Постанова

від 08.12.2022 по справі 560/16915/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16915/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

08 грудня 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом 39 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2022 року 39 державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 02.11.2021 №00124352404 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2022 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, я якому заперечує її доводи та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області 02.11.2021 прийнято рішення №00124352404 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 30593,08 грн.

Вважаючи рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02 листопада 2021 року №00124352404 протиправним, позивач звернувся до суду.

Мотивувальна частина.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI установлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 6 Закону 2464-VI).

Відповідно до частин 5-7 статті 9 Закону 2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону 2464-VI).

Таким чином, положеннями Закону 2464-VI передбачено, що єдиний внесок вважається сплаченим у разі перерахування його платником на рахунок податкового органу.

Частиною 14 статті 25 Закону передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано обов`язок суб`єктів господарювання сплачувати єдиний внесок та визначено граничні строки його сплати.

Разом з тим, штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

У свою чергу, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Тобто, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не є підставою для застосування штрафів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач своєчасно та в повному обсязі виконав покладене на нього зобов`язання зі сплати ЄСВ, допустивши при цьому помилку при визначенні розрахункового рахунку, на який ним сплачувався єдиний внесок, що призвело лише до тимчасового не відображення відповідної суми в його інтегрованій картці платника податку.

Водночас, як було правильно встановлено судом першої інстанції, допущення позивачем вказаної помилки не призвело до фактичної недоїмки зі сплати ним єдиного внеску і загальний баланс взаєморозрахунків між позивачем та бюджетом в питанні сплати єдиного внеску не постраждав.

Таким чином, помилкова сплата єдиного внеску на інший рахунок органу доходів і зборів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 810/875/17, від 24.10.2018 у справі № 760/6097/16-а, від 10.04.2020 у справі № 821/844/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення від 02.11.2021 №00124352404 та необхідності його скасування.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позову.

При цьому, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Також, аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.