Ухвала

від 19.12.2022 по справі 640/13337/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

19 грудня 2022 року

м. Київ

справа №640/13337/21

адміністративне провадження № К/990/33474/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваліна» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваліна» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Київській області щодо проведення інспекційного відвідування ТОВ «Акваліна» на підставі наказу від 13 листопада 2020 року № 3457 та направлення від 13 листопада 2020 року № 1305;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 27 листопада 2020 року № 3569;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № КВ 1353/3266/АВ/ТД/ФС-6 від 26 січня 2021 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № КВ 1353/3266/АВ/ТД/ФС-6 від 26 січня 2021 року. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Головне управління Держпраці у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доведення обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладання штрафу за порушення законодавства про працю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що розгляд справи відбувся за відсутності позивача, в порушення його права надати докази та пояснення по суті обставин, встановлених під час інспекційного відвідування.

Відтак Суд відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17 щодо фактичного допуску до роботи без оформлення трудового договору та в постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №817/2331/16 щодо стажування без оформлення трудового договору, оскільки суди задовольнили позов з підстав неповідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу. А тому покликання скаржника на висновки Верховного Суду у справах №820/1432/17, №817/2331/16 є нерелевантними.

Посилання на висновки Верховного Суду, сформовані в постановах від 20 червня 2018 року у справі №809/1198/17 та від 13 червня 2018 року у справі №820/6755/16, Суд не бере до уваги, оскільки такі прийняті за інших обставин у справі (№809/1198/17) та за іншого нормативно-правового регулювання (№820/6755/16).

Суд звертає увагу, що наявність передбачених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, скаржником не зазначено.

Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваліна» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Надіслати Головному управлінню Держпраці у Київській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Т.Г. Стрелець