Постанова

від 13.12.2022 по справі 320/12433/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12433/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 р. та на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Товариство з обмеженою відповідальністю "Люнакс" про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватний нотаріус Одеського нотаріального округу ОСОБА_1. (далі - позивач, приватний нотаріус, реєстратор) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), треті особи: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Люнакс» (далі - ТОВ «Люнакс», товариство, третя особа-2) у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.05.2020 №1110/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020 №1708/5, яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020 №1708/5, яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язано Міністерство юстиції України поновити доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року стягнуто на користь Приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 витрати на судову експертизу в сумі 51483 (п`ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати їх та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2020 № 1110/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1» призначено проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. щодо проведених реєстраційних дій за заявами №№ 23241344, 23241496, 23241452, 23241382, 32341634, 23241535, 23241617.

Підставою для прийняття вказаного наказу є звернення ТОВ «Люнакс» (вх. № 1561-33-20 від 17.01.2020).

Під час проведення камеральної перевірки встановлено, що 14.07.2017 державним реєстратором комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко О.С. зареєстровано заяву № 23241617 (рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій) подану ОСОБА_2 . Об`єкт нерухомого майна щодо якого подано заяву нежитлові будівлі та споруди АЗС, адреса: Одеська обл., Тарутинський р-н, Березанська сщ/рада, 6-ий км. автошляху «Тарутине-Березине» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 4733751247).

Для проведення державної реєстрації заяви (рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій) подано ухвалу Київського районного суду м. Одеса від 14.07.2017 у справі № 520/8149/17.

З картки прийому заяви № 92050827 та сформованих відомостей пошуків у базі даних про реєстрацію заяв та запитів за адресою об`єкта нерухомого майна (сформовані іншими державними реєстраторами та автоматично долучені до заяви) встановлено, що 25.02.2019 приватним нотаріусом ОСОБА_1. здійснено самостійне редагування відомостей заяви № 23241617, а саме:

- видалення супровідного документа - ухвали Київського районного суду

м. Одеса від 14.07.2017 у справі № 520/8149/17;

- зміна адреси об`єкта нерухомого майна із «Одеська обл., Тарутинський р-н, Березанська сщ/рада, 6-ий км. автошляху « Тарутине- Березине »» на « Одеська обл., м. Одеса, вулиця Хутірська »;

- зміна заявника із « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ; РНОКПП відсутній»;

- зміна типу заяви на «заява (рішення суду про скасування рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій)».

Водночас, при перевірці відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документ, на підставі якого Реєстратором проведено операції з редагування, не виявлений.

В подальшому, 25.02.2019 Реєстратором скасовано заяву (рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій) № 23241617.

Таким чином, на думку відповідача, під час здійснення вищезазначених реєстраційних дій Реєстратором безпідставно внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (редагування заяви) та безпідставно скасовано заяву (рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій), чим грубо порушені вимоги статей 3, 18, 25 Закону (у редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій) та пункту 17 Порядку державної реєстрації речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій).

Аналогічні порушення допущені Реєстратором за заявами №№23241344, 23241496, 23241452, 23241382, 23241182, 23241634, 23241535.

Позивач також зазначила, що відповідач неодноразово розглядав скарги ТОВ «Люнакс», відмовляючи на підставі пропущення строку звернення.

Водночас, за наслідками розгляду звернення ТОВ «Люнакс» (вх. № 1561-33-20 від 17.01.2020) прийняв наказ від 05.05.2020 № 1110/7 про проведення камеральної перевірки державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо проведених реєстраційних дій за №№ 23241344, 23241496, 23241452, 23241382, 23241182, 23241634, 23241535, 23241617.

Також, на думку позивача, відповідачем порушено процедуру призначення та повідомлення суб`єкта перевірки про проведення щодо нього камеральної перевірки.

За результатами камеральної перевірки Приватному нотаріусу Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (наказ Міністерства Юстиції України від 19.05.2020 № 1708/5).

Позивач не погоджуючись із вищевказаними наказами, вважаючи їх протиправими та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства звернулася до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того що ефективним способом захисту порушеного права позивача є скасування наказу Міністерства юстиції України № 1708/5 від 19.05.2020 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1» та зобов`язання Міністерства юстиції України поновити доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 7 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 копія наказу Міністерства юстицію України про проведення камеральної перевірки разом із супровідним листом має бути надіслана державному реєстратору протягом трьох робочих днів з дня прийняття наказу.

Таким чином, проведенню камеральної перевірки передує обов`язок відповідача повідомити державного реєстратора про день, час та місце її проведення.

Водночас, невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання рішень, прийнятих за результатами такої перевірки, незаконними.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 05.05.2020 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1110/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1», копія якого супровідним листом від 08.05.2020 року направлена на адресу приватного нотаріусу.

Водночас, докази на підтвердження отримання приватним нотаріусом вищевказаного поштового відправлення в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що супровідний лист від 08.05.2020 року не є належним доказом у підтвердження отримання позивачем такого поштового відправлення.

Апелянтом не надано суду доказів отримання державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_1. копії наказу про проведення камеральної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем порушено встановлену процедуру проведення камеральної перевірки, а тому прийнятий за результатами такої перевірки оспорюваний наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020 № 1708/5 «Про результати камеральної перевірки державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майн» підлягає скасуванню.

В свою чергу слід зазначити, що позивач не зобов`язаний здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому такої інформації.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду 17 липня 2019 року у справі №420/5711/18, від 08 серпня 2019 року у справі №813/2632/18.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, зобов`язав контролюючий орган мотивувати таке рішення. Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.

Частиною першою статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

Згідно частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має дослідити всі обставини справи, встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є підставою для прийняття рішення про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, приймаючи наказ № 1708/5 від 19.05.2020 Міністерство юстиції України не обґрунтувало та не конкретизувало, які саме порушення допущено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. під час прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у вказаному наказі зазначено лише норми законодавства, які регулюють загальний порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Крім того, відповідачем не встановлено наявності у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразового порушення визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або наявність у діях таких осіб інших порушень у сфері державної реєстрації, зокрема таких, як:

проведення реєстраційних дій з порушенням строків, визначених законами;

відсутність на документах в електронній формі кваліфікованого електронного підпису державного реєстратора у випадках, передбачених законодавством;

відсутність електронних копій документів, які необхідні для проведення відповідної реєстраційної дії та виготовлення яких передбачено законодавством (за умови подальшого виготовлення таких копій державним реєстратором).

Таким чином, анульовуючи доступ приватному нотаріусу Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Міністерство юстиції України всупереч принципу обґрунтованості рішення не навело мотиви, з яких виходить, обираючи саме такий вид відповідальності.

Колегія суддів звертає увагу, що наказ № 1708/5 від 19.05.2020 не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

Визначаючи вид стягнення та анулюючи позивачу доступ до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.

Не зазначення відповідачем вказаного в спірному наказі свідчить про те, що спірний наказ прийнято ним з порушенням норм чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 440/1246/19.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції позивачем 02.09.2020 року до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «НАІС») та Міністерства юстиції України направлено листа, у якому зазначено, про те що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 12.05.2020 року проінформовано відповідача про факт того, що невстановленою особою (особами) проведено реєстраційні дії за об`єктами нерухомого майна за заявами від 25.02.2019 року № № 23241344, 23241496, 23241452, 23241382, 23241182, 23241634, 23241535, 23241617.

Про проведені реєстраційні дії приватному нотаріусу стало відомо в рамках кримінального провадження, досудове слідство якого здійснює СУ ГУНП в Одеській області.

Листом від 28.09.2020 року № 3719/10-16 ДП «НАІС» повідомило приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1., що за результатами перевірки підприємством ознак несанкціонованого втручання в роботу Державного реєстру прав, тобто підключення без (в обхід) особистих атрибутів доступу (логін, пароль, кваліфікаційний електронний підпис) приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. у зазначений в листі період часу не виявлено.

Згідно висновку експерта № 21-3300 комплексної судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, комп`ютерної техніки та програмних продуктів за ухвалою Київського окружного адміністративного суду № 320/12433/20 від 28.05.2021 року, складеного 30.09.2021 року (далі - Висновок) виявлено, що на накопичувачі інформації на мікросхемах пам`яті KINGSTON SA400S37240G, ємністю 240 GB, серійний номер 50026В778263Е09Е (у Висновку SSD1) наданого системного блоку персонального комп`ютера (у Висновку СБПК1) експертом виявлено файл з назвою «system.exe» у теці «/Users/Пользователь/AppData/Local», який ідентифіковано більшістю антивірусних програм як шкідливе програмне забезпечення типу «Trojan».

Це шкідливе програмне забезпечення призначене для збору інформації з ураженого комп`ютеру, управлінню обліковими записами, налагодженню віддаленого доступу з віддаленого комп`ютеру управління, можливості управління процесами на ураженому комп`ютері, має властивості ухилення від виявлення, після відпрацювання, по команді з серверу управління видаляє сліди ураження. Шлях отримання цього файлу може бути як за допомогою поштових скриньок, так і локально (зовнішні накопичувачі), тож умовою завантаження цього файлу повинно бути ініціація завантаження локально користувачем ураженого комп`ютеру.

Однак, експертом не виявлено на накопичувачах інформації наданого системного блоку персонального комп`ютера відомостей, що достеменно свідчать про активність шкідливого програмного забезпечення 25.09.2019 року та звернень 25.02.2019 року до Державного реєстру прав.

Водночас, експерт зазначив, що відсутність зареєстрованих процесів за цей період може бути пов`язано з тривалим ідентифікаційним періодом (понад один рік).

Також, у висновку зазначено про наявність шкідливого програмного забезпечення «Trojan» у файлах ідентифікації користувача у системі ІС ДА «НАІС», розташованих у папці «/My Certificates and CRLs 13».

Отже, експертне дослідження підтверджує доводи позивача про існування обставин незаконного втручання в систему «Державний реєстр речових прав на нерухоме майно», що виключає вину приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1. у здійсненні реєстраційних дій за заявами №№ 23241344, 23241496, 23241452, 23241382, 32341634, 23241535, 23241617 від 25.02.2019.

Колегія суддів враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій та наголошує, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є скасування наказу Міністерства юстиції України № 1708/5 від 19.05.2020 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1» та зобов`язання Міністерства юстиції України поновити доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому позивач просила стягнути з Міністерства юстиції України судові витрат на проведення судової експертизи у справі №320/12433/20.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року стягнуто на користь Приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 витрати на судову експертизу в сумі 51483 (п`ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення вказаних витрат з відповідача, колегія суддів погоджується із вказаним рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог частини 1 та пункту 3 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 5 статті 137 КАС України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 призначено по справі №320/12433/20 комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за адресою вул. Успенська, 83/85, м. Одеса, 65011, витрати по сплаті вартості експертизи покладено на Приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_1.

На виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України надав висновок експерта комплексної судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, комп`ютерної техніки та програмних продуктів №21-3300, складеного 30.09.2021.

Судом першої інстанції встановлено, що приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 понесено судові витрати на проведення експертизи у сумі 51483,00 грн., що підтверджується квитанцією від 21.07.2021 №0.0.2205455829.1 про оплату рахунку №21-3300 (44) від 07.07.2021 у сумі 51483,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на судову експертизу в сумі 51483 (п`ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності додаткового рішення суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року та додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови складено « 15» грудня 2022 року.