Постанова

від 19.12.2022 по справі 813/4574/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 813/4574/16 пров. № А/857/12603/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року (суддя Кедик М.В., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів "ЛьвівПокізол" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі ГУДПС у Львівській області) у грудні 2016 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів "ЛьвівПокізол" (далі ВАТ Львівпокізол), в якому просило надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не вживає заходів до погашення податкового боргу, який станом на 19.12.2016 становить 674315,55 грн. З метою забезпечення виконання відповідачем своїх обов`язків, на виконання рішення від 03.02.2014 № 88 податковим керуючим проведено опис майна товариства, який оформлений актом від 30.04.2014 № 13. Для прийняття податковим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, просить надати відповідний дозвіл.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року в позові відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням нанеповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в матеріалах справи наявні докази надсилання інкасових доручень на всі відкриті рахунки в банках.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів Львівпокізол, зареєстрований, як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням коду ЄДРПОУ 00292735.

Відповідно до довідки Личаківської ОДПІ від 19.12.2016 № 13962/13-10-06-17-00-569 заборгованість відповідача станом на 19.12.2016 становить 674315,55 грн, та складається з:

- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 528267,13 грн;

- податку на прибуток приватних підприємств - 8386,15 грн;

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати - 34573,11 грн;

- орендної плати з юридичних осіб - 89021,26 грн;

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості - 14067,90 грн.

На адресу ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів Львівпокізол Личаківською ОДПІ надіслано податкові вимоги: від 06.12.2003 № 1/1348-024 та від 17.01.2006 № 2/46.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2009 у справі № 2а-2476/08/1370 стягнуто з ВАТ Львівпокізол 541989,59 грн. податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 у справі № 2а-4259/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 28.11.2012 року, стягнуто з ВАТ Львівпокізол 128925,26 грн. податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 у справі № 2а-1849/12/1370 стягнуто з ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів Львівпокізол на користь державного бюджету заборгованість у сумі 24204,68 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 у справі №2а-5420/12/1370 стягнуто з ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів Львівпокізол до Державного бюджету України податковий борг в сумі 23171,33 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 змінено постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 у справі № 2а-10932/11/1370, відповідно до якої стягнуто з рахунків ВАТ Львівпокізол, відкритих в банківських установах, що його обслуговують, на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 30453,24 грн.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 у справі № 2а-10932/11/1370 контролюючий орган направляв в банки, які обслуговують ВАТ по виробництву покрівельних ізоляційних та майолікових виробів Львівпокізол інкасові доручення від 18.10.2016 за №№ 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, 287.

На підставі рішення начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 2871 від 28.04.2014 податковим керуючим здійснено опис майна товариства, який оформлений актом від 30.04.2014 № 13 та цього ж числа зареєстровано податкову заставу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Інкасові доручення від 18.10.2016 за №№ 280, 282, 283, 285, 286, 287, направлені в банки на виконання судового рішення про стягнення з рахунків підприємства на користь Державного бюджету України коштів в розмірі 674315,55 грн в рахунок погашення податкового боргу, повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платників податків.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач доказів надіслання інкасових доручень на всі відкриті рахунки не надав.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з абзацом 1 підпункту 87.1, підпункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до підпунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Зі змісту підпункту 66.1.2 пункту 66.1 статті 66, пунктів 69.2, 69.3 статті 69 ПК України вбачається, що контролюючий орган вносить до облікових даних платників податків-юридичних осіб інформацію згідно з повідомленням банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків таких платників податків.

Отже, контролюючий орган веде облік рахунків, відкритих у банківських та інших фінансових установах платників податків-юридичних осіб.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з реєстраційними даними у ВАТ ЛьвівПокізол відкриті рахунки в установах банку:

- 09.01.1998 Ф-Я "ЗАЛІЗНИЧНЕ ВІД.ПІБ В М.ЛЬВОВІ" № 26023303365310;

-27.10.1999 Ф-Я "ЗАЛІЗНИЧНЕ ВІД.ПІБ ОСОБА_1 ЛЬВОВІ № 26025301365310;

-24.10.2008 Ф-Я "УКРЕКСІМБАНК" ЛЬВІВ № 260030001305;

-12.12.2000 ЛОДАТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" М. ЛЬВІВ№ 26028244;

-23.01.2015 Казначейство України (ел. адм. подач.) № 37513000230756;

- 28.01.2016 ЗАХІДНЕ ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" М.ЛЬВІВ № 26006053704794; - 28.01.2016 ЗАХІДНЕ ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" М.ЛЬВІВ № 26044053702253; 28.01.2016 ЗАХІДНЕ ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" М.ЛЬВІВ № 26054053701374.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що інкасові доручення від 18.10.2016 за №№ 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, 287, направлені в банки на рахунки № 26054053701374, № 26006053704794, № 26044053702253, № 26028244, на виконання судового рішення про стягнення з рахунків підприємства в користь Державного бюджету України коштів в розмірі 674 315,55грн. в рахунок погашення податкового боргу, повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платників податків.

Разом з тим, позивач доказів про надіслання інкасових доручень на всі відкриті рахунки (№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ) підприємства не надав.

Таким чином, надані позивачем окремі інкасові доручення, які повернуто без виконання через відсутність коштів, не визнаються належним підтвердженням виконання ГУ ДПС у Львівській області вимог пункту 95.1 статті 95 ПК України, оскільки при зверненні з позовом до суду позивач зазначав про наявність у ВАТ ЛьвівПокізол 8 відкритих рахунків, тоді як доказів про надіслання інкасових доручень на всі відкриті рахунки підприємства податковим органом не надано.

Згідно з матеріалами справи, позивач під час розгляду справи судом першої інстанції подав до суду інформацію станом на 10.02.2022 щодо актуальних відкритих рахунків у банках (5 рахунків) та інкасові доручення від 10.02.2022 № 35/07, від 10.02.2022 № 36/07 та від 10.02.2022 № 37/07. Однак, як вірно зазначає суд першої інстанції, інкасові доручення не були надіслані на всі відкриті рахунки.

З огляду на вищевикладене, позивачем не було подано доказів на підтвердження відсутності грошових коштів на всіх рахунках відповідача, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для надання дозволу на погашення вказаної суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки податковим органом не дотримано послідовності виконання вимог статті 95 ПК України щодо порядку застосування заходів контролюючим органом до платника податків, який має податковий борг, по його погашенню.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року в справі №813/4574/16- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш