чином, примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому обов`язком державного виконавця одночасно з відкриттям виконавчого провадження є вирішення питання про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Крім цього, відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

За правилами частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За правилами частини другої статті 75 Закону №1404-VIII, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту постанови від 08.11.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП №6991002 вбачається, що виконавче провадження закінчене у порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.

В даній постанові, серед іншого, зазначено, що згідно акту державного виконавця від 26.10.2022 боржник не виконав рішення суду в наданий добровільний термін; постанову про стягнення виконавчого збору від 25.10.2022 винесено в окреме провадження; штраф накладений державним виконавцем від 26.10.2022 винесено в окреме провадження; понесені витрати виконавчого провадження винесено в окреме провадження.

За правилами пункту 13 Розділу IX «Виконання рішень немайнового характеру» Інструкції, при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1,4частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,9(крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону),11частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що підставою для винесення оскаржуваних у даній справі постанов про відкриття виконавчого провадження є виконавчі документи, яким у цій справі є постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про накладення штрафу.

При цьому, суд зазначає, що предметом спору в межах даної адміністративної справи є постанова від 08.11.2022 ВП №70284230 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 25.10.2022 ВП №69910022 про стягнення виконавчого збору, та постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2022 ВП №70284450 з виконання постанови від 26.10.2022 ВП №69910022 про накладення штрафу.

Натомість постанови від 25.10.2022 про стягнення виконавчого збору та від 26.10.2022 про накладення штрафу не є предметом спору, тому питання щодо порядку винесення постанов про стягнення виконавчого збору та про накладення штрафу у ВП №6991002, на думку суду, не стосується обставин винесення оскаржуваних у даній справі постанові від 08.11.2022 про відкриття виконавчих проваджень.

Належних та допустимих доказів оскарження Постанови від 25.10.2022 про стягнення виконавчого збору у ВП №6991002 та Постанови про накладення штрафу від 26.10.2022 у ВП №6991002 чи оскарження дій державного виконавця щодо їх винесення суду не надано.

Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує правову позиція викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 0340/1792/18:

«Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1, оскаржуючи постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які є самостійним рішенням суб`єкта владних повноважень, а підстави і порядок їх прийняття врегульовано Законом № 1404-VІІІ. Однак ОСОБА_1 не обґрунтовує протиправність постанов про відкриття виконавчого провадження, а фактично наводить доводи щодо незгоди із постановами державного виконавця ВДВС про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які у цій справі не оскаржує».

За таких обставин, перевіряючи правомірність дій державного виконавця на відповідність вимогам частини другої ст.2 КАС України, суд вважає, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої та другої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов, а відтак підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 19 грудня 2022 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Приватне підприємство "Загребелля" (місцезнаходження: вул. Карпенка, 12, м. Тернопіль,46018 код ЄДРПОУ 31490793);

відповідач - Відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (місцезнаходження:вул.Кн.Острозького,14, м.Тернопіль,46025 код ЄДРПОУ:40330167).

Головуюча суддяДерех Н.В.